Постанова

від 23.09.2019 по справі 686/5259/9

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КОПІЯ

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/5259/9

Провадження № 22-ц/4820/1369/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.

секретар судового засідання Садік Н.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/5259/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2019 року (суддя Логінова С.М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Житлоплюс про знесення самочинного будівництва.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Житлоплюс про знесення самочинного будівництва.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що згідно з державним актом на право постійного користування № 030874200011 від 15 вересня 2008 року користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 є Прокуратура Хмельницької області, якій земельна ділянка виділена громадою міста Хмельницького для будівництва двоповерхового адміністративного будинку.

Посилається на те, що будівництво чотириповерхового торгового центру по АДРЕСА_1 є незаконним та порушує правовий і публічний порядок в державі Україна, не відповідає критерію правової визначеності та призвело до ухилення від сплати земельного податку, несплати внеску на участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького та привласнення чотирьох квартир без сплати податку на доходи з фізичних осіб та військового збору.

Вказує, що самочинне будівництво здійснювалось з порушенням TOB Житлоплюс вимог Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України.

Зазначає, що договори суперфіцію має право укладати виключно власник земельної ділянки, а Хмельницька міська рада таких повноважень немає з огляду на відсутність Положення про заключення договорів суперфіцію.

Звертаючись до суду, позивач просив винести рішення про знесення самочинно збудованого чотириповерхового торгового центру на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , яка знаходиться в постійному користуванні прокуратури Хмельницької області згідно з державним актом на право постійного користування № 030874200011 від 15 вересня 2008 року, за рахунок TOB Житлоплюс .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Житлоплюс про знесення самочинного будівництва відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. При цьому, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом не взято до уваги обставини щодо порушення його прав відповідачем, а саме права співвласника земельної ділянки та права вільного пересування територією держави Україна. А також не надано належної оцінки письмовим доказам, які надані позивачем, в підтвердження здійснення відповідачем самочинного будівництва.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що рішенням 50 сесії Хмельницької міської ради № 41 від 27.05.2015 надано згоду Прокуратурі Хмельницької області укласти договір суперфіцію із Товариством з обмеженою відповідальністю Житлоплюс під будівництво адміністративного будинку на земельній ділянці загальною площею 900 кв.м. по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6810100000:01:003:0164), що знаходиться в постійному користуванні Прокуратури Хмельницької області на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 15.09.2008 № 030874200011 (а.с. 18).

09 червня 2015 року між Прокуратурою Хмельницької області та ТОВ Житлоплюс укладено договір суперфіцію, предметом якого є право користування земельною ділянкою для забудови, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с. 19-21).

Звертаючись до суду, позивач вказував, що здійснення будівництва на земельній ділянці по АДРЕСА_1 є незаконним та порушує правовий і публічний порядок в державі, не відповідає критерію правової визначеності та призвело до ухилення сплати земельного податку, несплати внеску на участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького та привласнення чотирьох квартир без сплати податку на доходи з фізичних осіб та військового збору.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, невизнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.

Таким чином, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність порушення прав і законних інтересів позивача внаслідок здійснення будівництва на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , та підстав для застосування обраного ним способу їх захисту. У зв`язку з чим доводи апеляційної скарги про наявність у позивача права на звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва вбачаються необґрунтованими, оскільки можливість такого звернення до суду не було обмежено, однак обставини, які б могли бути підставою для задоволення заявлених у цій справі позовних вимог, не підтвердились.

Інші доводи апеляційної скарги також не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність.

А тому, підстав у межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2019 року.

Суддя-доповідач /підпис/ І.В. П`єнта

Судді: /підпис/ А.П. Корніюк

/підпис/ О.І. Талалай

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду І.В. П`єнта

Головуючий у першій інстанції - Логінова С.М. Провадження № 22-ц/4820/1369/19

Доповідач - П`єнта І.В. Категорія № 6