Постанова

від 03.06.2009 по справі 11/506

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 червня 2009 року 11:55 № 11/506

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Давиденку Д.В. вирішив адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про зобов`язання вчинити певні дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (далі відповідач, УПФ України в Голосіївському районі м. Києва) про визнання протиправною відмови Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва у проведенні перерахунку пенсії; зобов`язання здійснити перерахунок пенсії, як інваліду ІІІ групи, ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС І-ої категорії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з фактичного розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року; зобов`язання виплатити недоотриману суму пенсії та стягнення коштів в сумі 1250 грн. за надання юридичних послуг.

Позивач під час судового розгляду відмовився від заявлених вимог про стягнення витрат на юридичну допомогу, решту підтримала у повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності -6 мінімальних пенсій за віком, яка встановлюється відповідно до статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно зі ст. 50 вищезазначеного Закону повинна бути визначена у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Оскільки позивачу було призначено пенсію як інваліду ІІІ групи по інвалідності, що пов`язана з ЧАЕС, вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок щомісячної пенсії, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком, а також призначення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`я, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідач позовні вимоги щодо перерахунку пенсії не визнає, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, виходячи з того, що розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України`від 28.12.2007 року № 107-VІ та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України та виплачуються в межах закладених асигнувань у бюджеті.

Таким чином, твердження позивача, що розмір пенсії, встановлений управлінням, не відповідає вимогам ст. 54 Закону № 796, є безпідставним.

У зв`язку з тим, що у Законі № 796 та Законі № 107 відсутні норми щодо визначення розмірів пенсійних виплат, виходячи із мінімальної пенсії за віком (для осіб, яким пенсія призначена згідно із Законом № 796), відповідач вважає, що вимоги позивача встановити пенсію у розмірі вказаних пенсій за віком з 01.01.2008 р. безпідставні, оскільки такий порядок призначення пенсій був визначений у редакції Закону № 796, яка діяла до 01.01.2008 р.

Відповідно до ст.ст. 113, 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст.67 розділу 1, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12, пункту 35, пунктів 36-100 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III „Прикінцеві положення" Закону № 107.

Згідно із зазначеними статтями Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково - технічного, соціального і культурного розвитку України, спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.

Відповідно до ст.117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Отже, постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" був збережений порядок визначення розміру пенсій особам, що постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, в тому числі і інвалідів.

Пунктом 15 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян`встановлено, що постанова набирає чинності починаючи з 22 травня 2008 року.

Виходячи з наведеного, законних підстав щодо застосування іншого порядку визначення розміру пенсії відповідно до Закону № 796, ніж передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.20008 року № 530 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян , в тому числі в період з 22.05.2008 року по 11.06.2008 року (дата набрання чинності та дата офіційного оприлюднення постанови), законодавством не встановлено.

Крім того, представником відповідача у своїх запереченнях зазначив, про застосування наслідків пропущення позивачем процесуального строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з висновком МСЕК ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності довічно, при цьому встановлено причинний зв`язок між його захворюванням (інвалідністю) та Чорнобильською катастрофою, у зв`язку з чим, позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить відповідне посвідчення серії НОМЕР_1 від 20.01.2003 р.

Позивачу з 13.01.2003 року у зв`язку з встановленням інвалідності та згідно поданої нею заяви від 19.03.2003 року було переведено на пенсію по інвалідності ІІІ групи згідно із Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

На думку позивача, зазначена вище сума пенсії була нарахована їй органами Пенсійного фонду у значно нижчому розмірі ніж це передбачено положеннями Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`та інших нормативних актів України.

Таким чином, не погоджуючись із призначеною сумою пенсії, позивач 18.07.2007 року, звернулась до відповідача із заявою про перерахунок щомісячної пенсії та додаткової пенсії.

Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва позивачу був наданий лист № 169/К-283 від 18.08.2007 року, у якому повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. № 1 розрахунок додаткової пенсії провадиться виходячи з розміру 19,91 грн., а рішення Конституційного Суду України не є законодавчою базою для органів Пенсійного фонду.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наступного.

