Постанова

від 30.07.2009 по справі 2а-603/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30.07.2009 р. 15:10 № 2а-603/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Бистрик О.С., за участю:

представника позивача -Горбатенка А.О.

представників відповідача -Іліка С.Ю., Яблонського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до про Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Товариства з обмеженою відповідальністю Ес Ті Ай Україна стягнення податкової заборгованості у розмірі 200 294 грн 63 коп. На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 30 липня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 5 серпня 2009 року.

В С Т А Н О В И В:

У січні 2009 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (далі -ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ес Ті Ай Україна (далі -ТОВ Ес Ті Ай Україна ) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 200 294 грн. 63 коп., посилаючись на те, що відповідач зареєстрований як платник податків у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та платник податку на додану вартість. Відповідно до п.п.4.1.1 п. 4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами`відповідач подав податкові декларації з податку на додану вартість за березень -жовтень 2008 року, в яких платник податків самостійно визначив податкові зобов`язання. Узгоджена сума податкових зобов`язань не була погашена відповідачем у визначений законом строк, у зв`язку з чим виник податковий борг у розмірі 200 294 грн. 63 коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і зазначив, що відповідачем були подані уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період жовтень -грудень 2007 року, на підставі яких в подальшому виник податковий борг. Також позивач звертає увагу, що податкові органи не мають повноважень відносно перевірки справжності підписів та печаток платників податків, подані уточнюючі розрахунки були заповнені у відповідності до вимог законодавства та містили усі необхідні реквізити в зв`язку з чим, податкові органи не мали підстав відмовити в прийманні зазначених уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Заперечуючи проти позову, представники відповідача подали суду письмові заперечення та в судовому засіданні пояснили, що платником податків - ТОВ Ес Ті Ай Україна`самостійно обчислено суму податкових зобов`язань за березень-жовтень 2008 року та подано відповідні декларації з податку на додану вартість у встановлені законом строки та порядку, дані з реєстру отриманих та виданих податкових накладних, що ведеться відповідачем цілком збігаються із даними зазначеними в поданих за вказаний період податкових деклараціях, що свідчить про правильність обчислення їх сум, крім того, відповідачем не було порушено строків сплати сум податкових зобов`язань, оскільки згідно виписок з особового рахунку відповідача граничними термінами сплати цих сум за вказані періоди є 25 число наступного за звітним місяцем. Також представники відповідача зазначили, що в додатках до позову додано уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань відповідача з податку на додану вартість поданих у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень, листопад та грудень 2007 року, при цьому відповідач заперечив щодо подання ним до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вказаних уточнюючих розрахунків, а тому просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ Ес Ті Ай Україна`згідно довідки про взяття на облік платника податків № 11984/29-207 від 15.01.2007 р. зареєстроване як платник податків у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та зареєстроване як платник податку на додану вартість про, що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100014387 від 20.01.2007 р.

Відповідно до п.п 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (далі -Закон № 2181-III) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті, а саме: в разі коли особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов`язкового платежу) є контролюючий орган.

Відповідно до п.3.4. Наказу Державної податкової адміністрації від 30.05.1997р., № 166, "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність яких підтверджується підписами відповідальних посадових осіб (керівника та головного бухгалтера) та печаткою. При цьому не включення податкової накладної (за наявності її оригіналу) до реєстру отриманих та виданих податкових накладних не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податкової накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Згідно з п. 5.1. ст. 5 Закону № 2181-III податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов`язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону № 2181-ІІІ) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Так, відповідно до п.п.4.1.1 п. 4.1 ст.4 Закону Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами`платник податків ТОВ Ес Ті Ай Україна`подало податкові декларації з податку на додану вартість за березень -жовтень 2008 року, в яких самостійно обчислило суму податкових зобов`язань.

Узгоджена сума податкових зобов`язань не була погашена відповідачем у визначений законом строк, у зв`язку з чим виник податковий борг у розмірі 200 294 грн. 63 коп.

Відповідно до ч.3 п.5.1. ст.5 Закону № 2181-ІІІ та пояснень представника позивача в судовому засіданні, судом з`ясовано, що спірна сума не включалась відповідачем в наступні податкові періоди, податкова перевірка за цей період не проводилась.

Посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень на дані електронного реєстру отриманих та виданих податкових накладних, що ведеться відповідачем, та надання копій реєстру до матеріалів справи не є таким, що можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки дані реєстру не містять суми узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, та можуть містити дані податкового обліку відповідача не в повному обсязі.

До матеріалів справи в судовому засіданні 21.05.2009 року позивачем було надано належним чином завіренні копії уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань відповідача з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період жовтень -грудень 2007 року, з яких вбачається, що дані документи підписані директором та головним бухгалтером і скріплені печаткою ТОВ "Ес Ті Ай Україна", який є відповідачем по справі.

Згідно п.п. 4.1.2. Закону № 2181-ІІІ прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію контролюючого органу.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов`язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Таким чином, позивач не мав підстав для невизнання такої податкової декларації на підставі ч.5 п.п. 4.1.2. п.4.1. ст.4 Закону № 2181-ІІІ.

Разом з тим, під час судового засідання, представником відповідача заявлено клопотання про призначення судової експертизи посилаючись при цьому на те, що уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань відповідача з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період жовтень -грудень 2007 року є підробними і не подавалися відповідачем до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до чинного законодавства України податкові органи не уповноважені здійснювати перевірку достовірності підписів платника податків, справжності печатки платника податків при подачі податкових декларацій та уточнюючих розрахунків, а також з`ясовувати фактичність трудових відносин між працівниками та платником податків. Таким чином, посилання відповідача на наказ №17 від 23.07.07р. про звільнення головного бухгалтера ОСОБА_1 за власним бажанням в обґрунтування своїх заперечень щодо стягнення податкової заборгованості є таким, що не може бути прийнятим до уваги.

Крім того, відповідно до п.3.4.1. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об`єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р., №17, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 28.04.1999р., №264/3557, (далі -Інструкція № 17), відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об`єднань, суб`єктів господарської діяльності. При зміні керівника печатки і штампи передаються новопризначеному керівнику за актом. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах. Також згідно п.3.1.12. Інструкції № 17 у разі крадіжки, втрати печаток чи штампів керівники підприємств, установ і організацій, господарських об`єднань або громадяни зобов`язані вжити заходів задля їх розшуку, а також негайно повідомити про це органи внутрішніх справ. Дозвіл на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів замість викрадених, загублених видається на загальних підставах після подання заяви про крадіжку, втрату, а також після опублікування в пресі повідомлення про недійсність викрадених, загублених печаток і штампів.

У матеріалах справи наявна копія Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.05.08р., згідно якої гр. ОСОБА_2 -генеральному директору відповідача було відмовлено в порушення кримінальної справи щодо факту підробки документів з причин неможливості більш детально опитати гр. ОСОБА_2 та неможливості залучення відповідних документів.

Будь -яких доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем відповідних дій у випадку підробки, втрати або крадіжки печатки або оскарження Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.05.08 р., відповідач до суду не надав.

Таким чином, виходячи з аналізу чинного законодавства та вищевикладеного, суд дійшов висновку, що призначення в справі почеркознавчої та технічної судової експертизи є недоцільним і таким що призведе до затягування розгляду справи.

Відповідно до п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.п.5.4.1. п.5.4. ст.5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, керуючись п.п.6.2.1. п.6.2. ст.6 Закону № 2181-ІІІ.

Оскільки відповідачем не було сплачено суму узгодженого податкового зобов`язання самостійно, позивач надіслав на адресу відповідача дві податкові вимоги, керуючись п.п. 6.2.3. п.6.2. ст.6 Закону № 2181-ІІІ, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією першої податкової вимоги від 14.03.2008 року, копією другої податкової вимоги від 20.10.2008 року, а також доказами отримання зазначених податкових вимог відповідачем.

Ураховуючи вищевикладене, суд, вважає встановленим факт наявності у відповідача податкового боргу у розмірі 200 294 грн. 63 коп. який виник у зв`язку з непогашенням відповідачем у визначений законом строк узгодженої суми податкових зобов`язань.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням наведеного суд, доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно із частиною 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ес Ті Ай Україна (код ЄДРПОУ 30856523) на користь державного бюджету (р/р 31119029700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100) суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 200 294 грн. 63 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур