Постанова

від 16.09.2019 по справі 500/1400/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/8206/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівЗапотічного І.І., Шавеля Р.М.,

за участю секретаряМельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року (ухвалене головуючим суддею Дерех Н.В. у м. Тернопіль, повний текст судового рішення складено 18 липня 2019 року) у справі № 500/1400/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просить зобов`язати Теребовлянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу, починаючи з 21.02.2019.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що на його переконання відмова відповідача зарахувати йому у стаж роботу трактористом-машиністом у ТзОВ «Дворічанське» (колгосп «За комунізм», ім. Ватутіна) та призначити пільгову пенсію у зв`язку з тим, що дане підприємство з 16.11.2011 перебуває у стані припинення за судовим рішенням, а стаж може бути підтверджений тільки за умови ліквідації підприємства, є надуманою. Просить позов задовольнити повністю, так як необхідний стаж позивача підтверджується записами у трудовій книжці та архівними довідками, які безпідставно не взяті до уваги відповідачем.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 задоволено. Визнано протиправною відмову Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (Тернопільська область, м.Теребовля, вул. 22 січня, 17, код ЄДРПОУ 41246380), викладену у листі № 2845/02 від 20.05.2019 щодо непризначення ОСОБА_1 (Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Дворіччя, ід. № НОМЕР_1 ) пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Теребовлянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (Тернопільська область, м. Теребовля, вул. 22 січня, 17, код ЄДРПОУ 41246380) призначити ОСОБА_1 (Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Дворіччя, ід. № НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 21.02.2019.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що працевлаштування позивача за посадою тракторист підтверджене відповідними записами у трудовій книжці. а характер виконуваної роботи відповідним перинними документами, долученими до матеріалів справи. Суд першої інстанції також зазначив, що не приймає до уваги твердження, викладене у листі -відмові від 20.05.2019 відповідача про те, що зарахувати стаж позивача немає підстав, так як підприємство ТзОВ «Дворічанське» перебуває в стані припинення за судовим рішенням, оскільки з наданих позивачем документів не вбачається, при цьому судом не здобуто належних та допустимих доказів, що підтверджували б факт припинення вказаного підприємства.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що обов`язковим критеріями призначення пенсії за віком на пільгових умовах є необхідний стаж роботи та безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що позивач є трактористом-машиністом, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 .

21.02.2019 звернувся із заявою про призначення пенсії до Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України.

До вказаної заяви позивачем було долучено довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру - 1, документ про місце проживання (реєстрації) особи - 1, паспорт/посвідка - 1, трудова книжка або документи про стаж - 1, військовий квиток-1, диплом (свідоцтво, атестат) про навчання - 1, довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 р., інший документ (посвідчення тракториста-машиніста) - 1.

Листом Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області № 2843/02 від 20.05.2019 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком як трактористу машиністу, оскільки вказано, що стаж роботи позивача на посаді тракториста машиніста, набутий в ПОП «Тернопільське» становить 12 років 9 місяців 16 днів. Розглянути питання про зарахування стажу по ТзОВ «Дворічанське» (колгосп «За комунізм, ім. Ватутіна») немає можливості в зв`язку з тим, що підприємство з 16.11.2011 в стані припинення за судовим рішенням, а стаж може бути підтверджений тільки за умови ліквідації підприємства.

Позивач, вважаючи таку відмову відповідача протиправною, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з`ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.

Відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Згідно зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Ч.1 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що органи, які призначають пенсії мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій, окремих осіб, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Відтак, основними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста (фактично - механізатора), безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що у відповідності до довідки Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області № 260 від 18.06.2019, позивач дійсно зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 .

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , і на час звернення за призначенням пенсії він досягнув 55 річного віку.

01.08.1979 позивач був прийнятий на роботу трактористом у ТОВ «Дворічанське», та звільнений з роботи 26.03.2000, що підтверджується записами № 1, 2 у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 .

При цьому, записами в Книзі № 4 обліку трудового стажу і заробітків колгоспників к-п ім. Ватутіна, підтверджено зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства шляхом зазначення кількості відпрацьованих людино-днів за рік, встановлений мінімум трудоднів або людино-днів.

Крім цього, на підтвердження безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу позивачем долучено до матеріалів справи архівну довідку Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області від 01.10.2018 № 03-11/Т-1144, довідку Комунальної архівної установи «Районний трудовий архів» від 21.02.2019 Т-43.

В той же час, як вбачається з трудової книжки позивача, з 27.03.2000 по 26.12.2001 позивач працював на посаді тракториста у ТзОВ «МІК-Агро», що підтверджується записами у трудовій книжці позивача № 3, 4.

У період з 27.12.2001 по 18.11.2011, з 10.04.2012 по 12.11.2012 позивач працював на посаді тракториста у ПОП «Тернопільське», що підтверджується записами у трудовій книжці позивача № 3-8. Позивач також був працевлаштований на посаді тракториста у ПОП «Тернопільське» у періоди з 25.04.2013 по 31.10.2013, 10.04.2014 по 01.12.2014, з 07.04.2015 по 06.11.2015, з 06.04.2016 по 26.12.2016, з 06.04.2017 по 13.11.2017, а також з 12.04.2018 по даний час, що також підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача, довідками ПОП «Тернопільське» № 2 від 11.01.2019, № 3 від 11.01.2019, книгою наказів.

Чинним законодавством України також передбачено порядок зарахування перебування на навчанні та на військовій службі у стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Пунктом «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Колегія суддів встановила, що позивач з 01.12.1978 по 20.03.1979 навчався в Тернопільському обласному учбово-курсовому комбінаті облсільгосптехніки при Теребовлянському РОСТ на курсах підготовки трактористів-машиністів, що підтверджується довідкою Державного навчального закладу «Тернопільський навчально - курсовий комбінат».

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 № 637, час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі й клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Як зазначив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивачем додано довідку, Державного навчального закладу «Тернопільський навчально-курсовий комбінат» № 40-016 від 24.01.2019, що підтверджує період його навчання у вказаному закладі з 01.12.1978 по 20.03.1979.

Крім цього, у період з 31.10.1981 року по 28.11.1983 року позивач проходив службу в армії, що підтверджується довідкою Теребовлянського районного військового комісаріату Тернопільської області №1124 від 25.01.2019 року. Проходження військової служби позивачем підтверджується також військовим квитком серії НОМЕР_4 .

Так, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Аналогічні норми передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Також, Міністерством соціального захисту населення України надано роз`яснення за № 2 від 26.03.1993, яким визначено, що стаж перебування на військовій службі підлягає зарахуванню в стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, якщо на момент призиву на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачає пільги.

А тому час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалась за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 з подальшими змінами або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року з подальшими змінами.

Оскільки, як встановив суд першої інстанції з чим погоджується колегія суддів, на момент призову на строкову військову службу позивач був працевлаштований за посадою тракторист, що кореспондує зарахування строку проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявні підстави для зарахування перебування ОСОБА_1 на навчанні та на військовій службі у стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Керуючись наведеним вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що твердження позивача, наведене, у позовній заяві, що його загальний трудовий стаж становить 38 років 00 місяців 05 днів документально підтверджено.

Разом з цим відповідач відмовляючи в призначенні пенсії позивачу покликався на відсутність можливості перевірити стаж роботи ОСОБА_1 трактористом-машиністом у ТзОВ «Дворічанське» (колгосп «За комунізм», ім. Ватутіна) у зв`язку з тим, що дане підприємство з 16.11.2011 перебуває у стані припинення за судовим рішенням, а стаж може бути підтверджений тільки за умови ліквідації підприємства.

Однак на переконання колегії суддів такі доводи відповідача є безпідставними, необгрунтованими та такими, що спростованні судом першої інстанції і не знайшли свого місця в апеляційній скарзі.

Так суд першої інстанції зазначив, що припинення підприємства не означає неможливості встановлення характеру виконуваної роботи позивачем та відсутності обов`язку щодо його належного підтвердження. У разі відсутності у трудовій книжці відповідних записів про характер виконуваної роботи, ці відомості підтверджуються первинними документами за час виконуваної роботи.

Працевлаштування позивача за посадою тракторист підтверджене відповідними записами у трудовій книжці. а характер виконуваної роботи відповідним перинними документами, долученими до матеріалів справи: Розпорядженням від 01.02.1993 «Про перереєстрацію колективних сільськогосподарських підприємств», Розпорядженням Представника Президента України «Про перереєстрацію Статутів колективних сільськогосподарських підприємств - колгоспів «Дворічанський» та «Ювілейний», Розпорядженням №251 від 30.06.1998 «Про перереєстрацію колгоспу «Дворічанський» в Товариство з обмеженою відповідальністю «Дворічанське», Протоколом № 3 від 07.02.1963 загальних зборів колгоспників колгоспу імені Щорса, Протоколом № 1 від 08.05.1986 зборів уповноважених колгоспників колгоспу ім. Ватутіна, Протоколом № 2 від 08.05.1986 зборів уповноважених членів колгоспу «За комунізм», Протоколом № 1 від 23.01.1993 Загальних Зборів членів колгоспу ім. Ватутіна.

Тому суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги твердження, викладене у листі -відмові від 20.05.19 відповідача про те, що зарахувати стаж позивача немає підстав, так як підприємство ТзОВ «Дворічанське"» перебуває в стані припинення за судовим рішенням, оскільки з наданих позивачем документів не вбачається, при цьому судом не здобуто належних та допустимих доказів, що підтверджували б факт припинення вказаного підприємства.

З огляду на встановлене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити та призначити пенсію ОСОБА_1 з 21.02.2019, оскільки позивач досяг відповідного віку для призначення пенсії на пільгових умовах та у нього наявний достатній загальний стаж та стаж роботи на посаді тракториста, який зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, для призначення пенсії за віком відповідно п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі № 500/1400/19 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді І. І. Запотічний Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 24 вересня 2019 року