Рішення

від 13.09.2019 по справі 507/562/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа№ 507/562/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2019 року Миколаївський районний суд Одеської області

В складі головуючого судді Парія І.О.

Секретаря Товт Т.В.

Розглянувши у судовому засіданні в смт. Миколаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства ЧАП , третя особа: Одеська філія державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень про визнання договору емфітевзису земельної ділянки недійсним та скасування державної реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис),

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій, просить визнати недійсним договір емфітевзису, укладений 21.06.2012 року між ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ФГ ЧАП , стосовно земельної ділянки, кадастровий номер 5123380600:01:001:0113, масив НОМЕР_1 , ділянка НОМЕР_2 , площею 4,6178 га., розташованої на території Бобрицької сільської ради, Любашівського району, Одеської області, зареєстрованого в Одеській філії Державного підприємства Державний інститут судових економіко - правових та технічних досліджень, 03.10.2016 року , строком на 99 років. Скасувати його Державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( емфітевзис ).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його вітчим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_3 від 13 листопада 2010 року. Після смерті вітчима залишилось спадкове майно: земельна ділянка, кадастровий номер 5123380600:01:001:0113, масив НОМЕР_1 , ділянка НОМЕР_2 , площею 4,6178 га., розташована на території Бобрицької сільської ради, Любашівського району, Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Любашівського районного суду, справа № 507/25/17 від 02.03.2017 року за ОСОБА_1 визнано право власності на зазначену земельну ділянку. Рішення вступило в законну силу 13.03.2017 року. Право власності на зазначену земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Індексний номер Витягу 83444296 від 27.03.2017 року.

Відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 84957285, між вітчимом ОСОБА_2 , та фермерським господарством ЧАП був укладений договір оренди земельної ділянки площею 4,6178 га., ( емфітевзис ), строком дії на 99 років. Дата підписання договору 21.06.2012 року. Договір був зареєстрований 03.10.2016 року за № 16704520 Державним реєстратором Щепоцькою Христиною Богданівною в Одеській філії державного підприємства Державний інститут судових економіко - правових та технічних експертних досліджень . Як вбачає позивач ОСОБА_1 , що договір оренди земельної ділянки був укладений уже після смерті її власника.

Позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився.

Представник позивача адвокат Опалько О.М., в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ФГ ЧАП Васильєв І.І., в судове засідання не з`явився, однак надав суду клопотання, в якому обгрунтував свої заперечення проти позову ОСОБА_1 , який зазначив, що договір укладено його покійним вітчимом ОСОБА_2 , 21.06.2012 року вже після його смерті. Дата твердження не відповідає дійсності, оскаржуваний договір був укладений 21.06.2010 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який він додав до матеріалів справи ( а. с. 147, 148, 149 ).

Третя особа: представник Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 102-1 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Аналогічна норма зазначена і в ч. 1 ст. 407 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 640 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення Договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно ст. 215 ЦК України:

1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України:

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується доданою до позовної заяви копією свідоцтва про смерть ( а. с. 8 ).

Після його смерті позивач зареєстрував своє право на зазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Індексний номер Витягу 83444296 від 27.03.2017 року, згідно Витягу ( а. с. 9, 10, 11 ).

Цього ж дня була здійснена державна реєстрація права власності позивача на зазначену земельну ділянку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( а. с. 13, 14 ).

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність законних підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного: позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 , в судові засідання не з`являлися. Додаткових доказів не надали. Вагомих доказів, на підтвердження своїх позовних вимог та підстав для визнання договору емфітевзису земельної ділянки недійсним та скасування його державної реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) не доведено у судовому засіданні, а тому суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає.

Оскільки термін договору ( емфітевзису ) земельної ділянки від 21 червня 2010 року на момент розгляду справи в суді не закінчився, тому скасувати його державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб не є можливим та позовні вимоги є безпідставними.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України, ст. 102-1 ЗК України, ст. ст. 203, 215, 407-412, 627-628, 640 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства ЧАП , третя особа: Одеська філія державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень про визнання договору емфітевзису земельної ділянки недійсним та скасування державної реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а стороною, що не була присутня в судовому засіданні з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя: Парій І.О.