Рішення

від 25.09.2019 по справі 420/4881/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4881/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСПЕЦБУД+ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним наказу від 12.08.2019 року № 6473, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю УКРСПЕЦБУД+ звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій просило визнати протиправним наказ від 12.08.2019 року № 6473 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ УКРСПЕЦБУД+ , код за ЄДРПОУ 38953343 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. 16.08.2019 р. співробітники Головного управління ДФС в Одеській області прибули для проведення позапланової документальної перевірки за місцем реєстрації позивача та надали для ознайомлення наказ ГУ ДФС в Одеській області про проведення позапланової перевірки ТОВ УКРСПЕЦБУД+ від 12.08.2019 р. № 6473 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ УКРСПЕЦБУД+ . Позивач вважає, що даний наказ винесений з грубим порушенням норм податкового законодавства, є незаконним та підлягає скасуванню. Як вбачається зі змісту спірного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки в якості підстави для його прийняття є посилання на підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України (тобто виявлено недостовірність у звітності платника податків та не надано пояснень на запит податкової), але в наказі на проведення перевірки не зазначено на який запит котрий отримано платником податків не надано відповідь, а отже не зазначено фактичних підстав, що стали підставою для видання відповідного наказу. З наказу не вбачається можливим зрозуміти який запит податківців був залишений без розгляду та на який запит не надано документів, що і стало підставою для позапланової перевірки.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСПЕЦБУД+ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним наказу від 12.08.2019 року № 6473 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що ГУ ДФС в Одеській області направлено ТОВ УКРСПЕЦБУД+ лист від 08.05.2019 № 9724/10/15-32-14-07-07 щодо надання податкової інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень на підставі п.73.3 ст.73 ПКУ. Позивачем не було надано пояснень та завірені копії документів. ГУ ДФС в Одеській області отримано лише лист-відповідь щодо відмови від надання пояснень та документів щодо запитуваної інформації. ГУ ДФС в Одеській області отримано лише формальний лист-відписку щодо невбачання підстав для надання документів з боку ТОВ УКРСПЕЦБУД+ . Враховуючи положення Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС в Одеській області з метою виконання покладених на контролюючий орган функцій було видано наказ від 12.08.2019 року № 6473 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ УКРСПЕЦБУД+ . Посилання позивача на протиправний характер виданого наказу № 6473 від 12.08.2019 є повністю необґрунтованими, оскільки позивачем неправомірно не надано письмові пояснення та копії документів на запит відповідача. Проведення перебірки призначено з підстав не надання документів та пояснень, що стало підставою для винесення наказу з призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ УКРСПЕПБУД+ .

В судове засідання, призначене на 24.09.2019 року, сторони не з`явилися. 24.09.2019 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

08.05.2019 року Головне управління ДФС в Одеській області сформувало запит за № 9724/10/15-32-14-07-07 про надання податкової інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень та направило його на адресу ТОВ УКРСПЕЦБУД+ .

У вказаному запиті було зазначено, що відповідно до п.п.1 абз.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України встановлено факти документально оформлених нереальних (проведені з порушенням законодавства) господарських операцій з придбання товару (робіт, послуг) від ТОВ БАЙРІС КОМПАНІ код за ЄДРПОУ 41008708 за період з 01.01.2018 року по 31.01.2018 року на суму ПДВ 100,00 тис. грн., оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження товару, що є підставою для надання запиту.

На підставі ст.16, п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України Головне управління ДФС в Одеській області у запиті від 08.05.2019 року № 9724/10/15-32-14-07-07 просило ТОВ УКРСПЕЦБУД+ для виконання покладених функцій надати інформацію (пояснення) та її документальні підтвердження (завірені належним чином копії документів), які стосуються господарських відносин ТОВ УКРСПЕЦБУД+ , виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ БАЙРІС КОМПАНІ , код за ЄДРПОУ 41008708 за період з 01.01.2018 року по 31.01.2018 року на суму ПДВ 100,00 тис. грн. в частині придбання та реалізації товару (робіт, послуг), а саме: приходні та видаткові накладні чи акти виконаних робіт, довіреності; платіжні доручення; договори, угоди, контракти з контрагентами; регістри бухгалтерського обліку по рахунках 281 Товари на складі , 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , 361 Розрахунки з покупцями та замовниками , 311 Розрахунковий рахунок , 301 Каса в національної валюті , 702 Доход від реалізації товарів , 703 Доход від реалізації робіт та послуг , 40 Статутний капітал , 902 Собівартість реалізованих товарів , 903 Собівартість реалізованих робіт та послуг , 92 Адміністративні витрати , 93 Витрати на збут , 685 Розрахунки з іншими кредиторами , 37 Розрахунки з іншими дебіторами , 10 Основні засоби , 15 Капітальні інвестиції , банківські виписки; журнали-ордера, картки рахунків, оборотно-сальдові відомості; відомості щодо офісних, складських приміщень, виробничих потужностей (власні чи договорів оренди); надати відомості щодо транспортування товару та вантажні роботи; документи підтверджуючі придбання та реалізацію товарів (робіт, послуг); інші підтверджуючі документи (сертифікати якості та інше). Інформацію та копії документів просили надати до Головного управління ДФС в Одеській області у найкоротший термін, але не пізніше ніж установлено законодавством.

ТОВ УКРСПЕЦБУД+ запит Головного управління ДФС в Одеській області від 08.05.2019 року № 9724/10/15-32-14-07-07 отримало 08.07.2019 року.

25.07.2019 року за вих. № 18 на запит від 08.05.2019 року № 9724/10/15-32-14-07-07 на адресу Головного управління ДФС в Одеській області було направлено лист-відповідь ТОВ УКРСПЕЦБУД+ , в якому зазначено, що у зв`язку з не зазначенням у вказаному запиті фактично виявленої недостовірності даних, наявності скарг, проведеного аналізу, тощо та чим це підтверджує, посилання контролюючого органу в даному запиті на абз.1 і 3 пп.73.3 ст.73 цього Кодексу є безпідставним. Відповідно до п.73.3 ст.73 ПКУ та п.16 Порядку у разі коли контролюючим органом запит складено з порушенням вимог, викладених в абз.1, 2 п.73.3 ст.73 цього Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит; у разі надання обґрунтованого запиту гарантовано плідну співпрацю та надання усіх необхідних документів.

У вказаному листі ТОВ УКРСПЕЦБУД+ зазначило, що відносини підприємства з його контрагентами відбувається виключно в рамках чинного законодавства, усі поставки товару є реальними та оформленими відповідно до вимог нормативних документів, а взаємовідносини з органами ДФС та іншими державними органами будуються виключно на принципах всебічної взаємодії та безумовного виконання усіх їх законних вимог.

Також, в межах відповіді на запит будь-яких пояснень та документів щодо господарських відносин ТОВ УКРСПЕЦБУД+ із ТОВ БАЙРІС КОМПАНІ за період з 01.01.2018 року по 31.01.2018 року до Головного управління ДФС в Одеській області надано не було.

12.08.2019 року Головне управління ДФС в Одеській області видало Наказ № 6473, яким на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ УКРСПЕЦБУД+ з 16.08.2019 року тривалістю 5 робочих днів по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ БАЙРІС КОМПАНІ (ТОВ РЕДЕЙЛ ПЛЮС ) за період з 01.01.2018 року по 31.01.2018 року з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість.

Відповідно до пп.пп.20.1.2-20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок складання та оформлення запитів органами доходів і зборів врегульовано Податковим кодексом України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року.

Відповідно до п.п.9-10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року, органи державної податкової служби мають право звернутися до суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби. Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують (п.10 Порядку №1245).

Згідно з п.12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року, письмовий запит про подання інформації надсилається суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до п.16 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року, у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб`єкт інформаційних відносин звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно з пп.16.1.5 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

З матеріалів справи вбачається, що направлений Головним управлінням ДФС в Одеській області на адресу ТОВ УКРСПЕЦБУД+ запит містив як фактичну підставу для направлення запиту, так і правову підставу. Крім того, запит містив опис інформації, що запитується, перелік документів, що її підтверджують, був підписаний заступником керівника контролюючого органу та скріплений печаткою цього контролюючого органу.

Щодо твердження позивача, що в запиті відповідач лише зазначив про можливі порушення законодавства контрагентом позивача та обмежився загальними посиланнями на норми права, то суд зазначає, що остаточне встановлення факту порушення суб`єктами господарювання вимог податкового законодавства можливе за наслідком проведення відповідної перевірки.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що запит Головного управління ДФС в Одеській області від 08.05.2019 року № 9724/10/15-32-14-07-07 відповідав положенням п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України та п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року.

Тобто, посилання позивача на невідповідність запиту відповідача від 08.05.2019 року № 9724/10/15-32-14-07-07 нормам Податкового кодексу України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року, є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З таких обставин, з урахуванням зазначеного, оскільки позивач не надав відповідачу запитуваної інформації (пояснення) та її документальне підтвердження, що й стало підставою для видання спірного наказу про проведення перевірки від 12.08.2019 року № 6473 на підставі пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно з п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Разом з цим, вимоги щодо змісту наказу врегульовано абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, відповідно до якого в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Під час розгляду справи суд встановив, що наказ Головного управління ДФС в Одеській області від 12.08.2019 року № 6473 відповідає вимогам, що передбачені до його змісту абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, а саме містить дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта, який перевіряється, адресу об`єкта, перевірка якого проводиться, мету, вид, підстави для проведення перевірки, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися, а також підписаний заступником керівника контролюючого органу та скріплений печаткою цього контролюючого органу.

Підставою для проведення перевірки в даному випадку зазначено пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, тобто не надання пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня отримання такого запиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до доповідної записки начальника управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Білоус М. було запропоновано провести перевірку ТОВ УКРСПЕЦБУД+ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ БАЙРІС КОМПАНІ (ТОВ РЕДЕЙЛ ПЛЮС ) за період з 01.01.2018 року по 31.01.2018 року у зв`язку з не наданням інформації (пояснення) та її документальне підтвердження на запит від 08.05.2019 року № 9724/10/15-32-14-07-07.

Згідно з пп.1.2.2 п.1.2 Розділу 1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затвердженого наказом Державної фіскальної служби від 31.07.2014 року № 22, при організації проведення документальної позапланової (крім перевірок, визначених у п.1.2.3 цього пункту) або фактичної перевірки обґрунтовані пропозиції щодо необхідності її проведення оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, який має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової або фактичної перевірки відповідно до чинного законодавства. Доповідна записка (висновок) надається на розгляд керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС, який приймає рішення про доцільність проведення такої перевірки та визначає підрозділ, який буде здійснювати (очолювати) цю перевірку, відповідати за її організацію, у тому числі направлення повідомлення до Інформаційно-аналітичної групи, координацію дій залучених до перевірки працівників інших структурних підрозділів та органів ДФС, а також реалізацію матеріалів перевірки.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд в постанові від 05.03.2019 року по справі № 813/4376/17 дійшов наступного висновку: окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на обов`язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитом, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

В свою чергу, окремі дефекти оформлення наказу про призначення перевірки не повинні розглядатися як підстава для визнання наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу можна ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки.

Податковим кодексом України не передбачено необхідності зазначати в наказі про проведення перевірки інформації, що свідчить про можливі порушення з боку позивача вимог законодавства, натомість наказ про проведення перевірки від 12.08.2019 року № 6473 містить вказівку на підставу проведення перевірки - пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Верховний Суд в постанові від 09.11.2018 року по справі № 263/15749/16-а зазначив: змістовні колізії - це колізії, що виникають внаслідок часткового збігу обсягів регулювання правовідносин різними нормами права, обумовлені специфікою суспільних відносин та пов`язані з поділом норм права на загальні, спеціальні та виняткові. Крім того, у випадку наявності колізії у між спеціальним законом та загальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону. При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis ОСОБА_1 generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною. Крім того, про перевагу норм Lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п.69 рішення у справі Ніколова проти Болгарії від 25.03.1999 р., п.15 рішення у справі Баранкевич проти Росії від 26.07.2007 р., тощо).

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Таким чином, оскаржуваний наказ від 12.08.2019 року № 6473 прийнятий відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСПЕЦБУД+ (вул. Балківська, 120/1, офіс 323, м. Одеса, 65005, ідентифікаційний код 38953343) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 39398646) про визнання протиправним наказу від 12.08.2019 року № 6473 - відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко