Постанова

від 24.09.2019 по справі 120/354/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/354/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

24 вересня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Шидловського В.Б. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Вінницької митниці ДФС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агронутс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Вінницької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2019 року ТОВ Агронутс звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області та Вінницької митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішень.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2019 позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області та Вінницької митниці Державної фіскальної служби України № 47-р/65/1-р від 17.12.2014 "Про взаємодію структурних підрозділів ДФС під час здійснення додаткових заходів щодо експорту товару "горіхи волоські";

- визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області та Вінницької митниці Державної фіскальної служби України № 170/15/1-р від 24.06.2015 "Про взаємодію структурних підрозділів ДФС під час здійснення додаткових заходів щодо експорту товару "горіхи волоські".

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального права просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. 17 вересня 2019 року позивачем подано до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 17.12.2014 року ГУ ДФС у Вінницькій області та Вінницькою митницею ДФС прийнято спільне розпорядження № 47-р/65/1-р Про взаємодію структурних підрозділів ДФС під час здійснення додаткових заходів щодо експорту товару горіхи волоські .

24.06.2015 року відповідачами прийнято спільне розпорядження № 170/15/1-р Про взаємодію структурних підрозділів ДФС під час здійснення додаткових заходів щодо експорту товару «горіхи волоські» . Крім того, в подальшому прийнято Розпорядження №307-р/29/1-р від 27.10.2015 року «Про внесення змін до Розпорядження від 24.06.2015 року №170/15/1-р» .

Позивач вважаючи, що прийняті розпорядження є такими, що порушують його права та законні інтереси, з метою їх скасування звернувся до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, порядок взаємодії структурних підрозділів ДФС, зокрема взаємодії ГУ ДФС у Вінницькій області з Вінницькою митницею ДФС, визначає ДФС України, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236 це віднесено до виключних повноважень ДФС. Таким чином, територіальні структурні підрозділи ДФС самостійно вирішувати питання організації взаємодії не можуть.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, слід зазначити, що повноваження органів доходів і зборів визначені Митним кодексом України та іншими законами України. Зокрема, відповідно до положень статті 545 зазначеного Кодексу саме центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, спрямовує, координує та контролює діяльність митниць, зокрема і діяльність Вінницької митниці, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та іншими законами України. Зазначений орган в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання. Таким центральним органом є Державна фіскальна служба (ДФС) України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року №236 затверджено Положення про Державну фіскальну службу України, відповідно до якого ДФС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (пункт 1 Положення). Відповідно до вимог цього Положення саме ДФС України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний експортний контроль під час проведення митного контролю та митного оформлення (абз.89 пункту 4 Положення) та з метою організації своєї діяльності координує та контролює діяльність своїх територіальних органів та організовує їх взаємодію з державними органами та органами місцевого самоврядування (абзац 8 пункту 5 Положення).

Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області діє на основі Положення про Головне управління ДФС України у Вінницькій області, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України (чинне Положення затверджено наказом ДФС від 27.03.2017 року № 202).

Відповідно до пункту 3.16 цього Положення ГУ ДФС у Вінницькій області є територіальним органом ДФС України, який підпорядковується ДФС. Головне управління ДФС у Вінницькій області є органом доходів і зборів.

Відповідно до вказаного Положення ГУ ДФС у Вінницькій області у межах повноважень, на основі і на виконання доручень Державної фіскальної служби України видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання (пункт 9 Положення).

Разом з тим, відповідно до Положення про Головне управління ДФС України у Вінницькій області, під час виконання покладених на неї завдань ГУ ДФС у Вінницькій області може здійснювати взаємодію з Митницею на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці лише в установленому порядку (пункт 8).

Порядок взаємодії структурних підрозділів ДФС, зокрема, взаємодії ГУ ДФС у Вінницькій області з Вінницькою митницею ДФС, визначає ДФС України, оскільки відповідно до постанови Кабінетом Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 це віднесено до виключних повноважень ДФС (абзац 8 пункту 5 Положення про Державну фіскальну службу України).

Отже, з наведеного вбачається, що територіальні структурні підрозділи ДФС самостійно вирішувати питання організації взаємодії не можуть, оскільки вони здійснюють взаємодію лише в установленому порядку.

Крім того, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення та інші документи організаційно-розпорядчого характеру видаються відповідачами виключно на основі та на виконання доручень ДФС з наступних підстав.

Відповідно до статті 546 Митного кодексу України, що митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів. Митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і підпорядковується йому, Митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, Митного кодексу України, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

На виконання зазначеної норми закону наказом Державної фіскальної служби України від 21.08.2014 №63 затверджено Положення про Вінницьку митницю ДФС, відповідно до якої Вінницька митниця Державної фіскальної служби України є територіальним органом ДФС України, який підпорядкований ДФС. У своєї діяльності Вінницька митниця керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, що належать до компетенції ДФС, наказами ДФС, дорученнями керівника ДФС, його першого заступника та заступника, іншими актами законодавства. Вінницька митниця у межах повноважень , на основі та на виконання доручень ДФС видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання (пункт 8 Положення). Підписує такі накази начальник Митниці (підпункт 10.16 пункту 10 Положення); він також дає обов`язкові для виконання державним службовцям та працівникам Митниці доручення (підпункт 10.17 пункту 10 Положення).

Так, в матеріалах справи наявні висновки науково-правової експертизи від 20.12.2018 року щодо надання правової оцінки законності видання та змісту спільних розпоряджень ГУ ДФС у Вінницькій області та Вінницької митниці ДФС, виконаної Радою науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. ОСОБА_1 . Корецького НАН України відповідно до звернення директора ТОВ "Агронутс" ОСОБА_2 .

Згідно узагальнюючих результатів та висновків науково-правової експертизи, обов`язки, покладені досліджуваними Розпорядженнями на учасників робочої групи, не відповідають положенням Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів, що регулюють права та обов`язки співробітників державної фіскальної та митної служби України, а також порядок здійснення митного оформлення товарів.

Вирішення питання щодо законності (незаконності) розпоряджень, що є предметом цього дослідження, є предметом відповідного конституційно-правового механізму. Найбільш ефективними є судовий механізм визнання незаконними таких актів або їх перегляд під час проведення процедури адміністративного оскарження Державною фіскальною службою України.

У випадку наявності суперечностей між положеннями досліджуваних Розпоряджень та інших нормативно-правових актів України співробітники державної фіскальної та митної служби України під час реалізації визначених у розпорядженні завдань повинні керуватись нормами законів та інших нормативно - правових актів України, що мають більш високу юридичну силу.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, відповідачами, які за своїм правовим статусом є територіальними органами ДФС, вирішено питання про координування та організацію взаємодії територіальних органів ДФС.

Однак, як правильно було визначено судом першої інстанції, оскаржуване рішення не містить інформації про наявність відповідного доручення центральним органом - ДФС.

Слід зазначити, що згідно вимог частини четвертої статті 7 та статті 545 Митного кодексу України, Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 (із змінами), рішення щодо координації та взаємодії територіальних органів ДФС має повноваження приймати виключно Державна фіскальна служба України як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та відповідно до покладених завдань координує та контролює діяльність своїх територіальних органів та організовує їх взаємодію, спрямовує, координує та контролює діяльність митниць, здійснює інші повноваження, передбачені Митним кодексом України та іншими законами України. Зазначений центральний орган виконавчої влади відповідно до положень статті Митного кодексу України та Положення про нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 236 (із змінами), в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання, зокрема і з питань взаємодії територіальних органів ДФС.

Проте, для територіальних органів ДФС України таких повноважень чинним законодавством не передбачено.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що питання організації взаємодії Головного управління ДФС у Вінницькій області та Вінницької митниці ДФС не віднесено до їх повноважень, оскільки це є виключним повноваженням Державної фіскальної служби України, а тому приймаючи оскаржувані розпорядження відповідачі діяли не в межах та спосіб передбачений чинним законодавством.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що спільні розпорядження Головного управління ДФС у Вінницькій області та Вінницької митниці ДФС від 17.12.2014 року № 47-р/65/1-р та від 24.06.2015 року № 170/15/1-р за формою і змістом не відповідають законодавчим та іншим нормативно-правовим актам з питань організації діяльності цих державних органів, а також завданням та повноваженням Головного управління ДФС у Вінницькій області та Вінницької митниці ДФС.

Доводи апелянта - Вінницької митниці ДФС про те, що оскаржувані розпорядження жодним чином не порушують і не можуть порушувати права позивача на здійснення зовнішньо-економічної діяльності, яка провадиться з дотриманням вимог, зокрема митного законодавства, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Слід звернути увагу, що права та обов`язки посадових осіб та інших працівників державної фіскальної та митної служби визначаються з урахуванням вимог Конституції України, Митного кодексу України, Податкового кодексу України, інших законів та нормативно-правових актів, а також відповідних посадових інструкцій.

Посадовими особами органів доходів і зборів є працівники податкових і митних органів України, на яких покладено виконання завдань органів доходів і зборів, зазначених у статті 544 Митного кодексу України, здійснення організаційного, юридичного, фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення органу доходів і зборів. Регулювання правового становища посадових осіб органу доходів і зборів України здійснюється відповідно до Конституції України, Податкового і Митного кодексів України, Закону України "Про державну службу", Закону України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" та інших законодавчих і нормативно-правових актів України, що регулюють порядок проходження служби в органах доходів і зборів. Конкретні права та обов`язки працівників органів доходів і зборів України визначаються на основі кваліфікаційних характеристик в посадових інструкціях, що затверджуються відповідними керівниками в межах визначеної компетенції.

При здійсненні аналізу змісту розпоряджень, що є предметом дослідження, вбачається невідповідність положень їх розпорядчої частини щодо покладення додаткових завдань на посадових осіб Вінницької митниці положенням чинного законодавства щодо здійснення державної митної справи.

Так, зокрема, у пункті 2 Розпорядження Головного управління ДФС у Вінницькій області та Вінницької митниці ДФС від 17.12.2014 року № 47-р/65/1-р зазначено, що посадових осіб Вінницької митниці ДФС після прийняття митної декларації до митного оформлення товару "горіхи волоські" негайно письмово інформувати керівника робочої групи про початок митного оформлення вказаної експортної операції (з наданням електронним або факсимільним зв`язком документів, поданих декларантом...).

Оскільки, Головне управління ДФС у Вінницькій області відповідно до Положення є територіальним органом ДФС, а керівником робочої групи був визначений в.о. заступника начальника - начальника СУ ФР ГУ Міндоходів у Вінницькій області Кавун С.М., положення зазначеного пункту Розпорядження не відповідають вимогам частини третьої статті 546 Митного кодексу України, де у другому реченні у якості імперативу вказано, що не допускається втручання у діяльність митниць інших територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Аналогічно не відповідають вимогам частини третьої статті 546 Митного кодексу України і положення пункту 2 Розпорядження Головного управління ДФС у Вінницькій області та Вінницької митниці ДФС України від 24.06.2015 року № 170/15/1-р, згідно якого було визначено керівника та співкерівників робочої групи. Зокрема, керівник робочої групи - заступник начальника ГУ ДФС у Вінницькій області Янчук С ОСОБА_3 А. та співкерівники - начальник оперативного управління ГУ ДФС у Вінницькій області Сирватка В.Я., та заступник начальника Вінницької митниці ДФС України Абрамович О.В.

З урахуванням Розпорядження 27.10.2015 року №301-р/29/1-р "Про внесених змін до Розпорядження від 24.06.2015 №170/15/1-р", відповідно до якого було внесено зміни до складу робочої групи, а саме : керівником робочої групи визначено ОСОБА_4 - першого заступника начальника ГУ ДФС у Вінницькій області, співвкерівниками - Янчука С.А. - заступника начальника ГУ ДФС у Вінницькій області.

Оскільки відповідно до зазначених розпоряджень керівники та співкерівники робочих груп наділені організаційно-розпорядчими та контрольними повноваженнями, це слід розглядати як втручання у діяльність митниці з боку іншого територіального органу ДФС (у кокретному випадку - Головного управління ДФС у Вінницькій області), що заборонено приписами статті 546 Митного кодексу України.

У зв`язку з цим є такими, що не відповідають вимогам частини третьої статті Митного кодексу України, положення п.п. 3.6 і 3.7 Розпорядження від 17.12.2014 року № 47-р/65/1-р щодо зобов`язання посадових осіб митниці, отримавши від керівника або співкерівників робочої групи інформацію, вжити заходів щодо недопущення порушення митного законодавства при здійсненні митного оформлення товару "горіхи волоські" в митному режимі "експорт" (пункт 3.6).

Також не відповідає вимогам частини третьої статті 546 Митного кодексу України положення п. 2.2.17 Розпорядження Головного управління ДФС у Вінницькій області та Вінницької митниці ДФС України від 24.06.2015 року № 170/15/1-р та внесеними змінами до Розпорядження 27.10.2015 №301-р/29/1-р, яким начальників митних постів Вінницької митниці ДФС після отримання від ГУ ДФС області інформації щодо наявності порушення податкового законодавства службовими особами підприємства-експортера товару "горіхи волоські" або інших порушень, відкриття кримінального провадження, зобов`язано вжити заходів щодо недопущення порушення митного законодавства при здійсненні митного оформлення товару "горіхи волоські" в митному режимі "експорт".

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що прийняті відповідачами в оскаржуваному рішенні приписи - додаткові вимоги щодо документів та відомостей, виходять за межі переліку, встановленого Митного кодексу України та прямо порушують права, свободи та законні інтереси позивача як суб`єкта підприємницької діяльності - експортера товару "горіхи волоські", що полягає, серед іншого, в обмеженні митного оформлення вказаного товару.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного розпорядження №47-р/65/1-р Про взаємодію структурних підрозділів ДФС під час здійснення додаткових заходів щодо експорту товару горіхи волоські та розпорядження №170/15/1-р Про взаємодію структурних підрозділів ДФС під час здійснення додаткових заходів щодо експорту товару "горіхи волоські", а тому позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апелянта щодо пропущення позивачем строку звернення до суду, колегія суддів відхиляє, оскільки як правильно було зазначено судом першої інстанції дійшов строк звернення до суду позивачем не пропущено, так як про можливе порушення своїх прав та інтересів позивачу стало відомо лише 12.10.2018, а саме листа-відповіді від 12.10.2018 №11029/10/02-32-21-12.

Отже, доводи апеляційних скарг не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Вінницької митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Шидловський В.Б. Драчук Т. О.