Ухвала

від 23.09.2019 по справі 916/684/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження по справі

"23" вересня 2019 р. Справа № 916/684/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання: Мукієнко Д.С.,

за участю представників сторін:

прокурора: Бондаревський О.М., згідно посвідчення №030942 від 22.12.2014р.

позивача: Коваленко А.А., згідно довіреності від 08.01.2019р.

відповідача - КП Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» : не з`явився,

відповідача - державного реєстратора КП Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» : не з`явився

відповідача - ТОВ «Куяльник» : Писаренко Д.М., директор,

дослідивши матеріали справи №916/684/19 за позовом Заступника прокурора Одеської області (65026, м.Одеса, вул. Пушкінська,3) в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького,13) до Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» (67330, Одеська область, Березівський район, с. Новоселівка, вул. Нова,77А), державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» (67330, Одеська область, Березівський район, с. Новоселівка, вул. Нова,77А), Товариства з обмеженою відповідальністю «Куяльник» (67133, Одеська область, Великомихайлівський район, с. Воробіївка, вул. Центральна,25)

про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіональне бюро державної реєстрацій Алєксєєвої Ю.С. за індексним номером 44877275 від 27.12.2018р., на підставі якого за Товариством з обмеженою відповідальністю Куяльник (код ЄДРПОУ 03769014) зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 6,8713 га, кадастровий номер земельної ділянки 5121686400:01:002:0511, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

про скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно №29698032 щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю Куяльник (код ЄДРПОУ 03769014) права власності на земельну ділянку площею 6,8713 га, кадастровий номер земельної ділянки 5121686400:01:002:0511, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер майна 1734157051216,

ВСТАНОВИВ:

14.03.2019р. за вх.№700/19 від Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява до КП Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» , державного реєстратора КП Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» , ТОВ «Куяльник» про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.03.2019р. відкрито провадження у справі №916/684/19, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 15.04.2019р. о 12год.20хв.

Ухвалою суду від 15.04.2019р. продовжено строк проведення підготовчого провадження до 17.06.2019р. включно, відкладено підготовче засідання суду на 22.05.2019р. о 10год.45хв.

Ухвалою суду від 22.05.2019р. відмовлено у задоволенні клопотання Заступника прокурора Одеської області від 22.05.2019р. за вх.№2-2388/19 про зупинення провадження у справі, зупинено провадження у справі №916/684/19 до набрання законної сили судовим рішенням Південно-Західного апеляційного господарського суду по справі №916/725/19, зобов`язано представників сторін повідомити про результати розгляду Південно-Західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги по справі №916/725/19.

Як вбачається із бази даних Діловодство спеціалізованого суду , постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2019р. у справі №916/725/19 ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.04.2019р. залишено без змін.

Ухвалою суду від 09.09.2019р. провадження по справі №916/684/19 поновлено, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 23.09.2019р. о 14год.50хв.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись з позовною заявою до КП Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» , Державного реєстратора КП Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Алєксєєвої Ю. С. та ТОВ «Куяльник» про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, заступник прокурора Одеської області обґрунтував позовні вимоги наступним.

28.12.2018 державним реєстратором КП Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Алєксєєвою Ю.С. на підставі рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 44877275 від 27.12.2018 за ТОВ «Куяльник» зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 6,8713 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки №5121686400:01:002:0511).

Прокурор зазначає, що на підставі рішення Чапаєвської сільської ради №9 від 01.06.1995р. Чапаєвською сільською радою народних депутатів Великомихайлівського району Одеської області 01.03.1996р. був виданий Колективному сільськогосподарському підприємству /далі-КСП/ «Заповіт Леніна» державний акт на право колективної власності на землю серії ОД08-019, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №19. Відповідно до акту у колективну власність КСП «Заповіт Леніна» передано 5504,5 га земель. Проте, на думку прокурора, зазначений державний акт на право колективної власності на землю не є документом, що посвідчує право приватної власності ТОВ «Куяльник» на земельну ділянку, оскільки право колективної власності відмінне від права приватної власності і державний акт на право колективної власності на землю був виданий зовсім іншій юридичній особі, а саме КСП «Заповіт Леніна» . Разом з тим прокурор вказує, що ТОВ «Куяльник» не є підприємством колективної власності у розумінні ст.93 ГК України, а відтак не могло бути власником земельної ділянки на підставі державного акту на право колективної власності на землю, серії ОД 08-019, виданого 01.03.1996р. Чапаєвською сільською радою народних депутатів Великомихайлівського району Одеської області КСП «Заповіт Леніна» .

Отже, як стверджує прокурор, ані Земельним Кодексом України, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом, чинним на час проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ТОВ «Куяльник» , не передбачена безоплатна передача у власність юридичним особам земель із земель державної чи комунальної власності, зокрема і для сільськогосподарського використання. Набуття земель для вказаних цілей юридичними особами приватного права можливо лише на умовах оренди або викупу земельних ділянок (але у той же час викуп не застосовується до земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності). Крім того, прокурор вказує, що рішення про передачу цієї земельної ділянки ТОВ «Куяльник» органами державної влади та органами місцевого самоврядування не приймались.

Також прокурор зауважує, що 29.02.2000р. право колективної власності КСП «Заповіт Леніна» було припинено рішенням Чапаєвської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області № 35/ХХШ та відповідно до Схеми поділу земель колективної власності на земельні частка (паї), землі КСП «Заповіт Леніна» було розпайовано між його членами, що свідчить про те, що вказані землі не переходили у власність до будь-яких інших юридичних осіб.

Отже, на думку прокурора, реєстратором проведено державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, з яких не вбачаються підстави виникнення права власності, а саме з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майни та їх обтяжень» та п.п.49, 81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015р., у зв`язку з цим, рішення про державну реєстрацію права власності №44877275 від 27.12.2018 та запис про реєстрацію права власності №29698032, мають бути скасовані.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).

Акти, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 14.12.2011р. №19-рп/2011 надав конституційне тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України. Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Конституційний Суд України зазначив, що Кодекс адміністративного судочинства /далі-КАС/ регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні №6-зп від 25.11.1997р. сформулював правову позицію, за якою удосконалення законодавства в контексті статті 55 Конституції України має бути поступовою тенденцією, спрямованою на розширення судового захисту прав і свобод людини, зокрема, судового контролю за правомірністю й обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень (пункт 2 мотивувальної частини). Ця правова позиція кореспондується з положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. щодо ефективного засобу юридичного захисту від порушень, вчинених особами, які здійснюють свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджуваних порушень прав чи інтересів.

При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.

Так, предметом позовних вимог у даній справі є визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора КП Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Алєксєєвої Ю. ОСОБА_1 . за індексним номером 44877275 від 27.12.2018р. та скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно №29698032.

Отже, предметом доказування в цій справі є обставини, що підтверджують законність чи незаконність прийнятих відповідачами рішень, які за своєю юридичною природою є рішеннями суб`єкта владних повноважень та мають прийматися в порядку, на підставі та у спосіб, визначені законом.

Дослідженню в цій справі підлягають владні, управлінські рішення перших двох відповідачів щодо державної реєстрації речових прав, прийняті/вчинені відповідачами як суб`єктами владних повноважень.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. №1952-IV.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Реєстру.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Таким чином, державний реєстратор є суб`єктом владних повноважень, а правовідносини, які виникають між ним та заявником прав чи їх обтяжень - публічно-правовими. Захист прав та інтересів відповідного заявника від порушень з боку цього суб`єкта владних повноважень, якщо ці порушення полягають, наприклад, у перевищенні повноважень, недотриманні строків, процедури, умов та інших визначених законом особливостей вчинення реєстраційних дій, є завданням адміністративного судочинства та має відбуватися у відповідному порядку.

Дійсно, вимоги щодо реєстрації майна, інших реєстраційних дій можуть розглядатися судами в порядку цивільного чи господарського судочинства (залежно від суб`єктного складу), якщо такі вимоги є похідними (задоволення яких залежить від задоволення іншої - основної позовної вимоги) від спору щодо такого майна або майнових прав у зв`язку з оскарженням заінтересованою особою не самої реєстраційної дії (рішення), а підстави її проведення.

Вимога про оскарження реєстраційної дії може бути похідною вимогою, якщо вона заявлена разом із основною вимогою, наприклад такою, як вимога про визнання права власності, правочину недійним чи витребування майна із чужого незаконного володіння.

Проте, прокурор обґрунтовує незаконність відповідної реєстраційної дії саме порушенням з боку державного реєстратора під час її здійснення, то така вимога не є похідною від будь-якої іншої вимоги, а є основною вимогою і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Діяльність з державної реєстрації речових прав має організуючий, виконавчо-розпорядчий, підзаконний характер, здійснюється державним органом або суб`єктом з делегованими державою повноваженнями, тому має всі ознаки діяльності з державного управління. Суб`єкт такої діяльності здійснює від імені і за дорученням держави функції з контролю у сфері державної реєстрації (зокрема перевіряє подані документи), приймає обов`язкові для заявника управлінські рішення, тому має всі ознаки суб`єкта владних повноважень. Такі управлінські відносини за участю суб`єкта владних повноважень, що врегульовані нормами саме адміністративного законодавства, є адміністративними правовідносинами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обсяг та зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що незгода з рішенням відповідачів у зв`язку з недотриманням ним вимог законодавства, яке визначає підстави та порядок проведення реєстраційних дій, спричиняє публічно-правовий спір, пов`язаний зі здійсненням владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Спір у цій справі стосується виключно проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку та не є спором про право. Такі вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір виник унаслідок виконання відповідачами 1 та 2 владних управлінських функцій та має публічно-правовий характер.

Згідно п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Частиною 2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття провадження у справі.

Таким чином, з огляду на викладені обставини та враховуючи наведені положення законодавства, господарський суд вважає за необхідне провадження у справі №916/684/19 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Питання щодо повернення прокурору з державного бюджету судового збору буде вирішено судом після подання прокурором відповідного клопотання.

Керуючись п.1 ч.1 ст.231, ст.ст.232, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити провадження у справі №916/684/19.

2. Роз`яснити сторонам по справі, що відповідно до ч.3 ст.231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

3. У відповідності до ч.1 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 23.09.2019р. та згідно ч.5 ст.231, п.14 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

4. Повну ухвалу складено 24.09.2019р.

Суддя І.А. Малярчук