Рішення

від 17.09.2019 по справі 915/993/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року Справа № 915/993/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю представника позивача - Дудченко В.М. - дов.№б/н від 04.04.2019 ,

представник відповідача в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація» , 73000, м.Херсон, вул.Полякова Георгія/Михайловича, буд.21/41

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська Яхтена Верф» , 54036, м.Миколаїв, вул.Поштова, буд.2-В

про: стягнення 3 104 736,64 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 05.04.2019 в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська Яхтена Верф» заборгованості за Договором позики від 27.11.2017 у загальному розмірі 3 104 736,6, що складається з : 2 218 100,00 грн. - основна заборгованість, 553 921,64 грн. - пеня, 332 715,00 грн. - штраф за прострочення повернення позики.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору позики №27/11-1 від 27.11.2017 в частині своєчасного повернення отриманих грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2019 позовну заяву №б/н від 05.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація» залишено без руху. Вказаною ухвалою Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація» надано строк для усунення недоліків в строк який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

02.05.2019 позивач до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської на виконання ухвали господарського суду Миколаївської області від 17.04.2019 надав уточнену позовну заяву в які просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська Яхтена Верф» заборгованості за Договором позики від 27.11.2017 у загальному розмірі 3 104 736,6, що складається з : 2 218 100,00 грн. - основна заборгованість, 553 921,64 грн. - пеня, 332 715,00 грн. - штраф за прострочення повернення позики.

Суддя Семенчук Н.О. у період з 02.05.2019 по 17.05.2019 включно перебувала у запланованій щорічній відпустці.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/993/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01 липня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06 серпня 2019 року.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відрядженні, підготовче засідання у справі №915/993/19 призначене на 06 серпня 2019 року о 10 год. 00 хв. - не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.08.2019 підготовче засідання призначено на 19 серпня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №915/993/19 до судового розгляду по суті на 05 вересня 2019 року о 10 год. 00 хв.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відрядженні, судове засідання у справі №915/993/19 призначене на 05 вересня 2019 року о 10 год. 00 хв. - не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2019 судове засідання призначено на 17 вересня 2019 року.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 17.09.2019 не забезпечив, відзив по суті позовної заяви до суду не надав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54001 37728385.

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне

27 листопада 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація» (далі - позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморська Яхтена Верф» (далі - позичальник) укладено Договір позики №27/11-1, у відповідності до умов якого позикодавець надає позичальнику позику, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти у повному обсязі в порядку та на умовах, які передбачені цим Договором (п.1.1 Договору).

Згідно п.1.2 Договору, позика надається у вигляді поворотної фінансової допомоги.

У відповідності до п.2.2 Договору, загальна сума позики встановлюється у національній валюті України - гривні і згідно Договору становить 2 205 800,00 грн., що еквівалентно 82 000,00 доларів США за курсом перерахунку на дату укладення договору та перераховується позичальнику двомати платежами. Курс перерахунку - це курс продажу (ASK курс) долара США на момент закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України, що передує дню перерахунку коштів за даним Договором. Сторони узгодили використовувати в якості довідкової інформації про курс продажу (ASK курс) долара США на момент закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України дані оприлюднені на сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/. У випадку відсутності доступу до сайту http://minfin.com.ua/currency/mb/ для отримання відомостей про курс продажу (ASK курс) долара США на момент закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України, сторони використовують відомості зазначені у довідки банківської установи, в якому вони мають відповідні банківські рахунки.

Відповідно до п.2.3. Договору, перший платіж (транш) надається в національній валюті України - гривні у розмірі еквівалентному 45 000,00 доларів США по курсу перерахунку. Позикодавець зобов`язується перерахувати зазначені в цьому пункті частину позики до 28 листопада 2017 року включно.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що другий платіж (транш) надається в національній валюті України - гривні у розмірі еквівалентному 36 000,00 доларів США по курсу перерахунку. Позикодавець зобов`язується перерахувати зазначені в цьому пункті частину позики до 20 грудня 2017 року включно.

Згідно п.2.5 Договору, повернення позики здійснюється позичальником частинами, загальна сума позики повернута в національній валюті України повинна бути еквівалентна загальній сумі - 82 000,00 доларі США, при складанні кожного окремого платежу по курсу перерахунку.

У відповідності до п. 3.1 Договору, позика надається позикодавцем та використовується позичальником для будівництва та реалізації патрульного катеру призначений для поліції.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що загальна сума позики, надана позичальнику на умовах цього Договору, підлягає поверненню позикодавцеві до 01.06.2018 року.

Відповідно до п.4.2 Договору, повернення грошових коштів здійснюється позичальником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця.

Згідно п.7.1 Договору, позичальник має право на протязі дії Договору повернути надану позикодавцем суму позики єдиним платежем.

У відповідності до п. 8.1 Договору, договір вступає в силу з моменту його укладення та діє до моменту виконання сторонами у повному обсязі своїх зобов`язань за цим договором. Дія Договору припиняється за згодою сторін (п.8.2 Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Так, позивач на виконання вимог Договору надав відповідачу позику у розмірі 2 239 270,00 грн., яка відповідає еквіваленту 82000,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням №378 від 28.11.2017 на суму 1 234 870,00 грн. (а.с.17) та платіжним дорученням №397 від 20.12.2017 на суму 1 004 000,00 грн. (а.с.18).

Відповідач у визначений Договором строк отриману позику не повернув.

Позивач з метою повернення наданих позичальнику коштів звернувся до відповідача з претензією від 21.02.2019 в якій вимагав виконати зобов`язання по Договору позики та повернути суму заборгованості (а.с.19). Відповідач вказану претензію отримав 12.03.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №50103241495 (а.с.20).

Відповідач відповіді на претензію не надав, грошові кошти не повернув, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 2 218 100,00 грн., що еквівалентно 82 000,00 дол. США станом на 21.02.2019.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір позики, згідно з якими позивач зобов`язався надати позику відповідачу, а відповідач зобов`язався повернути позику.

Відповідно до ч.1 ст.1046 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до частин 1, 2 статті 1047 Цивільного кодексу України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом ч.1 ст.1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу вимог ст.530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2 218 100,00 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Іншого договором позики №27/11-1 від 27.11.2017 не передбачено.

Відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п.5.3 Договору, у разі прострочення повернення позики, позичальник зобов`язується сплатити позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми позики за кожен день прострочення за весь період прострочення.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.47) нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 553 921,64 грн. за період з 01.06.2018 по 21.02.2019 нараховану на суму заборгованості 2 142 660,00 грн. (основна заборгованість станом на 01.06.2018 - 82 000,00 дол. США х 26,13 (курс продажу долара США на момент закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України, що передує дню перерахунку, за даними опублікованими на сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/ станом на 31.05.2018).

Судом за допомогою програми ipLex перевірений розрахунок пені та з урахуванням ч.6 ст.232 ГК України визначено, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача становить 380 630,34 за період з 01.06.2018 по 01.12.2018.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 173 291,30 грн. (553 921,64 грн. - 380 630,34 грн.) задоволенню не підлягають.

Згідно п.5.4 Договору, у разів прострочки повернення позики більш ніж на 30 календарних днів, позичальник зобов`язується сплатити позикодавцю штраф у розмірі 7% від загальної суми позики. У разі прострочки більш ніж на 60 календарних днів, позичальник зобов`язується сплатити позикодавцю штраф у розмірі 15% від загальної суми позики.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 15% від суми позики 2 218 100,00 грн., що становить 332 715,00 грн., розмір якого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості.

Таким чином позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Так, при зверненні до суду з позовною заявою №б/н від 05.04.2019 позивачем були заявлені позовні вимоги в загальному розмірі 3 210 314,46 грн. та згідно платіжного доручення №474 від 08.04.2019 було сплачено 48 154,73 грн. судового збору. Вказана позовна заява була залишена без руху. При поданні уточненої позовної заяви від 25.04.2019 позивачем були заявлені позовні вимоги в загальному розмірі 3 104 736,64 грн., тому судовий збір повинен бути сплачений в розмірі 46 571,05 грн. (3 104 736,64 грн. Х 1,5%).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Позивачем клопотань, як то визначено п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" до суду не надано.

Враховуючи, що позовні вимоги слід задовольнити частково, то судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір розраховано: - 2 931 445,34 грн. (сума задоволених позовних вимог)/3 104 736,64 грн. (сума заявлених позовні вимоги) = 0,94% (відсоток задоволених позовних вимог) Х 46 571,05 грн. (судовий збір, який підлягає сплаті при поданні позовної заяви )= 43 776,79 грн. (підлягає стягненню з відповідача).

Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська Яхтена Верф» (54036, м.Миколаїв, вул.Поштова, буд.2-В, код ЄДРПОУ 33968837) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація» (73000, м.Херсон, вул.Полякова Георгія/Михайловича, буд.21/41, код ЄДРПОУ 38822685) заборгованість за Договором позики від 27.11.2017 у сумі 2 218 100,00 грн., пені у розмірі 380 630,34 грн., штраф у розмірі 332 715,00 грн. та 43 776,79 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Вступна і резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 17.09.2019, повний текст рішення складено та підписано 24.09.2019.

Суддя Н.О. Семенчук