Рішення

від 16.09.2019 по справі 911/1414/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1414/19

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Коваль Н.Т., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, м. Ірпінь

до відповідача обслуговуючого кооперативу Житлово-будвельний кооператив Мінеральний , м. Ірпінь,

про стягнення 1 635 432,92 грн.

за участю представників:

від позивача: Черкас А.В., довіреність від 22.12.2018 №01-20/4249/6;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області. М. Ірпінь (далі по тексту - виконком Ірпінської міськради), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 21.05.2019 до відповідача - обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Мінеральний , м. Ірпінь (далі по тексту ЖБК Мінеральний ), в якому просить суд стягнути з відповідача 1 635 432,92 грн. заборгованості за договором №72 про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь від 11.12.2018, з яких: 1 357 968,40 грн. основний борг, 139 294,03 грн. пеня, 95057,79 грн. штраф (7%), 31504,86 грн. інфляційні втрати, 11607,84 грн. 3% річних (розраховані за період з 19.12.2018 по 01.04.2019), та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 24560,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду Київської області від 04.04.2018 у справі №911/2982/17 визнано укладеним між позивачем виконкомом Ірпінської міськради та відповідачем ЖБК Мінеральний договір про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь, відповідно до якого відповідач був зобов`язаний у строк сім днів з дня реєстрації договору сплатити внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь в сумі 1 357 968,40 грн. відповідач свій обов`язок не виконав, кошти не сплатив, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути зазначені кошти в судовому порядку. Крім того, позивач твердить, що у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання з відповідача за період з 19.12.2018 по 01.04.2018 належить до стягнення передбачені договором пеня, 7% штрафу за прострочення понад тридцять днів, а також відповідно до ст. 625 ЦК України три проценти річних та інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2019 позовну заяву виконкому Ірпінської міськради прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №911/1414/19, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 01.07.2019.

01.07.2019 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 01.07.2019 №01-20/2258.

В судове засідання 01.07.2019 представники сторін не з`явились. Ухвалою від 01.07.2019 суд відклав розгляд справи у підготовчому засіданні на 05.08.2019.

Ухвалою від 05.08.2019 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 19.08.2019.

В судовому засіданні 19.08.2019 за клопотанням представника позивача судом оголошено перерву до 16.09.2019 до 10:40, про що присутній представник позивача був повідомлений особисто під розписку, а відсутній відповідач - шляхом надіслання рекомендованим листом з повідомленням відповідної копії ухвали.

23.08.2019 від представника позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказу - викопіювання з Журналу реєстрації інвестиційних договорів. У клопотанні позивач зазначає про те, що вказаний Журнал зберігається у відділі економіки, а начальник відділу економіки у період проведення у справі підготовчого провадження перебувала на лікарняному. Крім того, представник позивача твердить, що у зв`язку із відпускним періодом представництво інтересів позивача у справі здійснювалось трьома різними представниками, у зв`язку з чим відсутність у справі необхідного доказу було виявлено лише 19.08.2019. До клопотання долучено докази направлення додаткового доказу відповідачу ЖБК Мінеральний (опис вкладення від 22.08.2019) та довідка про перебування начальника відділу економіки на лікарняному.

Враховуючи те, що додатковий доказ належно направлений іншій стороні відповідно до вимог частини 9 ст. 80 ГПК України, а також те, що в порядку частини 8 ст. 80 ГПК України сторона обґрунтувала неможливість його подання у підготовчому провадженні, суд залучає вказаний доказ до матеріалів справи та бере його до уваги під час розгляду справи.

В судове засідання 16.09.2019 зявився представник позивача.

Відповідач в судові засідання 01.07.2019, 05.08.2019, 19.08.2019, 16.09.2019 повторно не з`явився, свого представника не направив, відзив на позов не подав. Рекомендовані поштові відправлення, якими суд направляв відповідачу копії ухвал від 07.06.2019, від 01.07.2019 на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (м. Ірпінь, вул. Мінеральна 39), повернулись на адресу суду у зв`язку із відсутністю адресата.

Відповідно до частини 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно до пункту 5 частини 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З цього приводу, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16, суд зазначає, що сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою, та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Крім того, відповідно до ч.1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника в разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно до частини 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.04.2018 у справі №911/2982/17 за позовом виконкому Ірпінської міськради до ЖБК Мінеральний про визнання укладеним договору, повний текст якого підписано 05.06.2018, яке в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 25.06.2018, встановлено, що 09.08.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт - нове будівництво - 7-ми поверхового житлового будинку з підвальними та технічними поверхами по вул. Мінеральна, 39-41, м. Ірпінь, Київська область, подану Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельним кооперативом „Мінеральний» , та присвоєно їй номер реєстрації № КС 08312136677.

Рішенням № 4146-60-01 від 06.11.2014 „Про внесення змін до рішення двадцять першої сесії шостого скликання Ірпінської міської ради № 1192-21-6 від 15.11.2011 р. „Про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь» Ірпінської міської ради затверджено Положення про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь.

25.01.2016 Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив „Мінеральний» звернувся до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради із заявою б/н від 25.01.2016, у якій просив укласти договір пайової участі по об`єкту - 7-ми поверховий житловий будинок з підвальними та технічними поверхами по вул. Мінеральна, 39-41, м. АДРЕСА_1 , Київська область.

Листом № 01-24/330 від 02.02.2016 Виконавчого комітету Ірпінської міської ради надано Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельному кооперативу „Мінеральний» проект договору про залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь у запропонованій редакції.

10.06.2016 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було зареєстровано та видано Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельному кооперативу „Мінеральний» декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності - „7-ми поверховий житловий будинок з підвальними та технічними поверхами по АДРЕСА_1 , класифікатор 1122.2, 3 категорія складності» , згідно якої вказаний закінчений будівництвом об`єкт загальною площею 5 971, 57 кв.м загальною кошторисною вартістю 23 200 000, 00 грн є готовим до експлуатації, присвоєно їй номер реєстрації № КС 14316162080.

Відповідно до частини 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

У встановлених законодавством порядку та строк і станом на час розгляду справи № 911/2982/17 відповідач обов`язок щодо укладення із позивачем договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Ірпінь у затвердженій редакції (типова форма) не виконав.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.04.2018 у справі №911/2982/17 за позовом виконкому Ірпінської міськради до ЖБК Мінеральний про визнання укладеним договору, повний текст якого підписано 05.06.2018, яке в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 25.06.2018, позов виконкому Ірпінської міськради задоволено повністю.

Визнано укладеним між виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та замовником Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельним кооперативом Мінеральний договір про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь, стягнуто з відповідача Обслуговуючого кооперативу ЖБК Мінеральний 1600,00 грн. судового збору.

Згідно вказаного договору:

- об`єкт архітектури: 7-ми поверховий житловий будинок з підвальним та технічним поверхами загальною площею 5 971,57 кв.м., квартирною площею 3 275,37 кв.м., площею нежитлових приміщень 2 696,2 кв.м. за адресою м. Ірпінь, вул. Мінеральна 39, 41 (пункти 1.2, 1.3);

- загальна вартість будівництва 33 949 210,05 грн.; величина пайового внеску 1 357 968,40 грн. (пункт 2.1);

- сплата коштів замовником здійснюється шляхом безготівкового перерахування негайно (не пізніше, ніж протягом семи днів з моменту реєстрації договору) (пункт 2.2);

- за порушення строків сплати пайового внеску стягується пеня у розмірі 0,1% від нарахованої суми за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної суми (пункт 2.3).

Відповідно до частини 2 ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, договір про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь між сторонами є укладеним та обов`язковим для виконання.

Рішенням Ірпінської міської ради від 06.11.2014 №4146-60-VІ Про внесення змін до рішення двадцять першої сесії шостого скликання Ірпінської міської ради №1192-21- VІ від 15.11.2011 Про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста Ірпінь викладено в новій редакції пункт 4 вказаного Порядку, а саме передбачено проводити реєстрацію договорів в Журналі реєстрації договорів про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь та угод про внесення змін до цих договорів в Журналі реєстрації угод про внесення змін. Додатками №2 та №3 до вказаного рішення затверджено форми вказаних журналів.

Згідно викопіювання з Журналу реєстрації договорів про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, договір із ЖБК Мінеральний зареєстровано в журналі 11.12.2018, відтак, відповідно до пункту 2.2 договору, строк оплати внеску сплив 18.12.2018, а з 19.12.2018 настало прострочення.

Позивач твердить, що відповідач свого обов`язку із сплати пайового внеску не виконав, кошти у розмірі та у порядку, передбаченому договором, укладеним у судовому порядку, не сплатив.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати пайового внеску за договором закон покладає на покупця.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів суду не надав.

Отже, проаналізувавши подані позивачем документи, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 357 968,40 грн. коштів пайового внеску є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, яку належить задовольнити.

Позивач просить суд стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов`язання неустойку, а саме передбачені договором пеню в сумі 139 294,03 грн. (за період 19.12.2018 - 01.04.2018), та за прострочення оплати понад 30 днів додатково штраф в сумі 95 057,79 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення неустойки суд зазначає таке.

Пунктом 2.3 Договору передбачено сплату замовником пені в сумі 0,1% від нарахованої суми за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів - додатково сплату штрафу в розмірі 7% від стягуваної суми.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Нормами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню, нараховану за подвійною обліковою ставкою НБУ (тобто за ставкою, меншою, ніж встановлена договором) та не виходячи за межі шестимісячного строку нарахування пені, встановленого частиною 6 ст. 232 ГК України.

Отже, перевіривши розрахунок пені, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду нарахування, суд встановив, що належна до стягнення з відповідача на користь позивача пеня за період 19.12.2018 - 01.04.2019 становить 139294,07 грн. Суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (частина 2 ст. 237 ГПК України), відтак вимогу про стягнення з відповідача пені слід задовольнити повністю у заявленій сумі 139294,03 грн.

Оскільки станом на дату звернення позивача з позовом до суду та на дату прийняття рішення прострочення боржника із сплати коштів пайового внеску триває більше 30 днів, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу 7% в сумі 95057,79 грн. є обґрунтованою та такою, яку належить задовольнити.

Щодо одночасного стягнення передбачених договором пені та штрафу, суд зазначає, що зазначене не суперечить статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, суд зазначає таке.

По-перше, за умовами пункту 2.3 Договору, пеня та штраф застосовуються договором за різних умов - пеня за прострочення оплати за кожен день прострочення, а штраф однократно за прострочення понад 30 днів.

По-друге, стаття 61 Конституції України розміщена у розділі ІІ Конституції України Права, свободи та обов`язки людини і громадянина ,та не стосується прав, обов`язків та юридичної відповідальності юридичних осіб у зобов`язальних відносинах, заснованих на договорі.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 11607,84 грн. 3% річних (за період з 19.12.2018 по 01.04.2018) та 31504,86 грн. інфляційних втрат (за період з 19.12.2018 по 01.04.2019), суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК, відтак, обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до ст. 232 ГК України до 3% річних та інфляційних втрат не застосовується.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць .

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відтак, позивач визначив невірний період розрахунку інфляційних втрат з 19.12.2018 по 01.04.2019, не врахувавши, що інфляційні втрати розраховуються з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж за повний місяць.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі заявленого позивачем періоду, суд встановив, що належні до стягнення з відповідача 3% річних (за період 19.12.2018 - 01.04.2019) становлять 11607,84 грн., відтак вказану вимогу позивача слід задовольнити повністю.

Належні до стягнення з відповідача інфляційні втрати (за період січень - квітень 2019) становлять 32 843,08 грн. Суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (частина 2 ст. 237 ГПК України), відтак вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат слід задовольнити повністю у заявленій сумі 31504,86 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов виконкому Ірпінської міської ради повністю.

У зв`язку із задоволенням позову суд відповідно до ст. 129 ГПК України покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору в сумі 24 531,49 грн.

Виходячи із розміру позовних вимог (1 635 432,92 грн.) позивачем при поданні позову до суду мав бути оплачений судовий збір в сумі 1,5% від ціни позову - 24 531,49 грн. Як вбачається з поданого оригіналу платіжного доручення від 03.04.2019 №118, позивач сплатив судовий збір в сумі 24 560,52 грн., тобто в розмірі більшому, ніж передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак, позивач не позбавлений права вирішити питання про повернення зайве сплаченого судового збору, подавши суду відповідне клопотання.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Мінеральний (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Мінеральна, буд. 39, код 37910969)

на користь Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд.2-А, код 05408846)

1 357 968,40 грн (один мільйон триста п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) коштів пайового внеску;

139 294,03 грн (сто тридцять дев`ять тисяч двісті дев`яносто чотири гривні три копійки) пені;

95 057,79 грн (дев`яносто п`ять тисяч п`ятдесят сім гривень сімдесят дев`ять копійок штрафу;

11607,84 грн (одинадцять тисяч шістсот сім гривень вісімдесят чотири копійки) 3% річних;

31 504,86 грн (тридцять одну тисячу п`ятсот чотири гривні вісімдесят шість копійок) інфляційних втрат;

24 531,49 грн (двадцять чотири тисячі п`ятсот тридцять одну гривню сорок дев`ять копійок ) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 25.09.2019.

Суддя О.В. Конюх