Рішення

від 20.09.2019 по справі 195/960/19

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/960/19

2/195/281/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

20.09.2019 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Музичук В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду сел.Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( прож. за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (прож. За адресою: АДРЕСА_2 ) про визнання заповіту частково недійсним, третя особа без самостійних вимог: Мирівська сільська рада Томаківського району Дніпропетровської області в особі Виконавчого комітету (с.Топила, вул. Правобережна, 49 Томаківського району Дніпропетровської області, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання заповіту частково недійсним.

Представник позивача обгрунтовує позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Долинське, Томаківського району Дніпропетровської області, померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 7,9100 га., яка розташована на території Виводівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, землю передано - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - 1225482000:01:003:0310.

На зазначену земельну ділянку ОСОБА_3 залишила заповіт на користь позивача, який посвідчено 18 січня 2019 року в.о. старости виконкому Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області та зареєстровано в реєстрі за № 1.

Але, коли позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, при прийнятті заяви нотаріус повідомив, що спадкодавцем ОСОБА_3 , 15 лютого 2019 року , складено заповіт, яким вона розпорядилася все майно рухоме та нерухоме, де б воно не було та з чого не складалося на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі за № 5, відповідно нотаріус роз`яснив позивачу в відсутності в нього права на спадкування за заповітом складеним на нього.

Позивачу відомо, що відповідно до наявного заповіту усе належне ОСОБА_3 майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, усі майнові права та обов`язки, які їй належать на час посвідчення заповіту, а також і майнові права та обов`язки, які належатимуть їй на день смерті і на що вона за законом буде мати право заповіла ОСОБА_2 . При цьому, у зв`язку з хворобою та віком заповідача, заповіт було посвідчено за адресою її проживання.

Позивач вважає, що при складанні заповіту 15 лютого 2019 року заповідач під поняттям "усе моє майно" мала на увазі житловий будинок, належний їй на праві приватної власності та у зв`язку з тяжкою онкологічною хворобою не зазначила виключення щодо земельної ділянки площею 7,9100 гектарів, оскільки вважала, що вже заповіла її позивачу і її воля була направлена лише на розпорядження усім майном, крім зазначеної земельної ділянки.

Відповідач, ОСОБА_2 , в усній бесіді повідомила, що знала про складений ОСОБА_3 заповіт на земельну ділянку загальною площею 7,9100 гектарів на ім`я позивача, поважає її волю, у зв`язку з чим не здійснювала жодних дій по спадкуванню зазначеної земельної ділянки та погодилася, що не зазначення ОСОБА_3 при складанні заповіту від 15 лютого 2019 року виключення щодо земельної ділянки, яку вона заповіла позивачу, є технічною помилкою, яку заповідач не розуміла у зв`язку з тяжкою хворобою.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при цьому подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, але подала до суду також заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позовних вимог не заперечує, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню, так як знайшов своє підтвердження матеріалами справи, що підтверджують вказані факти та викладені правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Долинське, Томаківського району Дніпропетровської області, померла спадкодавець ОСОБА_3 , смерть якої зареєстрована Томаківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області актовий запис № 23, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Зі смертю ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 7,9100 га., яка розташована на території Виводівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, землю передано - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - 1225482000:01:003:0310.

Право власності спадкодавця на належну їй земельну ділянку підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 30 листопада 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 1112, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу: 74367979 від 30.11.2016 року, номер запису про право власності: 17718952.

На зазначену земельну ділянку ОСОБА_3 залишила заповіт на користь позивача.

Заповіт посвідчено 18 січня 2019 року в.о. старости виконкому Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області та зареєстровано в реєстрі за № 1.

Судом встановлено, що коли позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, при прийнятті заяви нотаріус повідомив, що спадкодавцем ОСОБА_3 , 15 лютого 2019 року , складено заповіт, яким вона розпорядилася все майно рухоме та нерухоме, де б воно не було та з чого не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день її смерті і на що вона за законом матиме право, права та обов`язки, що належать їй на момент складання цього заповіту, а також права та обов`язки, що будуть належати їй на день її смерті, заповідає ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі за № 5, відповідно нотаріус роз`яснив позивачу у відсутності в нього права на спадкування за заповітом складеним на нього.

Як зазначає позивач, що при складанні заповіту 15 лютого 2019 року заповідач під поняттям "усе моє майно" мала на увазі житловий будинок, належний їй на праві приватної власності та у зв`язку з тяжкою онкологічною хворобою не зазначила виключення щодо земельної ділянки площею 7,9100 гектарів, оскільки вважала, що вже заповіла її позивачу і її воля була направлена лише на розпорядження усім майном, крім зазначеної земельної ділянки.

При цьому відповідач не заперечує проти позовних вимог та підтримує їх в повному обсязі.

Позивач також вважає, що волевиявлення заповідача при складанні вказаного заповіту від 15 лютого 2019 року, в частині віднесення до всього належного їй майна і земельної ділянки площею 7,9100 гектарів, яку ОСОБА_3 заповіла позивачу відповідно до заповіту від 18 січня 2019 року, не відповідало її дійсній волі.

Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 2 ст. 1257 ЦК України передбачено, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Згідно з ч.3 ст. 1257 ЦК України недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 216 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до положень ст. 1257 ЦК України, виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що заповіт складений спадкодавцем ОСОБА_3 , 15 лютого 2019 року , зареєстрований в реєстрі за № 5, на ім`я ОСОБА_2 , може визнатися судом недійсним.

Так як, попереднім, перед заповітом складеним ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2 , є заповіт складений на ім`я позивача, то відповідно до положень ч. 4 ст. 1254 ЦК України, в разі визнання на підставі ст. 231 ЦК України заповіту складеного на ім`я ОСОБА_2 частково недійсним, в частині заповіту земельної ділянки, відновлюється чинність заповіту складеного на ім`я позивача.

Відповідно до статті 30 ЦПК України щодо виключної підсудності позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, позов про визнання недійсним заповіту щодо спадкового нерухомого майна, пред`являється за місцем знаходження даного спадкового нерухомого майна.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і має підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить судовий збір зарахувати до держави, звільнивши відповідача від сплати на його користь, тому суд вважає можливим звільнити відповідача від відшкодування таких витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 9, 83, 229, 235, ч.2 ст.247, 258-259, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( прож. за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (прож. За адресою: АДРЕСА_2 ) про визнання заповіту частково недійсним, третя особа без самостійних вимог: Мирівська сільська рада Томаківського району Дніпропетровської області в особі Виконавчого комітету (с.Топила, вул. Правобережна, 49 Томаківського району Дніпропетровської області - задовольнити.

Визнати заповіт, складений ОСОБА_3 та посвідчений в.о. старости виконкому Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області 15 лютого 2019 року за реєстровим № 5, недійсним в частині заповіту земельної ділянки площею 7,9100 га., яка розташована на території Виводівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, землю передано - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - 1225482000:01:003:0310.

Сплачений по справі ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн. залишити в дохід держави звільнивши від відшкодування таких витрат ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 24.09.2019 року.

Суддя: Л. А. Кондус