Рішення

від 19.09.2019 по справі 910/8874/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2019Справа № 910/8874/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ефі-Транс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Сервіс Груп" про стягнення 99 691,99 грн.,

за участі представників:

позивача: Попова А.С. за довіреністю від 25 лютого 2019 року;

відповідача: Почерняк І . С . за ордером від 27 серпня 2019 року серії КВ № 786400;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ефі-Транс" (далі - ТОВ "Ефі-Транс") звернувся до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно умов договору транспортного експедирування № 413/05-18, укладеного 16 травня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Сервіс Груп" (далі - ТОВ "Глобал Сервіс Груп") та позивачем, останнім згідно замовлень відповідача було надано замовнику послуги по організації залізничного перевезення вантажу за межами митної території України на загальну суму 163 626,75 грн. Оскільки ТОВ "Глобал Сервіс Груп" взяте на себе за вказаною угодою зобов`язання по оплаті вартості наданих йому послуг виконало не у повному обсязі, сплативши позивачу 89 200,00 грн. та заборгувавши таким чином останньому 74 426,75 грн., ТОВ "Ефі-Транс", посилаючись на статті 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просило суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу, а також 17 462,46 грн. пені, 1 469,64 грн. трьох процентів річних та 6 333,14 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 липня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

15 липня 2019 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 9 липня 2019 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 липня 2019 року було відкрито провадження у справі № 910/8874/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, а також встановлено сторонам строк для подання клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

1 серпня 2019 року через загальний відділ канцелярії суду надійшов відзив ТОВ "Глобал Сервіс Груп" на позовну заяву від 30 липня 2019 року, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що передбачений умовами укладеного між сторонами договору транспортного експедирування від 16 травня 2018 року № 413/05-18 строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за цим правочином не настав. Крім того, ТОВ "Глобал Сервіс Груп" зазначило про те, що послуги, зазначені в наданому позивачем спірному акті наданих послуг від 1 березня 2019 року № 579, відповідачем не замовлялися, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для їх оплати. Також у наведеному відзиві відповідач просив суд здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) представників сторін.

Ухвалою суду від 6 серпня 2019 року вказане клопотання ТОВ "Глобал Сервіс Груп" було задоволено, а судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження призначено на 27 серпня 2019 року.

23 серпня 2019 року через загальний відділ канцелярії суду надійшли додаткові пояснення позивача від 22 серпня 2019 року, в яких останній зазначив про те, що відповідачем в процесі розгляду справи було підписано та скріплено його печаткою акт наданих послуг від 1 березня 2019 року № 579, що підтверджує факт визнання ТОВ "Глобал Сервіс Груп" наявності у нього спірної суми основного боргу в розмірі 74 426,75 грн.

У судовому засіданні 27 серпня 2019 року оголошувалася перерва до 12 вересня 2019 року.

9 вересня 2019 року через загальний відділ канцелярії суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 6 вересня 2019 року, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 74 426,75 грн. основного боргу, 12 443,67 грн. пені, 1 071,50 грн. трьох процентів річних та 2 082,82 грн. інфляційних втрат. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 12 вересня 2019 року оголошувалася перерва до 19 вересня 2019 року.

До початку зазначеного судового засідання через загальний відділ канцелярії суду надійшли письмові пояснення відповідача від 19 вересня 2019 року, в яких останній зазначив, що спірна сума основного боргу ТОВ "Глобал Сервіс Груп" перед позивачем в розмірі 74 426,75 грн. була погашена замовником 18 вересня 2019 року. У зв`язку з наведеними обставинами відповідач просив суд закрити провадження у даній справі в цій частині. Крім того, ТОВ "Глобал Сервіс Груп" вказало на необґрунтованість заявлених позивачем до стягнення сум пені та компенсаційних виплат.

У судовому засіданні представник позивача надав суду копію платіжного доручення, що підтверджує погашення відповідачем спірної суми основного боргу, та не заперечував проти закриття провадження у справі в цій частині. Водночас останній підтримав решту вимог, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 6 вересня 2019 року, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у цьому судовому засіданні просив суд закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "Глобал Сервіс Груп" основного боргу в сумі 74 426,75 грн. та заперечив проти задоволення решти вимог ТОВ "Ефі-Транс" з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 30 липня 2019 року та письмових поясненнях від 19 вересня 2019 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих учасниками процесу документів їх оригіналам, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2018 року між ТОВ "Ефі-Транс" та ТОВ "Глобал Сервіс Груп" був укладений договір транспортного експедирування № 413/05-18, за умовами якого позивач зобов`язався за плату (винагороду) і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів у внутрішньодержавному та/або міждержавному сполученні за допомогою наземного, як правило, залізничного транспорту. Детальні умови конкретного перевезення узгоджують сторонами шляхом складання заявки до договору, яка міститься в додатку № 1 до цього договору. Замовник гарантує, що володіє достатнім обсягом прав на вантаж, який передається для перевезення експедитору.

Вищезазначений договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Пунктами 2.1-2.3 вказаної угоди передбачено, що заявка на здійснення конкретного перевезення має бути узгоджена сторонами не пізніше, ніж за 15 днів до запланованої дати відправлення вантажу. Погоджуючи заявку до конкретного перевезення, сторони мають узгодити істотні умови перевезення, а саме: найменування вантажу, його кількість, коди вантажу відповідно до Гармонізованої номенклатури вантажів та Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів, маршрути перевезення за станціями (містами), інформацію про вантажовідправника та вантажоодержувача, строк подачі рухомого складу під завантаження, період перевезення вантажів, вид транспорту та його кількість. Заявкою, крім того, можуть бути узгоджені інші умови (порядок розрахунків, страхування, особливості температурного режиму тощо). Заявка вважається узгодженою сторонами після її підписання обома сторонами та надання експедитором клієнту відповідного рахунку для проведення оплати за заявкою. У разі, якщо досягнутими умовами щодо перевезення передбачено проведення попередньої оплати на користь експедитора (або вчинення інших платежів), експедитор вправі без будь-яких санкцій для себе призупинити виконання заявки до отримання відповідних коштів (або зарахування інших платежів).

За змістом пункту 2.10 цього правочину факт належного надання послуг за цим договором сторони посвідчують шляхом підписання акту наданих послуг, який готується експедитором і направляється на підпис клієнту. Акт наданих послуг складається, як правило, відповідно до кожної узгодженої та виконаної заявки. Акт наданих послуг має бути погоджений і підписаний клієнтом протягом 3-х робочих днів з моменту його отримання. Якщо протягом цього часу клієнт не підпише акт та не надасть експедитору свої письмові та вмотивовані заперечення щодо наданих послуг, ці послуги вважаються такими, що надані належним чином і прийняті клієнтом.

Акт наданих послуг є підставою для проведення остаточних фінансових розрахунків між сторонами (пункт 2.11 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору за надання послуг за цим договором експедитор має право на обумовлену винагороду. Окрім винагороди, платіж на користь експедитора включає витрати, які мають бути понесені експедитором для виконання цього договору.

Згідно з пунктом 4.2 наведеної угоди, якщо інше не обумовлено в заявці, розрахунки з експедитором за цим договором клієнт проводить на умові повної попередньої оплати на підставі відповідних рахунків. Рахунок, наданий експедитором, має бути оплачений клієнтом протягом 3-х банківських днів з дня одержання.

Положеннями пункту 4.3 договору встановлено, що коли розрахунки між сторонами передбачають проведення оплати після надання послуг, то така оплата має бути здійснена протягом 3-х банківських днів з дня встановлення факту надання послуг (підписання акту наданих послуг).

У пунктах 7.1, 7.2 цього договору сторони погодили, що останній набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині фінансових розрахунків - до їх повного завершення. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, що виникли під час його дії. Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не заявить у письмовому вигляді про його розірвання, строк дії договору автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік без оформлення додаткових угод.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що відповідно до заявок відповідача ТОВ "Ефі-Транс" було організовано перевезення вантажу - карбонату натрію, кальцинованої соди, вуглекислого натрію, за маршрутом: ст. Косяковака (РФ) - ст. Вольногірськ, ст. Костянтинівка (Україна). За результатами надання експедиторських послуг за наведеними заявками позивачем було складено та направлено на адресу замовника відповідні акти наданих послуг.

Судом встановлено, що згідно підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених відбитками їх печаток актів наданих послуг від 30 січня 2019 року № 68 на суму 89 200,00 грн. та від 1 березня 2019 року № 396 на суму 74 426,75 грн., в яких було зазначено зміст наданих відповідачу послуг та їх вартість, ТОВ "Ефі-Транс" на виконання укладеного між сторонами договору транспортного експедирування від 16 травня 2018 року № 413/05-18 надало ТОВ "Глобал Сервіс Груп" послуги з експедирування на загальну суму 163 626,75 грн., що додатково підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідного перевізного документу.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором транспортного експедирування від 16 травня 2018 року № 413/05-18, зокрема, за актами наданих послуг від 30 січня 2019 року № 68 та від 1 березня 2019 року № 396, також свідчить відсутність з боку відповідача претензій і повідомлень про порушення експедитором умов даної угоди.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості ТОВ "Глобал Сервіс Груп" перед позивачем за актом наданих послуг від 30 січня 2019 року № 68 на суму 89 200,00 грн. була сплачена відповідачем на користь ТОВ "Ефі-Транс" згідно платіжного доручення від 23 квітня 2019 року № 1879, проведеного банківською установою 11 травня 2019 року.

Враховуючи невиконання відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо оплати наданих позивачем експедиторських послуг за актом від 1 березня 2019 року № 396 на суму 74 426,75 грн., ТОВ "Ефі-Транс" просило суд стягнути з відповідача, зокрема, суму основного боргу в розмірі 74 426,75 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (стаття 931 ЦК України).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У той же час судом встановлено, що в процесі розгляду справи з метою погашення вищезазначеної заборгованості відповідач відповідно до платіжного доручення від 18 вересня 2019 року № 2252 перерахував на користь ТОВ "Ефі-Транс" грошові кошти у розмірі 76 347,75 грн. з призначенням платежу - оплата згідно договору від 16 травня 2018 року № 413/05-18. У судовому засіданні 19 вересня 2019 року представники сторін пояснили, що вказана сума здійсненої відповідачем оплати складається із вартості послуг, наданих позивачем за спірним актом від 1 березня 2019 року № 396 на суму 74 426,75 грн., а також суми понесених ТОВ "Ефі-Транс" судових витрат по сплаті судового збору за звернення до суду з даним позовом у розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, у разі відсутності предмету спору.

Судом встановлено, що предметом даного спору є стягнення позивачем з ТОВ "Глобал Сервіс Груп", зокрема, 74 426,75 грн. заборгованості, що виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортного експедирування від 16 травня 2018 року № 413/05-18 та неоплатою послуг, наданих за актом наданих послуг від 1 березня 2019 року № 396.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що дана заборгованість повністю погашена боржником у процесі розгляду справи, що підтверджується наданою позивачем копією відповідного платіжного доручення від 18 вересня 2019 року № 2252 та усними поясненнями представників сторін, наданими у судовому засіданні 19 вересня 2019 року.

Оскільки ТОВ "Глобал Сервіс Груп" після звернення позивача до суду з вказаним позовом погасило наведену суму спірної заборгованості, що не заперечується сторонами, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі в цій частині, у зв`язку з чим вважає за необхідне провадження у ній закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

У судовому засіданні 19 вересня 2019 року представники сторін повідомили, що залишок суми грошових коштів у розмірі 1 921,00 грн. був перерахований відповідачем на користь ТОВ "Ефі-Транс" відповідно до платіжного доручення від 18 вересня 2019 року № 2252 в якості компенсації суми сплаченого позивачем судового збору за звернення до суду з даним позовом.

У зв`язку з наведеним суд зазначає наступне.

Предметом спору є лише певні матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких позивач просить прийняти судове рішення. Водночас судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом України "Про судовий збір". Судовий збір включається до складу судових витрат та підлягає розподілу між сторонами в порядку статей 129-130 ГПК України незалежно від наявності відповідної вимоги у прохальній частині позовної заяви позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для врахування сплачених відповідачем згідно платіжного доручення від 18 вересня 2019 року № 2252 грошових коштів у розмірі 1 921,00 грн. при здійсненні розподілу судових витрат у даній справі. У той же час суд звертає увагу на те, що ТОВ "Глобал Сервіс Груп" не позбавлене права та можливості звернутися до позивача у позасудовому чи судовому порядку з вимогою про повернення надмірно перерахованих коштів у розмірі 1 921,00 грн., сплачених за платіжним дорученням від 18 вересня 2019 року № 2252, з урахуванням встановлених судом обставин.

У зв`язку з несвоєчасним проведенням відповідачем розрахунків за надані останньому послуги за актами від 30 січня 2019 року № 68 та від 1 березня 2019 року № 396, складеними та підписаними між сторонами в рамках договору транспортного експедирування від 16 травня 2018 року № 413/05-18, ТОВ "Ефі-Транс" у своєму позові, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 6 вересня 2019 року, просило суд стягнути з відповідача 12 443,67 грн. пені, з яких: 2 248,33 грн. - пеня, нарахована у період з 15 квітня 2019 року по 11 травня 2019 року на суму основного боргу в розмірі 89 200,00 грн. (за 26 днів прострочення), а також 10 195,34 грн. - пеня, нарахована у період з 15 квітня 2019 року на суму основного боргу в розмірі 74 426,75 грн. (за 144 дні прострочення).

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.1 договору транспортного експедирування від 16 травня 2018 року № 413/05-18 передбачено, що за порушення строків проведення грошових розрахунків, передбачених цим договором, винна сторона зобов`язується на вимогу контрагента сплатити суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день порушення строку проведення розрахунків.

Водночас при дослідженні матеріалів справи судом було встановлено помилки у здійсненому позивачем розрахунку наведеної штрафної санкції з огляду на таке.

Як було зазначено вище, згідно з пунктом 4.2 наведеної угоди якщо інше не обумовлено в заявці, розрахунки з експедитором за цим договором клієнт проводить на умові повної попередньої оплати на підставі відповідних рахунків. Рахунок, наданий експедитором, має бути оплачений клієнтом протягом 3-х банківських днів з дня одержання.

Положеннями пункту 4.3 договору встановлено, що коли розрахунки між сторонами передбачають проведення оплати після надання послуг, то така оплата має бути здійснена протягом 3-х банківських днів з дня встановлення факту надання послуг (підписання акту наданих послуг).

Акт наданих послуг є підставою для проведення остаточних фінансових розрахунків між сторонами (пункт 2.11 договору).

З матеріалів справи вбачається, що акти наданих послуг від 30 січня 2019 року № 68 на суму 89 200,00 грн. та від 1 березня 2019 року № 396 на суму 74 426,75 грн. були направлені позивачем на адресу ТОВ "Глобал Сервіс Груп" 3 квітня 2019 року та отримані відповідачем 10 квітня 2019 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідного опису вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303508062616.

Відповідно до пункту 2.10 договору факт належного надання послуг за цим договором сторони посвідчують шляхом підписання акту наданих послуг, який готується експедитором і направляється на підпис клієнту. Акт наданих послуг має бути погоджений і підписаний клієнтом протягом 3-х робочих днів з моменту його отримання. Якщо протягом цього часу клієнт не підпише акт та не надасть експедитору свої письмові та вмотивовані заперечення щодо наданих послуг, ці послуги вважаються такими, що надані належним чином і прийняті клієнтом.

Враховуючи вищенаведені договірні положення та встановлені обставини справи, а також беручи до уваги отримання відповідачем 10 квітня 2019 року актів наданих послуг від 30 січня 2019 року № 68 на суму 89 200,00 грн. та від 1 березня 2019 року № 396 на суму 74 426,75 грн., суд дійшов висновку про те, що вказані акти мали бути погоджені та підписані замовником протягом 3-х робочих днів з моменту їх отримання, тобто до 15 квітня 2019 року включно. Проте у зв`язку з непідписанням ТОВ "Глобал Сервіс Груп" цих документів, вказані акти в силу положень пункту 2.10 вважаються підписаними з 16 квітня 2019 року.

За таких обставин відповідач, з урахуванням приписів пункту 4.3 договору про здійснення оплати протягом 3-х банківських днів з дня встановлення факту надання послуг, повинен був оплатити послуги, надані позивачем за наведеними актами, до 19 квітня 2019 року включно.

Отже, суд дійшов висновку про те, що першим днем прострочення виконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати експедиторських послуг, наданих за актами від 30 січня 2019 року № 68 та від 1 березня 2019 року № 396, є 20 квітня 2019 року.

Крім того, з наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що останній був здійснений без урахування приписів чинного законодавства, а саме статей 251-255, 599 ЦК України.

Так, відповідно до частини 2 статті 251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина 2 статті 252 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 1 статті 255 ЦК України встановлено, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Зі змісту вищезазначених нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення компенсаційних виплат та штрафних санкцій.

У той же час при обрахунку заявленої до стягнення суми пені день фактичного погашення відповідачем суми заборгованості за актом наданих послуг від 30 січня 2019 року № 68 на суму 89 200,00 грн. був помилково включений позивачем у період часу, за який здійснюється стягнення вказаної штрафної санкції.

Також слід зазначити, що при обрахунку пені в сумі 10 195,34 грн., нарахованої на суму основного боргу в розмірі 74 426,75 грн. за актом наданих послуг від 1 березня 2019 року № 396, позивачем було вказано лише початкову дату здійснення такого нарахування - 15 квітня 2019 року, проте не зазначено його кінцевої дати.

Зважаючи на викладене, а також беручи до уваги нарахування позивачем цієї штрафної санкції за актом наданих послуг від 1 березня 2019 року № 396 за 144 дні, суд дійшов висновку про те, що кінцевою датою нарахування ТОВ "Ефі-Транс" пені за несвоєчасну оплату послуг експедирування за вказаним актом наданих послуг є 5 вересня 2019 року.

За таких обставин обґрунтованою до стягнення з ТОВ "Глобал Сервіс Груп" сумою пені є 11 643,37 грн., з яких: 1 810,88 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 89 200,00 грн. за актом від 30 січня 2019 року № 68 у період з 20 квітня 2019 року по 10 травня 2019 року, а також 9 832,49 грн. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 74 426,75 грн. за актом від 1 березня 2019 року № 396 у період з 20 квітня 2019 року по 5 вересня 2019 року.

Водночас у задоволенні вимог позивача про стягнення з ТОВ "Глобал Сервіс Груп" 800,30 коп. пені слід відмовити.

Також у своєму позові, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 6 вересня 2019 року, ТОВ "Ефі-Транс" просило суд стягнути з відповідача 1 071,50 грн. трьох процентів річних, з яких: 190,62 грн. - три проценти річних, нараховані у період з 15 квітня 2019 року по 11 травня 2019 року на суму основного боргу в розмірі 89 200,00 грн. (за 26 днів прострочення) та 880,88 грн. - три проценти річних, нараховані у період з 15 квітня 2019 року на суму основного боргу в розмірі 74 426,75 грн. (за 144 дні прострочення), а також 2 082,82 грн. інфляційних втрат, нарахованих на вказані суми заборгованості у вказані періоди.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлену судом невідповідність здійсненого позивачем розрахунку, зокрема, вищенаведених компенсаційних виплат нормативним приписам чинного законодавства та положенням укладеного між сторонам договору, суд дійшов висновку про те, що стягненню з ТОВ "Глобал Сервіс Груп" на користь ТОВ "Ефі-Транс" підлягає сума трьох процентів річних, яка становить 1 004,26 грн., з яких: 153,96 грн. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 89 200,00 грн. за актом від 30 січня 2019 року № 68 у період з 20 квітня 2019 року по 10 травня 2019 року, а також 850,30 грн. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 74 426,75 грн. за актом від 1 березня 2019 року № 396 у період з 20 квітня 2019 року по 5 вересня 2019 року.

У той же час суд звертає увагу на те, що у встановлені судом дійсні періоди прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань за договором транспортного експедирування від 16 травня 2018 року № 413/05-18 інфляційні втрати стягненню не підлягають у зв`язку з їх нарахуванням за актом від 30 січня 2019 року № 68 у період, який становить менше одного місяця, та нарахування їх за актом від 1 березня 2019 року № 396 у період з сукупним від`ємним індексом інфляції.

За таких обставин стягненню з ТОВ "Глобал Сервіс Груп" на користь позивача підлягає 1 004,26 грн. трьох процентів річних, тоді як у задоволенні вимог ТОВ "Ефі-Транс" про стягнення з відповідача 67,24 коп. трьох процентів річних та 2 082,82 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Посилання відповідача на те, що передбачений умовами укладеного між сторонами договору транспортного експедирування від 16 травня 2018 року № 413/05-18 строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за цим правочином на момент звернення позивача до суду з даним позовом не настав у зв`язку з неотриманням ТОВ "Глобал Сервіс Груп" відповідних рахунків на оплату наданих позивачем послуг, не беруться судом до уваги з огляду на положення пунктів 2.10, 2.11, 4.2 та 4.3 договору.

Як було зазначено вище, згідно з пунктом 4.2 цієї угоди, розрахунки з експедитором за цим договором клієнт проводить на умові повної попередньої оплати на підставі відповідних рахунків, якщо інше не обумовлено в заявці. Рахунок, наданий експедитором, має бути оплачений клієнтом протягом 3-х банківських днів з дня одержання.

У зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів погодження у заявках іншого порядку та строків розрахунків, такі розрахунки з експедитором за цим договором проводяться на умові повної попередньої оплати на підставі відповідних рахунків.

Проте судом встановлено, що позивачем, незважаючи на встановлену пунктом 2.3 можливість без будь-яких санкцій для себе призупинити виконання заявки до отримання відповідних коштів, було надано відповідачу експедиторські послуги за актами наданих послуг від 30 січня 2019 року № 68 на суму 89 200,00 грн. та від 1 березня 2019 року № 396 на суму 74 426,75 грн. Підписанням вищевказаних актів та скріплення їх своєю печаткою ТОВ "Глобал Сервіс Груп" визнало факт надання зазначених експедиторських послуг. Докази, які свідчать про відмову відповідача від прийняття вказаних послуг у зв`язку, зокрема, з порушенням передбаченого договором порядку надання чи оплати цих послуг, у матеріалах справи відсутні.

Відтак, зважаючи на те, що надання позивачем відповідних послуг було здійснено без отримання їх попередньої оплати, а за умовами пунктів 2.11, 4.3 оплата послуг має бути здійснена протягом 3-х банківських днів з дня підписання акту наданих послуг, який є підставою для проведення остаточних фінансових розрахунків між сторонами, суд дійшов висновку про те, що сторонами було фактично погоджено проведення розрахунків за цим договором шляхом проведення оплати після надання послуг в порядку пункту 4.3 наведеної угоди.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Відтак, з огляду на вищенаведені законодавчі приписи відповідачем не було у встановленому законом порядку доведено належними, достатніми і допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень проти вимог позивача.

За таких обставин даний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Сервіс Груп" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 69-В, офіс 617; ідентифікаційний номер 36507167) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ефі-Транс" (03049, місто Київ, вулиця Богданівська, будинок 1, квартира 1; ідентифікаційний номер 32820284) 11 643 (одинадцять тисяч шістсот сорок три) грн. 37 коп. пені, 1 004 (одну тисячу чотири) грн. 26 коп. трьох процентів річних, а також 269 (двісті шістдесят дев`ять) грн. 88 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Ефі-Транс" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Сервіс Груп" 800,30 коп. пені, 67,24 коп. трьох процентів річних та 2 082,82 грн. інфляційних втрат відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Сервіс Груп" 74 426,75 грн. основного боргу закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 23 вересня 2019 року

Суддя Є.В. Павленко