ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
12 вересня 2019 року № 640/467/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника позивача адвоката Смирнової К.І. (довіреність від 15.05.2019 року №151), ОСОБА_1 , представника відповідача Дяченка С.В. (довіреність від 21.12.2018 року №25/12/100-д), вирішивши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної установи Національний антарктичний науковий центр доДержавної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії, ВСТАНОВИВ:
Державна установа Національний антарктичний науковий центр (далі також - позивач, Замовник) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України (далі також - відповідач, Держаудитслужба), в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі Державної установи Національний антарктичний науковий центр предмет закупівлі за ДК 021-2015: 73110000-6 Дослідницькі послуги (Комплексна послуга з матеріально - технічного забезпечення Українських антарктичних експедицій) за переговорною процедурою Prozorro №UA-2018-10-02-001268-а Державної аудиторської служби України, який було оприлюднено 19.12.2018 року в частині встановлення порушення законодавства щодо неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі та зобов`язання замовника усунути порушення.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що висновок про результати моніторингу закупівлі Державної установи Національний антарктичний науковий центр предмет закупівлі за ДК 021-2015: 73110000-6 Дослідницькі послуги (Комплексна послуга з матеріально - технічного забезпечення Українських антарктичних експедицій) за переговорною процедурою Prozorro №UA-2018-10-02-001268-а Державної аудиторської служби України, який оприлюднено 19.12.2018 року, є протиправним в оскаржуваній частині встановлення порушення законодавства щодо неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі та зобов`язати Замовника усунути порушення.
Позивач не погоджується із оскаржуваною частиною висновку з тих підстав, що порушення законодавства при обранні переговорної процедури закупівлі Замовником відсутні, висновок про наявність порушень є необґрунтованим, оскільки у висновку відсутнє посилання на найменування та реквізити документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення; у висновку не зазначено перелік проаналізованих документів та інформації на підставі яких зроблено висновок про наявність порушень Замовником пункту 2 частини другої статті 35 Закону України Про публічні закупівлі ; у висновку не зазначено, в чому суть порушення законодавства в частині неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі (застосовано переговорну процедуру закупівлі у зв`язку із відсутністю конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи); у висновку не деталізовано суть та обставини допущеного порушення; висновок органу державного фінансового контролю про наявність порушень законодавства в частині неправомірного обрання та застосування процедури не підтверджений жодними доказами; у висновку відсутні посилання на докази, що підтверджують наявність іншого постачальника, окрім єдино можливого, з яким Замовником укладений договір.
На думку позивача, зазначені відомості є обов`язковими для Висновку відповідно до Розділу III Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі , затвердженого наказом Державної аудиторської служби України 23.04.2018 року № 86.
Виконати вимогу про усунення порушень Замовнику ДУ НАНЦ неможливо у зв`язку із недоведеністю наявністю порушення, а також у зв`язку із відсутністю конкретних вимог щодо усунення порушення, оскільки: висновок у констатуючій частині не містить жодних конкретних зобов`язань по усуненню порушень та вказівки органу фінансового контролю, які саме порушення мають бути усунені; у висновку не зазначено, які саме дії необхідно вчинити Замовнику для усунення порушень; у висновку не зазначено, які шляхи, способи усунення порушень та виконання зобов`язань по усуненню порушень, що унеможливлює виконання Замовником цих зобов`язань; у висновку не зазначено, які пропозиції щодо усунення виявлених порушень розроблено Державною аудиторською службою України та надано Замовнику у Висновку за результатами моніторингу закупівлі.
Розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень є однією з основних функцій органу державного фінансового контролю, відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні .
Враховуючи викладене, позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 року справі прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Через канцелярію суду 01.03.2019 року Державною аудиторською службою України подано відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на те, що за результатами моніторингу установлено, що переговорна процедура закупівлі застосована без наявності умов, передбачених пунктом 2 частини другої статті 35 Закону України Про публічні закупівлі .
Так, Держаудитслужбою під час моніторингу досліджено інформацію, яку надано позивачем, та встановлено, що Інститутом рибного законодавства та екології України листом від 08.06.2018 року №02/481 повідомлено про право десяти суден на вилов криля у промисловому сезоні 2018-2019 років.
Відповідачем встановлено, що листами 08.10.2018 року та від 12.10.2018 року компанія Bomelevia Investments Limited повідомила про намір взяти участь у закупівлі.
Водночас, 16.10.2018 року позивачем укладено договір із ТОВ Інтерпромфлот .
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що позивач мав здійснити закупівлю із застосуванням процедури відкритих торгів із оприлюдненням на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення процедури закупівлі англійською мовою, як це визначено пунктом 4 статті 10 Закону України Про публічні закупівлі .
З огляду на зазначене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2019 року клопотання Державної аудиторської служби України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволено. Ухвалено здійснити розгляд справи №640/467/19 в порядку загального позовного провадження. Розгляд справи №640/467/19 розпочати зі стадії відкриття провадження у справі шляхом проведення підготовчого засідання у справі №640/467/19 15.05.2019 року.
Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 15.05.2019 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, справи, призначені до слухання на 15.05.2019 року, зокрема справу №640/467/19, знято з розгляду.
Про призначення наступного судового засідання на 30.05.2019 року сторін повідомлено судом у порядку статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України.
У підготовче засідання 30.05.2019 року прибули представники сторін.
З огляду на те, що позивачем не отримано примірнику відзиву, судом відкладено підготовче засідання до 03.07.2019 року для надання часу позивачу подати відповідь на відзив.
Через канцелярію суду 20.06.2019 року представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву.
У підготовче засідання 03.07.2019 року прибули представники сторін.
Судом поставлено на обговорення питання про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Сторони проти закінчення підготовчого провадження не заперечували.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 року підготовче провадження закрито. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 31.07.2019 року.
У судове засідання 31.07.2019 року прибули представники відповідача. Належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання позивачем явку уповноваженого представника не забезпечено.
Заслухавши вступне слово відповідача, судом оголошено перерву на цій стадії до 12.09.2019 року.
У судове засідання 12.09.2019 року прибули представники сторін.
Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 12.09.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до наказу Держаудитслужби від 21.11.2018 року №268 Про початок моніторингу закупівель , який оприлюднено в електронній системі закупівель 23.11.2018 року, Держаудитслужбою у період з 23.11.2018 року по 14.12.2018 року здійснено моніторинг закупівлі послуги з матеріально-технічного забезпечення Українських антарктичних експедицій (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2018-10-02-001268-а), проведеної позивачем.
За результатами моніторингу зазначеної процедури закупівлі Держаудитслужбою складено за встановленою формою Висновок про результати моніторингу закупівлі від 14.12.2018 року №85 (далі також - Висновок), який затверджено заступником Голови Держаудитслужби Шкуропатом О.Г. та оприлюднено в електронній системі закупівель 19.12.2018 року.
Відповідно до Висновку, під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2018 рік, звіт про результати проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, договір від 16.10.2018 року №16/10-18 з додатковими угодами, пояснення та документи, отримані 11.12.2018 року через електронну систему закупівель.
У частині другій Висновку зазначено, зокрема, що за результатами моніторингу встановлено, що переговорну процедуру закупівлі застосовано без наявності умов, передбачених пунктом 2 частини другої статті 35 Закону України Про публічні закупівлі .
Частиною третьою Висновку зобов`язано Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Вважаючи Висновок в цих частинах протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з метою захисту свого порушеного права.
Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заперечення та пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 25.12.2015 року № 922-VIII Про публічні закупівлі (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №922), Законом України від 26.01.1993 року № 2939-XII Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (із змінами доповненнями) (далі також - Закон №2939), Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року (далі також - Положення №43).
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з положень пунктів 1-2, 7 частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб`єктом владних повноважень визнається орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення 43, Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до пункту 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Отже, Державна аудиторська служба України, у відносинах здійснення державного фінансового контролю, є суб`єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом №2939.
Відповідно до статті 2 Закону №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до статті 5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі , проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в частині другій статті 7-1 Закону № 922, а саме:
дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
За наявності однієї або декількох таких підстав, які визначено частиною другою статті 7-1 Закону № 922, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до частини третьої статті 7-1 Закону № 922 таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.
Відповідно до частини четвертої статті 7-1 Закону №922 строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Частиною першою статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Дослідивши висновок Держаудитслужби від 14.12.2018 року на предмет дотримання процедури, передбаченої статтею 7-1 Закону України Про публічні закупівлі , судом встановлено відсутність її порушення.
Водночас, суд зауважує, що в частині Висновку, що оскаржується (частина друга Висновку) відповідачем не наведено жодного аргументу та не зазначено доказів порушення позивачем пункту 2 частини другої статті 35 Закону №922.
Щодо встановленого Держаудитслужбою порушеного позивачем пункту 2 частини другої статті 35 Закону №922, суд зазначає наступне.
Відповідно до матеріалів справи, судом встановлено, що до прийняття рішення про застосування переговорної процедури з ТОВ Інтерпромфлот позивач вів переписку, зокрема, з Українським науковим центром екології моря Мінприроди України (листи від 14.06.2018 року №202/1, від 27.06.2018 року №01/6-276-а), з Інститутом рибальства та екології моря Держрибгоспу України (листи від 04.06.2018 року №193/1 та від 08.06.2018 року №02/481), із компанією Bomelevia Investments Limited (листи від 08.10.2018 року №268 та від 12.10.2018 року).
Водночас, відповідно до копії Протоколу №44 засідання тендерного комітету позивача 28.09.2018 року, тендерним комітетом прийнято рішення про застосування переговорної процедури закупівлі за ДК 021-2015: 73110000-6 Дослідницькі послуги (Комплексна послуга з матеріально-технічного забезпечення Українських антарктичних експедицій), затверджено тендерну документацію на переговорну процедуру та визначено єдиного можливого учасника переговорної процедури ТОВ Інтерпромфлот .
02.10.2018 року позивачем на веб-порталі Уповноваженого органу оприлюднено повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури закупівлі. Зазначені документи місять обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 2 частини другої статті 35 Закону України Про публічні закупівлі .
Так, відповідно до частини третьої статті 11 Закону №922 тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема: планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону №922 переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 цього Закону.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 35 Закону №922 переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.
Частиною третьою статті 35 Закону №922 передбачено, що за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов`язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення та повинно містити: найменування та місцезнаходження замовника; найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг та місце їх надання; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; найменування, місцезнаходження та контактні телефони учасника (учасників), з яким проведено переговори; ціну пропозиції; обґрунтування застосування переговорної процедури.
Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п`ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв`язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Отже, з аналізу положень Закону №922 слід дійти висновку, що переговорна процедура закупівлі є процедурою, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Для застосування переговорної процедури має бути рішення тендерного комітету, оформлене у вигляді протоколу.
Основними відмінностями переговорної процедури від відкритих торгів та конкурентного діалогу є те, що під час проведення переговорної процедури закупівлі не проводиться аукціон; переговорна процедура не передбачає створення та публікацію тендерної документації; строки проведення цієї процедури є мінімальними; замовник використовує переговорну процедуру як виняток і лише при наявності та документальному підтвердженні однієї з підстав, що перераховані в частині другій статті 35 Закону №922.
Крім іншого, під час проведення цієї процедури замовник вимагає від учасників надання ними інформації, що підтверджує їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Дослідивши зміст копії Протоколу засідання тендерного комітету Державної установи Національного антарктичного наукового центру Міністерства освіти і науки України від 28.09.2018 року №44 судом встановлено, що тендерним комітетом обґрунтовано прийнято рішення щодо відсутності конкуренції судну РКТ-С Море Содружества , яке надається ТОВ Інтерпромфлот , оскільки предметом закупвілі є комплексна послуга з матеріально-технічного забезпечення Українських антарктичних експедицій, в той час, як ТОВ Інтерпромфлот , відповідно до матеріалів переписки із позивачем (лист від 23.07.2018 року №23/07-18), має на борту судна Море Содружества необхідне спеціальне стаціонарне обладнання для наукових досліджень, що необхідний для виконання позивачем Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 року №1002, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 року №397.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що тендерним комітетом позивача правомірно прийнято рішення про застосування переговорної процедури закупівлі за ДК 021-2015: 73110000-6 Дослідницькі послуги (Комплексна послуга з матеріально-технічного забезпечення Українських антарктичних експедицій), затверджено тендерну документацію на переговорну процедуру та визначено єдиного можливого учасника переговорної процедури ТОВ Інтерпромфлот .
Крім того, суд звертає увагу позивача на виключне право тендерного комітету Замовника здійснювати вибір процедури закупівлі відповідно до положень Закону №922.
Щодо доводів відповідача про ігнорування позивачем листів компанії Bomelevia Investments Limited від 08.10.2018 року та від 12.10.2018 року, якою повідомлено про намір взяти участь у закупівлі, та про прохання провести тендерну процедуру, суд зазначає наступне.
З аналізу положень Закону №922 слід дійти висновку, що під час проведення процедури переговорів учасниками має бути надано інформацію, що підтверджує їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Дослідивши листи компанії Bomelevia Investments Limited від 08.10.2018 року та від 12.10.2018 року, на які посилається відповідач, судом встановлено, що компанією вирішено надати відповіді на всі питання позивача у разі проведення офіційної тендерної процедури, виклавши кваліфікаційні критерії у тендерній пропозиції.
З огляду на те, що позивачем, як Замовником, проводилася переговорна процедура, за результатами якої тендерний комітет замовника здійснює вибір процедури закупівлі, суд дійшов висновку, що у листах компанії Bomelevia Investments Limited від 08.10.2018 року та від 12.10.2018 року не було викладено інформації щодо кваліфікаційних критеріїв, порівнявши які, позивач міг прийняти рішення про їх конкурентоспроможність кваліфікаційним критеріям ТОВ Інтерпромфлот .
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відповідність переговорної процедури закупівлі позивача пункту 2 частині другій статті 35 Закону №922 та протиправність висновку Держаудитслужби в частинах встановлення порушення законодавства щодо неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі та зобов`язання замовника усунути порушення.
Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейським судом з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначено, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
На переконання суду, позивачем надано належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного висновку з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення від 27.12.2018 року №631 за подання позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 921 грн.00 коп.
З огляду на те, що судом визнано протиправними та скасовано висновок про результати моніторингу закупівлі Державної установи Національний антарктичний науковий центр предмет закупівлі за ДК 021-2015: 73110000-6 Дослідницькі послуги (Комплексна послуга з матеріально - технічного забезпечення Українських антарктичних експедицій) за переговорною процедурою Prozorro №UA-2018-10-02-001268-а Державної аудиторської служби України, який було оприлюднено 19.12.2018 року в частині встановлення порушення законодавства щодо неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі та зобов`язання замовника усунути порушення, стягнення судового збору на користь позивача підлягає за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України.
Керуючись статтями 6, 9, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Державної установи Національний антарктичний науковий центр задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі Державної установи Національний антарктичний науковий центр: предмет закупівлі за ДК 021-2015: 73110000-6 "Дослідницькі послуги" (Комплексна послуга з матеріально - технічного забезпечення Українських антарктичних експедицій) за переговорною процедурою Prozorro №UA-2018-10-02-001268-а Державної аудиторської служби України, який оприлюднено 19.12.2018 року в частині встановлення порушення законодавства щодо неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі та зобов`язання замовника усунути порушення.
3. Стягнути на користь Державної установи Національний антарктичний науковий центр (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 16, код ЄДРПОУ 21574751) суму сплаченого судового збору у розмірі 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 4 , код ЄДРПОУ 40165856).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 294, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: Державна установа Національний антарктичний науковий центр (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 16, код ЄДРПОУ 21574751);
Відповідач: Державна аудиторська служба України (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 4 , код ЄДРПОУ 40165856).
Повне рішення складено 24.09.2019 року.
Суддя Л.О. Маруліна
Дата ухвалення рішення | 12.09.2019 |
Оприлюднено | 26.09.2019 |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Маруліна Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні