Рішення

від 24.09.2019 по справі 499/877/18

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/877/18

Провадження № 2/499/51/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"24" вересня 2019 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Тимчука Р.М. за участю секретаря судового засідання Мельника Р.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Дружба , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Реєстраційна служба по Іванівському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області в особі державного реєстратора Маршук Тетяни Анатоліївни, про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2018 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Іванівського районного суду Одеської області із позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства Дружба (надалі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - реєстраційна служба по Іванівському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області в особі державного реєстратора Маршук Тетяни Анатоліївни (надалі також - третя особа), та просив визнати недійсним договір оренди землі від 28.12.2015 року земельної ділянки загальною площею 7,5268 га з кадастровим номером: 5121882000:01:004:0191, яка знаходиться на території Коноплянської сільської ради, укладеного між позивачем та відповідачем; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27681241 від 30.12.2015 року, прийняте державним реєстратором: Реєстраційної служби по Іванівському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області в особі державного реєстратора Маршук Тетяною Анатоліївною, запис: 12869771 про інше речове право, а саме: про реєстрацію право оренди земельної ділянки площею 7,5268 га з кадастровим номером: 5121882000:01:004:0191, на підставі договору оренди землі від 28.12.2015 року, укладеного між орендодавцем: ОСОБА_1 та орендарем: Приватним сільськогосподарським підприємством Дружба ; стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2018 року було відкрито провадження у справі.

03 листопада 2018 року від відповідача надійшов до канцелярії суду за вх№6043/18 відзив на позовну заяву.

12 листопада 2018 року до канцелярії суду за вх№5906/18 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 16 січня 2019 року було задоволено клопотання позивача про призначення судово-почеркознавчої експертиз; призначено у справі вказану експертизу, на вирішення якої поставлені такі питання: чи виконаний підпис у розділі Підписи сторін в колонці Орендодавець в Договорі оренди землі від 28.12.2015 року укладеного між позивачем та відповідачем земельної ділянки загальною площею 7,5268 га за кадастровим номером: 5121882000:01:004:0191, яка знаходиться на території Коноплянської сільської ради, самим позивачем, чи іншою особою? ; провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи.

03.06.2019 року до канцелярії суду за вх. №3476/19 надійшов висновок судово-почеркознавчої експертизи у зв`язку з чим провадження у справі було поновлено у зв`язку та призначено судове засідання у справі на 14 червня 2019 року.

11.09.2019 року від представника позивача по справі було надано до суду заяву про розгляд справи в підготовчому та судовому засіданні без участі позивача, позовну заяву підтримують та просять задовольнити в повному обсязі.

11.09.2019 року від представника відповідача по справі було надано до суду заяву про розгляд справи в підготовчому та судовому засіданні без участі відповідача, заперечують проти задоволення позовних вимог.

У позовній заяві в обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що він є власником земельної ділянки загальною площею 7,5268 га з кадастровим номером: 5121882000:01:004:0191, яка знаходиться на території Коноплянської сільської ради, підстава виникнення права власності - державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер ІІІ-ОД №067183, виданий 29 травня 2002 року Коноплянською сільською радою народних депутатів Іванівського району Одеської області. Цільове призначення ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності позивача на земельну ділянку підтверджено витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.09.2014 року, індексний номер витягу: 27171125, виданий державним реєстратором Реєстраційної служби по Іванівському району Роздільняського міжрайонного управління юстиції Одеської області. За усною домовленістю з позивачем, відповідач користувався земельною ділянкою позивача, договір оренди не укладався, за першої вимоги відповідач зобов`язувався повернути земельну ділянку. Однак, звернувшись до відповідача з вимогою припинення використання земельної ділянки, позивач отримав пояснення, що право користування цією ділянкою передбачено договором оренди землі від 28.12.2015 року. Також, відповідач надав позивачу оригінал цього договору, що нібито підписував позивач, оригінал акту про передачу та прийом ділянки без дати та копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.12.2015 року. Згідно вказаного договору позивач як орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, строк дії договору - 10 років. Зазначене право оренди зареєстроване за відповідачем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27681241 від 30.12.2015 року. Як вказує позивач, цей договір оренди з відповідачем він не підписував, нічого про його існування не знав, повноважень на підписання договору від свого імені нікому не надавав, із заявою про реєстрацію права оренди земельної ділянки за відповідачем до Реєстраційної служби по Іванівському районі Роздільнянського міжрайонного управління юстиції Одеської області не звертався, повноважень керівнику відповідача на реєстрацію права оренди не надавав. Як вказує позивач, мирним шляхом спірне питання відповідач вирішити з ним відмовився, земельну ділянку не повернув, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду. Правовим обґрунтуванням своїх вимог позивач зазначив статті 24, 41 Конституції України, статті 11, 15, 16, частини 2 та 3 статті 203, частину 2 статті 207, статті 319, 321, абзаци 1 та 2 статті 638, статтю 792 Цивільного кодексу, статтю 93 Земельного кодексу, статтю 13 Закону України Про оренду землі .

У відзиві на позовну заяву відповідач з доводами позовної заяви не погодився, вказав, що позивач в 2014-2015 роках уповноважив ОСОБА_2 , працівника відповідача здійснювати всі дії щодо реєстрації права власності на земельну ділянку позивача, що підтверджується копією витягу про реєстрацію прав та їх обтяжень, державна реєстрація права власності здійснювалася за кошти підприємства. Відповідач вказує, що витяги з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на цю ділянку одержувала дружина позивача - ОСОБА_3 , яка також отримувала оригінали договорів оренди свій та чоловіка для підписання їх власниками земельних ділянок, що підтверджено виписками з журналів. Крім того, позивач на протязі всіх років, з 2015 по 2018 рік отримував орендну плату за свій земельний пай в повному обсязі, передбаченому в договорі оренди, що, на думку відповідача, підтверджує наявність орендних відносин.

У відповіді на відзив позивач з доводами відповідача не погодився. По суті доводів відповідача зазначив, що видана позивачем ОСОБА_2 довіреність не надавала їй як представнику право на укладання оскаржуваного договору оренди землі, повноважень станом на вересень 2015 року (дата підробки договору) ОСОБА_2 не мала. Орендовану земельну ділянку позивач отримав внаслідок розпаювання земель Колективного сільськогосподарського підприємства Дружба , правонаступником якого є відповідач, після розпаювання всі документи власників земель були у відповідача. З приводу отримання орендної плати, позивач зазначив, що приймав гроші в якості компенсації за використання його земельної ділянки відповідачем, це не свідчить про схвалення позивачем оскаржуваного договору оренди, на сьогоднішній день відповідач користується спірною земельною ділянкою без законних підстав, вирощує на ній сільськогосподарські культури та отримує прибуток, який собі ж і привласнює. В контексті цього позивач наголосив, що своєї згоди на укладання оскаржуваного договору він не надавав та не підписував, зміст договору суперечить законодавству України. При цьому позивач послався на частини 2 та 3 статті 203, частину 2 статті 207, статтю 215 та інші статті ЦК України, статтю 13 ЗУ Про оренду землі , статтю 93 ЗК України.

Від третьої особи у справі 30 жовтня 2018 року надійшла заява за вх№5672/18, в якій вона зазначила, що не заперечує проти позовних вимог про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки; справу просила розглядати без присутності державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Іванівської райдержадміністрації Одеської області, надіслати на адресу третьої особи копію рішення про результати розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, викладені у відповідних заявах по суті справи, а також надані у судових засіданнях, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

На підставі рішення Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області від 23 лютого 2001 оку №120 позивачу передано у власність земельну ділянку площею 7,5268 га на території Коноплянської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний факт підтверджений державним актом на право приватної власності на землю, виданим позивачу, серія та номер ІІІ-ОД №067183, дата видачі 29.05.2002 року, зареєстрованим у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №723.

02 березня 2001 року було підписано акт про передачу та прийом земельної ділянки (паю) в натурі, відповідно до якого позивач прийняв, а Коноплянський сільський голова передав вказану вище земельну ділянку. Додатком до акту є ситуаційна схема земельної ділянки.

Право власності на вказану ділянку зареєстроване за позивачем, на підтвердження чого у матеріалах справи мається витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27171125, дата формування: 23.09.2014 року, номер запису про право власності: 7092554.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що право власності на вказану земельну ділянку було набуте позивачем відповідно до вимог законодавства України, це право відповідачем не оскаржено та у відповідності до вимог пункту 5 частини 3 ЦПК України заперечень проти цього у відзиві не було зазначено.

В матеріалах справи мається копія типового договору оренди землі, датованого 28.12.2015 року, відповідно до якого позивач (орендодавець) надає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 7,5268 га на території Коноплянської сільської ради для ведення сільськогосподарського виробництва, умови використання - для вирощування та виробництва товарної сільськогосподарської продукції, строк дії договору - 10 років. В розділі реквізити договору оренди мається підпис від імені позивача.

Позивачем також було надано до справи акт про передачу та прийом земельної ділянки позивачем відповідачу без дати.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.12.2015 року, індексний номер 51327904, 26.12.2015 року до вказаного реєстру було внесено запис № 12869771 про реєстрацію іншого речового права, а саме - договору оренди, підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27681241 від 30.12.2015 року.

Як встановлено Висновком судово-почеркознавчої експертизи №19-567, складеного 28.05.2019 року - підпис від імені позивача у наданому на експертизу Типовому договорі оренди землі від 28.12.2015 року (об`єкт оренди - земельна ділянка загальною площею 7,5268 га за кадастровим номером 5121882000:01:004:0191), укладеному між позивачем та відповідачем, розміщений на зворотній стороні другого аркушу у розділі Підписи сторін в графі Орендодавець , виконаний не самим позивачем, а іншою особою . Досліджуваний підпис від імені позивача виконаний з наслідуванням підпису (підписам) позивача.

Заперечень проти фактів, встановлених цим висновком експертизи відповідач не навів, ці факти не спростував, хоча це є його процесуальним обов`язком згідно вимог частини 1 статті 81 ЦПК України. Клопотань про призначення повторної та/або додаткової судово-почеркознавчої експертизи відповідач не заявляв.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 208 ЦК України встановлено, що правочини між фізичною та юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною третьою статті 215 ЦК України зазначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 14 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі.

Згідно зі статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

Враховуючі наведені норми, суд зазначає, що договір оренди земельної ділянки підлягає укладенню в письмовій формі, яка вважається дотриманою виключно за умови підписання примірнику договору обома сторонами. За відсутності підпису однієї зі сторін договору, волевиявлення цієї сторони вважається таким, що відсутнє.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі №485/111/17, від 03 квітня 2019 року у справі №479/1049/16-ц, від 12 серпня 2019 року у справі №637/706/18, від 22 липня 2019 року у справі №710/730/16-ц.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи оцінку доводам відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідач вказує, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку позивача здійснювалася за кошти відповідача, а дружина позивача - ОСОБА_3 отримувала витяги з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, також отримувала оригінали договорів оренди землі, свій та позивача для підписання їх власниками земельних ділянок, в тому числі позивачем.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування .

З огляду на коло спірних правовідносин у справі, обставини набуття позивачем права власності на земельну ділянку не входять до предмета доказування, оскільки вказане право відповідачем не заперечується, а позивач не зазначає про порушення цього права. Натомість, позовні вимоги стосуються саме правовідносин, пов`язаних з укладанням оскаржуваного договору оренди.

Також, діюче законодавство України та правові позиції Верховного Суду не передбачають можливості набуття юридичної сили договором оренди земельної ділянки, який не підписаний однією з його сторін, шляхом фактичного схвалення цього правочину у вигляді отримання орендної плати.

Враховуючи це, отримання позивачем від відповідача матеріальних цінностей (кукурудза, борошно, цукор, ячмінь та інші) не змінює та не спростовує факту непідписання позивачем оскаржуваного договору оренди та факту відсутності внаслідок цього волевиявлення позивача на його укладання. Зважаючи на це, суд не бере до уваги надані відповідачем копії відомостей на отримання зерна, цукру, борошна та круп за 2016, 2017 та 2018 роки та виписки з журналу видачі договорів оренди земельних паїв. З цих же підстав суд не враховує як підставу для відмови у задоволенні позову покази свідка ОСОБА_2 щодо обставин оформлення оскаржуваного договору, оскільки вказані покази не спростовують факту підписання цього договору не позивачем, а іншою особою.

Аналогічна правова позиція щодо неможливості подальшого схвалення договору оренди землі, не підписаного орендарем, внаслідок отримання орендної плати, наведена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року у справі №695/1751/16-ц, від 12 серпня 2019 року у справі № 637/706/18.

Також суд погоджується з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив, про те, що прийняття позивачем від відповідача плати в якості компенсації за використання його земельної ділянки відповідачем, не свідчить про схвалення позивачем оскаржуваного договору оренди.

Вказаний довід узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, який зазначив, що факт отримання орендної плати не є визначальним при обчисленні строків позовної давності, якщо особа, права якої порушено, вважала, що правовідносини виникли з інших підстав (постанова ВС у складі КЦС від 12 серпня 2019 року у справі № 637/706/18, постанова Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі 6-48цс15, від позиції якої не знайшла підстав для відступу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2018 року.

З огляду на викладене, суд вважає позовну вимогу про визнання недійсним договору оренди від 28.12.2015 року обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Згідно зі статтею 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно частини 2 вказаної статті у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення похідної вимоги про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Згідно частин 1-3 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем під час подачі позову був сплачений судовий збір в розмірі 1409,6 гривень відповідно до квитанції за подання позовної заяви, та судовий збір у розмірі 384,20 гривень за подання клопотання про призначення експертизи відповідно до квитанції, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи це, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору 1793,80 гривень, та сума витрат з проведення експертизи, наведена у рахунку експертної установи № 19-567 від 28.05.2019 року.

Керуючись ст.ст. 16, 202, 203, 207, 208, 215, 638 Цивільного кодексу України, ст.93 Земельного кодексу України, ст.14 Закону України Про оренду землі , в порядку ст.ст. 10,12,13,18,81,259,263-265,315,316,318-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Дружба , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Реєстраційна служба по Іванівському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області в особі державного реєстратора Маршук Тетяни Анатоліївни про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки - задовольнити .

Визнати недійсним договір оренди землі від 28.12.2015 року земельної ділянки загальною площею 7,5268 га з кадастровим номером: 5121882000:01:004:0191, яка знаходиться на території Коноплянської сільської ради, укладений між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та Приватним сільськогосподарським підприємством Дружба (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03769304).

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27681241 від 30.12.2015 року, прийняте державним реєстратором: Реєстраційна служба по Іванівському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області в особі державного реєстратора Маршук Тетяною Анатоліївною, запис: 12869771 про інше речове право, а саме: про реєстрацію право оренди земельної ділянки площею 7,5268 га з кадастровим номером: 5121882000:01:004:0191, на підставі договору оренди землі від 28.12.2015 року, укладеного між орендодавцем: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та орендар: Приватне сільськогосподарське підприємство. Дружба (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03769304).

Стягнути з Приватного сільськогосподарським підприємством Дружба (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03769304) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1793 /тисяча сімсот дев`яносто три гривні вісімдесят копійок/.

Стягнути з Приватного сільськогосподарським підприємством Дружба (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03769304) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати по проведенню судово-почеркознавчої експертизи у сумі 5662,8 /п`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні вісімдесят копійок/.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяР. М. Тимчук