Рішення

від 24.09.2019 по справі 574/896/19

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/896/19

Провадження №2/574/425/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Біжівської сільської ради Буринського району Сумської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом в інтересах ОСОБА_2 мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік останньої ОСОБА_3 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина на належне йому майно. До складу спадкового майна ввійшла, в тому числі, земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,9992 га, право власності на яку було посвідчено за спадкодавцем державним актом на право приватної власності на землю серії Р3 №733576. ОСОБА_2 прийняла спадщину шляхом спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, входячи до кола спадкоємців першої черги за законом. Однак в даному державному акті невірно зазначене цільове призначення земельної ділянки, а саме товарне сільськогосподарське виробництво , замість правильного для ведення особистого селянського господарства , у зв`язку з чим ОСОБА_2 не може отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі. Просив визнати за останньою право власності на цю земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмовою заявою.

Представник відповідача Біжівської сільської ради в задоволенні позовної заяви не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмово листом.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, подавши заяви про розгляд справи у їх відсутність, тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у підготовчому судовому засіданні з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Зокрема, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який проживав в с.Біжівка, Буринського району, Сумської області, у зв`язку з чим відкрилася спадщина на його майно, що підтверджується копією свідоцтва про смерть спадкодавця, копією свідоцтва про укладення шлюбу та копією паспорта ОСОБА_2 (а.с.6-7,29-33).

До складу спадкового майна ввійшла, в тому числі, земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,9992 га, яка розташована на території Біжівської сільської ради, Буринського району, Сумської області, що належала ОСОБА_3 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №733576, виданого Біжівською сільською радою 11.06.2003 року, що підтверджується копією державного акту, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.9-28).

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина ОСОБА_2 , відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на день смерті постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не заявила про відмову від неї, входячи до кола спадкоємців за законом першої черги, що підтверджується довідкою Біжівської сільської ради та інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.8,54-56).

Однак нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину на вище зазначене майно, оскільки в державному акті, який посвідчує право власності спадкодавця на цю земельну ділянку невірно зазначене її цільове призначення, а саме товарне сільськогосподарське виробництво , замість правильного для ведення особистого селянського господарства , що вбачається з письмового роз`яснення приватного нотаріуса Головенської Л.В. (а.с.41).

Разом з тим, як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, Державний акт серії Р3 №733576 був виданий спадкодавцю на підставі розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 28.08.2002 року №194 і площа земельної ділянки значиться 1,9992 га з кадастровим номером 5920980800:05:004:0610, а її цільове призначення Для ведення особистого селянського господарства (а.с.10-15).

В силу ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак наявність вищевказаних розбіжностей, щодо цільового призначення земельної ділянки у державному акті, унеможливили отримання ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину на це нерухоме майно, оскільки в силу п.4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Мінюсту України 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. При цьому відповідно до ст. 47 Закону Про нотаріат нотаріус не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства (а.с.41).

Разом з тим, дослідженими судом доказами беззаперечно встановлено, що зазначена земельна ділянка належала спадкодавцю ОСОБА_3 , а запис, щодо цільового призначення земельної ділянки у правовстановлюючому документі, що підтверджує право власності останнього на неї, не може бути виправлений так, як і не може бути виданий дублікат державного акту, у зв`язку з внесенням змін до Законів України Про державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відповідно до яких з 01 січня 2013 року державні акти на право власності на земельні ділянки не видаються, однак документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою видані до набрання чинності цим Законом , є дійсними (п.10 ст.28-1 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державний земельний кадастр ), що підтверджується, роз`ясненням відділу у Буринському районі головного управління Держгеокадастру у Сумській області (а.с.39).

Відповідно до п. г ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, а ч.1 ст.131 цього Кодексу передбачено, що громадяни та юридичні особи, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно ч.1 ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 22 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції від 01.01.2016 року) передбачено, документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим законом та іншим нормативно-правовим актам. Не розглядаються документи з підчищеннями, або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Згідно ст.27 цього Закону, державна реєстрація права власності проводиться, в тому числі, на підставі свідоцтва про право на спадщину, державного акту на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року та рішення суду, що набрали законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

При цьому, в силу ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Право на землю гарантується Конституцією (ч.2 ст. ст.373 ЦК).

Частиною 3 статті 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону й не порушує права чи інтереси інших осіб, а також те, що ОСОБА_2 прийняла спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом власності на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-7, 10-13, 23, 200, 206, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.81,126, 131 ЗК України, ст.ст.16, 328, 392, 1216-1218, 1222, 1223, 1225, 1233, 1268, 1296, 1297 ЦК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Біжівської сільської ради Буринського району Сумської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Біжівка, Буринського району, Сумської області ОСОБА_3 , право власності на земельну ділянку площею 1,9992 з кадастровим номером 5920980800:05:004:0610 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Біжівської сільської ради Буринського району Сумської області, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №733576, виданого Біжівською сільською радою народних депутатів 11.06.2003 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №24.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: