Рішення

від 24.09.2019 по справі 911/1849/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2019 р. Справа № 911/1849/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут", 04108, місто Київ, Подільський район, проспект Свободи, будинок 2Г, літ. А

до Ставищенського дошкільного навчального закладу №3 "Сонечко", 09401, Київська область, Ставищенський район, селище міського типу Ставище, вулиця Петра Шила, будинок 4

про стягнення 54 176,52 грн за договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41НВКVz 565-18 від 16.03.2018

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" звернулось до господарського суду з позовом до Ставищенського дошкільного навчального закладу №3 "Сонечко" про стягнення заборгованості в розмірі 54 176,52 грн, яка складається з 48 012,85 грн основного боргу, 4 751,61 грн пені, 401,42 грн 3% річних та 1 010,64 грн інфляційних втрат за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41НВКVz 565-18 від 16.03.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов вищевказаного договору в частині своєчасної та повної оплати вартості отриманого газу.

За клопотанням позивача ухвалою Господарського суду Київської області від 26.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відзиву на позов не подав, про наявність заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив. Про розгляд справи в господарському суді був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням № 0103269793299 про вручення відповідачу копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

16 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (Постачальник) та Ставищенським дошкільним навчальним закладом №3 "Сонечко" (Споживач) укладено Договір № 41НВКVz565-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2018 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Згідно з підпунктами 2.9.1-2.9.5 Договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між Сторонами здійснюється в наступному порядку:

- за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ;

- на підставі отриманих від Споживача даних та\або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника;

- споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу;

- у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу Споживачем обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття судом та набрання таким рішенням законної сили обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника;

- у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Відповідно до пункту 3.1 Договору розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем.

Ціна газу становить 9 358,00 грн за 1000 куб. м, крім того ПДВ 1 871,60 грн, всього з ПДВ - 11 229,60 грн (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.2 Договору оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:

- 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (підпункт 4.2.1);

- у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу (підпункт 4.2.2);

- остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.6 Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (підпункт 4.2.3).

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (пункт 4.3 Договору).

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зараховувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

Пунктом 11.1 Договору встановлено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2018 року до 31 грудня 2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 8 від 29.12.2018 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41НВКVz 565-18 від 16.03.2018 сторони погодили збільшити суму Договору на суму 49 019,62 грн та викласти третій абзац пункту 3.6 Договору в наступній редакції: "Загальна сума вартості Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачеві. Загальна сума вартості цього Договору становить 294 117,70 грн, в т. ч. ПДВ - 49 019,62 грн".

На виконання умов договору № 41НВКVz565-18 від 16.03.2018 позивач передав, а відповідач прийняв у січні - лютому 2019 року природний газ на загальну суму 96 532,12 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу № КО389001442 від 31.01.2019 на суму 52 408,78 грн та № КО389003581 від 28.02.2019 на суму 44 123,34 грн (копії додано до позовної заяви).

Позивач вказує, що відповідач частково розрахувався за поставлений газ у розмірі 49019,62грн, а тому станом на 10.06.2019 за Ставищенським дошкільним навчальним закладом №3 "Сонечко" обліковується заборгованість за спожитий природній газ в розмірі 48 012,85 грн, яка також підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період з січня 2019 року по лютий 2019 року, який підписаний та скріплений печатками сторін.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією №417-Пя-2913-0319 від 01.03.2019, в якій просив відповідача погасити заборгованість в розмірі 48 012,85 грн.

Оскільки вказана претензія залишена без відповіді та задоволення позивач звернувся з даним позовом до суду.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Приписами пункту 1 частини першої статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами частини першої статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 4.2.3 Договору строк оплати поставленого газу є таким, що настав.

Враховуючи, що заборгованість за договором № 41НВКVz565-18 від 16.03.2018 на час прийняття рішення відповідачем не погашена, докази оплати отриманого відповідачем природного газу відсутні, а розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується актами, вимога про стягнення з відповідача 48 012,85 грн основного боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого природного газу позивачем останньому нараховано пеню в розмірі 4 751,61 грн за сукупний період з 11.02.2019 по 10.06.2019 по кожному акту окремо.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 статті 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями статті 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини другої статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано. Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до пункту 6.2.1 Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, приходить до висновку, що позивач невірно визначив суму простроченого платежу відповідно до Акту приймання-передачі природного газу № КО389003581 від 28.02.2019, де сума прострочення становить 44 123,34 грн.

У зв`язку з викладеним судом за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга Закон було здійснено власний розрахунок пені за вказаним актом.

Розрахунок суми пені за прострочення платежу по Акту № КО389003581 від 28.02.2019

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 44123.34 11.03.2019 - 14.03.2019 4 18.0000 % 0.099 %* 174.08 44123.34 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 1827.79 44123.34 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 1777.02 44123.34 07.06.2019 - 10.06.2019 4 17.5000 % 0.096 %* 169.24

В іншій частині розрахунок позивача є вірним.

А тому загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, нарахована за сукупний період з 11.02.2019 по 10.06.2019 по кожному акту окремо, складає 4 403,57 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасного здійснення розрахунків позивач просить стягнути з відповідача 401,42 грн 3% річних та 1 010,64 грн інфляційних втрат, нарахованих за сукупний період з 11.02.2019 по 10.06.2019 з урахуванням часткових проплат.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Проте, позивачем арифметично невірно здійснено розрахунок 3% річних по Акту № КО389003581 від 28.02.2019, у зв`язку з чим судом за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга Закон було здійснено власний розрахунок 3% річних.

Розрахунок процентів по Акту № КО389003581 від 28.02.2019

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 44123.34 11.03.2019 - 10.06.2019 92 3 % 333.64

В іншій частині розрахунок позивача є вірним, а тому сума 3% річних нарахована за сукупний період з 11.02.2019 по 10.06.2019 по кожному акту окремо, становить 372,00 грн.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат за заявлений позивачем сукупний період з 11.02.2019 по 10.06.2019 по кожній накладній окремо, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат становить 1 279,02 грн, однак при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина друга статті 237 ГПК України), а тому вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1 010,64 грн підлягає задоволенню повністю в заявленому розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 48 012,85 грн основного боргу, 4 403,57 грн пені, 372,00 грн 3% річних та 1 010,64 грн інфляційних втрат. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Ставищенського дошкільного навчального закладу №3 "Сонечко" (09401, Київська область, Ставищенський район, селище міського типу Ставище, вулиця Петра Шила, будинок 4, ідентифікаційний код 23236509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (04108, місто Київ, Подільський район, проспект Свободи, будинок 2 Г, літ. А, ідентифікаційний код 39592941) 48 012 (сорок вісім тисяч дванадцять) грн 85 коп. основного боргу, 4 403 (чотири тисячі чотириста три) грн 57 коп. пені, 372 (триста сімдесят дві) грн 00 коп. 3% річних, 1 010 (одна тисяча десять) грн 64 коп. інфляційних втрат, а також 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 24.09.2019