Рішення

від 20.09.2019 по справі 640/11136/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 вересня 2019 року № 640/11136/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Сільськогосподарського (фермерського) господарства "Ранок" (04119, м.Київ, вулиця Білоруська, 11, офіс 101) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04119, м.Київ, вулиця Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії , О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Сільськогосподарське (фермерське) господарство (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відмову в реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2019 рік від 20 лютого 2019 року №30701/10/26-15-12-09-18;

- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві зареєструвати Сільськогосподарське (фермерське) господарство Ранок (код 31648635) платником єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що з метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи Сільськогосподарське (фермерське) господарство Ранок в порядку, встановленому пунктом 299.9 статті 299 Податкового кодексу України 01 березня 2019 року та 25 квітня 2019 року зверталось до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві із заявою про надання довідки про підтвердження реєстрації товариства у 2019 році платником єдиного податку четвертої групи, однак відповіді на них не отримало. При цьому, 15 травня 2019 року відповідачем надано відповідь, що за результатами опрацювання податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік від 12 лютого 2019 року, підприємство не є платником єдиного податку четвертої групи в 2019 році.

Представник позивача стверджував, що ним виконано всі умови, які встановлені законодавством для реєстрації платником єдиного податку четвертої групи, а відтак у відповідача відсутні правові підстави для відмови в такій реєстрації.

Крім того, представник Сільськогосподарського (фермерського) господарства Ранок повідомив, що відмова податкового органу датована 20 лютого 2019 року, тобто на 6 робочий день, а не на другий, як це передбачено нормами чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що суб'єкт господарювання, який не дотримався хоча б однієї з умов, визначених пунктом 299.6 статті 299 Податкового кодексу України, не може обрати спрощену систему оподаткування. Водночас, станом на 01 січня 2019 року за позивачем обліковувався податковий борг в сумі 4 461,00 грн. з податку на додану вартість, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно статті 209 Податкового кодексу України (код платежу 14010160), у зв'язку з чим позивачу відмовлено в переході на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники в зв'язку з наявність податкового боргу.

Додатково представник податкового органу у відзиві на адміністративний позов повідомив, що рекомендований лист з повідомленням про вручення від 20 лютого 2019 року №30701/10/26-15-12-09-18 згідно поштового повідомлення повернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з поштовою відміткою за закінченням терміну зберігання , а відповідно вважається належним чином врученим позивачу.

У додаткових поясненнях представник відповідача зазначив, що позивач безпідставно посилається на вимоги пункту 299.5 статті 299 Податкового кодексу України в частині недодержання строку надання відмови, оскільки в даній нормі мова йде про заяву, а не про звітність, для якої строк для прийняття контролюючим органом рішення Податковим кодексом України не передбачений.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське (фермерське) господарство Ранок перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11).

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, 12 лютого 2019 року позивач, маючи на меті підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік, подав до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві податкову декларацію платника єдиного податку, відомості про наявність земельних ділянок, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій №2 від 12 лютого 2019 року.

Відповідно до матеріалів справи, 10 травня 2019 року адвокат Сільськогосподарського (фермерського) господарства Ранок звернувся до начальника Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві із адвокатським запитом щодо надання інформації про включення Сільськогосподарського 9фермерського) господарства Ранок в реєстр платників єдиного податку на 2019 рік. У випадку наявності вмотивованого рішення про відмову в реєстрації платником єдиного податку четвертої групи просив надати засвідчену копію рішення з доказами вручення в порядку статті 42 Податкового кодексу України.

У зазначеному адвокатському запиті представник позивача також просив надати інформацію щодо надання довідки про підтвердження Сільськогосподарського (фермерського) господарства Ранок як платника єдиного податку четвертої групи за заявами від 01 березня 2019 року та від 25 квітня 2019 року.

За результатами розгляду запиту позивача Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві листом від 15 травня 2019 року №60949/М/26-15-12-09-13 повідомило, що рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 20 лютого 2019 року №30701/10/26-15-12-09-18 повідомлено Сільськогосподарське (фермерське) господарство Ранок (податковий номер 31648635), що за результатом опрацювання податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи від 12 лютого 2019 року реєстраційний номер 9018095905 та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік від 12 лютого 2019 року реєстраційний номер 9018097052, підприємство не є платником єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники в 2019 році.

Також повідомлено, що Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві за результатом розгляду листа позивача від 01 березня 2019 року №01/03-1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано відповідь від 13 березня 2019 року №46067/10/26-15-12-09-18, якою повідомлено, що підприємство не є платником єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники в 2019 році.

В додаток до вказаного листа податковим органом надано копію листа від 13 березня 2019 року №46067/10/26-15-12-09-18.

Незгода позивача із рішенням про відмову в реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2019 рік зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - Податковий кодекс України, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Загальні положення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено вимогами статті 291 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

На підставі підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що Сільськогосподарському (фермерському) господарству Ранок повідомлено про непідтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік у зв'язку з наявністю у останнього станом на 01 січня 2019 року податкового боргу в сумі 4 461,00 грн. з податку на додану вартість, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно статті 209 Податкового кодексу України.

Тобто, вказана обставина стала єдиною підставою для прийняття відповідачем рішенням про не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку безпосередньо визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За положеннями пункту 299.2 статті 299 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлені правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Таким чином, як встановлено з матеріалів справи, оскільки з 01 січня 2019 року позивач автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи, контролюючий орган зобов`язаний внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку та інформаційних мереж, а також на вимогу позивача надати підтвердження його статусу (довідку).

Разом з тим, приймаючи рішення про відмову підтвердження статусу платника єдиного податку, яке оформлене листом, керівник податкового органу відмовив в підтвердженні Сільськогосподарському (фермерському) товариству Ранок відповідного статусу з посиланням на підпункт 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України.

Однак, в даному конкретному випадку, у межах спірних відносин розглядається питання про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Що ж стосується доводів контролюючого органу про наявність у позивача податкового боргу у сумі 4 461,00 грн., як підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку, то суд вважає за необхідне зазначити, що ці норми встановлюють умови, за якими суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, також, умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, проте, ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач до 2019 року мав статус платника єдиного податку четвертої групи, оскільки звертався до податкового органу не із заявою щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, а з переліком документів для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, а відтак вимоги підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України, на які посилається відповідач, щодо відмови в такій реєстрації (неможливості застосування спрощеної системи оподаткування) за наявності податкового боргу до спірних правовідносин не повинні застосовуватися.

Варто вказати, що для тих суб`єктів господарювання, які вже були платниками єдиного податку, відповідно до вимог пункту 8 статті 298.2.3 Податкового кодексу України, податковий борг може бути підставою для втрати цього статусу лише у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. У разі наявності такого боргу платник може добровільно відмовитись від знаходження на спрощеній системі оподаткування. Або безстрокова реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням відповідного контролюючого органу. Проте, матеріали справи не містять рішень відповідача про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи.

Крім того, суд зазначає, що способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Проте, відповідачем не проводилась документальна перевірка позивача, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку може бути прийняте з вичерпних підстав, передбачених пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, до яких не належить заборона, передбачена підпунктом 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України, якою керувався відповідач.

Вищезазначена позиція узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №816/543/17 (провадження №К/9901/2404/17), від 16 квітня 2018 року у справі №808/657/16 (провадження №К9901/24921/18) та від 08 травня 2018 року у справі №816/1088/17 (провадження №К/9901/11222/18).

Додатково суд звертає увагу, що матеріали справи містять докази погашення позивачем вказаного податкового боргу у квітні 2019 року.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку про протиправність рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 20 лютого 2019 року №30701/10/26-15-12-09-18 щодо не підтвердження Сільськогосподарському (фермерському) господарству Ранок статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік та наявність підстав для його скасування.

З аналізу змісту листа від 20 лютого 2019 року №30701/10/26-15-12-09-18, яким не підтверджено позивачу статус платника єдиного податку четвертої групи суд вбачає, що позовна вимога про зобов`язання вчинення дій протилежного характеру - є похідною позовної вимогою, в розумінні пункту 23 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, отже її вирішення залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

При цьому, з метою належного та повного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов шляхом зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві поновити в Єдиному державному реєстрі платників єдиного податку відомості щодо Сільськогосподарського (фермерського) господарства Ранок як платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік та надати відповідний витяг (довідку) з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову в частині.

Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 9, 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Сільськогосподарського (фермерського) господарства Ранок задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 20 лютого 2019 року №30701/10/26-15-12-09-18 щодо не підтвердження Сільськогосподарському (фермерському) господарству Ранок статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

3. Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві поновити в Єдиному державному реєстрі платників єдиного податку відомості щодо Сільськогосподарського (фермерського) господарства Ранок як платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік та надати відповідний витяг (довідку) з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.

4. В іншій частині адміністративного позову в задоволенні відмовити.

5. Присудити на користь Сільськогосподарського (фермерського) господарства Ранок (04119, місто Київ, вулиця Білоруська, 11, офіс 101, код ЄДРПОУ 31648635) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук