Ухвала

від 18.09.2019 по справі 757/33840/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2019 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання заступника начальника відділу організації процесуального керівництва у перейнятих провадженнях, спільних слідчих груп, управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №12017100100008734.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2019 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про арешт майна та накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучено в ході проведення обшуку приміщень №227, 234, 236, 251, які розташовано за адресою: м. Київ, вул. Болсуновська, 2, а саме комп`ютери у кількості 19 одиниць марки «Apple» моделі «іМас».

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що вказане майно, яке вилучено під час проведення обшуку, підлягає арешту з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження, забезпечення спеціальної конфіскації чи конфіскації майна, як виду покарання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представника власника майна про законність ухвали слідчого судді та необхідності залишення її без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017100100008734 від 22.07.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 258-5 КК України, за фактами шахрайського заволодіння коштами Посольства Азербайджанської Республіки в Україні під час проведення ремонтних робіт, самовільного зайняття земельної ділянки Посольства та фінансування іноземними громадянами у співучасті з громадянами України діяльності терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР».

02.07.2019 року заступник начальника відділу організації процесуального керівництва у перейнятих провадженнях, спільних слідчих груп, управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме комп`ютерів у кількості 19 одиниць, вилучених в ході проведення обшуку приміщень № 227, 234, 236, 251, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Болсуновська, 2, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 липня 2019 року у задоволенні клопотання сторони обвинувачення відмовлено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, наведених вимог закону слідчий суддя дотримався в повному обсязі.

Відмовляючи у накладенні арешту на майно, слідчий суддя зазначає про те, що з наданих матеріалів провадження не вбачається відповідність майна ознакам речового доказу, а відтак відсутня правова підстава, передбачена ч. 3 ст. 170 КПК України для арешту вказаного майна.

Апеляційний суд погоджуються з таким висновком суду першої інстанції та вважає його належним чином обґрунтованим, таким який підтверджується доданими матеріалами справи.

Доводи прокурора про відповідність арештованого майна ознакам речового доказу за наведених вище обставин не заслуговують на увагу та є неспроможними.

Істотних порушень норм КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це зазначається в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням викладеного, за об`єктивним переконанням колегії суддів, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 липня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання заступника начальника відділу організації процесуального керівництва у перейнятих провадженнях, спільних слідчих груп, управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №12017100100008734, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/4413/2019 Категорія ст.170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1