Рішення

від 16.09.2019 по справі 910/9450/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2019Справа №910/9450/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" простягнення 595 397,94 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М. Представники сторін: від позивача:Матішинець В.В. від відповідача:Коковін Д.І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" про стягнення 595 397,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на виконання своїх зобов`язань за договором №К11/02/19-1 постачання карбаміду на внутрішній ринок України від 11.02.2019 було перераховано в якості передоплати за товар кошти у розмірі 765 600,28 грн., а відповідачем своїх зобов`язань з поставки продукції не виконано. За наслідками розгляду вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" про повернення сплаченої суми передоплати відповідачем було повернуто лише її частину у розмірі 250 000,00 грн., у зв`язку з чим позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" іншу частину передплати у розмірі 515 600,28 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" грошових зобов`язань за вказаним договором Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 5 169,40 грн., інфляційні втрати у розмірі 13 519,03 грн. та пеню у розмірі 61 109,23 грн., нараховані за період з 01.03.2019 по 01.07.2019.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2019 відкрито провадження у справі №910/9450/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; визначено сторонам строки на подання заяв по суті спору; судове засідання призначено на 27.08.2019; доручено господарському суду Сумської області забезпечити проведення відеоконференції 27.08.2019 за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач".

У зв`язку з перебуванням судді Бойка Р.В. 27.08.2019 у відпустці, ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2019 призначено судове засідання у справі на 29.08.2019 та доручено господарському суду Сумської області забезпечити проведення відеоконференції 29.08.2019 за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач".

30.07.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що саме позивач порушив умови Договору та Додаткової угоди №1 до Договору, не оплативши 100% продукції у погоджений строк, не надавши відповідачу заявку про відвантаження та транспорт для завантаження, не здійснивши вибірку продукції в розмірі та у строк відповідно до умов Договору, а відтак, на думку відповідача, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" задоволенню не підлягають.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2019 задоволено клопотання відповідача про оголошення перерви у судовому засіданні; встановлено сторонам строк для подачі додаткових доказів, пояснень та заперечень - до наступного судового засідання; оголошено перерву в судовому засіданні без визначення дати та часу; вирішено наступне підготовче засідання здійснювати в режимі відеоконференції, у зв`язку з чим виникла необхідність погодити дату та час наступного засідання з господарським судом Сумської області.

29.08.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, за змістом якої заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на кошти (у розмірі ціни позову 595 397,94 грн.) на наступних банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" № НОМЕР_1 в ПАТ "Альфа-Банк" (МФО 300346); № НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк" м. Київ (МФО 321842); а також на кошти, які обліковуються на інших рахунках, які відкриті на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" та будуть виявлені в ході здійснення виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2019 призначено судове засідання в режимі відеоконференції на 16.09.2019, проведення якої доручено господарському суду Сумської області.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2019 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" про забезпечення позову відмовлено.

03.09.2019 через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" надійшли письмові пояснення, в яких відповідач вказує, що сторонами не було погоджено у Договорі №К11/02/19-1 постачання карбаміду на внутрішній ринок України від 11.02.2019 можливості застосування Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" пені, а тому вимога позивача про стягнення такої пені не підлягає задоволенню. Крім того, відповідач вказує, що оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати не вважається грошовим зобов`язанням у розмінні ст. 625 Цивільного кодексу України, то заявлені вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат також не підлягають задоволенню.

12.09.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач спростовує твердження відповідача щодо невиконання ним свого зобов`язання із внесення 100% передоплати за Договором №К11/02/19-1 постачання карбаміду на внутрішній ринок України від 11.02.2019 та вказує, що ним не було надано заявок та транспорту для відвантаження продукції, оскільки відповідач своїми листами повідомляв про неможливість відвантаження продукції у зв`язку з відсутністю такої продукції.

В судове засідання, призначене на 16.09.2019, представники сторін з`явились, надали свої пояснення по суті спору, за змістом яких представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, а представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Крім того, представником відповідача було заявлено усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для надання можливості подати заперечення на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2019 залишено відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" на відзив без розгляду, оскільки її подано з порушенням процесуального строку; долучено подані позивачем докази до матеріалів справи, оскільки вони поданні у встановлений судом строк; відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про оголошення перерви, оскільки воно мотивовано наданням можливості подати заперечення на відповідь на відзив, яка залишена судом без розгляду.

В судовому засіданні 16.09.2019 судом завершено розгляд справи №910/9450/19 по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" (продавець) укладено Договір №К11/02/19-1 постачання карбаміду на внутрішній ринок України (надалі - Договір), згідно п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця карбамід (продукція), а покупець оплатити і прийняти продукцію на умовах EXW "Правила Інкотермс-2010".

15.05.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" (продавець) було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, в якій сторонами викладено п.п. 2.1, 3.2, 4.2 Договору в новій редакції, у зв`язку з чим судом далі будуть викладені відповідні пункти Договору у редакції Додаткової угоди №1.

У пункті 2.1 Договору сторонами було погоджено, що кількість продукції, переданої продавцем покупцю, за цим договором становить 69,600 т. Покупець має право на додаткові обсяги поставки, в межах можливостей продавця, на умовах окремо укладених сторонами додаткових угод, які будуть вважатись невід`ємними частинами договору.

Відповідно до пункту 2.3 Договору відпуск карбаміду здійснюється в наданий покупцем автомобільний транспорт в біг-бегах (800 кг).

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що відвантаження продукції здійснюється продавцем не пізніше 05.03.2019, в наданий покупцем автомобільний транспорт в біг-бегах (800 кг). Остаточну дату відвантаження та інструкції по відвантаженню продукції сторони узгоджують додатково надаючи (ел. поштою) лист із зазначенням відповідної інформації, після зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою переходу права власності на продукцію або партію продукції від продавця до покупця вважається дата, яка зазначається у видатковій накладній на продукцію. Продавець звільняється від відповідальності у випадку якщо у вище вказаний термін покупцем не поставлено транспортних засобів під завантаження.

Загальна сума Договору становить 638 000,23 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 127 600,05 грн., сума з ПДВ становить 765 600,28 грн. (п. 4.2 Договору).

Згідно пунктів 4.3, 4.5 Договору умови оплати - покупець здійснює передоплату у розмірі 100% до 15.02.2019 (включно) на підставі рахунку, виставленого продавцем, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця.

У разі несплати рахунку до 15.02.2019 (включно) ціна на продукцію може змінюватися у зв`язку із зміною цін на сировину і матеріали. При цьому, продавець письмово (факсом або електронною поштою) сповіщає покупця про зміну ціни. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою (п. 4.7 Договору).

У разі наявності невикористаної суми передоплати за карбамід сторони проводять звірку і продавець зобов`язаний здійснити повернення грошових коштів протягом 7 банківських днів з моменту отримання листа покупця з клопотанням про таке повернення (п. 4.9 Договору).

Пунктом 5.2 Договору погоджено, що застосування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання зобов`язань за Договором сторонами призупиняється через шість місяців з дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 5.4 Договору сторонами погоджено, що за порушення господарських зобов`язань за цим договором сторони можуть застосувати один до одного оперативно-господарські санкції, передбачені ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє по 28.02.2019 (включно) (п. 8.1 Договору).

Відповідно до пункту 8.4 Договору якщо з моменту набрання чинності договором покупець не приступив до виконання зобов`язань за цим договором (не здійснив попередню оплату, вибірку продукції), продавець має право розірвати договір в односторонньому порядку, про що направляє покупцю письмове повідомлення.

На виконання своїх зобов`язань за Договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" на підставі виставленого рахунку на оплату перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" згідно платіжного доручення №1072 від 11.02.2019 кошти у розмірі 510 400,00 грн., згідно платіжного доручення №1078 від 12.02.2019 - кошти у розмірі 255 200,00 грн., згідно платіжного доручення №1102 від 20.02.2019 - кошти у розмірі 0,28 грн.

Листом №183 від 01.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" звернулось до відповідача з вимогою повернути сплачені в якості попередньої оплати за Договором кошти у загальному розмірі 765 600,28 грн., яка обґрунтована невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з поставки обумовленої сторонами продукції.

Листом №201 від 05.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" повторно звернулось до відповідача з вимогою повернути сплачені в якості попередньої оплати за Договором кошти у загальному розмірі 765 600,28 грн., яка обґрунтована невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з поставки обумовленої сторонами продукції.

Листом №22/04/19-1 від 22.04.2019 (у відповідь на лист №201 від 05.04.2019) Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" повідомило, що виробництво карбаміду, який є предметом Договору, здійснюється на Акціонерним товариством "Одеський припортовий завод", проте запуск роботи Акціонерного товариства "Одеського припортового заводу" відкладається з причин, які не залежать від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент". Також у даному листі Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" визнало, що узгоджені терміни поставки за Договором вже минули та зобов`язалось у майбутньому здійснити передбачене Договором відвантаження продукції або повернути передоплату в повному обсязі.

Листом №30/05/19-1 від 30.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" про те, що запуск роботи Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" планується з 21.06.2019, а тому відвантаження продукції, передбаченої Договором, планується з 30.06.2019.

Попри наведені листи, позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" не виконано своїх зобов`язань з поставки продукції за Договором, натомість частково повернуло Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" попередню оплату у розмірі 250 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про невиконання відповідачем свого обов`язку з повернення попередньої оплати, сплаченої за Договором, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" виникла заборгованість у розмірі 515 600,28 грн. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5 169,40 грн., інфляційних втрат у розмірі 13 519,03 грн. та пені у розмірі 61 109,23 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Пунктами 4.3, 4.5 Договору сторонами було визначено, що покупець здійснює передоплату у розмірі 100% до 15.02.2019 (включно) на підставі рахунку, виставленого продавцем, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця.

При цьому судом враховано, що відповідно до п. 4.2 Договору в первісній редакції (в редакції від 11.02.2019) сторонами було погоджено, що загальна сума Договору становить

916 667,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 183 333,40 грн., сума з ПДВ становить 1 100 000,00 грн.

Відповідно відповідачем було виставлено рахунок на оплату №30 від 11.02.2019 на суму

1 100 000,00 грн.

Проте, 15.02.2019 сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, згідно якої сторонами було зменшено кількість продукції, яку відповідач зобов`язався поставити позивача, та відповідно змінилась ціна Договору.

Таким чином, згідно п. 4.2 Договору в редакції Додаткової угоди №1 загальна сума Договору становить 638 000,23 грн. без ПДВ, крім того ПДВ - 127 600,05 грн., сума з ПДВ становить 765 600,28 грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач зобов`язаний був перерахувати відповідачу попередню оплату за Договором у розмірі 765 600,28 грн. до 15.02.2019 (включно).

З наявних в матеріалах справи платіжних доручень №1072 від 11.02.2019, №1078 від 12.02.2019 та №1102 від 20.02.2019 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" 11.02.2019 кошти у розмірі 510 400,00 грн., 12.02.2019 кошти у розмірі 255 200,00 грн., 20.02.2019 кошти у розмірі 0,28 грн., що разом становить суму 765 600,28 грн.

При цьому, суд констатує, що має місце прострочення позивачем внесення попередньої оплати за Договором в частині 0,28 грн., яке тривало 4 календарних дні.

Приписами ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що відвантаження продукції здійснюється продавцем не пізніше 05.03.2019, в наданий покупцем автомобільний транспорт в біг-бегах (800 кг). Остаточну дату відвантаження та інструкції по відвантаженню продукції сторони узгоджують додатково надаючи (ел. поштою) лист із зазначенням відповідної інформації,після зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою переходу права власності на продукцію або партію продукції від продавця до покупця вважається дата, яка зазначається у видатковій накладній на продукцію. Продавець звільняється від відповідальності у випадку якщо у вище вказаний термін покупцем не поставлено транспортних засобів під завантаження.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач стверджує, що відповідачем не здійснено поставки продукції за Договором.

У своєму відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" зазначає, що у відповідності до умов. 3.2, 3.2 Договору для здійснення постачання продукції позивач повинен був надати відповідачу заявку про відвантаження продукції та надати транспорт для завантаження, здійснити вибірку продукції, однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" вказаних дій не вчинило, у зв`язку з чим постачальник не виконав свого обов`язку із поставки продукції.

Суд критично оцінює такі доводи відповідача, оскільки, по-перше, у матеріалах справи наявні листи Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" №22/04/19-1 від 22.04.2019 та №30/05/19-1 від 30.05.2019, в яких відповідач повідомляв Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" про те, що виробництво карбаміду, який є предметом Договору, здійснюється АТ "Одеський припортовий завод", проте запуск роботи АТ "Одеський припортовий завод" планується з 21.06.2019.

Тобто, Акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" не здійснювало виробництва карбаміду, купівля-продаж якого є предметом Договору, з квітня 2018 року, що є загальновідомою обставиною, оскільки вона відома широкому загалу, зокрема, суду та особам, які беруть участь у справі, а також наведені обставини підтверджуються публікаціями в засобах масової інформації та в мережі Інтернет, зокрема, на:

- інформаційному Інтернет-ресурсі "РБК-Україна" (https://www.rbc.ua/ukr/news/odesskiy-priportovyy-zavod-vozobnovil-rabotu-1564999496.html),

- інформаційному Інтернет-ресурсі "Громадське" (https://hromadske.ua/posts/odeskij-priportovij-zavod-vidnoviv-robotu-pislya-prostoyu-sho-trivav-ponad-1-rik),

- інформаційному Інтернет-ресурсі "Сегодня" (https://ukr.segodnya.ua/economics/enews/odesskiy-priportovyy-zavod-nachinaet-rabotu-posle-goda-prostoya-1312218.html),

а також повідомлялось першим заступником директора Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" Миколою Щуриковим на своїй сторінці у Facebook.

Таким чином, продукції, яку відповідач зобов`язаний був поставити позивачу до 05.03.2019, не існувало як на момент укладення спірного договору так і на момент настання строку виконання продавцем свого обов`язку з її поставки, про що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" повідомляло Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" та просило відтермінувати поставку.

Зважаючи на листи відповідача, адресовані позивачу, про неможливість здійснити поставку товару у зв`язку із відсутністю продукції, суд вважає доводи відповідача щодо не здійснення позивачем необхідних дій для отримання товару необґрунтованими.

Більш того, за наявності у позивача інформації про відсутність продукції у наявності у продавця, доцільність із вчинення будь-яких дій, направлених на отримання продукції (зокрема, подання позивачу заявки та надання транспорту), відсутня.

Окремо суд відзначає, що враховуючи приписи ст. 42 Господарського кодексу України, згідно яких підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, та з огляду на те, що станом на дату укладення Договору відповідач був обізнаний про відсутність у нього продукції в натурі, також був обізнаний (принаймні повинен був бути обізнаним) про нездійснення АТ "Одеський припортовий завод" виробництва карбаміду з квітня 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент", укладаючи спірний договір з строком поставки до 05.03.2019, повинне було оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з поставки продукції та відповідно об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний строк.

Відтак, на думку суду, нездійснення АТ "Одеський припортовий завод" виробництва карбаміду не є обставиною, яка свідчить про неможливість виконання відповідачем свого обов`язку з поставки продукції з незалежних від нього причин, а також не може вважатись обставиною, яка звільняла б відповідача від відповідальності за прострочення такого обов`язку.

По-друге, у листі №22/04/19-1 від 22.04.2019 (у відповідь на лист №201 від 05.04.2019) Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" визнало, що узгоджені терміни поставки за Договором вже минули та зобов`язалось у майбутньому здійснити передбачене Договором відвантаження продукції або повернути передоплату в повному обсязі.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Очевидно, що дії відповідача, який отримавши 100% передоплати за товар, прострочив своє зобов`язання із поставки, більш як через 1,5 місяці від настання строку виконання ним свого обов`язку визнав прострочення та просив позивача поставитись з розумінням до ситуації та гарантував повернення коштів попередньої оплати у разі пред`явлення такої вимоги, повернув частину попередньої оплати, проте під час розгляду даного спору стверджує про відсутність у нього прострочення та заперечує проти наявності у нього обов`язку з повернення позивачу іншої частини передоплати, суперечать його попередній поведінці і є недобросовісними.

Варто зауважити, що доктрина venire contra factum proprium застосовувалась Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17, а також у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17.

Отже, відповідач взяв на себе зобов`язання з постачання до 05.03.2019 продукції позивачу у визначених Договором кількості та вартості, за яку Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" було сплачено 100% передоплати, однак не виконав свого зобов`язання, що сторонами не заперечується.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем на підтвердження звернення до відповідача із вимогою щодо повернення суми попередньої оплати надано суду листи №183 від 01.04.2019 та №201 від 05.04.2019, однак в матеріали справи не містять доказів їх направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент".

Проте, як вбачається з листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" №22/04/19-1 від 22.04.2019, останній складений у відповідь на лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" №201 від 05.04.2019, що надає суду підстави для висновку, що вимога позивача була отримана відповідачем до 22.04.2019.

Більше того, позивач стверджує, а відповідачем не заперечуються такі твердження, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" було частково повернуто суму попередньої оплати у розмірі 250 000,00 грн., а саме: згідно платіжного доручення №17 від 16.04.2019 на суму 120 000,00 грн., згідно платіжного доручення №20 від 17.04.2019 на суму 30 000,00 грн., згідно платіжного доручення №56 від 10.05.2019 на суму 50 000,00 грн., згідно платіжного доручення №77 від 23.05.2019 на суму 50 000,00 грн.

Наведене свідчить про те, що відповідачу було відомо про вимогу позивача щодо повернення суми попередньої оплати за договором ще до 16.04.2019 (дата першого платежу відповідача на повернення суми попередньої оплати).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тотожні приписи містяться у абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Позивач стверджує, а відповідач не спростував таких тверджень, що станом на дату розгляду даної справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" не виконало в повному обсязі свого зобов`язання з повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" суми попередньої оплати за Договором.

Щодо посилань відповідача на прострочення позивачем внесення суми попередньої оплати як на підставу для відмови у задоволенні його вимог, суд зазначає наступне.

Як зазначалось, судом встановлено, що має місце прострочення позивачем внесення попередньої оплати за Договором у розмірі 0,28 грн., яке тривало 4 календарних дні.

Абзацом другим ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 538 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

З огляду на наведені приписи законодавства вбачається, що прострочення покупцем свого обов`язку із внесення попередньої оплати наділяє покупця наступними правами:

1) зупинити виконання свого обов`язку;

2) відмовитися від виконання свого обов`язку частково або в повному обсязі.

Крім того, сторонами у п. 4.7 Договору було погоджено право продавця у разі несплати рахунку до 15.02.2019 (включно) змінити ціну на продукцію у зв`язку із зміною цін на сировину і матеріали, а у пункті 8.4 Договору передбачено право продавця розірвати договір в односторонньому порядку якщо покупець не здійснив попередню оплату продукції.

При цьому, відмова продавця від виконання свого обов`язку/розірвання договору в односторонньому порядку, які за своєю суттю є односторонніми правочинами, можуть бути вчинені виключно під час наявності прострочення обов`язку зі сплати попередньої оплати та має бути доведена до покупця (наприклад, шляхом направлення письмового листа). Проте, реалізація продавцем свого права на відмову від виконання свого обов`язку та/або розірвання Договору в жодному разі не має своїм наслідком відсутність у нього обов`язку із повернення попередньої оплати за Договором.

В той же час, відсутність факту вчинення відповідачем одностороннього правочину відмови від виконання свого обов`язку/розірвання Договору та прийняття в подальшому виконання покупцем обов`язку (доплати коштів у розмірі 0,28 грн.) виключає правомірність відмови покупця від виконання свого обов`язку із поставки товару з підстав прострочення позивачем здійснення передплати в повному обсязі.

Прострочення покупцем внесення попередньої оплати надає право продавцю на відмову від виконання свого обов`язку/розірвання Договору, яке може бути реалізоване лише під час наявності такого прострочення, проте після прийняття виконання покупцем свого обов`язку в повному обсязі, у продавця виникає обов`язок зі здійснення поставки продукції та втрачається можливість реалізації передбачених ст. 538 Цивільного кодексу України та Договором прав.

Тобто, оскільки позивачем було в повному обсязі виконано свій обов`язок із внесення попередньої оплати 20.02.2019 та під час прострочення позивача відповідачем не заявлено про свою відмову від виконання обов`язку (навпаки, у своєму листі №22/04/19-1 від 22.04.2019 відповідач підтверджував готовність виконати обов`язок з поставки товару), то відповідно посилання більш ніж через 5 місяців після настання строку поставки продукції на прострочення покупця є неправомірним та необґрунтованим.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він або взагалі не приступив до виконання зобов`язання, або, якщо і приступив, але не виконав його у встановлений договором або законом термін.

Відповідач належними та допустимими доказами факту невиконання свого зобов`язання з повернення позивачу суми попередньої оплати за спірним договором в частині 515 600,28 грн. не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" є таким, що прострочило виконання свого зобов`язання з 22.04.2019.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" суми попередньої оплати у розмірі 515 600,28 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі

61 109,23 грн., 3% річних у розмірі 5 169,40 грн. та інфляційних витрат у розмірі 13 519,03 грн., нарахованих за період з 01.03.2019 по 01.07.2019.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача про стягнення пені умовами п. 5.1 Договору, в якому сторонами було погоджено, що відповідно з Розділом 26 Господарського кодексу України, Розділом 51 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов`язань, передбачених цим договором, при наявності вини, винна сторона сплачує штрафні санкції (неустойку: штраф пеню) у вигляді грошових сум і відшкодовує збитки в частині, не покритій цими санкціями.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що застосування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання зобов`язань за договором сторонами призупиняється через шість місяців з дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що за порушення господарських зобов`язань за цим Договором сторони можуть застосувати один до одного оперативно-господарські санкції, передбачені ст. 236 Господарського кодексу України.

З наведених умов Договору вбачається, що сторонами було погоджено строк нарахування пені, поте не визначено розміру пені та порядку її нарахування.

Водночас, за змістом статті 236 Господарського кодексу України у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій:

1) одностороння відмова від виконання свого зобов`язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов`язання другою стороною;

відмова від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

2) відмова управненої сторони зобов`язання від прийняття подальшого виконання зобов`язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов`язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);

3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов`язання.

Частиною 2 статті 236 Господарського кодексу України встановлено, що перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

З аналізу положень статті 236 Господарського кодексу України вбачається, що остання надає лише визначення оперативно-господарських санкцій (є декларативною) та вказує про можливість їх застосування у разі погодження сторонами у договорі, а відтак посилання у Договорі на приписи вказаної статті не може вважатись погодженням сторонами розміру пені.

Таким чином, положення Договору не містять умов, якими встановлюється порядок нарахування та розмір пені за невиконання відповідачем свого зобов`язання з повернення суми передоплати, відтак суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення пені, а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Відповідач вказує, що повернення суми попередньої оплати, перерахованої за Договором, не вважається грошовим зобов`язанням у розмінні ст. 625 Цивільного кодексу України, а тому заявлені вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Так, умови Договору визначали наявність у відповідача обов`язку з поставки продукції, який не є грошовим зобов`язанням.

Як встановлено судом, відповідачем не було виконано зобов`язання з передання товару позивачеві у визначений Договором строк, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" реалізувало своє право вимоги повернення суми попередньої оплати, передбачене ст. 693 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Варто зауважити, що у п. 4.9 Договору сторонами було передбачено обов`язок продавця із повернення суми попередньої оплати.

Крім того, частиною 3 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Таким чином, у зв`язку із реалізацією покупцем свого передбаченого ст. 693 Цивільного кодексу України права вимоги повернення суми попередньої оплати від продавця, у відповідача, як постачальника, що прострочив виконання своїх зобов`язань за договором поставки, припинилось зобов`язання поставки товару та виникло грошове зобов`язання перед позивачем, як покупцем, щодо повернення суми попередньої оплати на вимогу позивача у встановлений строк.

Тобто, з моменту правомірної відмови покупця від поставки товару шляхом повідомлення про це продавця (отримання продавцем вимоги про повернення суми попередньої оплати) негрошове зобов`язання продавця (з поставки товару) припиняється та у останнього виникає грошове зобов`язання перед покупцем (з повернення суми попередньої оплати), невиконання якого має своїм наслідком застосування передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України міри відповідальності.

У контексті статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц та від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц, а також такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/11965/16, від 20.11.2018 у справі №910/23457/17, від 31.01.2018 у справі №910/8399/17, від 03.09.2018 у справі №910/5811/16, від 15.03.2018 у справі №910/9978/15, від 31.07.2019 у справі №910/3692/18 та постанові Верховного Суду України від 06.06.2012 №6-49цс12.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

У відповідача наявне зобов`язання перед позивачем, яке виражене в грошових одиницях, а тому суд приходить до висновку, що обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" про повернення (сплату) Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" суми попередньої оплати у розмірі 515 600,28 грн. є грошовим зобов`язанням.

Оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Крім того, правової позиції щодо того, що обов`язок продавця з повернення суми попередньої оплати, який виник на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України, є грошовим зобов`язанням, у разі прострочення якого підлягають застосування приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №331/5054/15-ц та Верховний Суд у постанові від 30.07.2019 у справі №904/4899/18.

У зв`язку з наведеним, суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що у нього відсутнє грошове зобов`язання перед позивачем як необґрунтовані.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням встановленої судом дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання, та визначеної позивачем кінцевої дати нарахування, суд прийшов до висновку, що правомірним буде стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" інфляційні втрати у розмірі 1 013,15 грн. та 3% річних у розмірі 3 008,85 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" підлягають частковому задоволенню та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 515 600,28 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 013,15 грн. та 3% річних у розмірі 3 008,85 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Еквівалент" (01023, м. Київ, площа Спортивна, буд. 1 А; ідентифікаційний код 40651177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мінерал-Агропостач" (18007, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 118, офіс 402; ідентифікаційний код 41442175) заборгованість у розмірі 515 600 (п`ятсот п`ятнадцять тисяч шістсот) грн. 28 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 013 (одна тисяча тринадцять) грн. 15 коп., 3% річних у розмірі 3 008 (три тисячі вісім) грн. 85 коп. та судовий збір у розмірі 7 794 (сім тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн. 33 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 24.09.2019.

Суддя Р.В.Бойко