Ухвала

від 23.09.2019 по справі 808/350/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 вересня 2019 року

Київ

справа №808/350/18

адміністративне провадження №К/9901/26127/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вневідомча охорона до Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

ГУ ДФС у Запорізькій області подало до Верховного Суду касаційну у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2018 та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 у касаційному порядку.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги та дотриманням процесуального строку на касаційне оскарження.

Касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини першої статті 329 та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а підстави, вказані у клопотанні про поновлення строку, є неповажними; не доданоплатіжного доручення.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, відповідач посилається на те що, первинно з касаційною скаргою звернувся в межах строку на касаційне оскарження. Проте, згідно з ухвалою Верховного Суду від 19.10.2018 касаційна скарга була залишена без руху та ухвалою від 22.11.2018 повернута з підстав несплати судового збору. Посилаючись на те, що відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, просить поновити строк на касаційне оскарження.

При цьому, повторно звертаючись із касаційною скаргою, відповідач також не додав до касаційної скарги документ, що підтверджує сплату судового збору.

Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на касаційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.

Наведені відповідачем підстави для поновлення строку на касаційне оскарження можуть бути визнані поважними в разі такого їх обґрунтування, яке б свідчило про те, що відповідач проявляє зацікавленість в реалізації права на касаційне оскарження ухвалених у справі судових рішень. Зазначені відповідачем підстави не підпадають під критерій поважних, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. З огляду на викладене, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані судом, як поважні.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2018 відкрито провадження у цій адміністративній справі. Тобто позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у лютому 2018 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік прожитковий мінімуму на 01.01.2018 встановлено у розмірі 1 762,00 грн.

Предметом позову у цій справі є правомірність податкового повідомлення-рішення, від 01.11.2017 №0014501402 на загальну суму 755 170,50 грн.

За змістом оскаржуваних судових рішення позовна заява містить вимоги майнового характеру, ціна позову становить 755 170,50 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній станом на грудень 2018 року, в якому мало місце звернення позивача у справі з позовною заявою до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 22 655,11грн (755170,50 грн х 1,5 % х 200%).

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VII) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого позивач має право надати/надіслати суду касаційної інстанції обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі .

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

Є.А. Усенко,

Суддя Верховного Суду