Постанова

від 23.09.2019 по справі 903/673/16

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року Справа № 903/673/16

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М. , суддя Дужич С.П.

секретар судового засідання Полюхович І.Г.

за участю представників сторін:

апелянта - Рішко Н.І.;

кредиторів - не з`явилися;

ліквідатора - арбітражний керуючий Рабан М.Т.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 13 серпня 2019 року (повний текст складено 14.08.2019) у справі № 903/673/16 (суддя Шум М.С.)

за заявою Ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Веселка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веселка"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 13.08.2019 у справі №903/673/16 звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю "Веселка" затверджено. Ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "Веселка". Провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Веселка" припинено. Зобов`язано державного реєстратора вчинити дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та спрямовані на припинення юридичної особи - "Веселка" (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лесі Українки, буд. 46, код ЄДРПОУ 13365335).

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ПАТ "Дельта банк" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Волинської області скасувати та прийняти в цій частині нову ухвалу, якою в задовленні даної заяви відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права.

Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представники кредиторів не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників кредиторів, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, ухвалою апеляційного суду від 05 вересня 2019 року явка представників сторін обов`язковою не визнавалась.

Безпосередньо в судовому засіданні представник ПАТ "Дельта банк" та ліквідатор повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення ПАТ "Дельта банк" та ліквідатора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.09.2016 порушено провадження у справі №903/673/16 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСЕЛКА" (43000, м.Луцьк, вул.Л.Українки, 46, код ЄДРПОУ 13365335).

Постановою Господарського суду Волинської області від 29.09.2016 у справі №903/673/16 товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСЕЛКА" визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Рабана Микиту Тарасовича.

15 липня 2019 року ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Рабан М.Т. за результатами своєї роботи представив суду ліквідаційний баланс підприємства-банкрута і звіт про роботу ліквідатора, та просив суд затвердити поданий звіт та ліквідаційний баланс у справі №903/673/19.

Місцевий господарський суд, розглянувши поданий арбітражним керуючим Рабаном М.Т. звіт та ліквідаційний баланс у справі №903/673/19, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для його затвердження та відповідно закриття провадження у даній справі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню, на строк не менше п`яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст.46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Так, арбітражним керуючим Рабаном М.Т. на виконання вимог ст.41 Закону про банкрутство з метою виявлення майнових активів ТзОВ "ВЕСЕЛКА" було проведено пошук прав інтелектуальної власності боржника у базах даних, що знаходяться у відкритому доступі в мережі інтернет Українського інституту інтелектуальної власності. За результатами пошуку "Відомості з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг", "Відомості з Державного реєстру патентів України на промислові зразки", "Відомості з Державного реєстру патентів України на корисні моделі", "Відомості з Державного реєстру патентів України на винаходи" та встановлено, що жодного запису не знайдено.

При проведенні інвентаризації майна боржника, арбітражним керуючим було направлено ряд запитів до відповідних реєстраційних органів, зокрема: Державній авіаційній службі; Центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів; Управлінню ДАБІ України у Волинській області; Відділу примусового виконання рішень ГУЮ у Волинській області; Управлінню Держгірпромнагляду у Волинській області; Управлінню Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської області; Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області; Державній інспекції сільського господарства у Волинській області; Державному космічному агентству України; Державній інспекції України з безпеки на морському і річковому транспорті; Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку; Луцькій ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області; Волинській митниці ДФС; Головному управлінню статистики у Волинській області; Державному територіально - галузевому об`єднанню "Львівська залізниця".

Відповідно до листа Державіаслужби № 21.1.19-10954 від 31.10.2016 встановлено відсутність зареєстрованих повітряних суден за банкрутом.

Листом КП ВО БТІ № 1406 від 21.10.2016 встановлено наявність зареєстрованих за банкрутом 2-х об`єктів нерухомого майна за адресою: м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 46 станом на 31.12.2012.

Листом Центру ДАІ 0741 вих. № 31/3/1-1026 від 20.10.2016 повідомлено про відсутність зареєстрованих транспортних засобів за ТОВ "ВЕСЕЛКА".

Лист Управління Держпраці у Волинській області № 2635/01-06 від 29.11.2016 встановлено відсутність зареєстрованих за ТОВ "ВЕСЕЛКА" вантажопідіймальних кранів, кранів екскаваторів, однорейкових візків, талів, кранових підйомників, лебідок для підіймання вантажу і працівників, колисок для підіймання працівників, вантажозахоплювальних пристроїв.

Листом Головного Управління Держгеокадастру у Волинській області № 33-3-0.2-6672/2-16 від 17.10.2016 повідомлено про наявність зареєстрованої за ТОВ "ВЕСЕЛКА" земельної ділянки.

Листом Державної інспекції сільського господарства у Волинській області № 0113/1366 від 04.11.2016 повідомлено про відсутність інформації щодо зареєстрованої с/г техніки за ТОВ "ВЕСЕЛКА".

Листом Укртрансбезпеки № 8460/02/15-16 від 14.11.2016 встановлено відсутність записів щодо суден, власниками або судновласниками яких є ТОВ "ВЕСЕЛКА".

Листом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 09/01/23519/НК від 08.11.2016повідомлено про відсутність даних по ТОВ "ВЕСЕЛКА" як власників значних пакетів акцій; Лист Луцької ОДГП ГУ ДФС у Волинській області № 19732/Р/03-18-08 по відкритим ТОВ "ВЕСЕЛКА" рахункам.

Листом Державного космічного агентства України № 5140/10-К4.1/16 від 18.10.2016 повідомлено про відсутність відомостей щодо зареєстрованої космічної техніки за ТОВ "ВЕСЕЛКА".

Листом Управління ДАБІ у Волинській області № 1003-1.15/2440-16 від 19.10.2016 зазначено про відсутність зареєстрованих за ТОВ "ВЕСЕЛКА" документів, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт.

Листом Управління статистики у Волинській області № 08-12/166 від 10.10.2016 повідомлено про відмову у наданні фінансової звітності ТОВ "ВЕСЕЛКА" та ознайомлення з останньою безпосередньо в установі.

Листом Волинської митниці ДФС №33/20/03-70-07 від 25.01.2017 повідомлено про нездійснення митного оформлення товарів ТОВ "ВЕСЕЛКА".

Листом ПАТ "Львівська залізниця" № 713-1-10/1848 від 13.05.2017 зазначено про відсутність серед зареєстрованих власників вантажних вагонів ТОВ "ВЕСЕЛКА" та відсутність реєстрації вантажних вагонів за банкрутом в автоматизованому банку даних парку вагонів.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 03.02.2017 № 79587656 наявні відомості про зареєстроване право власності на нерухоме майно.

Також 09 березня 2017 року ліквідатором було направлено запит на адресу Луцької ОДПІ ТУ ДФС щодо отримання інформації по наявній переплаті по податкам, зборам та іншим загальнообов`язковим платежам. Листом № 4961/8/03-18-07-02 від 17.03.2017 було надано інформацію про наявну переплату з боку банкрута в розмірі 4,54 грн.

Протягом березня 2017 року ліквідатором зібрано документи ТОВ "ВЕСЕЛКА", які підлягають тривалому зберіганню для подальшої передачі в архів. Як вбачається зі звіту ліквідатора, на підставі договору про надання послуг №9 від 11.05.2017 останнім упорядковано і передано на зберігання документи до Комунальної установи Луцький міський трудовий архів, що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи актом приймання - передачі виконаних робіт від 11.05.2017 та довідкою про прийняття - передачу документів №33/3-7 від 11.05.2017.

20 жовтня 2016 року у друкованому ЗМІ "Афіша Волині" ліквідатором розміщено оголошення про відбір (конкурс) торгуючих організацій по проведенню аукціонів з продажу ліквідаційної маси банкрута ТОВ "ВЕСЕЛКА". На адресу ліквідатора надійшло дві пропозиції. У відповідності до рішення про визначення організатора аукціону з продажу майна боржника ТОВ "ВЕСЕЛКА" від 25.10.2016 та договору - доручення про організацію та проведення аукціону організатором торгів ТОВ "ВОЛЯ ЛУЦЬК" було опубліковано на сайтах інформацію щодо проведення аукціону з продажу майна банкрута 29.06.2017.

Продаж ліквідаційної маси виставлено на аукціон одним лотом у вигляді цілісного майнового комплексу за початковою ціною, що відповідала загальному розміру кредиторських вимог - 10 049 113,42 грн. (Номер публікації: 44057)

Результати проведеного аукціону відображено у відповідному протоколі №01-03/19 проведення аукціону від 07.03.2019. В подальшому, було укладено відповідний договір купівлі - продажу і акт про передання права власності на куплене нерухоме майно.

Відповідно до платіжного доручення №1 від 28.03.2019 кошти, отримані від реалізації майна перераховано кредитору АТ "Дельта Банк", вимоги якого були забезпечені реалізованим майном та організатору аукціона (3% від вартості реалізації).

20 березня 2019 року організатором аукціону ТОВ "Воля Луцьк" проведено аукціон з продажу майна банкрута, яким забезпечено вимоги кредитора ПАТ "УКР/ІН/КОМ" та реалізовано зазначене майно. Лот № 1 (Об`єкти нерухомого майна, згідно з переліком №1) - 200000,00 грн. без ПДВ. (Номер публікації: 58364)

Згідно платіжного доручення №2 від 03.04.2019 частина коштів, отриманих від реалізації майна, перераховано кредитору ПАТ "УКР/ІН/КОМ", вимоги якого були забезпечені реалізованим майном, та організатору аукціона (10% від вартості реалізації). Відповідно до платіжного доручення №3 від 03.04.2019, частина коштів отриманих від реалізації майна перераховано в якості грошової винагороди ліквідатору.

18 квітня 2019 року організатором аукціону ТОВ "Воля Луцьк" було проведено аукціон з продажу малоцінного майна та реалізовано зазначене майно. Лот № 1 (Основні засоби, згідно з переліком №1) - 10000,00 грн. без ПДВ. (Номер публікації: 58982)

Результати проведеного аукціону відображено у відповідному протоколі №02-03/19 проведення аукціону від 20.03.2019. В подальшому, було укладено відповідний договір купівлі продажу і акт про передання права власності на куплене майно.

Кошти в сумі 10 000,00 грн., отримані від реалізації малоцінного майна, використані на витрати пов`язані з ліквідаційною процедурою (грошова винагорода ліквідатора) та організатору аукціона (10% від вартості реалізації).

Ліквідатором в процедурі банкрутства використовувався рахунок ТОВ "ВЕСЕЛКА" р/р НОМЕР_1 в АТ "Райфайзен Банк Аваль" у м. Київ МФО 380805, який згідно довідки АТ "Райфайзен Банк Аваль" закрито 24.05.2019.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, апеляційний суд не може не погодитись з місцевим господарським судом, що ліквідатором вжито усіх можливих заходів щодо виявлення активів боржника та дотримано вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час проведення ліквідаційної процедури у справі №903/763/16.

Згідно ч.5 ст.45 Закону про банкуртство вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.46 Закону про банкрутство, після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи банкрута. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора.

Отже, законодавством передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури; подання звіту здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Оскільки ліквідатором вчинено всі належні дії по виявленню активів та пасивів боржника, виявлене в ході ліквідаційної процедури майно реалізоване на торгах у відповідності до вимог Закону про банкрутство, а будь-яких інших майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, та грошових коштів, за рахунок яких було б можливе остаточне (повне) погашення кредиторських вимог, не виявлено, суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для затвердження ліквідаційного балансу і звіту ліквідатора, та відповідно закриття провадження у даній справі на підставі ст.ст. 19, 46, 83, 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Але на суд ст.86 ГПК України покладається обов`язок досліджувати докази та надавати їм правову оцінку. Без виконання судом своїх обов`язків, передбачених ст.86 ГПК України, надання сторонами доказів в порядку ст.74 ГПК України позбавлене правового сенсу.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації") одним з основних завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Як вже зазначалося вище, Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора полягає в тому, що кредитор повинен обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №904/4863/13).

Отже, колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника про те, що судом першої інстанції не з`ясувано чи здійснив ліквідатор у ліквідаційній процедурі весь передбачений Законом комплекс заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута та формування ліквідаційної маси ТОВ "Веселка", з огляду на те, що затвердження господарським судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є завершальним етапом процедури ліквідації і є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство.

Крім того як вбачається зі звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, у банкрута була відсутня дебіторська заборгованість, усе майно банкрута було виявлено і реалізовано у відповідності до Закону в повному обсязі. Жодних заперечень з боку кредиторів не поступало.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта щодо невжиття ліквідатором заходів щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його керівництво з огляду на таке.

Відповідно до ст.215 ГК України, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Фіктивним банкрутством визнається завідомо неправдива заява суб`єкта підприємництва до суду про нездатність виконати зобов`язання перед кредиторами та державою. Встановивши факт фіктивного банкрутства, тобто фактичну платоспроможність боржника, суд відмовляє боржникові у задоволенні заяви про визнання банкрутом і застосовує санкції, передбачені законом.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Приховування банкрутства, фіктивне банкрутство або умисне доведення до банкрутства, а також неправомірні дії у процедурах неплатоспроможності, пов`язані з розпорядженням майном боржника, що завдали істотної шкоди інтересам кредиторів та держави, тягнуть за собою кримінальну відповідальність винних осіб відповідно до закону.

Відповідно до ч.5 ст.41 Закону про банкрутство, у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів надання засновниками банкрута якихось вказівок, чи прийняття на шкоду товариству та його кредиторам неправомірних рішень. До того ж, матеріали справи не містять доказів порушення акціонерами чи керівником ТОВ "Веселка" вимог законодавства про банкрутство, вказані особи не притягалися до відповідальності за вчинення дій з фіктивного, умисного банкрутства, доведення чи приховування банкрутства.

Судова колегія відзначає, що апелянтом не наведено жодних обставин та не надано належних доказів, які б свідчили про банкрутство ТОВ "Веселка" з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, що відповідно є підставою для покладення субсидіарної відповідальності.

Таким чином, оскільки банкрутство ТОВ "Веселка" відбулося не з вини його засновників (учасників, акціонерів) або керівника, у ліквідатора відсутні підстави для покладення субсидіарної відповідальності на учасників (акціонерів) або керівника ТОВ "Веселка".

Крім того слід зазначити, що саме під час ліквідаційної процедури кредитор вправі звернутися до ліквідатора для вирішення питання субсидіарної відповідальності осіб за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, а також зі скаргами на дії чи бездіяльність ліквідатора стосовно розгляду подібної заяви кредитора.

Апеляційним судом не встановлено фактів звернення ПАТ "Дельта-Банк" до ліквідатора боржника з відповідними заявами, а доводи стосовно невчинення ліквідатором дій, спрямованих на покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його керівництво, Банком заявлені в апеляційній скарзі вже після прийняття судом рішення про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 13 серпня 2019 року у справі №903/673/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Справу №903/673/16 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "24" вересня 2019 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Дужич С.П.