Рішення

від 20.09.2019 по справі 260/1187/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2019 року м. Ужгород№ 260/1187/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.,

за участі:

секретаря судового засідання - Гулай М.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача - Урсти М.А. та Дурдинця В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Негрівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Негрівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області (надалі також - відповідач, Негрівська ЗОШ І-ІІ ступенів), в якій просить: визнати незаконною відмову Негрівської ЗОШ І-ІІ ступенів Іршавського району у видачі копій протоколів засідання атестаційної комісії Негрівської ЗОШ І-ІІ студентів від 14 квітня 2019 року; зобов`язати відповідача надати позивачеві копії протоколів засідання атестаційної комісії Негрівської ЗОШ І-ІІ ступенів, на яких розглядалося питання щодо позивача, а саме: від 19 грудня 2017 року, від 07 березня 2018 року та від 23 березня 2018 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що неодноразово зверталася до відповідача з усним проханням про видачу позивачеві копій протоколів засідання атестаційної комісії, в яких вирішувалися питання які стосувалися особисто позивача. Оскільки такі прохання відповідачем задоволені не були, позивач звернулася із письмовою заявою-запитом до відповідача від 09 квітня 2019 року про надання необхідної інформації шляхом надання копій протоколів засідання атестаційної комісії. 14 квітня 2019 року дирекцією школи позивачеві було надано письмову відповідь №38 про відмову у видачі копій протоколів засідання атестаційної комісії. Таку відмову позивач вважає незаконною, оскільки відповідач, підтвердивши факт володіння запитуваною інформацією, що створена атестаційною комісією, що реалізувала владні функції в процесі атестації позивача як педагогічного працівника не навів у своїй відповіді жодної конкретної норми закону, яка би відносила інформацію, зазначену у протоколах засідання атестаційної комісії до інформації із обмеженим доступом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження за вказаним позовом та встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву. Суд констатує, що у межах визначеного судом строку відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

20.09.2019 року у судовому засіданні позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої остання просить: визнати протиправною відмову Негрівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області у видачі копій протоколів засідання атестаційної комісії Негрівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області від 14 квітня 2019 року та зобов`язати Негрівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області надати копії протоколів засідання атестаційної комісії Негрівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області з питань атестації педагогічного працівника ОСОБА_1 у 2017-2018 навчального року з метою присвоєння кваліфікаційної категорії "спеціаліст вищої категорії" та педагогічного звання "старший учитель".

Вказана заява прийнята судом, а відтак розгляд справи здійснюється у межах вказаних позовних вимог.

У судовому засіданні позивач підтримала уточнені позовні вимоги та просила такі задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти позовних вимог та просили відмовити у задоволенні позову, вказавши, що відповідачем було надано витяги з протоколів, запитуваних позивачем.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Як вбачається з копії запиту на отримання публічної інформації від 09 квітня 2019 року (а. с. 8), поданої позивачем на ім`я директора Негрівської загальноосвітньої школи І- ІІ ступенів Урста М.А., ОСОБА_1 . звернулася з проханням надати копії протоколів засідань атестаційної комісії І рівня з питань атестації позивача, як педагогічного працівника у 2017-2018 з метою присвоєння кваліфікаційної категорії "спеціаліст вищої категорії" та педагогічного звання "старший учитель". Цього ж дня вказане звернення було зареєстроване за №14.

Негрівською ЗОШ І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області листом №38 від 14.04.2019 року позивачу відмовлено в наданні запитуваної інформації.

У відмові відповідач зазначив, що згідно Закону України "Про доступ до публічної інформації" інші вчителі, які атестувалися в 2017-2018 навчальному році категорично проти надання копій протоколів, хоча таких доказів суду не надано. Зазначено, що перелік документів, які мають бути у вільному доступі зазначено у статті 30 чинного Закону України "Про освіту". Протоколи засідань атестаційної комісії - це внутрішкільна документація та компетенція голови атестаційної комісії. Крім того, на підставі протоколів атестаційна комісія виносить своє рішення, за яке проголосували члени комісії і яке записується в атестаційному листі, який знаходиться у позивача. Протоколи засідань атестаційної комісії не копіюються для потреб вчителя. Вони можуть копіюватися на запит відповідних органів. Як приватні документи копії протоколів не видаються.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Закон України "Про інформацію" встановлює, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до Закону реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Закон України від 13.01.2011 №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі Закон №2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 12 Закону №2939-VI передбачено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутись до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (ч. 2 ст. 19 Закону №2939-VI).

Письмовий запит подається в довільній формі (ч. 4 ст. 19 Закону №2939-VI).

Відповідно до частини 5 ст.19 Закону №2939-VI запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Суд зазначає, що вказаний перелік є вичерпним, а відтак розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною 4 статті 22 Закону №2939-VI передбачено, що у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі (ч. 5 ст. 22 Закону №2939-VI).

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, розпорядник інформації, отримавши запит на інформацію, повинен надати запитувану інформацію або надати вмотивовану відповідь щодо ненадання такої інформації.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає інформацію з обмеженим доступом та підстави, за якими розпорядник інформації може обмежити доступ до інформації.

У той же час, ненадання запитуваної інформації, володіння якою не заперечується її розпорядником, а також у разі відсутності законних підстав обмеження доступу до неї, суперечить положенням Закону України "Про доступ до публічної інформації", а відтак є протиправним.

Відповідно до статті 6 Закону№2939-VI інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що запитувана ОСОБА_1 інформація є внутрішньошкільною документацією, оскільки законом не охоплюється визначення "внутрішньошкільна документація" та суду не надано доказів того, що інформація, яка запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 Закону №2939-VI.

Суд звертає увагу на те, що позивач у запиті на інформацію просила надати відомості які стосуються виключно її з питань атестації як педагогічного працівника у 2017-2018 з метою присвоєння кваліфікаційної категорії "спеціаліст вищої категорії" та педагогічного звання "старший учитель".

Суд вважає необґрунтованим посилання розпорядника інформації на відмову інших вчителів, які атестувалися в 2017-2018 навчальному році у наданні копій протоколів, оскільки законом визначено порядок надання інформації, яка містить персональні дані, що мають бути захищені. Зокрема, згідно частини 3 Стаття 10 1 Закону №2939-VI публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов:

1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";

2) фізичні особи (суб`єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";

3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом;

4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.

Також необхідно приймати до уваги те, що абз. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних" передбачений механізм знеособлення персональних даних - вилучення відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу.

Тобто у випадку, якщо запитуваний документ містить персональний дані, що мають бути захищені, ці данні необхідно знеособити шляхом, визначеним законом - вилучити відомості, які дають можливість прямо чи опосередковано ідентифікувати особу. Знеособлення персональних даних у відповідності до положень зазначеної статті закону охоплюється терміном "обробка персональних даних" та є обов`язком відповідних суб`єктів цього закону.

Таким чином, якщо запитувана копія документу містить інформацію з обмеженим доступом, цю інформацію відповідний суб`єкт має знеособити, та тільки після цього у відповідності до приписів ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" надати копію документу запитувачу.

Отже, у даному випадку згода інших вчителів, відомості яких містилися у запитуваних позивачем протоколах, не повинна була надаватися, оскільки законом визначено механізм захисту персональних даних, що є обов`язком розпорядника інформації.

Оскільки запит позивача був поданий у порядку, встановленому "Про доступ до публічної інформації", то й підстави для відмови у його задоволенні мають відповідати підставам, що зазначеним у цьому законі.

З вище наведене свідчить, що оскільки Позивач не звертався за отриманням персональних даних щодо інших осіб, а запитувана інформація стосувалася виключно ОСОБА_1 , а також запитувана інформація не належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, то й передбачених законом підстав для відмови позивачу у наданні запитуваної інформації у відповідача не було.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Закону України "Про інформацію" кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 10 закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачає, що кожна особа має право, зокрема: знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом; доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.

Частина 3 цієї ж статті передбачає, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом, використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом.

Таким чином, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що запитувана позивачем інформація є інформацією з обмеженим доступом або містила будь-які персональні дані.

Крім того, відповідач не довів, що обмеження доступу до інформації здійснювалось відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відтак, належним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є зобов`язання відповідача надати запитувану позивачем інформацію.

У той же час суд не вважає, що обраний спосіб захисту будь-яким чином впливає на дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень. Дискреційні повноваження - це такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обирати один з кількох варіантів правомірних рішень або дій. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 грудня 2018 року у справі № 804/1469/17 та у постанові від 31 січня 2019 року у справі №806/1772/18.

Відповідно до ч. 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд дійшов висновку, що для ефективного захисту, необхідного для поновлення прав позивача, слід визнати протиправною відмову відповідача надати інформацію на запит, а також зобов`язати Негрівську ЗОШ І-ІІ ступенів надати у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI ОСОБА_1 копії протоколів засідання атестаційної комісії Негрівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області з питань атестації педагогічного працівника ОСОБА_1 у 2017-2018 навчального року із знеособленням персональних даних інших осіб шляхом, визначеним ч. 1 ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних" від 1 червня 2010 року № 2297-VI.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до статті 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір відповідно до квитанції №21 від 22.08.2019 року в розмірі 768,40 грн.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем не доведено правомірності дій щодо обмеження доступу позивача до інформації, яка його стосується, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 9, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Негрівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області (90114, Закарпатська область, Іршавський район, с.Негрово, вул. Миру, буд.1, код ЄДРПОУ 22099708) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Негрівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області у видачі копій протоколів засідання атестаційної комісії Негрівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області від 14 квітня 2019 року.

Зобов`язати Негрівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ 22099708) надати у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) копії протоколів засідання атестаційної комісії Негрівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області з питань атестації педагогічного працівника ОСОБА_1 у 2017-2018 навчального року з метою присвоєння кваліфікаційної категорії "спеціаліст вищої категорії" та педагогічного звання "старший учитель" із знеособленням персональних даних інших осіб шляхом, визначеним ч. 1 ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних" від 1 червня 2010 року № 2297-VI.

Стягнути з Негрівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Іршавської районної ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ 22099708) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 24.09.2019 року.

СуддяЮ.Ю. Дору