Ухвала

від 20.09.2019 по справі 621/2501/18

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/2501/18

2/621/681/19

УХВАЛА

20 вересня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

позивач - Заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Черкашина О. Ю.

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,

представник відповідача - Щербак Т. М.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Селянське фермерське господарство "Дельта",

третя особа на стороні відповідачів - Фермерське господарство "Дельта+",

представник відповідачів та третьої особи - Маркевич В. В.

третя особа - Відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Зміївської районної державної адміністрації,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представників відповідачів про закриття провадження у справі за позовною заявою про визнання незаконним та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок, скасування їх державної реєстрації, повернення земельних ділянок,

у с т а н о в и в:

Заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Черкашина О. Ю. звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , Селянського фермерського господарства "Дельта" з наступними вимогами:

1. Визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Харківській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" від 22.01.2016: №411-СГ, 412-СГ, 413-СГ та від 17.03.2016 №1799-СГ.

2. Визнати недійсними укладені 01.02.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 три договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, загальною площею 54,3000 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області, скасувавши їх державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №№ 13436361, 13438979, 13437914.

3. Визнати недійсними укладені 30.03.2016 між ОСОБА_1 та сільськогосподарським фермерським господарством "Дельта" договори суборенди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, загальною площею 54,3000 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області, скасувавши їх державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №№ 14031107, 14032326, 14031467.

4. Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) та селянське фермерське господарство "Дельта" (код ЄДРПОУ - 30343845) повернути у відання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ - 39792822) земельні ділянки загальною площею 54,3000 га (кадастрові номери: 6321784500:02:000:2798, 6321784500:02:000:2799, 6321784500:02:000:2800).

5. Судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 01.10.2018, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 13.11.2018, відмовлено у відкритті провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено, ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 01.10.2018 та постанову Харківського апеляційного суду від 13.11.2018 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в справі.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 18.04.2019 була залишена без руху через ненадання документа про сплату судового збору.

В установлений судом строк представник позивача - заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Черкашина О. Ю. подала платіжні доручення про сплату судового збору та копії позовних заяв.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 07.05.2019 відкрито провадження у справі.

18.06.2019 адвокат Маркевич В. В. в інтересах відповідача ОСОБА_1 подав до суду клопотання про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, відповідно з яким суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

На обґрунтування клопотання зазначив, що вивчивши зміст постанови Верховного Суду від 03.04.2019, Штих Ю.П. вважає, що на момент (07.05.2019) відкриття провадження у справі, вказана справа мала розглядатися за правилами господарського судочинства з огляду на суб`єктний склад сторін спірних правовідносин.

Так, Верховний Суд зазначив, що ключовою обставиною для вирішення питання про судочинство, за яким мають розглядатись позови між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, є факт реєстрації/не реєстрації Фермерського господарства на момент відкриття провадження у справі.

22.11.18 ОСОБА_1 було створено Фермерське Господарство "ДЕЛЬТА+" (код в ЄДРПОУ 42641815), відомості про що є загальновідомими позаяк знаходяться у вільному доступі на веб-порталі Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ФГ "ДЕЛЬТА+" фактично і використовує спірні земельні ділянки у своїй господарській діяльності, адже, відповідно до Статут господарства, право користування земельними ділянками загальною площею 54,3 га (кадастрові номери: НОМЕР_2 :02:000:2798, 6321784500:02:00:2799, 6321784500:02:000:2800) є внеском засновника - ОСОБА_1 .

Крім висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.04.2019 по справі № 621/2501/18, відповідач вважав, що доцільно врахувати і висновки про правильне застосування норм права, зазначені в пунктах 47, 48 Постанови Великої Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 317/2520/15-ц, в яких зазначено: "п. 47. за змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. 48. Відтак, спори, пов`язані з наданням без проведення земельних торгів в оренду земельної ділянки існуючому фермерському господарству шляхом надання в оренду додаткової земельної ділянки для ведення фермерського господарства його засновнику і подальшого передання цієї ділянки у користування фермерського господарства, мають розглядатися за правилами господарського судочинства".

Зважаючи на вищезазначене, спори юридичних осіб, зокрема органів державної влади та місцевого самоврядування, із зареєстрованими в установленому порядку фермерськими і господарствами мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

20.09.2019 представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області - Щербак Т. М. також звернулася з клопотанням про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

На обґрунтування клопотання зазначила, що зі змісту позовної заяви вбачається, що спір пов`язаний з наданням без проведення земельних торгів в оренду земельної ділянки фізичній особі для ведення фермерського господарства з подальшим переданням цієї ділянки у користування селянському фермерському господарству.

Предметом спору у даній справі є дотримання процедури надання фізичній особі земельних ділянок для створення (ведення) фермерського господарства.

На час отримання спірної земельної ділянки, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 є засновником, кінцевим бенефіціарним власником СФГ "Дельта", (код ЄДРПОУ 30343845, зареєстрованого 24.06.1999 року).

