Рішення

від 16.09.2019 по справі 908/1561/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/123/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2019 Справа № 908/1561/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом : Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г) в особі філії Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» (49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 115, код ЄДРПОУ 09305480)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІТ М» (69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230, код ЄДРПОУ 38362687)

про стягнення 8 341,67 грн.

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІТ М» про стягнення 8 341,67 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2019 р. справу №908/1561/19 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 24.06.2019р. №908/1561/19 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 18.07.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1561/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, присвоєно справі номер провадження - 5/123/19, розгляд справи по суті розпочато 01.08.2019р. Ухвалою суду від 01.08.2019р. оголошено перерву у судовому засіданні.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Судом 16.09.2019р. підписано вступну та резолютивну частини рішення

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» заявлено позовні вимоги про стягнення простроченої заборгованості за договором №30/43-15 від 20.04.2015р. про інкасацію, перерахунок та переказ інкасованих готівкових коштів на загальну суму 8 341,67 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №30/43-15 від 20.04.2015р., ст. ст. 546, 530, 549, 550, 625, 629, 903 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 231 ГК України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/1561/19 від 18.07.2019р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, АДРЕСА_1 . 230.

З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто зазначену ухвалу суду із відміткою пошти підстав повернення: організація вибула .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач відзив на позовну заяву не надіслав, як і доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (далі - Банк) та відповідачем (далі - Клієнт) було укладено договір №30/43-15 від 20.04.2015р. про інкасацію, перерахунок та переказ інкасованих готівкових коштів (далі - Договір), відповідно д умов якого, встановлено, що Банк зобов`язується надавати клієнту наступні послуги: інкасації готівкових коштів відповідно до даних, наведених в Анкеті Клієнта; перерахуноку готівкових коштів, доставлених службою інкасації Банку у касу Установи Банку, згідно з цим Договором; переказу інкасованих готівкових коштів за реквізитами, зазначеними в Анкеті Клієнта (далі - Послуги)

Згідно п. 2.4. Договору встановлено, Клієнт зобов`язується своєчасно оплачувати надані Послуги в розмірах і в строки, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору клієнт зобов`язаний здійснювати оплату Послуг Банку у порядку, визначеному статтею 7 цього Договору.

Клієнт щомісячно, не пізніше передостаннього банківського дня кожного поточного місяця сплачує Установі банку комісійну винагороду за надані Послуги на рахунок Установи Банку, вказаний в рахунку-фактурі. Розрахунковий період встановлюється з 21 числа попереднього місяця по 20 число поточного місяця включно. Не пізніше 23 числа дня кожного поточного місяця, Установа банку надсилає Клієнту рахунок-фактуру щодо сплати комісійної винагороди за надані згідно цього Договору Послуги та Акт надання Послуг. Днем виконання зобов`язання з оплати комісійної винагороди, вважається день зарахування комісійної винагороди на рахунок Банку, вказаний рахунку-фактурі (п. 7.1. - 7.3., 7.5. Договору).

Відповідно до п. 13.1. - 13.3. цей Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженим и представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін і діє протягом 1-го (одного) року. Надання Послуг згідно цього Договору починається з 22 квітня 2015 року. У разі, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до моменту закінчення строку дії Договору жодна зі Сторін не повідомить іншу Сторону письмово про припинення дії цього Договору, строк дії цього Договору продовжується на кожний наступний строк, що дорівнюється одному року, на ти самих умовах.

Пунктом 14.1. Договору закріплено, що всі зміни і доповнення до цього Договору мають юридичну силу і є невід`ємною частиною Договору, якщо вони вчинені у вигляді додаткових договорів до цього договору і підписані належним чином уповноваженими на те представниками Сторін, а їх підписи скріплені відбитками печаток Сторін.

Судом враховано, що станом на час подання позовної заяви договір є чинним. Доказів розірвання договору чи додаткових угод або визнання недійсними суду не надано.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Договору, позивачем було виставлено та передано відповідачу рахунок №1198-інк від 20.09.2017р. за надані послуги з інкасації готівкових коштів Аптек за період з 21 серпня 2017 р. по 20 вересня 2017 р. на суму 6 000,00 грн. Про вказаний факт свідчить складаний між сторонами Акт №1198-17 прийому-здачі наданих послуг від 20.09.2017р. Зазначений акт підписано та скріплено печатками обох підприємств.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана Претензія від 09.02.2018р. за вих. №103.20-12/1-100/13018/2018-03/вих., у якій позивач просить відповідача сплатити заборгованість. Про факт отримання відповідачем зазначеної претензії свідчить поштове повідомлення, яке міститься у матеріалах справи та з якого вбачається, що уповноваженою особою відповідача було отримано Претензію 12.02.2018р.

Однак, позивачем не було отримано відповіді на зазначену претензію та не виконано взятих на себе зобов`язань.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, вартість наданих позивачем послуг на загальну суму 6 000,00 грн. не оплатив, доказів зворотного суду не надав.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 1 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 9.2. Договору, у разі несвоєчасної та/або неповної сплати вартості Послуг за цим Договором Клієнт сплачує на користь Банку пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення платежу, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, за порушення відповідачем умов договору, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ за період 29.09.2017р. - 30.03.2018р. на загальну суму 878,96 грн.

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено, що розрахунок здійснено вірно і сума пені, що підлягає стягненню становить 878,96 грн.

Крім того, позивачем пред`явлені до стягнення сума 3% річних в розмірі 295,40 грн. за період з 29.09.2017р. - 20.05.2019р. та сума інфляційних витрат за період з 29.09.2017р. - 20.05.2019р. у розмірі 1 167,31 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані розрахунки судом перевірені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що сума індексу інфляції та 3% річних розраховані вірно, вимоги щодо їх стягнення позивачем доведені.

Контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не надано.

Згідно ст.ст. 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими, належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІТ М» (69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230, код ЄДРПОУ 38362687, п/р НОМЕР_1 Запорізьке РУ ПАТ КБ Приватбанк , код банку - 313399) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г) в особі філії Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» (49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 115, код ЄДРПОУ 09305480, р/р НОМЕР_2 , код банку - 305482) прострочену заборгованість за договором про інкасацію, перерахунок та переказ інкасованих готівкових коштів в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.; пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 878 (вісімсот сімдесят вісім) грн. 96 коп.; інфляцію за несвоєчасне погашення основного боргу у розмірі 1 167 (одна тисяча сто шістдесят сім) грн. 31 коп.; 3% річних від простроченої заборгованості 295 (двісті дев`яносто п`ять) грн. 40 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков

Повне рішення складено: 23.09.2019р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.