Ухвала

від 24.09.2019 по справі 640/18976/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 вересня 2019 року

Київ

справа №640/18976/18

адміністративне провадження №К/9901/24930/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Стеценка С.Г.,

розглянув матеріали касаційної скарги Державної архітектурно - будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТП-13057-7 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування наказу та приписів,-

ВСТАНОВИВ:

30.08.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної архітектурно - будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2019 зазначену касаційну скаргу залишено без руху з підстав невідповідності касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України та надано скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

23.09.2019, на виконання ухвали суду, від скаржника надійшло клопотання, згідно якого він просить продовжити строк для сплати судового збору у зв`язку з тим, що залишок коштів на рахунку скаржника не дозволяє сплатити судовий збір.

До клопотання скаржник додає копію службової записки, зі змісту якої убачається що залишок коштів на рахунку Державної архітектурно - будівельної інспекції України становить 1908,35 грн.

Так, згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що питання, пов`язані з відстроченням, розстроченням і звільненням від сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Втім визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Що ж стосується заявника, який, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень і є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, то кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, скаржник не позбавлений можливості протягом усього поточного бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору з урахуванням обставин і факторів, які впливають на тривалість процедури проведення відповідних платежів.

Також за приписами частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з тим, оцінивши доводи, вказані скаржником на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, суд касаційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які би відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для продовження строку для сплати судового збору, та могли би зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Таким чином, клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків задоволенню не підлягає.

На підставі частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту першого частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на наведене, враховуючи те, що станом на 24.09.2019, строк встановлений судом для усунення недоліків касаційної скарги закінчився, проте скаржником встановлені судом недоліки не усунуто, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявнику.

Керуючись ст.ст. 169, 330, 332 КАС України, суд,

УХВАЛИВ :

Відмовити Державній архітектурно - будівельній інспекції України у задоволенні клопотання про продовження строку сплати судового збору.

Касаційну скаргу Державної архітектурно - будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АТП-13057-7 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування наказу та приписів - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити скаржнику, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду із заявою в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

...........................

С.Г. Стеценко,

Суддя Верховного Суду