Сторонами у спірних правовідносинах є засновник селянського Фермерського господарства "Дельта" ОСОБА_1 з питань своєї діяльності та прокуратура, що звернулася до суду за захистом інтересів держави, тому вважала що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Незважаючи на те, що одним із відповідачів по справі є фізична особа ОСОБА_1 та СФГ "Дельта", учасником спірних правовідносин є зареєстроване фермерське господарство, якому як вважає позивач і надана в суборенду зазначена вище земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Якщо під час розгляду за правилами цивільного судочинства справи щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, суд встановить, що на момент відкриття провадження у цій справі фермерське господарство вже було зареєстроване, суд постановляє ухвалу про закриття провадження, оскільки така справа має розглядатися за правилами господарського судочинства. ;

Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц.

Враховуючи вищевикладене, спори юридичних осіб, зокрема органів державної влади та місцевого самоврядування, із зареєстрованими в установленому порядку фермерськими господарствами мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

Крім того представником відповідача викладено доводи щодо недоведеності заступником керівника Чугуївської місцевої прокуратури під час звернення до Зміївського районного суду Харківської області підставв для здійснення представництва інтересів держави.

Адвокат Маркевич В. В. в підготовчому засіданні підтримав подане ним клопотання а також і клопотання представника відповідача Щербак Т. М.

Прокурор ОСОБА_2 не заперечував проти задоволення клопотань про закриття провадження у справі.

Вислухавши доводи учасників процесу, суд дійшов наступного:

У відповідності з пунктом 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, виявлення тієї обставини, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, залежно від стадії цивільного процесу, є підставою для відмови у відкриття провадження у справі, а якщо провадження у справі вже відкрито, то це є підставою для закриття провадження у справі.

Як зазначено вище, ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 01.10.2018, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 13.11.2018, відмовлено у відкритті провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Тобто суд під час прийняття позовної заяви дійшов висновку про те, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства з тих самих підстав, що зазначені у клопотаннях представників відповідачів про закриття провадження у справі.

Водночас, Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено, ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 01.10.2018 та постанову Харківського апеляційного суду від 13.11.2018 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в справі.

У рішенні суду касаційної інстанції зазначено, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є насамперед юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України; у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, установлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Зокрема, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства (частина друга статті 134 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 973-IV (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно із частиною третьою статті 7 Закону № 973-IV земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону № 973-IV).

Відповідно до вимог статей 89, 91, 92 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладенням договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього, натомість відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Відповідно до частини першої статті 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Аналогічні норми викладено у статті 12 Закону № 973-IV.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону № 973-IV після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин з метою створення фермерського господарства в порядку, визначеному законом, на конкурентних основах.

Спори фермерських господарств, які є юридичними особами, з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Таким чином, якщо на момент відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, фермерське господарство вже було зареєстрованим, така справа має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Якщо ж на час відкриття провадження у справі щодо такого спору про користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не було зареєстрованим, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц (провадження № 14-262цс18) та від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц (провадження № 14-282цс18).

У цій справі ОСОБА_1 звернувся 17 червня 2015 року до ГУ Держгеокадастру у Харківській області із заявою про надання йому в оренду спірних земельних ділянок для подальшого їх використання новоствореним ним фермерським господарством, оскільки отримання земельних ділянок у користування діючим фермерськими господарствами передбачена інша процедура з проведення земельних торгів (аукціону) та з відповідною заявою про надання земельних ділянок у користування має звернутись безпосередньо фермерське господарство, а не фізична особа (його засновник).

Крім того, у своїй заяві ОСОБА_1 указував, що право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства він не використав.

Але після отримання зазначених земельних ділянок у користування ОСОБА_1 нового фермерського господарства так і не створив, а передав їх в суборенду вже діючому СФГ Дельта (яке зареєстроване ним ще в 1999 році), що свідчить про недобросовісність його дій при отриманні спірних земельних ділянок з метою уникнення процедури земельних торгів та розширення площ земельних ділянок, які використовуються СФГ Дельта , а не для створення нового фермерського господарства, яке він так і не створив.

Із заявою про надання спірних земельних ділянок СФГ Дельта не зверталось, йому вони не виділялись та в установленому порядку не передавались.

У цій справі спірні земельні ділянки надані в оренду ОСОБА_1 як громадянину України на підставі договорів оренди землі від 1 лютого 2016 року, укладених між ним та ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Таким чином, з огляду на суб`єктний склад сторін, характер спірних правовідносин у цій справі, спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі 619/1680/17-ц.

Крім того, суд касаційної інстанції вказав на необхідність перевірити законність повторного надання ОСОБА_1 в користування земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Та обставина, що на цей час ОСОБА_1 створено ФГ "Дельта+", яке фактично використовує спірні земельні ділянки, та яке вступило у справу як третя особа на стороні відповідачів, не змінило складу сторін у розглядуваному спорі.

Будь-яких позовних вимог до ФГ "Дельта+" позивачем не пред`явлено, а тому немає підстав для висновку, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, клопотання представників відповідачів про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 13, 197, 200, 222, ст. 255, 259-261 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Маркевича В. В. та клопотання представника відповідача Головне управління Держгеокадастру у Харківській області - Щербак Т. М. про закриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 25.09.2019.

Головуючий: В. В. Овдієнко