Рішення

від 24.09.2019 по справі 910/10233/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.09.2019Справа № 910/10233/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Вінницької міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Агросвіт-Поділля"

про стягнення 75 858,50 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Вінницька міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Агросвіт-Поділля" про стягнення 75858,50 грн. безпідставно збережених коштів за період з 30.01.2016 по 30.01.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, площею 0,0538 га по вул. Соборна, 66 в м. Вінниця, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10233/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, засідання у справі призначено на 03.09.2019.

29.08.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та пояснення з долученими оригіналами доказів.

У судове засіданні 03.09.2019 представники сторін не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 викликано представників сторін у судове засідання по суті на 19.09.2019.

11.09.2019 від позивача надійшли додаткові пояснення щодо належності відповідачу нерухомого майна за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 66 в період 30.01.2016 по 30.01.2019.

13.09.2019 від позивача надійшло клопотання про забезпечення проведення судового засідання призначеного на 19.09.2019 о 14:50 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 13.09.2019 у задоволенні клопотання Вінницької міської ради про забезпечення проведення судового засідання, призначеного на 19.09.2019 в режимі відеоконференції відмовлено.

18.09.2019 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача.

Представники сторін в судове засідання 19.09.2019 не з'явились.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка представників сторін у судове засідання 19.09.2019 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалами суду, направленими на адресу місцезнаходження відповідача, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштовий конверт повернувся на адресу суду з відміткою про те, що відповідача за вказаною адресою не знайдено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та не скористався процесуальними правами на подачу відзиву.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до листа Комунального підприємства Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації від 05.03.2013 № 1170, згідно матеріалів інвентаризаційної справи № 1024 на будинок 66 по вул. Соборній в м. Вінниці, буд. Літ А площею 720,0 кв.м з прибудовою літ. А площею 116,0 кв.м, склад тари літ. А площею 37.5 кв.м. в цілому зареєстровані 29.12.2005 за Закритим акціонерним товариством Агросвіт-Поділля .

Рішенням Вінницької міської ради від 22.12.2006 № 730 Закритому акціонерному товариству Агросвіт-Поділля передано в оренду земельну ділянку по вул. Соборна, 66 для виробничих потреб, площею 0,0538 га, з них площею 0,0516 га терміном на 4 роки 10 місяців та площею 0,0022 га терміном на 4 роки 10 місяців; віднесено земельну ділянку до категорії земель житлової та громадської забудови. Також вказаним рішенням встановлено, що орендарю необхідно у 120-денний термін з моменту прийняття рішення, подати договір оренди земельних ділянок. У разі неподання договору та реєстраційної справи до управління земельних ресурсів, рішення підлягає скасуванню.

Департаментом самоврядного контролю Вінницької міської ради, відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України, п.п. 1 п. б ч. 1 ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Тимчасового положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель та об'єктів нерухомого майна ум. Вінниці, затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 19.08.2011 № 379, було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства при використанні земель міста Вінниці Приватним акціонерним товариством Агросвіт-Поділля , розташований по вул. Соборна, 66 в м. Вінниці, за результатами якої складено акт № 101/9-03-3 від 07.06.2018.

Зі змісту вказаного акту вбачається, що ПрАТ Агросвіт-Поділля використовує земельну ділянку площею 0,0538 га із земель територіальної громади м. Вінниці по вул. Соборна, 66 без правовстановлюючих документів, що посвідчують право владності або користування нею.

ПрАТ Агросвіт-Поділля плату за використання земельної ділянки , площею 0,0538 га по вул. Соборна, 66 з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно не нараховувало та не сплачувало, що підтверджується листом ГУ ДФС у Вінницькій області від 04.06.2018 № 6196/9/02-32-50-01.

У вказаному Акті перевірки № 101/9-03-3 від 07.06.2018 зазначено, що відповідачу необхідно звернутись до Вінницької міської ради щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку по вул. Соборна, 66 в м. Вінниці та нарахувати та сплатити плату заземлю за використання земельної ділянки по вул. Соборна, 66 у м. Вінниці.

Однак, за твердженням позивача, відповідачем не вжито заходів щодо оформлення права землекористування та сплати земельного податку.

Відповідно до акту про визначення розміру збитків від 30.01.2019, комісія по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, встановила, що земельна ділянка площею 0,0538 га, для будівництв ата обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 66, використовується Приватни акціонерним товариством Агросвіт-Поділля з порушенням земельного законодавства. Розмір збитків, заподіяних Вінницькій міській об'єднаній територіальній громаді в особі Вінницької міської ради, нарахований у вигляді: земельного податку у розмірі 1% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки за 1096 днів (період з 30.01.2016 по 30.01.2019) (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), становить 75 858,50 грн. на підставі розрахунку Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради від 30.01.2019.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 07.02.2019 № 337 затверджено акт про визначення збитків власнику землі від 30.01.2019, рекомендовано боржникам, зокрема і відповідачу, не пізніше 30 днів з дня прийняття рішення відшкодувати збитки, про що відповідача повідомлено листом від 01.03.2019 вих № 37-00-010-10510.

Однак, за твердженням позивача, коштів від відповідача на виконання вказаного рішення не надходило.

Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги. Позивач стверджує, що факт використання відповідачем земельної ділянки без достатніх правових підстав, а також безпідставне збереження ним коштів у розмірі земельного податку за її використання, є підставою для стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період з 30.01.2016 по 30.01.2019 у розмірі 75 858,50 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Частиною першою статті 21 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об'єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені.

Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини першої статті 141 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з моменту набуття права власності на нерухоме майно за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 66 (29.12.2005), та зокрема в період з 30.01.2016 по 30.01.2019 право користування (оренди) земельної ділянки по вул. Соборна,66 у м. Вінниці, на якій знаходиться нерухоме майно, яке перебуває у його власності, не оформляв, відповідно орендну плату не сплачував.

Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Як встановлено судом вище, відповідно до листа Комунального підприємства Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації від 05.03.2013 № 1170, згідно матеріалів інвентаризаційної справи № 1024 на будинок 66 по вул. Соборній в м. Вінниці, буд. Літ А площею 720,0 кв.м з прибудовою літ. А площею 116,0 кв.м, склад тари літ. А площею 37.5 кв.м. в цілому зареєстровані 29.12.2005 за Закритим акціонерним товариством Агросвіт-Поділля .

При цьому, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який почав функціонувати з 01.01.2013, відсутні інформація щодо нерухомого майна за адресою м. Вінниця, вул. Соборна, 66. Вказане свідчить, що з 01.01.2013 відповідачем не вчинялись дії щодо відчуження власного нерухомого майна адресою м. Вінниця, вул. Соборна, 66.

При цьому матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою відповідачем, зокрема укладення відповідних договорів оренди з Вінницькою міською радою та державної реєстрації такого права. Таким чином, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Таким чином, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене, Приватне акціонерне товариство "Агросвіт-Поділля" як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 р. у справі № 922/3412/17, у постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17.

Позивач, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 75 858,50 грн. безпідставно збережених коштів за користування вказаною земельною ділянкою, площею 0,0538 га за період з 01.01.2016 по 30.01.2019, оскільки відповідач використовував земельну ділянку за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 66, на якій розташоване нерухоме майно, що належало у вказаний період на праві власності ПрАТ"Агросвіт-Поділля", без правовстановлюючих документів та не сплачувало за таке користування.

Зазначений розмір плати розрахований шляхом множення площі земельної ділянки (538 кв.м) на розмір нормативної грошової оцінки - вартості 1 кв.м. земель житлової та громадської забудови на 1% (від нормативної грошової оцінки земельної ділянки).

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки, використана під час розрахунку, підтверджується Витягами з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Вінниці, наданими Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає правомірним нарахування позивачем до стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді земельного податку за період з 30.01.016 по 30.01.2019 у розмірі 75 858,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності

За таких обставин, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Вінницької міської ради.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агросвіт-Поділля" (03039, м.Київ, ВУЛИЦЯ ІЗЮМСЬКА, будинок 5, ідентифікаційний код 32104469) на користь Вінницької міської ради (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 59, ідентифікаційний код 25512617) (на рахунок № 31415611002002, код 38054707, отримувач: УК у м. Вінниці/м. Вінниця/24062200, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998) безпідставно збережені кошти у розмірі 75 858,50 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агросвіт-Поділля" (03039, м.Київ, ВУЛИЦЯ ІЗЮМСЬКА, будинок 5, ідентифікаційний код 32104469) на користь Вінницької міської ради (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 59, ідентифікаційний код 25512617) (р/р 35416035028545 в ГУ ДКСУ у Вінницькій області , МФО 802015, код 03084813) 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.09.2019.

Суддя С.О. Турчин