Ухвала

від 23.09.2019 по справі 7/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.09.2019Справа № 7/62 За заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго про заміну сторони її правонаступником у справі

у справі № 7/62

за позовом Публічного акціонерного товариства Київенерго в особі Структурного відокремленого підрозділу Енергозбут Київенерго

до Комунального підприємства ЖЕО - 109 Голосіївської районної в м. Києві ради

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію - 1741229,29 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства ЖЕО - 109 Голосіївської районної в м. Києві ради про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 1741229,29 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2011 у справі № 7/62 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Комунального підприємства ЖЕО - 109 Голосіївської районної в м. Києві ради (03187, м. Київ, пр.. Ак. Глушкова, 31 - А, ЄДРПОУ 26385523) на користь Акціонерної енергопостачальної організації Київенерго (01001 м. Київ, пл. І.Франка, 5, ЄДРПОУ 00131305) 1 645 052 (один мільйон шістсот сорок п`ять тисяч п`ятдесят дві) грн. 43 коп. -боргу, 72 400 (сімдесят дві тисячі чотириста) грн. 25 коп. - індексу інфляції, 23 776 (двадцять три тисячі сімсот сімдесят шість) грн. 61 коп. - 3 % річних, 17 412 (сімнадцять тисяч чотириста дванадцять) грн. 29 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

14.07.2011 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано наказ у справі № 7/62.

19.08.2019 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго (далі - Заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про заміну стягувача у вказаному судовому провадженні, яка обґрунтована тим, що 11.10.2018 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 601 - 18 та договір № 603 - 18 від 11.10.2018, відповідно до якого,зокрема, перший передає останньому право вимоги до Комунального підприємства ЖЕО - 109 Голосіївської районної в м. Києві ради щодо заборгованості на суму 251748,77 грн. основного боргу ( визначено в додатку № 1 до договору №601 - 18) та 17648,29 грн. судового збору ( визначено в додатку № 3 до договору №603 - 18), яка підтверджена рішенням господарського суду м. Києва від 23.12.2013 у справі № 7/62.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 розгляд заяви призначено на 12.09.2019. Було зобов`язано учасників справи та Комунальне підприємство виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго надати суду письмові пояснення по суті заяви.

12.09.2019 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 13.09.2019 суд призначив заяву до розгляду на 23.09.2019.

В судове засіданні 23.09.2019 представники сторін та заявника не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час удового розгляду були повідомлені належним чином.

Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона ( заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується заява, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.06.2011 у справі № 7/62 позов задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства ЖЕО - 109 Голосіївської районної в м. Києві ради на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 1 645 052 грн. 43 коп. - боргу, 72 400 грн. 25 коп. - індексу інфляції, 23 776 грн. 61 коп. - 3 % річних, 17 412 грн. 29 коп. - державного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

14.07.2011 на виконання вказаного рішення видано наказ, стягувачем згідно якого є Публічне акціонерне товариства "Київенерго", а боржником - Комунальне підприємство ЖЕО - 109 Голосіївської районної в м. Києві ради. Строк для пред`явлення вказаного наказу до виконання - до 11.07.2012.

01.05.2016 між Публічним акціонерним товариством Київенерго та Комунальним підприємством ЖЕО - 109 Голосіївської районної в м. Києві ради було укладено угоду № К 3040000 - 03/16 відповідно до якої було об`єднано зобов`язання за договорами про постачання теплової енергії.

11.10.2018 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 601 - 18 та договір № 603 - 18 від 11.10.2018, відповідно до якого,зокрема, перший передає останньому право вимоги до Комунального підприємства ЖЕО - 109 Голосіївської районної в м. Києві ради щодо заборгованості на загальну суму 251748,77 грн. основної заборгованості ( визначено в додатку № 1 до договору №601 - 18) та 17412,29 грн. державного мита та 236,00 грн витрат ні інформаційно-технічне забезпечення чудового процесу ( визначено в додатку № 3 до договору №603 - 18) , яка підтверджена рішенням Господарського суду м. Києва від 23.06.2011 у справі № 7/62. Отже, право вимоги в цій частині перейшло від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (Заявник).

Згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом 00131305 значиться юридична особа - Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО", місцезнаходження: 85612, Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34. Отже позивачем (стягувачем) змінено повне найменування з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (ідентифікаційним кодом 00131305) на Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО". Отже стягувач змінив своє найменування.

Вимогами заявника є заміна стягувача на стадії виконання судового рішення у справі № 7/62 з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на заявника як правонаступника стягувача відповідно до зазначених угод.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. У зобов`язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Статтею 512 Кодексу передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 513 Кодексу, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За правилами ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1-3,5 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що однією із вимог до виконавчого документа, зокрема, є строк пред`явлення рішення до виконання.

Частиною 4 зазначеної статті встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що на момент укладення між Публічним акціонерним товариством Київенерго та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго договору про відступлення права вимоги(цесії) № 601 - 18 та № 603 - 18 від 11.10.2018, строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.07.2011 року закінчився.

Належних та допустимих доказів того, що строк пред`явлення наказу до виконання переривався чи був у встановленому законом порядку поновлений, заявником суду не надано.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє добровільно або під примусом дії на виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про виконавче провадження юридична особа на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином допускається на будь - якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про виконавче провадження строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Отже, стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання ( ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження ). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Таку позицію також було підтримано у висновках викладених у постанові Верховного Суду у справі № 910/10031/13 про заміну стягувача, а саме, п. 4.5 даної постанови вказано, що: юридична особа на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іній особі за правочином допускається на будь - якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження. Пункт 4.8 вказаної вище постанови визначає, що : заміна сторони ( стягувача ) виконавчого провадження неможлива, якщо заява була подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом . Пунктами 4.11 та 4.12 постанови визначено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. ; завершальна стадія виконавчого провадження починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. . Пунктом 4.13 даної постанови визначено, що : інше тлумачення закону означатиме, що стягував після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість штучно збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права .

Відтак, суд дійшов висновку про неможливість переходу до Комунального підприємства виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго , як до нового кредитора, прав Публічного акціонерного товариства Київенерго , як первісного кредитора у зобов`язанні, у зв`язку з закінченням строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не було поновлено судом.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго про заміну сторони її правонаступником у справі № 7/62 за позовом Публічного акціонерного товариства Київенерго до Комунального підприємства ЖЕО - 109 Голосіївської районної в м. Києві ради, про стягнення 1741229,29 грн.

Керуючись ст. 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю в задоволенні заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго про заміну сторони (стягувача) у справі № 7/62 її правонаступником.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Усатенко