Рішення

від 24.09.2019 по справі 910/9119/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.09.2019Справа № 910/9119/19

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хілсайд"

(04107, м. Київ, вул. Соляна, буд. 70, група неж. прим. 53; ідентифікаційний код: 40915569)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдбудсервіс"

(02097, м. Київ, вул. Радунська, буд. 9-Б, кв. 246; ідентифікаційний код: 40055343)

про відшкодування збитків, пов`язаних з невиконанням договору будівельного підряду, в розмірі 89 169,12 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хілсайд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдбудсервіс" (далі - відповідач) про відшкодування збитків, пов`язаних з невиконанням договору будівельного підряду в розмірі 89 169,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перерахувавши відповідачеві, на умовах Договору № 15/11-17 на виконання робіт по влаштуванню буроін`єкційних паль на об`єкті: "Будівництво житлових будинків по вул. Отто Шмідта, 9-11 у Шевченківському районі м. Києва" від 17.11.2017, суму грошових коштів у розмірі 162 250,00 грн (авансування вартості робіт), відповідачем обумовлені сторонами роботи не виконувались та 05.02.2018 відповідачем було повернуто позивачу грошові кошти в сумі 73 080,88 грн, у зв`язку з чим позивач вказує на понесення ним прямих збитків на суму 89 169,12 грн, з огляду на невиконання відповідачем зобов`язань за вказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

22.07.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

У встановлений судом строк (надісланий засобами поштового зв`язку 16.08.2019) до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження заявлених вимог, позивачем не доведено які саме збитки йому завдані. Відповідач зазначає про те, що ніяких порушень укладеного з позивачем договору допущено не було та одразу після отримання часткової оплати вартості робіт (162 250,00 грн), відповідач приступив до виконання зобов`язань за договором, понесені відповідачем витрати становлять 89 169,12 грн, проте після завезення обладнання на будівельний майданчик, його монтажу відповідач був змушений припинити подальші роботи, оскільки замовником (позивачем) не були виконанні умови підп. 5.2.1 та підп. 5.2.2 п. 5.2 Договору № 15/11-17 на виконання робіт по влаштуванню буроін`єкційних паль на об`єкті: "Будівництво житлових будинків по вул. Отто Шмідта, 9-11 у Шевченківському районі м. Києва" від 17.11.2017, а саме будівельний майданчик був заблокований місцевими активістами, а позивач, в свою чергу, не вирішив питання безпосередньо на будівельному майданчику. Таким чином, на думку відповідача, саме з вини позивача відповідач не зміг виконувати роботи за договором.

У встановлений судом строк (надіслана засобами поштового зв`язку 02.09.2019) до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві та вказує на те, що ніякі роботи відповідачем за укладеним між сторонами договором не виконувались, оскільки будівельний майданчик був заблокований місцевими активістами, понесені відповідачем витрати, на думку позивача, жодними фінансовими документами не підтверджуються, будь-яких виконаних відповідачем робіт за договором позивачу передано не було, у зв`язку з чим позивач зазначає про те, що відповідач не має права вимагати плату за роботу.

Відповідач у встановлений судом строк своїм правом на подання заперечень щодо відповіді на відзив не скористався.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

17.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хілсайд" (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдбудсервіс" (далі - виконавець, відповідач) було укладено Договір № 15/11-17 на виконання робіт по влаштуванню буроін`єкційних паль на об`єкті: "Будівництво житлових будинків по вул. Отто Шмідта, 9-11 у Шевченківському районі м. Києва" (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується у відповідності до умов договору виконати роботи по влаштуванню буроін`єкційних паль на об`єкті: "Будівництво житлових будинків по вул. Отто Шмідта, 9-11 у Шевченківському районі м. Києва".

Згідно з пунктами 1.2, 1.3 Договору замовник зобов`язується вчасно прийняти виконану роботу та оплатити її у відповідності до умов цього Договору. Для виконання п. 1.1 Договору замовник забезпечує виконавця необхідною проектною та дозвільною документацією.

За умовами п. 2.1 Договору до роботи виконавець зобов`язується приступити протягом 2 (двох) робочих днів після:

- підписання даного Договору та всіх зазначених в Договорі Додатків (підп. 2.1.1 п. 2.1 Договору);

- отримання на розрахунковий рахунок виконавця часткової оплати (авансування робіт) вартості робіт в розмірі 30% від суми Договору (1 платіж), а саме 162 250,00 грн, в т. ч. ПДВ 20 % - 27 041,66 грн (підп. 2.1.2 п. 2.1 Договору);

- наступний платіж (2 платіж) - 162 250,00 грн, в т. ч. ПДВ 20 % - 27 041,66 грн, перераховується замовником при виконанні 60 % усіх робіт (підп. 2.1.3 п. 2.1 Договору);

- наступний платіж (3 платіж) - 110 000,00 грн, в т. ч. ПДВ 20 % - 18 333,33 грн, перераховується замовником при виконанні 90 % усіх робіт (підп. 2.1.4 п. 2.1 Договору);

- остаточний розрахунок проводиться в момент передачі Виробничої документації та підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт (підп. 2.1.5 п. 2.1 Договору);

- отримання від замовника необхідної для виконання передбачених цим Договором робіт проектної документації, що відповідає державним стандартам, посвідченої штампом До виконання робіт та всіх необхідних дозволів на виконання робіт на будівельному майданчику (підп. 2.1.6 п. 2.1 Договору);

- прийняття від замовника за Актом прийому-передачі підготовленого належним чином будівельного майданчика (підп. 2.1.7 п. 2.1 Договору);

- кінцевий строк виконання передбачених цим Договором робіт - 20 календарних днів (підп. 2.1.8 п. 2.1 Договору).

В п. 4.2 Договору сторони домовились, що розрахунки за виконані виконавцем роботи здійснюються на підставі актів виконаних робіт (типова форма КБ-2В) і довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) в паперовій формі, які підписуються уповноваженим представником виконавця та подаються замовнику. Замовник протягом 5-ти днів з моменту отримання таких актів виконаних робіт і довідок про вартість виконаних робіт зобов`язаний оглянути виконану роботу, прийняти її, і за відсутності зауважень - підписати акти та довідки, оплата виконаних робіт здійснюється протягом п`яти робочих днів з моменту підписання актів та довідок.

Відповідно до підп. 5.2.1 п. 5.2 Договору замовник для виконання визначених умовами цього Договору робіт забезпечує та передає виконавцю, зокрема, підготовлений до роботи будівельний майданчик (котлован).

Згідно з підп. 5.2.2 п. 5.2 Договору у випадку блокування майданчика та техніки виконавця місцевими активістами замовник зобов`язаний конструктивно вирішити питання безпосередньо на майданчику будівництва.

За умовами підп. 5.2.4 п. 5.2 Договору замовник має право отримувати інформацію про хід виконаних робіт, а також - право безперешкодного доступу до робіт виконавця для перевірки ходу та якості робіт, що виконуються.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 Договору сторона, яка прийняла рішення про необхідність розірвання договору, попереджає про свій намір іншу сторону (з наведенням доказів та підстав свого рішення) в строк, не більше ніж за 15 днів до такого розірвання. У випадку дострокового розірвання договору, виконавець та замовник протягом 5-ти робочих днів проводять взаєморозрахунки з подальшим підписанням актів звірки взаєморозрахунків.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та посвідчення підписів печатками сторін і діє до остаточного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань. При цьому, закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, які мали місце під час дії договору (п. 12.1 Договору).

Як зазначає позивач, 04.01.2018 ним, на підставі підп. 2.1.2 п. 2.1 Договору, було перераховано відповідачу 1-й платіж за Договором (авансування робіт) в сумі 162 250,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи дублікатом квитанції №0.0.931884873.1 від 04.01.2018 на вказану суму.

За твердженнями позивача, оскільки відповідачем будь-які роботи за Договором виконані не були, 26.01.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення сплачених ним коштів.

У позовній заяві позивач зазначає про те, що внаслідок невиконання відповідачем умов Договору, він відмовився від Договору.

Згідно з наявною у матеріалах справи випискою по рахунку відповідача, 05.02.2018 відповідачем повернуто позивачу суму грошових коштів у розмірі 73 080,88 грн.

Матеріалами справи підтверджується звернення позивача з претензією від 20.06.2019 до відповідача, в якій позивач вимагав у відповідача протягом 3 банківських днів повернути сплачені кошти в сумі 89 169,12 грн, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вказує на те, що оскільки відповідачем жодних робіт за Договором виконано не було, позивачем понесено прямі збитки на суму 89 169,12 грн, що становить різницю між перерахованою позивачем сумою авансування робіт (162 250,00 грн) та повернутою відповідачем сумою грошових коштів (73 080,88 грн).

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказав на те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження заявлених вимог, не доведено які саме збитки йому завдані, ніяких порушень укладеного з позивачем договору відповідачем допущено не було. Відповідач зазначає про те, що одразу після отримання часткової оплати вартості робіт (162 250,00 грн), він приступив до виконання зобов`язань за Договором, понесені ним витрати, у зв`язку з виконанням зобов`язань за Договором, становлять 89 169,12 грн, проте роботи за Договором не були виконані з вини позивача.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні норм ст. 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За приписами статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Суд встановив факт перерахування позивачем на рахунок відповідача, на підставі підп. 2.1.2 п. 2.1 Договору, 1-го платежу за Договором (авансування робіт) в сумі 162 250,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи дублікатом квитанції №0.0.931884873.1 від 04.01.2018 на вказану суму, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Як було вказано вище, в п. 2.1 Договору сторони домовились, що відповідач зобов`язується приступити до виконання робіт за Договором протягом 2 (двох) робочих днів після, зокрема, прийняття від замовника за Актом прийому-передачі підготовленого належним чином будівельного майданчика (підп. 2.1.7 п. 2.1 Договору).

Доказів передачі позивачем за Актом прийому-передачі підготовленого належним чином будівельного майданчика відповідачу матеріали справи не містять.

Попри посилання позивача на відмову від Договору, будь-яких доказів на підтвердження цього матеріали справи не містять.

Водночас, суд встановив факт повернення відповідачем на рахунок позивача суми грошових коштів у розмірі 73 080,88 грн, з призначенням платежу повернення в зв. з розірванням договору № 15/11-17 від 15.11.2017 через невиконання п. 1.3, 5.2.1, 5.2.2, у т.ч. ПДВ 12 180,15 грн , що підтверджується випискою по рахунку відповідача та не заперечується сторонами.

Таким чином, відповідач своїми діями погодився з позивачем щодо відмови (розірвання) від Договору та припинення взаємних прав та обов`язків за Договором.

Частинами 1, 2 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Невиконання або прострочення підрядником виконання робіт лише дає право замовнику на відмову від договору, згідно з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, проте не є автоматичною підставою для виникнення грошового зобов`язання з повернення на користь замовника одержаних коштів (в тому числі в якості збитків).

У даному випадку на замовника покладається обов`язок щодо доведення суду у діях відповідача складу (елементів) цивільного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частинами 1 - 3 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Аналогічні положення містяться і в частинах 3, 4 статті 225 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

Як передбачено в частинах 1, 2 ст. 226 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Обов`язковою передумовою задоволення вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинний зв`язок між діями винної особи та заподіянням збитків (зв`язок протиправної поведінки і збитків, що настали, при якому протиправність є причиною, а збитки - наслідком); розмір збитків (їх наявності та розміру); вина. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема, протиправна поведінка заподіювача шкоди, розмір збитків, причинний зв`язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Щодо протиправної поведінки заподіювача шкоди, судом встановлено, що позивач не отримав результату робіт, обумовленого умовами укладеного з відповідачем договору, а відповідачем не доведено суду факту виконання робіт за Договором.

Заперечення відповідача про те, що роботи за Договором не були ним виконані з вини позивача, оскільки позивачем не дотримано умов підп. 5.2.1 та підп. 5.2.2 п. 5.2 Договору щодо передачі відповідачу підготовленого до роботи будівельного майданчику, суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки, як було зазначено вище, відповідач мав приступити до виконання робіт за Договором протягом 2 (двох) робочих днів після, зокрема, прийняття від замовника за Актом прийому-передачі підготовленого належним чином будівельного майданчика (підп. 2.1.7 п. 2.1 Договору).

У відповідності до статті 851 Цивільного кодексу України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 855 Цивільного кодексу України якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.

Крім того, відповідач, повернувши позивачу суму грошових коштів у розмірі 73 080,88 грн, з призначенням платежу повернення в зв. з розірванням договору № 15/11-17 від 15.11.2017 через невиконання п. 1.3, 5.2.1, 5.2.2, у т.ч. ПДВ 12 180,15 грн , погодився з позивачем щодо розірвання Договору та за змістом п. 7.2 Договору мав провести з позивачем взаєморозрахунок.

Без реагування відповідача також залишилась і претензія позивача від 20.06.2019, в якій позивач вимагав у відповідача протягом 3 банківських днів повернути сплачені кошти в сумі 89 169,12 грн.

Розмір збитків підтверджено позивачем належними та допустимими доказами, а саме 89 169,12 грн, що становить різницю між перерахованою позивачем сумою авансування робіт (162 250,00 грн) та повернутою відповідачем сумою коштів (73 080,88 грн), у зв`язку з розірванням Договору.

Судом відхиляються як необґрунтовані посилання відповідача на понесені ним, у зв`язку з виконанням умов Договору, витрати у розмірі 89 169,12 грн, з огляду на наступне.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як було вказано вище, за умовами Договору, відповідач мав приступити до виконання робіт, зокрема, після отримання від позивача 1-го платежу за Договором (авансування робіт) та прийняття від замовника за Актом прийому-передачі підготовленого належним чином будівельного майданчика.

Як встановлено судом вище, позивачем перераховано відповідачу 1-й платіж за Договором 04.01.2018, доказів передачі позивачем будівельного майданчика відповідачу матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи свої заперечення щодо відшкодування збитків позивачу, відповідач посилається на укладення зі своїми контрагентами, зокрема, договору оренди обладнання (26.12.2017), договору оренди обладнання (22.05.2017), договору виконання робіт (03.01.2018), а також складені (підписані) на виконання вказаних договорів акти наданих послуг, рахунки-фактури, видаткові накладні тощо.

Крім того, відповідач вказує на виплату своїм працівникам грошової винагороди, у зв`язку з виконанням умов Договору, на підтвердження чого відповідачем надано розрахункові відомості нарахування грошової винагороди за січень-лютий 2018 року.

Проте, суд не може визнати належними надані відповідачем докази на підтвердження понесення ним витрат на суму 89 169,12 грн, у зв`язку з виконанням умов Договору, оскільки, укладені відповідачем цивільно-правові угоди, а також складені (підписані) на виконання вказаних договорів акти наданих послуг, рахунки-фактури, видаткові накладні тощо передують в тому числі й даті перерахування позивачем 1-го платежу за Договором, надані відповідачем розрахункові відомості нарахування грошової винагороди за січень-лютий 2018 року не містять, зокрема, підписів посадових осіб відповідача та посилання на те, що такі винагороди виплачувались вказаним у цих відомостях особам саме у зв`язку з виконання умов Договору, укладеного з позивачем.

Крім того, суд погоджується з позицією позивача, викладеною у відповіді на відзив, про те, що оскільки відповідачем не надано жодного фінансового документу на підтвердження оплати вартості робіт, матеріалів, винагороди тощо, посилання відповідача на понесення будь-яких витрат є безпідставними.

Дії відповідача перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з завданими позивачеві збитками.

При цьому, доказів відсутності вини (умислу чи необережності) у заподіянні збитків позивачеві, як це передбачено в ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України, відповідачем суду не надано.

Перерахувавши відповідачу на виконання умов Договору попередню оплату частини вартості робіт на заявлену суму, позивач поніс витрати, тоді як відповідачем роботи за Договором виконані не були, а тому суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах позивач є управненою стороною, а відповідач - учасником відносин, який порушив вказане господарське зобов`язання.

Таким чином, у спірних правовідносинах наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заявленої до стягнення суми збитків на підставі статті 224 Господарського кодексу України та частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України. Зазначена сума збитків покриває втрату позивачем майна (попередньої оплати вартості робіт) у розумінні частини 2 статті 224 Господарського кодексу України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 у справі № 910/23262/16.

Доводи відповідача стосовно того, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження заявлених вимог, не доведено які саме збитки йому завдані спростовуються вище викладеним, про що також вказував позивач у своїх заявах по суті справи.

Стосовно посилань обох сторін на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04.02.2019 у справі № 754/2911/18, яке, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, набрало законної сили з 14.05.2019, суд зазначає, що сторони, предмет та підстави позову у цій справі та у справі № 754/2911/18 є різними.

З урахуванням викладеного, попри те, що обидва спори виникли з одних правовідносин, фактичні обставини у справах є різними, а тому надана судом правова оцінка певним фактам у справі № 754/2911/18, в силу положень ч. 7 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, не є обов`язковою для господарського суду.

Інші доводи, міркування сторін, викладені ними у заявах по суті справи, судом розглянуті, але не враховуються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

З огляду на викладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума збитків у розмірі 89 169,12 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Судовий збір у розмірі 1 921,00 грн, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 3, 4 ст. 126 ГПК України).

У позовній заяві позивач вказував на те, що у зв`язку з розглядом цієї справи ним будуть понесені витрати на правничу допомогу адвоката орієнтовно в сумі 9 500,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2019 року між позивачем (клієнт) та адвокатом Кобилецьким В.В. було укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно до пунктів 1, 2 якого адвокат зобов`язувався надати правову допомогу, в тому числі за окремими дорученням клієнта, адвокат приймає на себе зобов`язання представляти права та інтереси клієнта, зокрема, в господарському суді з приводу вирішення справ про стягнення збитків з ТОВ Голдбудсервіс .

Згідно з наявною у матеріалах справи квитанцією до прибуткового касового ордера № 5/8 від 21.08.2019 позивачем сплачено адвокату Кобилецькому В.В. суму грошових коштів у розмірі 9 500,00 грн на підставі Договору про надання правової допомоги від 20.06.2019 року по справі № 910/9119/19 за позовом до ТОВ Голдбудсервіс .

Відповідно до наданого позивачем звіту про виконання доручення за Договором про надання правової допомоги від 22.08.2019 загальна вартість наданої правової допомоги становить 9 500,00 грн.

Згідно з частинами 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у встановленому процесуальним законом порядку відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката не подав, водночас судом встановлено співмірність витрат позивача на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, у зв`язку з чим витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9 500,00 грн, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, також покладаються на відповідача.

Понесені відповідачем судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3 000,00 грн, оскільки позов підлягає задоволенню, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдбудсервіс" (02097, м. Київ, вул. Радунська, буд. 9-Б, кв. 246; ідентифікаційний код: 40055343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хілсайд" (04107, м. Київ, вул. Соляна, буд. 70, група неж. прим. 53; ідентифікаційний код: 40915569) 89 169 (вісімдесят дев`ять тисяч сто шістдесят дев`ять) грн 12 коп. збитків, пов`язаних з невиконанням договору будівельного підряду, 9 500 (дев`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору.

3. Судові витрати, понесені відповідачем, на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000,00 грн покласти на відповідача.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, в порядку передбаченому ст. 257 та п. 17.5 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.09.2019.

Суддя Нечай О.В.