Рішення

від 19.09.2019 по справі 917/718/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.19 Справа № 917/718/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши матеріали справи

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз", 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Л. Толстого 87

до Ісківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Лубенської районної ради Полтавської області, 37572, Полтавська область, Лубенський район, с. Ісківці, вул. Центральна, 64В

про стягнення 250 764,65 грн.

Суддя: Мацко О.С.

Секретар судового засідання: Гуйван Д.П.

Представники:

від позивача: Денисенко Л.М. (див. протокол);

від відповідача: відсутні

У судовому засіданні оголошено ступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" до Ісківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Лубенської районної ради Полтавської області про стягнення 250 764,65 грн., з яких 234 307,90 грн. - заборгованість за договором № 89-ЛБ від 21.01.2019 р., 13 019,53 грн. - пеня за порушення за порушення строків оплати за вказаним договором, 2 352,26 грн. - інфляційні втрати, 1 084,96 грн. - 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.05.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

25.06.2019 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав оплату за переданий газ у строк, визначений договором купівлі-продажу природного газу № 89-ЛБ від 21.01.2019 р., чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

Відповідач у відзиві № 01-03/103 від 26.07.2019 р. (вх. № 7857 від 26.07.2019 р.) стверджує про те, що Ісківською загальноосвітньою школою I-III ступенів Лубенської районної ради Полтавської області несвоєчасно оплачені суми коштів за договором № 89-ЛБ від 21.01.2019 р. через недостатнє фінансування даних витрат, у зв`язку з чим відповідач не вважає себе винним у несплаті заборгованості за споживання природного газу та технічне обслуговування газового обладнання.

Крім того, 18.09.2019 року до суду надійшло клопотання Ісківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Лубенської районної ради Полтавської області № 01-03/129 від 18.09.2019 р. (вх. № 9959) про розгляд справи, призначений на 19.09.2019 р., без участі представника відповідача, у якому останній, зокрема, визнає, що отримав поставлений газ у січні, лютому та березні 2019 року на загальну суму 239 338,41 грн., але в термін, передбачений договором, не розрахувався за нього.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

21.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Лубнигаз та Ісківської загальноосвітньої школи I - III ступенів Лубенської районної ради Полтавської області було укладено договір постачання природного газу № 89-ЛБ.

Відповідно до п. 2.1. договору Постачальник (ТОВ Торговий дім Лубнигаз ) зобов`язується постачати природний газ в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач - оплачувати постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку і на умовах, передбачених договором.

Згідно п.5.1 договору постачання природного газу здійснюється за вільною ціною, що встановлюється між постачальником і споживачем.

Пунктом 5.2. договору визначено, що ціна за 1000 куб.м природного газу на дату складання договору становить 12 155,00 грн., без урахування ПДВ, тарифів на транспортування і розподіл природного газу. Крім того тариф на транспортування становить 33,50 грн.

Розрахунковим періодом за цим договором є відповідний газовий місяць (п. 5.7. договору).

Згідно з пунктами 5.8., 5.9. договору розрахунки Споживача за природний газ здійснюються на умовах щомісячної поточної оплати, що не суперечить вимогам Бюджетного кодексу України, Постанови КМУ № 117 від 23.04.2014 р. Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти та Постанови НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 р. Про затвердження Кодексу газорозподільної системи , вартості планових (договірних) обсягів природного газу шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Інший порядок розрахунків може визначатись Сторонами у додатковій угоді до договору.

Остаточний розрахунок за фактично поставлений/спожитий обсяг природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється Споживачем у термін до 8 (восьмого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.

Відповідно до п. 5.12.1 договору за підсумками розрахункового періоду Споживач зобов`язаний до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, надати Постачальнику копію акту про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та Споживачем відповідно до вимог чинного законодавства України.

Сторони мають право складати протягом розрахункового періоду акти приймання-передачі природного газу на підставі актів про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу протягом розрахункового періоду, які є підставою для розрахунків за фактично поставлений/спожитий обсяг природного газу в межах розрахункового періоду (п. 5.12.2 договору № 89-ЛБ від 21.01.2019 р.).

Позивач умови договору виконав належним чином та поставив природний газ в період січня-березня 2019 року на загальну суму 239 338,41 грн., з яких:

- 8,271 тис.куб.м. природного газу у січні 2019 р. на загальну суму 120 973,30 грн., що підтверджується актом приймання - передачі № 124 від 31.01.2019 року (а.с. 16);

- 6,787 тис.куб.м. природного газу у лютому 2019 р. на загальну суму 78 662,69 грн., що підтверджується актом приймання - передачі № 496 від 28.02.2019 року (а.с. 17);

- 4,038 тис.куб.м. природного газу у березні 2018 р. на загальну суму 39 702,42 грн., що підтверджується актом приймання - передачі № 994 від 31.03.2019 року (а.с. 18).

Позивач вказує, що відповідач в порушення умов договору за отриманий газ розрахувався частково, з огляду на що заявив до стягнення з відповідача 250 764,65 грн., з яких 234 307,90 грн. - заборгованість за договором № 89-ЛБ від 21.01.2019 р., 13 019,53 грн. - пеня за порушення за порушення строків оплати за вказаним договором, 2 352,26 грн. - інфляційні втрати, 1 084,96 грн. - 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи, зокрема: договір постачання природного газу № 89-ЛБ від 21.01.2019 р., акти приймання передачі природного газу № 124 від 31.01.2019 р., № 496 від 28.02.2019 р. та № 994 від 31.03.2019 р., та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, вартість спожитого відповідачем природного газу в січні 2019 р. склала 120 973,30 грн. Відповідачем здійснено часткову оплату за вказаним актом на суму 5030,52 грн. Розрахунок за природний газ, отриманий у лютому-березні 2019 року, відповідачем проведено не було.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 234 307,90 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за січень-березень 2019 року за умовами договору постачання природного газу № 89-ЛБ від 21.01.2019 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 10.2 договору № 89-ЛБ від 21.01.2019 р. визначено, що у разі прострочення виконання споживачем своїх зобов`язань з оплати вартості газу, у порядку визначеному цим договором, споживач зобов`язаний сплатити на користь постачальника крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 13 019,53 грн. пені (а.с. 19), суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та вірним.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З дотриманням цієї норми, позивачем приведено розрахунок інфляційних в розмірі 2 352,26 грн. та 3% річних - в розмірі 1 084,96 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 19).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що розрахунки за спожитий газ проводились з порушеннями строків оплати через недостатнє фінансування даних витрат, судом не приймаються з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, зазначені відповідачем обставини не впливають на обов`язок Ісківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Лубенської районної ради Полтавської області виконувати свої договірні зобов`язання перед позивачем та не свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання умов договору постачання природного газу № 89-ЛБ від 21.01.2019 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 129, 232, 233, 237, 238, ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Ісківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Лубенської районної ради Полтавської області (37572, Полтавська область, Лубенський район, с. Ісківці, вул. Центральна, 64В, код ЄДРПОУ 23547238) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз", (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Л. Толстого 87, код ЄДРПОУ 39581002) - 250 764,65 грн., з яких 234 307,90 грн. - заборгованість за договором № 89-ЛБ від 21.01.2019 р., 13 019,53 грн. - пеня за порушення за порушення строків оплати за вказаним договором, 2 352,26 грн. - інфляційні втрати, 1 084,96 грн. - 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та 3 761,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 23.09.2019 р.

Суддя О.С. Мацко