Постанова

від 25.09.2019 по справі 200/6296/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року справа №200/6296/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Міронова Г.М., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року (повний текст складено 20 серпня 2019 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/6296/19-а (суддя І інстанції - Циганенко А.І.) за позовом ОСОБА_1 до Донецького апеляційного суду, Ліквідаційної комісії апеляційного суду Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача-1, Донецького апеляційного суду, відповідача-2, Ліквідаційної комісії апеляційного суду Донецької області, у якому просив суд: - визнати неправомірною бездіяльність Донецького апеляційного суду, Ліквідаційної комісії апеляційного суду Донецької області щодо відмови в перерахунку позивачу суддівського стажу, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років, та відмову в зарахуванні до суддівського стажу його роботу на посаді стажиста Торезького міського народного суду Донецької області в період з 01 серпня 1989 року по 14 жовтня 1991 року; щодо відмови відповідачів у видачі позивачу довідки з зарахуванням стажу роботи на посаді судді, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років, відповідно до його стажу роботи на посаді судді більше 30 років, - 70 відсотків посадового окладу; - зобов`язати Донецький апеляційний суд, Ліквідаційну комісію апеляційного суду Донецької області зробити перерахунок суддівського стажу, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років та зарахувати до суддівського стажу роботу на посаді стажиста Торезького міського народного суду Донецької області в період з 01 серпня 1989 року по 14 жовтня 1991 року; зобов`язати відповідачів видати довідку з зарахуванням стажу роботи на посаді судді, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років, відповідно до його стажу роботи на посаді судді більше 30 років, - 70 відсотків посадового окладу.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в період з 14 жовтня 1991 року по 13 грудня 2016 року позивач працював на посадах судді, заступника голови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, судді апеляційного суду Донецької області. Наказом голови Апеляційного суду Донецької області № 410к від 13 грудня 2016 року позивач звільнений з займаної посади у зв`язку з виходом у відставку. З 14 грудня 2016 року перебуває на обліку в Слов`янському об`єднаному Управлінні Пенсійного Фонду України як суддя у відставці та отримую щомісячне довічне грошове утримання.

Законом України від 12 липня 2018 року №2509-VIII Пpo внесення змін до закону України Про судоустрій і статус суддів статтю 137 Закон України від 02 червня 2016 року Про судоустрій і статус суддів доповнено частиною другою такого змісту: До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді .

Позивач вважає, що оскільки вказана норма, для зарахування суддівського стажу, відсилає до норм законів, що діяли в часі до набрання нею чинності, то на його думку, сама ця норма вказує на те, що вона має зворотну дію в часі.

Законом СРСР від 04 серпня 1989 року № 328-1 Пpo статус суддів в СРСР (далі - Закон № 328-1) були встановлені вимоги, які діяли з 01 грудня 1989 року до 10 лютого 1993 року при обранні суддів на посаду вперше. Статтею 8 Закону № 328-1 встановлювалось, що народним суддею міг бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, мав вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен.

В жовтні 1991 року згідно до вимог ст.8 Закону № 328-1 позивача вперше було обрано на посаду судді у зв`язку з тим, що він відповідав цим вимогам, в тому числі в зв`язку з тим що йому було зараховано стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років, а саме стаж на роботі стажиста суду з серпня 1989 року по жовтень 1991 року. До обрання ОСОБА_1 , суддею вперше, іншої роботи за юридичною спеціальністю, ніж роботи стажиста суду, він не мав.

Позивач вважає, що відповідачами протиправно не зараховано до суддівського стажу роботу позивача на посаді стажиста, не проведено перерахунок суддівського стажу та не надано довідку, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року у справі № 200/6296/19-а у задоволенні позову - відмовлено.

Позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачі, не довели правомірність своєї відмови в зарахуванні до суддівського стажу позивача на посаді стажиста суду, не надали докази того, що законодавством Союзу РСР і УРСР не зараховуюся до суддівського стажу стаж роботи на посаді стажиста суду.

Відповідачами на адресу суду надіслано відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів та вимог останньої заперечували, вважаючи їх безпідставними, а прийняте судом першої інстанції рішення, яке просили залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 (а.с.14-15).

Позивач є суддею у відставці Апеляційного суду Донецької області (посвідчення № НОМЕР_4) та отримує пенсію за віком, про що свідчить копія пенсійного посвідчення серія НОМЕР_2 (а.с.16).

01 серпня 1989 року ОСОБА_1 призначено стажером Торезького міського народного суду відповідно до наказу начальника управління юстиції виконкому Донецької обласної Ради народних депутатів (а.с.31) та запису 10 у трудовій книжці НОМЕР_3 (а.с.23).

14 жовтня 1991 року позивач вибраний народним суддею Слов`янського міськнарсуду (наказ №931 від 11 жовтня 1991 року).

13 грудня 2016 року наказом Апеляційного суду Донецької області №410к суддю ОСОБА_1. відраховано зі штату апеляційного суду Донецької області у зв`язку із поданням заяви про відставку (том 1, а.с.220).

Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 13 грудня 2016 року №3.4-14/195/16 стаж роботи судді станом на 13 грудня 2016 року складає 29 років 01 місяць 23 дня (том 1, а.с.223).

З довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 13 грудня 2016 року №3.5-12/192/2016 убачається, що розмір заробітної плати діючого судді Апеляційного суду Донецької області, який враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утриманні суддям у відставці склав 28 160,00 грн., у тому числі: оклад - 17 600,00 грн.; доплата до посадового окладу за вислугу років (60%) - 10 560,00 грн. (том 1, а.с.224).

29 січня 2019 року позивач звернувся до Донецького апеляційного суду та Ліквідаційної комісії апеляційного суду Донецької області з заявами, у яких просив зробити перерахунок стажу роботи на посаді судді та зарахувати до стажу роботи на посаді судді, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років, стаж роботи за юридичною спеціальністю понад 2 роки в Торезькому міському суді Донецької області з серпня 1989 року по жовтень 1991 року, який було враховано при обранні позивача суддею вперше. Також просив надати довідку про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на 01 січня 2019 року з врахуванням доплати за вислугу років, відповідно до його стажу роботи на посаді судді більше 30 років, - 70 відсотків посадового окладу (а.с.17-20).

Відповідно до листів Донецького апеляційного суду від 04 лютого 2019 року №3.4-41/18/2019 та Ліквідаційної комісії апеляційного суду Донецької області від 04 лютого 2019 року №3.4-03/3/2019 позивачу надана відповідь на зазначені заяви. Вказано, що враховуючи те, що позивача було звільнено з посади судді до набрання Законом законної сили (Рішення Вищої ради юстиції від 08.12.2016 № 3058/0/15-16) Донецький апеляційний суд не вбачає підстав для перерахунку стажу роботи на посаді судді. Для розрахунку відповідного стажу необхідно керуватися нормами Закону України Про судоустрій і статус суддів , які діяли на дату звільнення з посади судді (а.с.21-22).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 141 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI Про судоустрій та статус суддів , в редакції Закону України Про забезпечення права на справедливий суд від 12 лютого 2015 року №192-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року №1-8/2016, визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

На момент виходу судді ОСОБА_1. у відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до статті 137 Закону №1402-VIII, у редакції яка діяла на час виходу позивача у відставку, до стажу роботи на посаді судді зараховувалася лише робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

У пункті 34 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положень Закону №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Аналогічна норма, містилася і у Законі №2453-VI від 07 липня 2010 року, а саме пункт 11 Розділ XIII Прикінцеві положення регламентує, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Законом України Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів в зв`язку з прийняттям Закону України Про Вищий антикорупційний суд від 12 липня 2018 року №2509-VІІІ внесено зміни до Закону України Про судоустрій і статус суддів де статтю 137 доповнено частиною другою такого змісту: До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право на призначення судді . Вказана норма набрала чинності лише 05 серпня 2018 року. Передбачені частиною 2 статті 137 Закону № 1402-VIІІ положення щодо зарахування (перерахунок) стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді, здійснюється з дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів від 12 липня 2018 року № 2509-VIII, тобто з 05 серпня 2018 року.

Дана позиція узгоджується з позицією Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України, викладеної в спільному листі від 05 листопада 2018 року №41783/0/9-18, №2664/0/2-18, №01-6757/18, №9рс-1112/18, №1-22433/18, №02/3878 Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді , адресованого вісім апеляційним та місцевим судам. Згідно з яким, суди, враховуючи положення частини 2 статті 137 та абзацу 4 пункту 34 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIІІ, видають накази про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді з 05 серпня 2018 року.

Судом встановлено, що позивач реалізував своє право на відставку 13 грудня 2016 року, тобто до внесення змін Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VIII Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів .

За приписами статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку що зміни внесені Законом України від 12 липня 2018 року №2509-VIII Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів на позивача не розповсюджуються, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року у справі № 200/6296/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року у справі № 200/6296/19-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 25 вересня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Г.М. Міронова

І.В. Сіваченко