Статтею 54 Закону № 796-ХІІ встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 1 ст. 30 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`визначено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону № 796-ХІІ роз`яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов`язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб`єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Частиною 1 ст. 67 Закону №796-ХІІ передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Отже, Законом України № 796-ХІІ не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір бази нарахувань пенсій, встановлений законом, а надано право роз`яснення порядку застосування цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України № 523 від 30.05.1997 року було затверджено Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).

Зазначена вище постанова Кабінету Міністрів України станом на сьогоднішній день не була визнана такою, що втратила чинність, а тому, відповідно, і Порядок також чинний.

Положення вказаного вище Порядку повністю кореспондуються з нормами Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , де у п. 4 зазначено, що розмір пенсій для інвалідів III групи, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 6 (шести) мінімальних пенсій за віком .

Твердження відповідача про те, що розмір пенсії позивача встановлюється у відсотках від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, не приймається судом до уваги, виходячи з наступного.

Згідно із Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України`від 28.12.2007 року № 107-VI були внесені зміни

до статті 54 Закону України № 796-ХІІ, згідно з якими:

У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:

по I групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами".

Проте, зміни, внесені підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.

При прийняття Рішення від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 Конституційний Суд України виходив з того, що зупинення на 2008 рік оспорюваними положеннями Закону дії окремих норм правових актів (стаття 67 розділу I Закону), внесення до деяких законодавчих актів змін і доповнень та визнання законів такими, що втратили чинність (розділ II Закону), призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина.

Однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування (частина друга статті 22 Конституції України) чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів (частина третя статті 22 Конституції України).

Таким чином суд вважає, що здійснення виплати пенсії, виходячи з розміру встановленого Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI, постановою КМ України № 530 від 28.05.2008 р. Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян`не є правомірним, тобто таким, що відповідає нормам законів України та Конституції України, як основного закону держави.

Тобто, станом на теперішній час позивачу фактично виплачена пенсія в такому розмірі, який не відповідає Конституції України. Таким чином, вищезазначені обставини є безумовною підставою для здійснення позивачу відповідного перерахунку для приведення суми фактично отриманої позивачем пенсії у відповідність до Конституції України і Закону України Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , починаючи з 22.05.2008 року. Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2005 року задоволенню не підлягають.

Базою для обчислення пенсії по інвалідності за Законом України Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`встановлено мінімальну пенсію за віком, проте діючими законами України на час 2008-2009 років не було визначено розміру мінімальної пенсії за віком щодо положень саме цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Статтею 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

При цьому, у ч. 2 статті 5 Закону Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`встановлено, що виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Враховуючи те, що нормами цього Закону встановлений розмір мінімальної пенсії за віком, а дія інших нормативно-правових актів може застосовуватись лише в частині, що не суперечить цьому Закону, суд приходить до висновку, що будь-яким іншим нормативно-правовим актом не може визначатись розмір мінімальної пенсії за віком.

Частиною третьою статті 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Таким чином, встановлена частиною третьою статті 46 Конституції України мінімальна соціальна гарантія для визначення пенсії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, - прожитковий мінімум, який встановлюється законом, не може бути зменшений ані законом, ані підзаконним нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Конституції України (далі - Конституції) - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з позицією позивача щодо порушення його права на отримання пенсії по інвалідності як інваліду ІІІ групи, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком, розрахунок якого встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

У відповідності до ст. 50 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`в редакції, що діяла до внесених змін згідно з Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах:

- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI внесено зміни до ст. 50 щодо обчислення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю та змінено розрахункову величину мінімальну пенсію за віком`на прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність . Крім того замість розміру для інвалідів III групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком встановлено, що додаткова пенсія для інвалідів III групи виплачується у розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Таким чином, суд вважає правомірним застосування при обчисленні розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю разової допомоги саме положень статті 50 Закону.

Суд у вирішені справи додатково керується статтею 8 КАС України, у відповідності до якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Враховуючи те, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання додаткової пенсії у відповідному розмірі.

Наділивши зазначеною соціальною гарантією осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава таким чином взяла на себе публічне зобов`язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.

Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Позивач, як ліквідатор аварії на Чорнобильській атомній електростанції, звільнена від сплати судових витрат.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва у проведенні перерахунку пенсії призначеної ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва нарахувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з фактичного розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року.

4. Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -22.06.2009.