ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2019 року Справа № 917/1183/19
Суддя Господарського суду Полтавської області Білоусов С.М, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу
за позовною заявою Приватного підприємства "Явір-2005", вул. Хлібозаводська, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36007, код ЄДРПОУ 33574487
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК - Буд", юридична адреса: селищна рада Таїровська, масив 28,7, торгівельний центр, А-2, Овідіопольський район, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 37550831; поштова адреса: вул. Архітекторська, 26-В, м. Одеса, Одеська область, 65122
про стягнення грошових коштів
ВСТАНОВИВ:
15.07.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшов позов Приватного підприємства "Явір-2005" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК - Буд" про стягнення заборгованості у сумі 106 826,40 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не сплачує в повному обсязі за послуги охорони за Договором з лютого 2019 року по травень 2019 року.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.07.2019 р. у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, позивачу надано строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Від Приватного підприємства "Явір-2005" надійшов до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги № 995 від 12.08.2019 року (вх. № 8684 від 16.08.2019 року).
Ухвала суду від 15.07.2019 року про відкриття провадження у даній справі, надсилалась рекомендованим листом сторонам за їх юридичними адресами, про що свідчать повідомлення, які міститься в матеріалах справи.
Відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Рішення приймається з врахуванням вимог ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне .
18 грудня 2018 року між Приватним підприємством «Явір-2005» (позивач), як виконавцем (охорона), та Товариством з обмеженою відповідальністю «КМК-Буд» (відповідач), як Замовником, був укладений договір про надання послуг з фізичної охорони № 860/Пл-ф (далі - Договір) з Додатками № 1,2 до нього.
Відповідно до п. 2.1 Договору та Додатку № 2, ПП "Явір - 2005" (охорона) прийняло під фізичну охорону відокремлені приміщення (будівлі) та майно, яке належить замовнику на праві власності або знаходиться в його користуванні на законних підставах, та знаходиться за адресою: вул. Героїв АТО, 116, м. Полтава.
В розділі 3 Договору сторони визначили ціну договору та порядок розрахунків, зокрема ціна Договору визначається сторонами у розрахунку, наведеному у Додатку № 1 до Договору (п. 3.1 Договору) та становить 27 010,00 грн. в місяць.
Оплата за цим Договором здійснюється замовником до 5 числа наступного місяця, в якому здійснюється надання послуг, шляхом перерахування замовником грошових коштів на рахунок виконавця, згідно виставлених рахунків (п. 3.2 Договору).
За п. п. 3.3, 3.4 Договору, підтвердженням надання послуг являється Акт здачі-приймання робіт (надання послуг), що надається Охороною для підписання Замовнику в двох примірниках в кінці кожного місяця. Замовник повинен не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, підписати Акт здачі-приймання робіт та повернути один примірник Охороні.
На виконання умов укладеного договору позивач надав послуги фізичної охорони об`єкта в період з лютого 2019 року по травень 2019 року на загальну суму 89 022,00 грн. відповідно до актів надання послуг:
- № 434 від 01.02.2019 року на суму 27 010,00 грн. за лютий 2019 року;
- № 1256 від 31.03.2019 року на суму 27 010,00 грн. за березень 2019 року;
- № 1553 від 30.04.2019 року на суму 27 010,00 грн. за квітень 2019 року;
- № 1639 від 02.05.2019 року на суму 7 992,00 грн. за травень 2019 року;
Відповідно до п. 3.2 Договору позивач надав відповідачу рахунки на оплату.
Відповідач оплату не здійснив, таким чином утворилась заборгованість у сумі 89 022,00 грн.
Крім того, позивач за прострочення оплати послуг охорони із посиланням на п. 6.3 договору заявив до стягнення з відповідача 17 804,40 грн. штрафу.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 202 ЦК України).
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Спір у справі виник, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати робіт за договором.
В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між сторонами договір про надання послуг з фізичної охорони № 860/ПЛ-ф від 18.12.2018 року визнавався судом недійсним та внесення до нього змін, а тому цей правочин є правомірним.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.
Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов`язань з оплати виконаних позивачем робіт.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт виконання позивачем робіт, відповідно до укладеного між сторонами Договору підтверджується підписаними актами виконаних робіт на суму 89 022,00 грн. В зазначених актах вказано, що вони укладені відповідно до договору № 860/Пл-ф від 18.12.2018 року.
Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За п. 3.2 Договору, оплата здійснюється Замовником до 10 числа наступного місяця, в якому здійснюється надання послуг, шляхом перерахування Замовником грошових коштів на рахунок Виконавця, згідно виставлених рахунків.
Відповідач не надав будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми та підстав її виникнення, строк виконання є таким, що настав, тому позовні вимоги про стягнення 89 022,00 грн. основного боргу задовольняються судом повністю.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).
В п. 6.3 Договору визначено, що у разі, якщо прострочення оплати послуг охорони триває більше 45 календарних днів, Замовник сплачує Охороні штраф у розмірі 20% вартості послуг, оплата за якими прострочена, що не звільняє Замовника від зобов`язань щодо оплати послуг.
Суд встановив, що прострочення оплати послуг охорони з боку відповідача триває більше 45 календарних днів, тому заявлені позивачем вимоги про стягнення 17 804,40 грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач надав послуги, а відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором, а саме не сплатив вартість наданих позивачем послуг у визначені строки, тому позов задовольняється в повному обсязі.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання розподілення між сторонами судових витрат.
Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Щодо клопотання позивача про розподіл судових витрат, понесених ним на правничу допомогу при розгляді цієї справи, суд зазначає, що відповідно до договору про надання правової допомоги адвокатом від 27.02.2019 року, згідно з актом прийому - передачі наданих послуг за Договором № 6 про надання правової допомоги від 27.02.2019 року розмір гонорару складає 9 800 грн., який позивач сплатив згідно квитанції № 9 від 12.08.2019 року.
Суд, дослідивши вищевказані документи, вважає, що клопотання позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката на суму 9 800,00 грн. є обгрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Враховуючи задоволення позовних вимог повністю, судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 126, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 9 800,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.
Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст. 126, 129 (ч. 1), 232-233, 237-238 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК - Буд" (юридична адреса: селищна рада Таїровська, масив 28,7, торгівельний центр, А-2, Овідіопольський район, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 37550831) на користь Приватного підприємства «Явір-2005» (вул. Хлібозаводська, 7, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 33574487) - 89 022,00 грн. основного боргу за договором про надання послуг з фізичної охорони № 860/Пл-ф від 18.12.2018 року, 17 804,40 грн. штрафу, 9 800,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката та 1 921,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набранням цим рішенням законної сили.
3. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Білоусов С. М.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2019 |
Оприлюднено | 25.09.2019 |
Номер документу | 84453315 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Білоусов С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні