Постанова

від 19.09.2019 по справі 420/1696/18

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 420/1696/18

Провадження № 22-ц/810/643/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року місто Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Єрмакова Ю.В. (суддя-доповідач), Авалян Н.М., Яреська А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Перишкіна Т.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Пісківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новопсковської районної ради Луганської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 24 червня 2019 року ухвалене у складі судді Чалого А.М. в смт. Новопсков Луганської області

за позовом ОСОБА_1 до Пісківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Новопсковської районної ради Луганської області про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовної заяви

У вересні 2018 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до відповідача про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначив, що з 1971 року працює на посаді вчителя фізики Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Згідно наказу директора школи №97 Про оголошення догани вчителю фізики ОСОБА_1 від 18.09.2018 року за неналежне виконання посадових обов`язків йому оголошено догану та позбавлено премії до 18.09.2019 року. Вважає, що в оскаржуваному наказі не вказано, які саме посадові обов`язки він не виконав - обов`язки вчителя, вчителя фізики або посадові обов`язки зав. кабінетом фізики. Позивач зазначив, що 03.09.2018 року на відкритому виховному заході в школі стався конфлікт між ним та батьками учнів 8 класу, які принижували його, не дивлячись на те, що він є людиною похилого віку, ветераном праці.

Притягнення до дисциплінарної відповідальності вважає незаконним, оскільки з боку позивача порушення обов`язків працівника, визначених у ст. 139 КЗпП України, відсутні, а застосоване стягнення у вигляді догани не ґрунтується на вимогах закону.

Зазначає, що дії відповідача призвели до значних моральних страждань, втрати грошової премії, втрати впевненості в завтрашньому дні та побоюваннях незаконного звільнення з боку адміністрації, що призводить до необхідності прикладання додаткових зусиль по організації свого життя, а тому вважає, що Пісківська ЗОШ І-ІІІ ступенів повинна відшкодувати йому моральну шкоду.

Посилаючись на вказані обставини, просив суд скасувати наказ №97 від 18.09.2018 року Про оголошення догани вчителю фізики ОСОБА_1 та стягнути з Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів моральну шкоду в розмірі 6000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 24 червня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новопсковської районної ради Луганської області про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Суд першої інстанції на основі аналізу міжнародних та державних нормативно-правових актів дійшов до висновку, що виховання є процесом впливу на дітей, що має здійснюватися з урахуванням досягнень сучасної педагогіки та психології, при цьому не може супроводжуватися приниженням людської гідності дітей. Застосування заходів виховного впливу не повинно мати характер психічного насильства, приниження гідності.

У зв`язку з чим, наказ директора Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новопсковської районної ради Луганської області Про оголошення догани вчителю фізики ОСОБА_1 від 18.09.2018 року №97 винесений повноважним на те суб`єктом, з дотриманням правил та порядку застосування дисциплінарного стягнення.

В судовому засіданні не знайшли підтвердження обставини щодо порушення прав позивача та завдання йому моральної шкоди.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 24 червня 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 24 червня 2019 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , зазначив, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме ч.2 ст. 90 та ч.2,5 ст. 263 ЦПК України щодо оцінки доказів та пояснень свідків по справі.

Також, скаржник зазначив, що відповідачем не дотримано порядку службового розслідування затвердженого Постановою КМ України з № 393 від 24.06.2016 р.

Вказав на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи.

Всі речення в рішенні Новопсковського районного суду та посилання на норми права ідентичні тим, які зазначені у відзиві на позовну заяву.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року відкрито провадження по справі, сторонам по справі роз`яснювалося право на подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 30 серпня 2019 року справу було призначено до апеляційного розгляду.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилися, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Від відповідача - Пісківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Новопсковської районної ради Луганської області, надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, апеляційну, у відзиві зазначили про законність і обґрунтованість рішення суду, вважали апеляційну скаргу необґрунтованою, просили залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на ст. 147-1, 148 КЗпП України, ЗУ Про загальну середню освіту , Про освіту , Конвенцію ООН про права дитини, Європейську Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, ЗУ Про охорону дитинства , посадову інструкцію №21 вчителя фізики, Правила внутрішнього трудового розпорядку Пісківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, та дійшов висновку про те, що наказ директора Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новопсковської районної ради Луганської області Про оголошення догани вчителю фізики ОСОБА_1 від 18.09.2018 року №97 винесений повноважним на те суб`єктом, з дотриманням правил та порядку застосування дисциплінарного стягнення.

В судовому засіданні не знайшли підтвердження обставини щодо порушення прав позивача та завдання йому моральної шкоди

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду.

Судом встановлено, що позивач працює на посаді вчителя фізики Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новопсковської районної ради Луганської області.

04.09.2018 року на ім`я директора цієї школи надійшла скарга ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_3 , учня 8 класу зазначеної школи. В скарзі ОСОБА_2 посилалася на те, що 03.09.2018 року під час уроку, в присутності класного керівника ОСОБА_4 , директора школи ОСОБА_5 , учнів 8 класу та їх батьків, вчитель фізики принизив її сина словами та діями, а саме - сказав на сина оце та ткнув його пальцем в руку. На зауваження ОСОБА_2 ОСОБА_1 не реагував та продовжував таким саме чином принижувати її сина ОСОБА_6 . Просила директора школи розглянути її скаргу та прийняти відповідне рішення, зазначила, що ОСОБА_1 повинен вибачитися перед її сином в присутності учнів 8 класу, оскільки така поведінка для вчителя є неприпустимою.

05.09.2018 року від батьків учнів 8 класу надійшла колективна скарга на ім`я директора Пісківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, в якій батьки просили не залишати таку поведінку ОСОБА_1 безкарною та прийняти відповідне рішення щодо інциденту, який мав місце 03.09.2018 року у відношенні ОСОБА_3 .

Наказом № 96 від 11.09.2018 року директор Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новопсковської районної ради Луганської області розпорядився у період з 11.09.2018 року по 14.09.2018 року провести службове розслідування щодо перевірки викладених фактів в скаргах від ОСОБА_2 від 04.09.2018 року та колективної скарги від батьків учнів 8 класу від 05.09.2018 року, створивши з цією метою відповідну комісію.

Згідно акту службового розслідування стосовно вчителя Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, затвердженого 18.09.2018 року директором школи ОСОБА_5 , складеного на підставі наказу №96 від 11.09.2018 року, за результатами проведення службового розслідування комісією встановлено наступне:

03.09.2018 року на першому уроці вчитель фізики ОСОБА_1 , якого запросили батьки учнів 8 класу запитали у нього чому діти мають погані знання по фізиці? . В ході бесіди ОСОБА_1 ткнув пальцем у руку учню 8 класу ОСОБА_7 , назвавши його оце . Мати ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зробила зауваження вчителю фізики ОСОБА_1 , що це не оце , а її син ОСОБА_8 . Вчитель не виправився і даний інцидент повторився тричі, після чого ОСОБА_2 забрала свого сина і вийшла з класу. Наступного дня ОСОБА_2 перед першим уроком о 08 годині 05 хвилин підійшла до ОСОБА_1 та звернулася до нього з питань даного інциденту. ОСОБА_1 запропонував їй підійти до директора.

04.09.2018 року перед першим уроком ОСОБА_2 зайшла в кабінет директора, де відбулася бесіда. ОСОБА_2 пояснила, що вона намагалася вирішити дану ситуацію та підходила до ОСОБА_1 щодо його вибачення перед її сином в присутності класу та вчителів, які були присутні на першому уроці.

ОСОБА_1 до кабінету директора не з`явився як перед уроком так і до кінця дня. В кінці робочого дня ОСОБА_2 принесла скаргу.

05.09.2018 року збурені даним інцидентом батьки учнів 8 класу принесли колективну скаргу, які були занепокоєні поведінкою вчителя фізики ОСОБА_1 в їх присутності, вчителів, директора, то, що ОСОБА_1 може дозволити собі наодинці з учнями. В своїх поясненнях вчитель фізики ОСОБА_1 вважає, що він не принижував учня 8 класу ОСОБА_3 .

На підставі викладеного комісія запропонувала притягнути ОСОБА_1 вчителя фізики Пісківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

07.09.2018 року ОСОБА_1 надав пояснення директору Пісківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, в якій зазначив, що 06.09.2018 року був ознайомлений зі скаргою ОСОБА_2 , проте, на його прохання надати копію скарги та ознайомити з письмовим розпорядженням про надання пояснення на колективну скаргу йому відмовлено. ОСОБА_1 вказав, що не має можливості надати обґрунтоване пояснення подіям, які вказані у скарзі, оскільки як саме конкретно він принижував учня не зазначено, вказівна модальна частка оце самостійно не вживається і не може бути приниженням. Закінчити власне речення після слова оце він не зміг, оскільки посипались зауваження та звинувачення.

Щодо колективної скарги батьків учнів 8 класу Пісківської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_1 також надав пояснення, які не стосуються суті скарги, проте, зауважив, що в колективній скарзі батьків підписи чотирьох осіб є підробленими, про що буде повідомлено прокуратуру Новопсковського району.

Також, зазначив, що в тексті скарги застосовані суто професійні (педагогічні) терміни, які батьки ніколи не вживають, і це вказує на те, що ОСОБА_9 якщо не є організатором, то редактором точно. Участь в батьківських конфліктах вчителя, а тим більше представника адміністрації вважає неприпустимою.

Як вбачається з наказу №97 від 18.09.2018 року Про оголошення догани вчителю фізики ОСОБА_1 , комісією, створеною відповідно до наказу від 11.09.2018 року №96 Пісківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, в період з 11 по 14 вересня 2018 року, в ході проведення розслідування було виявлено неналежне виконання посадових обов`язків (образа учня 8 класу ОСОБА_3 ) вчителем фізики Пісківської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_1 , у зв`язку з чим останньому оголошено догану та позбавлено всіх видів заохочувальних виплат і премій до 18.09.2019 року.

З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомився 18.09.2018 року, про що свідчить його особистий підпис.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Судова колегія погоджується з нормами права, які були застосовані судом при вирішенні вказаної справи.

Так, в силу ч.1 ст.5 Закону України Про освіту (далі Закон) освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави.

Відповідно до ст. 6 Закону засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є, зокрема формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 54 Закону України Про освіту педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.

Частинами 3, 6 ст.54 цієї норми передбачено, що педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають також інші права та обов`язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти. Особи, винні в порушенні цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.

Крім того, частиною першою статті 8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про охорону дитинства кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім`ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.

Частиною 1, 2 статті 3, стаття 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Як вбачається з Правил внутрішнього трудового розпорядку Пісківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, затвердженого загальними зборами трудового колективу Протокол №1 від 13.06.2012 року, педагогічний працівник закладу зобов`язаний, зокрема, дотримуватись педагогічної етики, моралі, поважати гідність кожного учня.

Згідно п. 2.24. посадової інструкції №21 вчителя фізики, затвердженої наказом директора Пісківської ЗОШ І- ІІІ ступенів В. М . Пантєлєєвим від 04.12.2017 року № 6, вчитель дотримується етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу вчителя, в школі, побуті, в громадських місцях.

Відповідно до п. 4.3. цієї інструкції вчитель несе відповідальність за дотримання прав і свобод учнів, у визначеному законодавством України порядку. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних розпоряджень директора школи та інших локальних нормативних актів, посадових обов`язків, встановлених цією Інструкцією, вчитель несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством (п.4.4. Інструкції).

В силу статті 139 КЗпП України (далі по тексту Кодекс) працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Відповідно до вимог частини другої статті 140 Кодексу роботодавець щодо окремих несумлінних працівників вправі застосовувати в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Згідно із частиною першою статті 147 Кодексу за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Частиною першою статті 148 Кодексу визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Положеннями ст. 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як встановлено, за фактом звернення зі скаргою ОСОБА_2 та колективною скаргою на ім`я директора школи було проведено службове розслідування щодо перевірки викладених фактів в скаргах, позивач надав пояснення з приводу вказаних фактів.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, пояснень свідків, аналізу норм права, які були застосовані судом при розгляді цієї справи, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для відмови у задоволені позову, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що при притягненні позивача до дисціплінарної відповідальності були порушені його права та завдано моральної шкоди.

Посилання скаржника на те, що відкритого виховного заходу (уроку) не було, а фактично відбувалися батьківські збори, де обговорювалися організаційні питання та заміна вчителя фізики на іншого, проте суд вказав у рішенні про відкритий урок, що на думку позивача є порушенням ч.5 ст. 263 ЦПК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ці посилання в рішенні суду не впливають на обставини, пов`язані з неетичною поведінкою позивача відносно учня, у зв`язку з чим його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Суд першої інстанції з`ясовував підстави та порядок притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки саме це є предметом розгляду справи.

Посилання позивача на те, що суд використовує, як доказ свідчення ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які не були присутні на батьківських зборах та зазначив у рішенні суду про те, що ОСОБА_13 була присутня на батьківських зборах, а отже не враховано вимоги ч.2 ст. 90 ЦПК України, не можуть бути прийняті до уваги.

За змістом ч.2 ст.90 ЦПК України Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджуються іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.

Судовою колегією прослуховувався аудіо запис допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , з чого вбачається, що вони дійсно не були присутні в класі, знають про виниклий конфлікт зі слів своїх дітей, які розповіли їм про образу вчителем фізики учня.

Зазначені свідчення підтверджені іншими доказами по справі, які є допустимими, а тому правильно були враховані судом при оцінці обставин виниклої конфліктної ситуації, в розумінні ч.2 ст. 90 ЦПК України.

Та обставина, що суд помилково зазначив у своєму рішенні про те, що ОСОБА_13 була присутня на зборах не впливає на правильність прийнятого рішення, висновки якого базуються на аналізу і інших встановлених судом обставин та доказів по справі щодо конфлікту.

Посилання на те, що позивач не був ознайомлений під підпис з наказом про проведення службового розслідування, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки під час проведення службового розслідування позивач був ознайомлений зі скаргами та не був позбавлений права надати свої пояснення, заперечення щодо виниклого інциденту, як то передбачено ст. 149 КЗпП України.

Не заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не мав права посилатися на посадову інструкцію (п.2) про призначення і звільнення вчителя директором школи, щодо правомочності притягнення його директором школи до дисциплінарної відповідальності, оскільки він був прийнятий на роботу відділом освіти Новопсковської РДА, а тому саме цей орган має право вирішувати питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у відповідності до положень ст. 147-1 КЗпП України .

В рішенні суду, крім посилання на п.2 Загальних положень посадової інструкції вчителя фізики №21 про призначення і звільнення вчителя директором школи, зазначено також ЗУ Про загальну середню освіту , а саме ч.2 ст. 26, де зазначено порядок призначення та звільнення з посад працівників цього закладу .

Вказані положення також кореспондуються з ЗУ Про освіту , де в ч.3 ст.26 зазначені повноваження керівника закладу, згідно яких керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень, крім іншого призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки, а тому судова колегія погоджується з висновком суду про те, що директор школи є правомочною особою, яка наділена правом застосовувати дисциплінарні стягнення на працівників.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. 28 вересня 2017 року набрав чинності новий Закон України Про освіту № 2145-VIII. З моменту набуття чинності Законом України Про освіту всі питання прийняття та звільнення з роботи працівників, а також усі інші питання, що випливають з трудових відносин, вирішує керівник закладу освіти відповідно до трудового законодавства.

Посилання на те, що свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_4 не підтверджують звертання позивача до учня словом воно , не є слушним, оскільки свідки пояснювали, що звернення до учня було в середньому роді (згідно аудіо запису), саме на уточнююче запитання позивача свідок ОСОБА_4 і звернула увагу, вказуючи на звернення в середньому роді.

Посилання позивача на те, що такий пункт (як образа учня) в посадових обов`язках вчителя фізики відсутня, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки посадовою інструкцією вчителя, затвердженої директором школи передбачено, що вчитель повинен дотримуватися етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу вчителя, в школі, побуті, в громадських місцях, дотримуватись положень Конвенції про права дитини (п.1.5;2.17;2.24).

Із вказаною посадовою інструкцією №21 від 04.12.2017 року позивач був ознайомлений 05 грудня 2017 року, що підтверджується його особистим підписом (а.с.39).

Також, позивача посилається на те, що не було дотримано порядку проведення службового розслідування, який затверджений Постановою КМ України №393 від 24.06.2016 року та суд не надав цьому оцінки.

Проте, зазначена Постанова регулює порядок проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, до осіб яких позивач не відноситься.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, то ці доводи не спростовують висновків суду і не дають підстав вважати неправильним застосування судом норм матеріального права чи є наявними порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваного рішення.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об`ємі з`ясував права та обов`язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін (стороною було надано відзив з посиланням на норми права, які регулюють відносини сторін) та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями сторін, свідків.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Щодо суті апеляційної скарги

У апеляційній скарзі не наведено ніяких нових обставин та не надано нових доказів, що давали б апеляційному суду підстави для проведення переоцінки обставин та доказів, зроблених судом першої інстанції у своєму рішенні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись, ст. 259, 367, 374, 375, 383,384 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 24 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови - 23 вересня 2019 року.

Головуючий Ю.В. Єрмаков

Судді: Н.М. Авалян

А.В. Яресько