Ухвала

від 24.09.2019 по справі 922/3067/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"24" вересня 2019 р.Справа № 922/3067/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва" про забезпечення позову (вх. № 3067/19 від 23.09.2019) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва", Харківська область, Дергачівський район, селище міського типу Солоницівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретел", місто Харків про стягнення 253 878,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретел" заборгованості в розмірі 253 878,40 грн. Разом із позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва" подало до суду заяву про забезпечення позову в порядку пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України , в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретел", наявні на рахунках, відкритих відповідачем в банківських установах України, зокрема на рахунки, відкриті в АТ "Альфа-Банк" у м. Києві № НОМЕР_1 , в АТ "Альфа-Банк" у м. Києві № НОМЕР_2 , АТ "Альфа-Банк" у м. Києві № НОМЕР_3 , в АТ "УкрСиббанк" № НОМЕР_4 , в АТ "УкрСиббанк" № НОМЕР_5 , в АТ "УкрСиббанк" № НОМЕР_6 , в АТ "УкрСиббанк" № НОМЕР_7 , в АТ "УкрСиббанк" № НОМЕР_8 , в межах загальної суми 301 647,08 грн., що складається із суми позову - 253 878,40 грн. та суми судових витрат у розмірі 47 768,68 грн. (4768,68 грн. судового збору та 43 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу).

Дослідивши матеріали позовної заяви та розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва" про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову, разом з тим, полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову і особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16.06.2011р. №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Виходячи з наведеного, господарський суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову, позивач вказує на те, що на теперішній час в умовах нестабільного економічного стану сталася загрозлива практика в частині неможливості виконання судових рішень через зловживання юридичними особами способами уникнення виконання стягнення заборгованостей, зокрема вивід коштів на невідомі банківські рахунки та ін., позивач знаходиться в загрозливому стані порушення його прав, враховуючи недоброзичливе відношення, яке демонструє відповідач при неодноразових спробах досудового врегулювання даного спору, телефонних листувань с бухгалтером товариства відповідача та зокрема адвокатський запит адвоката- партнера АО "Мазепа та партнери" Лимар О.В. від 28.08.2019 до ТОВ "Ретел", який так і залишився проігнорований, що свідчить про небажання відповідача добровільно виконувати свої зобов`язання в частині оплати виконаних позивачем робіт та може свідчити про наміри ухилитися від такого виконання і на стадії виконання рішення.

За твердженням позивача, додані до позовної заяви докази доводять реальність утворення заборгованості ТОВ "Ретел" перед TOB "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва", а спосіб обраний позивачем для забезпечення позову жодним чином не вплине на господарську діяльність відповідача, адже з наданих доказів зрозуміло, що кошти, які мають бути арештовані повинні були бути сплачені позивачеві та повною мірою співвідноситься з правами, про захист яких звернувся позивач, з вартістю коштів, на яке вимагається накладення арешту.

Дослідивши та надавши оцінку матеріалам заяви про забезпечення позову в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином не обґрунтовано, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог, а також не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, із яким діюче законодавство пов`язує застосування заходів щодо забезпечення позову: не зазначено про відсутність у відповідача майна у кількості та вартістю, достатньою для погашення заборговності перед позивачем, у разі постановлення рішення на користь останнього - про задоволення позову; не наведено існування інших ризиків умисного ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі постановлення його на користь позивача - виведення відповідачем наявних грошових коштів з власних рахунків, відчуження належного відповідачу майна, укладення фіктивних договорів застави та іпотеки, ліквідації юридичної особи тощо.

Твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва" про небажання відповідача добровільно виконувати свої зобов`язання в частині оплати виконаних позивачем робіт, що може свідчити про наміри відповідача ухилитися від такого виконання і на стадії виконання рішення, не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, а також потребує доведення.

Суд також зазначає, що згідно з вимогами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 3 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України. так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 27 жовтня 1993 р. по справі "Домбо Бехеер" проти Нідерландів зазначено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів наявності фактичних обставин, з якими позивач пов`язує застосування заходу до забезпечення позову та посилання останнього лише на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва" про забезпечення позову.

Згідно із частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального виробництва" про забезпечення позову (вх. № 3067/19 від 23.09.2019) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу складено та підписано 24.09.2019.

Суддя В.В. Рильова