Рішення

від 17.09.2019 по справі 147/408/19

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тростянецький районний суд

Вінницької області

справа № 147/408/19

номер провадження № 2/147/410/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року Тростянецький районний суд Вінницької області у складі :

головуючого судді Дудікова А.В.,

при секретарі Подолян Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу №147/408/19 за позовом ОСОБА_1 до Верхівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Верхівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно.

В обгрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з земельного паю та житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 . Зазначений будинок, станом на 15.04.1991 р. відносився до суспільної групи робочий двір, до складу якого входила ОСОБА_2 Спадкоємцем до майна покійної за заповітом є ОСОБА_1 , який своєчасно прийняв спадщину, оскільки у визначений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Інші спадкоємці відсутні. Позивач звернувся до Тростянецького державного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. У видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок. Позивач просив суд визнати за ним право власності на цілий житловий будинок та господарські споруди, які розташовані в АДРЕСА_1 , та належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 .

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 08.04.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 29.07.2019 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 встанолено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ладижин Тростянецького району Вінницької області, його батьками записані: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 (а.с. 69).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 встанолено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Писарівка Жмеринського району Вінницької області, її батьками записані: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_2 (а.с. 70).

26.03.1983 р. ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на - ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 71).

11.07.2008р. секретар Верхівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області посвідчила заповіт, який зареєстровано в реєстрі за №275, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що мешкає в селі Верхівка Тростянецького району Вінницької області, на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження на все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 (а.с. 7).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 81 років, про що 30.05.2017 р. складено відповідний актовий запис №13 (а.с. 6).

У листі завідувача Тростянецької державної нотаріальної контори від 22.03.2019р. №138/02-17 вказано, що так як документ, що посвідчує право власності спадкодавця на вищезазначений житловий будинок у нього відсутній, він має право звернутися до суду з позовом для визнання за ним права власності на вказаний вище житловий будинок після померлої (а.с. 11).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Верхівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, ОСОБА_2 , 1935 р.н., була зареєстрована та проживала до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в с . Верхівка по АДРЕСА_1 . У померлої таких спадкоємців, як малолітні, неповнолітні, неповнолітні непрацездатні діти, непрацездатний вдівець та непрацездатні батьки, відповідно до ст. 1241 ЦК України, які мали б право на обов 'язкову частку, немає. Спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відповідно до ст. 1261 ЦК України на підставі заповіту, посвідченого від її імені секретаря Верхівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області 11.07.2008р., за реєстром № 275, є ОСОБА_1 , 1984 р.н., який своєчасно прийняв спадщину, тому що фактично вступив в управління спадковим майном та подав до Тростянецької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. За наявною в Верхівській сільській раді інформацією, заповіт на даний час ніким не скасовано та не змінено. До складу спадкового майна належить житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 . За даними земельно-шнурової книги Верхівської сільської ради запис №1, біля господарства за адресою: АДРЕСА_1 числиться земельна ділянка площею 0,2892 га, з правовим режимом: 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та 0,0392 га для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується записами у даній книзі №148 Верхівської сільської ради. За даними господарських книг сільської ради станом на 15 квітня 1991 року господарство відносилося до категорії службових дворів. Членами двору були: голова двору ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

Згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 площею 80,6 кв.м, житловою площею 44,0 кв.м,, допоміжною площею 36,6 кв.м., складається з житлового будинку - А; веранди - а, літньої кухні - Б, вхідного ганку - б; господарської будівлі - В; прибудови - в; гаража - Г; хліва - Г1; надвірної вбиральні - Д; будівлі входу в погріб - Е; погреба - еп; хвіртки - 1; брами - 2; огорожі - 3; огорожі - 4; вимощення - 1. Даний будинок та господарські споруди були побудовані 1982 р. (а.с. 12-16).

Порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР був встановлений інструкцією, яка була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року та втратила чинність згідно наказу Держжитлокомунгоспу N 56 від 1З грудня 1995 року.

Згідно з пунктами 4, 7 цієї Інструкції підлягали реєстрації всі будинки і домоволодіння , у тому числі належні громадянам на праві особистої власності, і здійснювалась вона на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів, перелік яких додано до вказаної Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Пленум Верховного Суду України у п. 9 своєї постанови від 04 жовтня 1991 року № 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок роз`яснив, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Вказаною інструкцією обов`язковою була реєстрація права власності на житлові будинки в органах БТІ лише у містах і селищах міського типу, однак не у сільській місцевості.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п. 43 Постанови КМУ від 25 грудня 2015 року № 1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

- документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

- виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Дані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що вказане домоволодіння побудовано відповідно до діючого на час його будівництва законодавства та належним чином було зареєстровано органом місцевого самоврядування в погосподарській книзі.

Згідно листа № 10-1387/0/4-12 від 27.09.2012 року Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ роз`яснив, що відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на придбане, побудоване до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його придбання, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Аналогічну правову позицію було висловлено ВСУ у постанові від 13 червня 2012р. у справі № 6-54цс12, яка є обов`язковою для врахування судами України.

З огляду на викладене судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 належав житловий будинок та господарські споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із частиною п`ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно спадкової справи №283/2017р. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини звертався 03.08.2017 р. ОСОБА_1 (а.с. 36). А отже, позивач у визначений ч.1 ст. 1270 ЦК України, звернувся до нотаріальної контори з відповідною заявою.

Позивач отримав 08.02.2018 р. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3,0500 га в межах згідно з планом, розташованої на території Верхівської сільської ради, Тростянецького району Вінницької області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - 0524180800:01:002:0364, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №109729, виданого Тростянецькою районною державною адміністрацією Вінницької області 03.08.2005 р. та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010502200485 (а.с. 56).

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Водночас, в оформленні права на спадщину на спадкове майно та видачі відповідного свідоцтва позивачу, нотаріусом фактично було відмовлено у зв`язку з відсутністю документу, що посвідчує право власності спадкодавця на житловий будинок.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і спадкоємцем до її майна за заповітом є онук ОСОБА_1 , який своєчасно прийняв спадщину, оскільки у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому позов про визнання за ним права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , а саме житлового будинку та господарських споруд, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , які належали останній за життя, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Верхівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинок та господарські споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , громадянин України, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач - Верхівська сільська рада Тростянецького району Вінницької області, місцезнаходження якої: с.Верхівка, вулиця Шкільна, 61, Тростянецький район, Вінницька область.

Суддя: