Рішення

від 25.09.2019 по справі 826/3764/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 вересня 2019 року № 826/3764/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Урвенська сільська рада Здолбунівського району Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, в якому просить:

- визнати бездіяльність щодо не зняття з обліку нежитлової будівлі - будівлі клубу і бібліотеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення: Заїзд та корчма (мур.) 19 ст., в селі Урвенна Урвенської сільської ради Здолбунівського району протиправною;

- зобов`язання зняти з обліку нежитлову будівлю - будівлю клубу і бібліотеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення: Заїзд та корчма (мур.) XIX ст., в селі Урвенна Урвенської сільської ради Здолбунівського району.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05 листопада 2018 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Урвенську сільську раду Здолбунівського району Рівненської області. Витребувано в Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області належним чином засвідчені копії документів щодо перебування на балансі ради нежитлової будівлі (будівлі клубу і бібліотеки), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та підстави її зняття.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 29 травня 2018 року, в якому Управлінням культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації висловлено прохання в задоволенні позову відмовити. Водночас, як у відзиві, так і у заяві від 08 серпня 2018 року відповідач просить розглянути справу за відсутності представника за наявними у справі матеріалами.

На виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року Урвенською сільською радою Здолбунівського району Рівненської області подано заяву від 29 листопада 2018 року №02/1-470, в якій повідомлено про визнання ними позову. В подальшому подано письмові пояснення, в яких також повідомлено про визнання позову.

В свою чергу, позивачем у справі подано додаткові пояснення, що датовані 13 грудня 2018 року.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. Пояснив, що з 20 грудня 2006 року він є власником старого напівзруйнованого приміщення колишньої сільської ради в АДРЕСА_1 . На момент придбання не знав про те, що дана нежитлова будівля є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення.

Копію висновку обстеження технічного стану будівлі, пам`ятки архітектури місцевого значення від 20 листопада 2006 року отримав лише в 2017 році. У відповідь на адвокатський запит дізнався, що облікова документація стосовно вищезазначеної пам`ятки відсутня, що свідчить про те, що така документація була відсутня і в 2006 році, коли він купував вказаний об`єкт.

При цьому позивач зазначає, що без облікової документації не допускається реєстрація будь-якого об`єкту в Державному реєстрі нерухомих пам`яток України, а без Реєстру це не є пам`яткою.

Стверджує, що відповідач надіслав до суду значну кількість фото різних будівель регіону і копію карти природно-охоронної зони, але не надав жодного документу про споруду що це є пам`ятка, намагаючись замінити поняття пам`ятки і природно-охоронної зони, яка по суті існує виключно для охорони самої пам`ятки, якої з надісланих до суду документів немає.

Зазначає, що рішення Ровенської обласної ради народних депутатів виконавчого комітету за №140 від 28 липня 1998 року що це пам`ятка, на яке посилається відповідач, насправді є рішенням, у якому мова йде про доручення зробити дії необхідні для надання будівлі статусу пам`ятки, однак відповідні дії не зроблено і статус пам`ятки будівлі не надано.

Окрім того, позивач зазначає, що станом на грудень 2006 року зазначена нежитлова будівля була майже повністю зруйнована внаслідок пожежі, яка трапилась в 1995 році. Станом на сьогоднішній день стан даної будівлі значно погіршився, оскільки позивач через не визначений статус даного об`єкту не може проводити жодних будівельних робіт. Про реконструкцію або знесення до позивача звертались жителі села, оскільки будівля перебуває в аварійному стані. Будівля зруйнована і втратила предмет охорони.

В свою чергу, заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації погодження щодо пам`ятки архітектури місцевого значення - Заїзд та корчма (мур.) XIX ст. в селі Урвенна Здолбунівського району Рівненської області, не надавало. У відповідь на клопотання Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області щодо вилучення з державного реєстру пам`ятку архітектури місцевого значення Управлінням повідомлено, що технічний стан зазначеної пам`ятки дійсно незадовільний, але це не є підставою для вилучення пам`ятки з реєстру. Зважаючи на відсутність коштів в обласному бюджеті на ремонтно-реставраційні роботи, запропоновано балансоутримувачу - Урвенській сільській раді укласти довготривалий договір користування на вказану споруду, в якому передбачити проведення ремонтно- реставраційних робіт. Окрім того, відповідне питання розглянуто на засіданні Консультативної ради, яка шляхом голосування одноголосно постановила не знімати з державного обліку дану пам`ятку.

Третя особа позовні вимоги ОСОБА_1 визнає та зазначає, що будівля за адресою: АДРЕСА_1 в місцевих органах влади ніколи не значилася в якості об`єкта архітектурної спадщини, - ні в той час, коли вона використовувалася як сільська рада, ні пізніше, коли вона була на місцевому балансі, в тому числі на момент її продажу за рішенням сесії сільради в 2006 році.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотанням позивача на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та частини дев`ятої статті 205 цього ж Кодексу ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Так, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі - будівлі клубу і бібліотеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Урвенської сільської ради від 29 січня 2016 року №45 АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1.

Будівля належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30 грудня 2006 року укладеного між ним та Урвенською сільською радою Здолбунівського району Рівненської області.

Судом також встановлено, що укладенню наведеного договору передувало прийняття Урвенською сільською радою Здолбунівського району Рівненської області рішення №118 від 15 грудня 2006 року, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на купівлю будівлі старої сільської ради, клубу, бібліотеки в АДРЕСА_1.

Зазначене рішення скасовано постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 липня 2008 року у справі №2-а-2424/08 за позовом прокурора Здолбунівського району Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління з питань будівництва та архітектури і Управління з питань культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації до Урвенської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , по скасування рішень сільської ради №118 від 15 грудня 2006 року, №191 від 20 квітня 2007 року та №312 від 10 грудня 2007 року.

Водночас, договір купівлі-продажу залишається дійсним.

ОСОБА_1 брав участь у розгляді даної справи в якості третьої особи і заперечував проти задоволення позову.

При цьому, ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає про звернення до нього жителів села Урвенна щодо вирішення питання зруйнованої будівлі (приміщення корчми), яка знаходиться в селі Урвенна власником якої він є. Копію звернення за підписом голови сільського комітету (старости села Урвенна) долучено до матеріалів справи. Звернення не датовано, однак містить посилання на те, що приміщення знаходиться в аварійному стані і діти села використовують його для ігор. Зазначено, що через руйнацію приміщення можуть трапитися трагічні наслідки. Відтак громада села звертається до позивача з проханням вирішити подальшу долю даного приміщення: або відбудувати (реставрувати) або знести.

Для з`ясування правого статусу відповідної будівлі адвокат Хомич І.О. звернувся до Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації з адвокатським запитом, в якому просив повідомити йому інформацію стосовно того чи належить нежитлова будівля клубу і бібліотеки за адресою: АДРЕСА_1 до об`єкту культурної спадщини? Якщо так, то з якого часу та на якій підставі? Чи складалася відносно зазначеного об`єкта облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини? Чи занесений зазначений вище об`єкт до Переліку об`єктів культурної спадщини? Якщо так, то коли саме і на підставі чого? Чи занесено зазначену вище нежитлову будівлю до Державного реєстру нерухомих пам`яток України?

У листі №461/01-08/17 від 07 квітня 2017 року, що наданий у відповідь на запит, зазначено, що Управління культури і туризму облдержадміністрації відповідно до письмового адвокатського запиту, від 31 березня 2017 року інформує, що нежитлова будівля в селі Урвенна Здолбунівського району є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення. Облікова документація стосовно вищезазначеної пам`ятки відсутня. Є в наявності зони охорони пам`ятки, які додано до відповіді. Зазначено також, що дана пам`ятка відноситься до переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до рішення виконавчого комітету Ровенської обласної ради народних депутатів від 28 липня 1990 року №140.

Водночас зазначено, що до Державного реєстру нерухомих пам`яток України пам`ятка не занесена у зв`язку з відсутністю облікової документації.

Судом досліджено рішення виконавчого комітету Ровенської обласної ради народних депутатів від 28 липня 1990 року №140, яке має назву Про перебудову справи охорони, реставрації, експлуатації пам`яток архітектури та містобудування .

Так, виконком обласної Ради народних депутатів, серед іншого, вирішив взяти на державний облік та баланс згідно з доповненим списком знов виявлені пам`ятки та забезпечити в повному обсязі виконання Закону УРСР Про охорону та використання пам`яток історії та культури (пункт 2 рішення).

Рішення має додаток, яким є список пам`ятників архітектури місцевого значення на території Ровенської області. Під номером 26 значиться Заїзд і корчма ХІХ ст., що в селі Урвенна у Здолбунівському районі.

Досліджено також матеріали Львівського філіалу Українського спеціального науково-реставраційного проектного інституту Укрпроектреставрація датовані 1991 роком з відмітками том І та шифр 91-49 із назвою Пам`ятка архітектури. Колишній млин Говорки ХХ ст. та колишній будинок Говорки ХХ ст. в с. Гільча Друга Здолбунівського району, Рівненської області. Заїзд та корчма ХІХ ст. в с. Урвенна Здолбунівського району, Рівненської області. Режимні охоронні зони .

Замовником матеріалів є Рівненське науково-реставраційне управління; стадія: аналіз середовища та обґрунтування меж охоронних зон. Міститься документ, у якому наведено склад тому, до якого входять фотофіксація, анотація до фотофіксації, аналіз середовища та обґрунтування прийнятих меж охоронних зон, схема аналізу зорового сприйняття пам`ятки та графоаналітичне визначення меж охоронних зон.

У анотації до фотофіксації під номером 11 вигляд на заїзд зі сходу. Лінія загального сприйняття , під номером 12 вигляд на заїзд та корчму зі сходу. Лінія основного сприйняття , під номером 13 південно-східний фасад корчми. Лінія загального сприйняття , під номером 14 вигляд на заїзд та корчму з півдня. Лінія основного сприйняття , під номером 15 вигляд на корчму з північного сходу. Лінія основного сприйняття , під номером 16 дворовий фасад заїзду. Лінія основного сприйняття .

У аналізі середовища та обґрунтування прийнятих меж охоронних зон щодо заїзду та корчми ХІХ ст. зазначено, що у селі Урвенна збереглись дві будівлі, в яких за відомостями місцевих жителів, ще на початку ХХ ст. містились заїзд та корчма. Споруди розташовані на центральній магістралі населеного пункту на межі його з селом Гільча-Друга, стоять впритул одна до одної. Внутрішнє планування заїзду частково змінено внаслідок пристосування під сільську раду. В той же час зазначено, що незважаючи на перебудови, обидві споруди мають історико-архітектурну цінність як зразки цивільного будівництва ХІХ ст. специфічного типу, який на території України майже не зберігся. Охоронна зона спільна для всіх трьох пам`яток і включає в себе їх території.

При цьому вбачається, що зони охорони пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення Заїзд та корчма затверджено начальником Управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації Я.М . Мельником за погодженням заступника начальника Головного управління з питань будівництва та архітектури Рівненської облдержадміністрації, головним архітектором області О.Г. Карачанським. У наведеному документі зазначено рік - ХІХ ст. та охоронний номер пам`ятки 114-Рв.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації із заявою, в якій просив провести огляд пам`ятки архітектури місцевого значення , що знаходиться в АДРЕСА_1 , а також подати звернення до Міністерства культури України для вилучення даної пам`ятки з Державного реєстру нерухомих пам`яток України у відповідності до Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1760, Методичних рекомендацій щодо заповнення облікової картки об`єкта культурної спадщини, схвалених наказом Державної служби охорони культурної спадщини від 03 червня 2004 року №11 та Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року №158.

Питання щодо доцільності зняття з державного обліку нежитлової будівлі в селі Урвенна Здолбунівського району Рівненської області розглянуто на засіданні Консультаційної ради з питань охорони культурної спадщини управління культури і туризму облдержадміністрації.

Так, листом №876/01-08/17 від 19 липня 2017 року позивача повідомлено, що 11 липня 2017 року відбулось засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації, на якій розглянуте питання щодо доцільності зняття з державного обліку пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення: Заїзд та корчма (мур.) ХІХ ст., в селі Урвенна Урвенської сільської ради Здолбунівського району. Консультативна рада шляхом голосування одноголосно постановила не знімати з державного обліку пам`ятку архітектури та містобудування місцевого значення: заїзд та корчма (мур.) ХІХ ст. в селі Урвенна Урвенської сільської ради Здолбунівського району, а також рекомендувала сільській раді порушити клопотання в судовому порядку щодо забезпечення збереження пам`ятки.

У матеріалах справи міститься Витяг з Протоколу №2 засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації від 11 липня 2017 року, з якого вбачається, що на засіданні були присутні 13 членів ради.

На засіданні доповідав заступник голови ради, начальник відділу охорони історико-культурної спадщини управління культури і туризму облдержадміністрації. У доповіді звернув увагу на акт технічного огляду пам`ятки від 09 червня 2017 року, за висновками якого пам`ятка вимагає консервації або проведення повних реставраційних робіт. Головний спеціаліст відділу культури і туризму Здолбунівської райдержадміністрації сказав про необхідність проведення консервації пам`ятки з подальшою її музеєфікацією. Завідуючий відділом комунального закладу Рівненський обласний краєзнавчий музей Рівненської обласної ради зазначив про можливість відбудови пам`ятки при бажанні місцевої громади. Відмітив, що пам`ятку не можна знімати з обліку у зв`язку з її архітектурною цінністю. Членом консультативної ради завідувачем кафедрою архітектури та середовищного дизайну, доктором архітектури, доцентом НУВГП, дійсним членом ІКОМОС наголошено на тому, що у відомого польського історика, дослідника замків, палаців і особняків Романа Афтаназі згадується дана пам`ятка як унікальна архітектурна споруда. Секретарем ради, головним спеціалістом відділу охорони історико-культурної спадщини Управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації звернуто увагу на продаж будівлі без погодження з органом охорони культурної спадщини. В свою чергу, доцент кафедри архітектури середовищного дизайну НУВГП, ГАП ПП фірми Аркада , зауважив, що до недавнього часу пам`ятка знаходилась в досить задовільному стані, за її сьогоднішній стан відповідальною є сільська рада.

Досліджено судом також Акт технічного огляду пам`ятки - об`єкту культурної спадщини Заїзд та корчма (мур.) ХІХ ст., село Урвенна №01 від 09 червня 2017 року, який складено комісією у складі заступника голови Здолбунівської районної державної адміністрації, сільського голови Урівенської сільської ради, в.о. начальника відділу містобудування та архітектури Здолбунівськдї районної державної адміністрації, начальника відділу культури і туризму Здолбунівської районної державної адміністрації, головного спеціаліста відділу культури і туризму Здолбунівської районної державної адміністрації.

В акті зазначено, що загальний стан об`єкта незадовільний. Будівля зруйнована та не може використовуватись. Повністю зруйнований дах та частина стін. В будівлі двічі була пожежа. Частково збережена вхідна група з колонами та фронтоном. Залишки стін з вхідної групи сильно пошкоджені багаторічним впливом природних чинників. Всередині сам об`єкт густо заріс бузиною та закиданий залишками зруйнованих стелі та стін. Охоронні дошки відсутні.

У акті зазначено, що об`єкт вимагає консервації або проведення повних реставраційних робіт в силу швидкої його руйнації внаслідок впливу природніх сил та людського фактору. Акт підписано всіма членами комісії.

Окрім того, в матеріалах справи міститься лист Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області від 01 вересня 2008 року №02 р-343, яким рада зверталась до Управління з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації про вилучення з державного реєстру пам`ятки архітектури місцевого значення XIX ст. - Заїзд та корчма, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , у зв`язку з її негативним станом.

На цей лист відповідачем листом від 11 вересня 2008 року №01-8/961 надано відповідь та зазначено, що технічний стан зазначеної пам`ятки дійсно незадовільний, але це не є підставою для вилучення пам`ятки з реєстру.

Не погоджуючись з бездіяльністю Управління з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації Михайленко М.Г. звернувся до суду з даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України Про охорону культурної спадщини 08 червня 2000 року №1805-III (Закон №1805-III).

В Преамбулі Закону №1805-III зазначено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У статті 1 Закону №1805-III наведено визначення термінів, серед яких, об`єкт культурної спадщини, яким є визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

В контексті наведених визначень суд звертає увагу на те, що 14 січня 2005 року набув чинності Закон України від 16 грудня 2004 року №2245-IV Про внесення змін до Закону України Про охорону культурної спадщини (Закон №2245-IV). Наведений закон містить розділ II Прикінцеві положення , пунктом 4 якого визначено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української РСР Про охорону і використання пам`яток історії та культури , до вирішення питання про їх включення (невключення) до Реєстру вважаються пам`ятками відповідно національного чи місцевого значення.

На наведене положення Закону №2245-IV міститься посилання у пункті 5.1 розділу V Перегляд списків (переліків) пам`яток історії та культури, передбачених пунктом 4 розділу II Прикінцеві положення Закону України від 16 грудня 2004 року №2245-IV Про внесення змін до Закону України Про охорону культурної спадщини Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, що затверджено наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року №158 (Порядок №158).

Даний Порядок №158 затверджено відповідно до абзацу третього частини другої статті 14 Закону №1805-III.

З наведених приписів вбачається, що чинними нормативно-правовими актами об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української РСР Про охорону і використання пам`яток історії та культури , віднесено до пам`яток культурної спадщини.

Відтак необґрунтованими є наведені у позовній заяві висновки, стосовно того, що чинним законодавством України правова охорона надається лише об`єктам культурної спадщини, які внесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Необґрунтованим є також твердження про те, що відповідні будівлі не можуть вважатися пам`яткою культурної спадщини оскільки впродовж більше ніж 17 років, відповідна нежитлова будівля, не внесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Тут суд зазначає, що неналежне виконання чинних приписів законодавства щодо вирішення питання про занесення (незанесення) до Реєстру об`єктів культурної спадщини, включених до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення, не має наслідком виключення їх з переліку пам`яток культурної спадщини та припинення їх правової охорони.

Так, відповідно до пунктів 5.2 - 5.4 Порядку №158 для вирішення питання про занесення (незанесення) до Реєстру об`єктів культурної спадщини, включених до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення, зазначених у пункті 5.1 цього розділу, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради забезпечують проведення перегляду цих списків (переліків) (далі - перегляд).

З цією метою орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад можуть створювати комісію з перегляду списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення, зазначених у пункті 5.1 цього розділу, до складу якої входять представники відповідного органу охорони культурної спадщини та кваліфіковані фахівці-практики відповідної спеціалізації (археологи, архітектори, історики, мистецтвознавці тощо), або укладати контракти на проведення перегляду з науково-дослідними та науково-проектними установами, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини (пункт 5.2).

Під час перегляду здійснюється перевірка фактичної наявності об`єкта культурної спадщини, уточнення місцезнаходження (адреси) об`єкта культурної спадщини відповідно до сучасного найменування адміністративно-територіальних одиниць (області, району, міста, селища, села), вулиць, уточнення даних обліку про об`єкт культурної спадщини (назва, датування, вид, категорія), натурні обстеження об`єкта культурної спадщини, визначення його технічного стану, складання акта технічного стану, визначення культурної цінності об`єкта та обґрунтування занесення (незанесення) його до Реєстру, поновлення матеріалів фотофіксації об`єкта культурної спадщини, складання облікової документації.

Під час перегляду з метою виявлення пам`яток, зазначених в абзаці другому пункту 5.1 цього розділу, здійснюється перевірка лише фактичної наявності таких об`єктів, а також уточнення їх місцезнаходження (адреси) відповідно до сучасного найменування адміністративно-територіальних одиниць (області, району, міста, селища, села), вулиць (пункт 5.3).

У проаналізованому вище Акті технічного огляду пам`ятки - об`єкту культурної спадщини Заїзд та корчма (мур.) ХІХ ст., село Урвенна №01 від 09 червня 2017 року зазначено, що об`єкт вимагає консервації або проведення повних реставраційних робіт в силу швидкої його руйнації внаслідок впливу природніх сил та людського фактору. Акт складено комісією до у складі представників відповідного органу охорони культурної спадщини та кваліфікованих фахівців-практиків відповідної спеціалізації.

Обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради є спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини.

Згідно із частиною шостою статті 3 названого Закону рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Відтак, станом на 09 червня 2017 року відсутній висновок компетентного суб`єкта про необхідність зняття з обліку відповідного об`єкту, як такого, що за результатом перегляду визнано таким, що втратив предмет охорони, або відсутній в натурі.

Повноваження органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їх компетенції, а також районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у сфері охорони культурної спадщини відповідно до їхньої компетенції врегульовано статтею 6 Закону №1805-III.

Зокрема, серед повноважень обласних державних адміністрацій здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; визначення меж територій пам`яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони; встановлення режиму використання пам`яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; укладення охоронних договорів на пам`ятки; застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону. Серед повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; забезпечення дотримання режиму використання пам`яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт; організація досліджень об`єктів культурної спадщини, які потребують рятівних робіт.

Так, суд, в свою чергу, не може підміняти відповідного суб`єкта і в рамках даної справи надає оцінку діям та бездіяльності відповідача в межах заявлених позовних вимог.

Окрім того, суд виходить з того, що в силу пункту 5.4. Порядку №158 за результатами перегляду складається Перелік об`єктів культурної спадщини, складений за результатами перегляду списків (переліків) пам`яток історії та культури, передбачених пунктом 4 розділу II Прикінцеві положення Закону України від 16 грудня 2004 року №2245-IV Про внесення змін до Закону України Про охорону культурної спадщини , за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Розгляд зазначеного Переліку з доданою до нього обліковою документацією на кожний із рекомендованих для занесення (незанесення) до Реєстру об`єктів культурної спадщини здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 3.1 розділу III цього Порядку.

За результатами оцінки науково-методичною, консультативною, науковою (вченою) радою відповідно оформлюється протокол, в якому вказуються критерії, яким відповідають (не відповідають) кожен із об`єктів культурної спадщини, що пропонуються для занесення до Реєстру, а також обґрунтовується необхідність зняття з обліку об`єктів, які за результатами перегляду визнані такими, що втратили предмет охорони, або відсутні в натурі (пункт 5.4).

Як вбачається з пункту 3.1, на який міститься посилання у пункті 5.4 Порядку №158, облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об`єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов`язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об`єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1760.

З сукупного аналізу приписів Порядку №158 та матеріалів справи вбачається, що наявність облікової картки об`єкта культурної спадщини тощо є вирішальним для занесення (незанесення) до Реєстру об`єктів культурної спадщини. Водночас її відсутність не змінює статусу об`єкта культурної спадщини і не виключає його з переліку пам`яток.

Суд також звертає увагу на те, що приписи Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1760, на який посилається позивач не спростовують висновків суду, оскільки врегульовують питання занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також визначення категорій пам`яток з метою визначення об`єктів культурної спадщини національного та місцевого значення.

В даному ж випадку спір виник навколо об`єкту культурної спадщини, який є пам`яткою місцевого значення і не потребує визначення відповідної категорії. При цьому, Заїзд і корчма ХІХ ст., що в селі Урвенна у Здолбунівському районі є пам`яткою культурної спадщини в силу положень пункту 4 розділу II Прикінцеві положення Закону України від 16 грудня 2004 року №2245-IV Про внесення змін до Закону України Про охорону культурної спадщини та пункту 5.1 Порядку №158.

Окрім того, суд звертає увагу на ту обставину, що позивачу вже з 2008 року відомо про те, що він є власником пам`ятки культурної спадщини місцевого значення.

Здійснення права власності визначене статтею 319 Цивільного кодексу України, яка серед іншого визначає, що:

- Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ч. 3).

- Власність зобов`язує (ч. 4).

- Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (ч. 5).

- Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом (ч. 8).

Отже, з приписів статті 319 Цивільного кодексу України вбачається, що незалежно від суб`єкта права власності на культурні цінності, особливості його встановлюються законом, а саме Законом №1805-III.

Частиною першою статті 17 цього Закону визначено, що пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Відтак, власником пам`ятки можуть бути як юридичні, так і фізичні особи.

В даному випадку пам`ятка перебуває у приватній власності позивача.

Статтею 23 Закону №1805-III визначено, що усі власники пам`яток незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1805-ІІІ власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього закону та охоронного договору.

З наведених приписів законодавства вбачається, що відповідальність за руйнацію відповідної пам`ятки є результатом невиконання вимог відповідного закону всіма учасниками справи.

З огляду на наведене, оцінивши позовні вимоги в розрізі чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, а також в розрізі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених ОСОБА_1 вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Урвенська сільська рада Здолбунівського району Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації (місцезнаходження юридичної особи: 33028, Рівненська область, місто Рівне, Майдан просвіти, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35103248).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Урвенська сільська рада Здолбунівського району Рівненської області (місцезнаходження юридичної особи: 35715, Рівненська область, Здолбунівський район, село Гільча Друга, вулиця Чеська, будинок 65 А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04386568).

Суддя О.М. Чудак