Рішення

від 23.09.2019 по справі 531/892/19

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.09.2019

єдиний унікальний номер справи 531/892/19

номер провадження 2/531/316/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Попова М.С.,

за участю секретаря - Клименко Т.М.,

представника позивача - Жолонко О. В . ,

відповідача - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М-Агро плюс до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов`язків, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить стягнути з відповідача на його користь 37539,74 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

У позові посилаються на те, що відповідно до наказу від 20.05.2016 відповідач була прийнята на роботу продавцем продовольчих товарів з 23.05.2016 у магазин Домашній смак в с.Федорівка Карлівського району по вул.Центральна, 55 . 20.05.2016 між відповідачем та ТОВ М-Агро плюс в особі директора ОСОБА_6 укладено договір про повну матеріальну відповідальність, згідно якого відповідач взяла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності матеріальних цінностей, переданих їй на зберігання ТОВ М-Агро плюс і зобов`язалася вживати заходи для відведення заподіяної шкоди та своєчасно повідомляти позивача про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження переданих їй для зберігання матеріальних цінностей. Згідно договору, відповідач повинна брати участь в інвентаризації переданих для зберігання та реалізації позивачем цінностей. З 23.05.2016 по 25.05.2018 відповідач працювала продавцем у магазині Домашній смак ТОВ М-Агро плюс , головними з її функціональних обов`язків було приймання товарно-матеріальних цінностей від постачальників та їх подальша реалізація населенню. Відповідно до інвентаризації, проведеної 07.09.2017 відповідач заборгувала перед товариством 15085,70 грн., які частково відшкодувала, але станом на момент проведення другої інвентаризації 21.05.2018 мала заборгованість 1660,12 грн. Інвентаризаційною комісією 21.05.2018 виявлено нестачу ТМЦ на суму 96579,99 грн., яка виникла виключно з вини продавця ОСОБА_5 заборгованість виникла через те, що відповідач систематично привласнювала та витрачала на особисті потреби, а також безоплатно передавала іншим особам товарно-матеріальні цінності , які були їй ввірені та перебували у її підзвіті , як продавця магазину Домашній смак . При цьому приховувала недостачу товару, щотижнево повідомляла до бухгалтерії неправдиві відомості про кількість фактично наявних товарно-матеріальних цінностей в магазині. Відповідач частково погасила заборгованість перед позивачем та внесла в касу підприємства гроші в сумі 60700,37 грн. Таким чином борг відповідача перед позивачем складає 37539,74 грн., які і просить стягнути у даній позовній заяві.

Представник позивача в суді підтримав позов, просив суд його задовольнити та стягнути з відповідача суму боргу та судові витрати.

Відповідач позов не визнала, зазначила, що за три роки не було недостач, 1500 грн. недостачі знайшла сама бухгалтерія, відповідач зібрала з людей борги та віддала. Було шість чи сім інвентаризацій. Сама кошти не брала, нічого жодного разу не платила, платити немає чим.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

На підставі заяви відповідача від 20.05.2016 (а.с.11) її було прийнято на роботу на посаду продавця продовольчих товарів з 23.05.2016 наказом №2 від 20.05.2016, що виданий директором ТОВ М-АГРО ПЛЮС (а.с.10).

Між ТОВ М-АГРО ПЛЮС та ОСОБА_5 20.05.2016 укладено договір про повну матеріальну відповідальність (а.с.12).

21.05.2018 в.о.директора ТОВ М-АГРО ПЛЮС видано наказ №5 Про проведення інвентаризації та передачі товарно-матеріальних цінностей магазина Домашній смак с.Федорівка вул.Центральна,55, ТОВ М-Агро плюс (а.с.13).

За результатами перевірки, було складено протокол інвентаризаційної комісії ТОВ М-Агро плюс від 22.05.2018, відповідно до якого наявна недостача товарів на суму 96579,99 грн., що виникла з вини продавця продовольчих товарів ОСОБА_5 , яка підлягає повному погашенню винною особою (а.с.53).

Цього ж дня, 22.05.2018, в.о.директора ТОВ М-АГРО ПЛЮС видано наказ №6 Про притягнення до матеріальної відповідальності винних працівників за результатами проведення інвентаризації магазина Домашній смак с.Федорівка вул.Центральна,55, ТОВ М-Агро плюс (а.с.58).

Наказом № 14-П (Розпорядженням) від 25.05.2018 припинено трудовий договір (контракт) з ОСОБА_5 (а.с.59).

Частиною першою ст.81 ЦПК Україниобов`язок доказування і подання доказів покладено на сторону, яка повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними і рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Правовідносини, які випливають із обставин, викладених у позовній заяві позивача, є трудовими та регулюються главою ІХ КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно з ч.1 ст.9 ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають, зокрема, у сфері трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.130 Кодексу законів про працю України, - працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Пунктом 5 частини 1 статті 134 КЗпП України визначено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками передбачено, що при розгляді справ про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору про взяття на себе матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або інших цілей (п.1 ст.134 КЗпП), суд зобов`язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі ст.135-1 КЗпП може бути укладений такий договір, та чи був він укладений. За відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладено лише обмежену матеріальну відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.

Згідно зі статтею 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

Згідно з ч.1 ст.135-3 КЗпП, - розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

За змістом ч.5 ст.130 КЗпП України, - працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково.

Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача перед підприємством заборгованості, що виявлена в ході проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, встановлено, що дана заборгованість виникла з вини ОСОБА_5 , яка була особою, що несла повну матеріальну відповідальність, згідно укладеного між сторонами договору, тому, враховуючи часткове погашення заборгованості, є доцільним стягнути з відповідача зазначену у позові суму матеріальної шкоди у розмірі 37539,74 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 1 921,00 грн.

Керуючись ст.ст.130, 133, 134, 135, 135-1, 135-1 КЗпП, ст.1166 ЦК України, ст.ст.3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю М-Агро плюс до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов`язків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: с. Федорівка , Карлівського району , Полтавської області, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю М-Агро плюс , код ЄДРПОУ 38963519, що знаходиться за адресою: вул. Комарова, 4а, м. Карлівка, Полтавської області, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 37539 (тридцять сім тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) гривень 74 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: с. Федорівка , Карлівського району , Полтавської області, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю М-Агро плюс , код ЄДРПОУ 38963519, що знаходиться за адресою: вул. Комарова, 4а, м. Карлівка, Полтавської області, судові витрати по сплаті судового з бору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Карлівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 24.09.2019.

Суддя