Постанова

від 19.09.2019 по справі 910/10170/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2019 р. Справа№ 910/10170/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 19.09.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2019

у справі №910/10170/18 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Транссервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 1785458,36 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" про заміну позивача у справі №910/10170/18 задоволено. Здійснено заміну сторони у справі №910/10170/18, а саме позивача - Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна". Залучено до участі у справі №910/10170/18 правонаступника позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна". У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про залишення останнього позивачем в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" судового збору у розмірі 26781,88 грн відмовлено. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" у строк до 08.07.2019 направити на адресу суду та відповідача письмові пояснення по суті спору, докази направлення (вручення) надати суду.

Задовольняючи заяву про заміну позивача у справі №910/10170/18, суд першої інстанції виходив з того, що суду доведено факт переходу права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" за кредитним договором №34/12-КЛ від 03.12.2014 у зв`язку з чим дійшов висновку про необхідність заміни позивача його правонаступником та залучення до участі у справі правонаступника кредитора (позивача) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" (ЄДРПОУ 42682150, 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, будинок 2Г, офіс 111). Відмовляючи у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про залишення останнього позивачем в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Транссервіс" судового збору в розмірі 26781,88 грн, суд вказував на те, що обов`язок сплатити судовий збір за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів, не є за своєю суттю цивільним чи господарським зобов`язанням, і включається до складу судових витрат, а не до предмету і ціни позову (саме які виникають з цивільних та господарських правовідносин), і, відповідно, його процесуальний розподіл судом за результатами вирішення господарського спору між сторонами процесу в межах "позивач-відповідач" не є виникненням саме господарського чи цивільного зобов`язання в межах "кредитор-боржник".

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 у справі №910/10170/18, Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить:

- змінити ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2019, виклавши пункт 1.1 резолютивної частини ухвали в такій редакції: " 1.1. замінити позивача - Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" в частині стягнення суми заборгованості за нарахованими та простроченими процентами у період з 01.04.2016 року по 30.04.2016 року за Кредитним договором № 34/12-КЛ від 03.12.2014 р. у сумі 1785458,36 грн.";

- змінити ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2019, виклавши пункт 3 резолютивної частини ухвали в такій редакції: "3. Задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про залишення останнього позивачем у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Транссервіс" судового збору у розмірі 26781,88 грн. ";

- скасувати п. 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 13.06.2019, яким запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" у строк до 08.07.2019 направити на адресу суду та відповідача письмові пояснення по суті спору, докази направлення (вручення) надати суду.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що судом першої інстанції безпідставно передано право Банку в частині стягнення суми судового боргу його правонаступнику, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 22.02.2018 було здійснено часткове правонаступництво в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №34/12-КЛ від 03.12.2014 без передачі вимог по сплаченому Банком судовому збору, оскільки сплата зазначеної суми не є зобов`язанням в розумінні положень ст. 509 ЦК України і не могла бути предметом відступлення за договором відступлення прав вимоги. Отже, на думку скаржника, у разі задоволення позовних вимог Банку, судовий збір з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Транссервіс" підлягає стягненню на користь Банку. На думку апелянта пункт 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 підлягає скасуванню, оскільки пояснення у справі надаються на стадії підготовчого засідання, тоді як на час винесення оскаржуваної ухвали, розгляд справи здійснювався по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2019 поновлено Публічному акціонерному товариству "Банк Михайлівський" строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 у справі №910/10170/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 у справі №910/10170/18; розгляд апеляційної скарги призначено на 19 вересня 2019 року.

В судове засідання апеляційної інстанції представник третьої особи не з`явився.

Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи.

В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, змінити ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2019, виклавши пункт 1.1 резолютивної частини ухвали в такій редакції: " 1.1. замінити позивача - Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" в частині стягнення суми заборгованості за нарахованими та простроченими процентами у період з 01.04.2016 року по 30.04.2016 року за Кредитним договором № 34/12-КЛ від 03.12.2014 р. у сумі 1785458,36 грн.";

- змінити ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2019, виклавши пункт 3 резолютивної частини ухвали в такій редакції: "3. Задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про залишення останнього позивачем у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Транссервіс" судового збору у розмірі 26781,88 грн. ";

- скасувати п. 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 13.06.2019.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Транссервіс" заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Транссервіс" про стягнення 1785458,36 грн заборгованості за кредитним договором від 03.12.2014 №34/12-КЛ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2018 прийнято справу до провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

24.04.2019 через канцелярію місцевого господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" надійшло клопотання про залучення товариства до участі у справі в порядку правонаступництва на підставі укладання 22.02.2019 між ПАТ "Банк Михайлівський" та "ЕйПіЕс Україна" Договору №1-БМ про відступлення прав вимог (а.с. 183).

В судовому засіданні 13.06.2019 представник ТОВ "ЕйПіЕс Україна" підтримав клопотання про залучення товариства до участі у справі в порядку правонаступництва на підставі укладання 22.02.2019 між ПАТ "Банк Михайлівський" та "ЕйПіЕс Україна" Договору № 1-БМ про відступлення прав вимог.

Представник позивача - ПАТ "Банк Михайлівський" підтримав клопотання частково, просив суд замінити позивача - ПАТ "Банк Михайлівський" його правонаступником ТОВ "ЕйПіЕс Україна" в частині стягнення суми заборгованості за нарахованими та простроченими процентами у період з 01.04.2016 по 30.04.2016 за Кредитним договором № 34/12-КЛ від 03.12.2014 в загальному розмірі 1785458,36 гривень та залишити позивачем - ПАТ "Банк Михайлівський" в частині стягнення з ТОВ "Альянс Транссервіс" судового збору у розмірі 26781,88 грн, про що подав місцевому господарському суду заяву від 25.04.2019 (а.с.202-211).

Представник відповідача в судовому засіданні суду першої інстанції підтримав подане ТОВ "ЕйПіЕс Україна" клопотання про залучення товариства до участі у справі в порядку правонаступництва.

Колегією суддів встановлено, що 22.02.2019 між ПАТ "Банк Михайлівський" (Банк) та ТОВ "ЕйПіЕс Україна" (новий кредитор) був укладений договір №1-БМ про відступлення права вимоги, відповідно до п.2.1 якого до нового кредитора переходять права вимоги Банку до позичальників, заставодавців, поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, або які зобов`язані виконати свої обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами поруки, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору.

Сторони домовились, що з моменту підписання цього договору до нового кредитора переходить усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимоги належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у додатку №1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку№1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

Згідно до п. 4.1 договору сторони домовились, що за відступлення права вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 12091811,69 грн. Ціна договору сплачується новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до п. 6.5 договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Відповідно до п. 6.5 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.

Як вбачається з додатку №1 до договору від 22.02.2019 №1-БМ купівлі-продажу майнових прав, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" набуло права вимоги за кредитним договором від 03.12.2014 №34/12-КЛ, позичальником за яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Транссервіс".

Виходячи зі змісту статті 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За положеннями ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З огляду на викладене, враховуючи те, що за умовами договору про відступлення права вимоги від 22.02.2019 №1-БМ до ТОВ "ЕйПіЕс Україна" перейшло право вимоги за кредитним договором від 03.12.2014 №34/12-КЛ, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за вищевказаним правочином в розмірі 1785458,36 грн., колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно здійснено заміну позивача - Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" та залучено до участі у справі №910/10170/18 правонаступника позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна".

Водночас судом першої інстанції не конкретизовано в якій саме частині позовних вимог передано право на стягнення, у зв`язку з чим резолютивна частина оскаржуваної ухвали підлягає зміні шляхом доповнення її відповідного змісту, виклавши п.1.1 резолютивної частини в наступній редакції: 1.1. Замінити позивача - Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" (ЄДРПОУ 38619024, 01001, м. Київ, пров. Рильський, буд. 10-12/3) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" (ЄДРПОУ 42682150, 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, будинок 2Г, офіс 111) в частині позовних вимог про стягнення суми заборгованості за нарахованими та простроченими процентами у період з 01.04.2016 по 30.04.2016 за кредитним договором №34/12-КЛ від 03.12.2014 в загальному розмірі 1785458,36 гривень.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заява Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про залишення останнього позивачем в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Транссервіс" судового збору в розмірі 26781,88 грн не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 ГПК України, судові витрати складаються, зокрема, з судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат (ст.1 Закону України Про судовий збір ).

Позовна заява - документ, який пред`являється позивачем до суду в установленій процесуальним законом формі та містить вимогу про примусовий захист порушеного права чи інтересу.

Виходячи зі змісту ст. 162, 163 ГПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів, зокрема, сумою, якою стягується.

Після закінчення розгляду справи судові витрати розподіляються судом у відповідності до ст. 129 ГПК України.

Таким чином, вимога Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", викладена в позовній заяві у справі №910/10170/18 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Транссервіс" заборгованості за нарахованими та простроченими процентами у період з 01.04.2016 по 30.04.2016 за кредитним договором №34/12-КЛ від 03.12.2014 в загальному розмірі 1785458,36 гривень (яка є предметом відступлення за кредитним договором) є матеріально-правовою вимогою позивача до відповідача, стосовно якої суд повинен винести рішення.

Разом з тим, обов`язок сплатити судовий збір за подання позовної заяви не є за своєю суттю цивільним чи господарським зобов`язанням; витрати по сплаті судового збору включається до складу судових витрат, а не до предмету і ціни позову (саме які виникають з цивільних та господарських правовідносин), та, відповідно, його процесуальний розподіл судом за результатами вирішення господарського спору здійснюється між сторонами - позивачем та відповідачем.

Враховуючи те, що правонаступництво у господарському процесі - це перехід усіх процесуальних прав та обов`язків фізичної чи юридичної особи до правонаступника у встановленому законом порядку, у випадку здійснення господарським судом заміни сторони її правонаступником за правилами статті 52 ГПК України, витрати по сплаті судового збору після закінчення розгляду справи розподіляються судом між сторонами - позивачем та відповідачем у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України.

Твердження апелянта про те, що пункт 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 підлягає скасуванню, з посиланням на те, що пояснення у справі надаються на стадії підготовчого засідання, тоді як на час винесення оскаржуваної ухвали, розгляд справи здійснювався по суті, є безпідставними, оскільки як вбачається з пункту 5 оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції лише запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" направити на адресу суду та відповідача письмові пояснення по суті спору, докази направлення (вручення) надати суду, що не є процесуальним обов`язком у розумінні ст. 42 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст. 277 ГПК України).

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність змінити пункт 1.1 резолютивної частини ухвали суду першої інстанції, виклавши в наступній редакції: 1.1. Замінити позивача - Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" (ЄДРПОУ 38619024, 01001, м. Київ, пров. Рильський, буд. 10-12/3) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" (ЄДРПОУ 42682150, 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, будинок 2Г, офіс 111) в частині позовних вимог про стягнення суми заборгованості за нарахованими та простроченими процентами у період з 01.04.2016 по 30.04.2016 за кредитним договором №34/12-КЛ від 03.12.2014 в загальному розмірі 1785458,36 гривень.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281 - 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 у справі №910/10170/18 змінити, виклавши пункт 1.1 резолютивної частини ухвали в такій редакції:

1.1. Замінити позивача - Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" (ЄДРПОУ 38619024, 01001, м. Київ, пров. Рильський, буд. 10-12/3) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" (ЄДРПОУ 42682150, 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, будинок 2Г, офіс 111) в частині позовних вимог про стягнення суми заборгованості за нарахованими та простроченими процентами у період з 01.04.2016 по 30.04.2016 за кредитним договором №34/12-КЛ від 03.12.2014 в загальному розмірі 1785458, 36 гривень.

В іншій частині ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2019 у справі №910/10170/18 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.09.2019

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук