Рішення

від 17.09.2019 по справі 926/1270/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року Справа № 926/1270/19

Господарським судом Чернівецької області у складі головуючого судді Миронюка С.О за участю секретаря судового засідання Кифірюка А.І.

розглянуто у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 926/1270/19

за позовом Чернівецької міської ради

до Приватного підприємства "Ірбіс +"

про стягнення заборгованості по орендній платі та пені в сумі 71734,15 грн

Представники сторін:

Від позивача - Іванович Л.Є.- представник. Довіреність № 01/02-18/3230.

Від відповідача - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Чернівецька міська рада звернулась з позовом до Приватного підприємства "Ірбіс +" про стягнення заборгованості за Договором оренди № 116 від 12.05.2015 р. в сумі 71734,15 грн., що складається з основного боргу в розмірі 64 546,54 грн. та пені в сумі 7 187,61 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на підставі договору оренди нерухомого майна № 116 від 12.05.2015 року позивач передав відповідачу в оренду нерухоме майно площею 70,8 м 2 , яке розміщене за адресою: м. Чернівці, вул. Шевченка, 44, а останній прийняв це приміщення та зобов`язався щомісячно сплачувати орендну плату. В порушення умов договору відповідач орендну плату не вносив, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 64 544,96 грн. За невиконання умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 7 189,19 грн.

Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду Чернівецької області від 24.05.2019 року, справу до розгляду в підготовчому засіданні призначено на 13.06.2019 року.

Ухвалою суду від 13.06.2019 р. відкладено підготовче засідання на 10.07.2019 р. в зв`язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Судове засідання 10.07.2019 р. не відбулось, в зв`язку із знеструмлення електромережі Господарського суду Чернівецької області про що свідчить Акт від 10.07.2019 р.

Ухвалою суду від 10.07.2019 р. продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 15.08.2019 р.

Ухвалою суду від 15.08.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.09.2019 р.

В судовому засіданні 17.09.2019 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.05.2019 року, ухвала суду про відкладення підготовчого засідання від 10.07.2019 р., ухвала про призначення справи до розгляду по суті від 15.08.2019 р. надіслані на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, а саме: вул. Шевченка, 44, м. Чернівці, 58 001 , та підтверджену відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань), у засідання суду явку уповноваженого представника не забезпечив, витребуваного судом відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

На адресу господарського суду, повернулись повідомлення про вручення відповідачу вищевказаних ухвал з довідками в яких зазначено, що відповідач за зазначеною адресою не проживає. Згідно пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2015 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та Приватним підприємством "Ірбіс +" укладено Договір оренди № 116 (далі - Договір). Згідно з умовами Договору позивач передав відповідачу в оренду нерухоме майно площею 69,7 м 2 , яке розміщене за адресою: м. Чернівці, вул. Шевченка, 44 на першому поверсі будинку, що знаходиться на балансі ЖРЕП № 9, а останній прийняв це приміщення та зобов`язався щомісячно сплачувати орендну плату.

Додатковим договором № 1 від 03.03.2016 року сторони доповнили п. 2.4. пунктом 2.4.1. наступного змісту: 2.4.1. Дія даного пункту договору зупиняється з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. відповідно до п.9 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік .

Умовами Додаткового договору № 2 від 19.04.2016 р. орендодавець надав дозвіл орендарю на передачу в суборенду 23,8 м 2 підприємцю Кузенку Олександру Івановичу з метою використання під відділ продовольчих товарів без підакцизної групи товарів, на термін дії основного договору оренди.

В подальшому між сторонами укладено Додатковий договір № 3 від 13.03.2018 року в якому сторони змінили площу орендованих приміщень на 70,8 м 2 та припинили суборенду відповідно Додаткового договору № 1.

Докази визнання договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

Договір укладений строком на два роки і одинадцять місяців і діє до 11.04.2018 року.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах (п. 7.7. Договору).

Судом встановлено, що Договір був пролонгований, оскільки жодна із сторін не заявляла клопотання про припинення правовідносин. Додатковим договором б/н від 06.03.2019 р. сторони розірвали Договір оренди № 116, припинили будь-які права та зобов`язання, крім зобов`язань по орендній платі.

Згідно п. 2.1 договору орендна плата визначена на підставі Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці і становить з урахуванням ПДВ 5928,29 грн., а з 01.03.2018 р., відповідно Додаткового договору № 3, становить 8 204,60 грн.

Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця (п.2.4 Договору). Орендар щомісячно самостійно нараховує оренду плату з урахуванням ПДВ та сплачує її в поточному місяці незалежно від наслідків господарської діяльності (п.2.5 Договору).

В порушення умов договору відповідач орендну плату за період з 01.03.2018 р. по 06.03.2019 р. в повному обсязі не сплачував, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 64 546,54 грн.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 року орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується із ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов`язок щодо розрахунку за оренду, а тому позивачем було заявлено вимогу про стягнення заборгованості по орендній платі за період 01.03.2018 р. по 06.03.2019 р. в сумі 64 546,54 грн.

Пунктом 5.4 Договору сторони визначили, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із вимогами ч.6 ст. 231 та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами.

З урахуванням пункту 5.4 Договору, статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", частини шостої статті 232 Господарського кодексу України позивач обґрунтовано вимагає стягнути з відповідача пеню сумі 7 187,61 грн.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ч.1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України , обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином вимоги позивача засновані на договірних відносинах між сторонами і є обґрунтованими.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 5, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ірбіс +" (код 30071793, вул. Шевченка, 44, м. Чернівці) на користь Чернівецької міської ради (код 36068147, Центральна Плдоща, 1, м. Чернівці) основний борг в сумі 64 546,54 грн. , пеню в розмірі 7 187,61 грн. та судовий збір в сумі 1921,00 грн.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 24.09.2019 року.

Суддя С.О. Миронюк