Справа № 760/16841/19
Провадження № 1-кс/760/8995/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2019 року м. Київ
Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво № 1402/10 від 25.06.1998р. про право на заняття адвокатською діяльністю та договір про надання правової допомоги),
розглянув клопотанняадвоката ОСОБА_3 ,подане вінтересах ТОВ«СЛУЖБА ОХОРОНИ«СТЕЛС-1»,про скасуванняарешту майнав кримінальному провадженні № 32019100000000109 від 07.02.2019р., -
В С Т А Н О В И В:
До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що 26.02.2019р., на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2019р. проведено обшук в нежитловому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд.7, приміщення № 158, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: фінансово-господарських документів по взаємовідносинам ТОВ «Служба Безпеки Стелс» (код ЄДРПОУ 30636236) та ТОВ «Учбово-методичний центр служба охорони Стелс» (код ЄДРПОУ 25660921).
В ході проведення обшуку в нежитловому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд.7, приміщення № 158, було виявлено та вилучено комп`ютер (моноблок) марки «Apple» Serial No.:C02T81EKGF1J у кількості 1 шт.; носій інформації S/N: WU2U10130490 у кількості 1 шт.; печатку ТОВ «Київальянссервіс» (код 327719113) у кількості 1 шт.; печатку ТОВ «Фортесс» (код 36926978) у кількості 1 шт.; печатку ТОВ «Дефенд» (код 25660921) у кількості 1 шт.; печатку ТОВ «Офіссервісплюс» (код 38638878) у кількості 1 шт.
06.03.2019р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва накладений арешт на майно (речі та документи) виявлені та вилучені 26.02.2019р. в ході проведення обшуку за адресою м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд.7, приміщення № 158, зокрема, на комп`ютер (моноблок) марки «Apple» Serial No.:C02T81EKGF1J, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, на думку адвоката ОСОБА_3 , вказаний арешт накладено необґрунтовано, оскільки нежитлове приміщення під № 158, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 7, перебуває у оренді не тільки юридичних осіб ТОВ «Служба безпеки CTEЛC», ТОВ «Учбово-методичний центр служба охорони Стеле», а також і ТОВ «СЛУЖБА ОХОРОНИ «СТЕЛС-1» (код СДРПОУ 35334510), яке немає ніякого відношення до обставин, які є предметом розслідування в даному кримінальному провадженні.
Крім того, під час проведення обшуку в кабінеті № 1 «Генеральний директор», який орендує ТОВ «СЛУЖБА ОХОРОНИ «СТЕЛС-1», слідчим було вилучено комп`ютер (моноблок) марки «Apple» Serial No.:C02T81EKGFlJ, який належить ТОВ «СЛУЖБА ОХОРОНИ «СТЕЛС-1» на праві власності.
На думку адвоката, арешт на майно ТОВ «СЛУЖБА ОХОРОНИ «СТЕЛС-1», з метою забезпечення речових доказів, був накладений необґрунтовано, тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні адвокат підтримав подане клопотання та просив його задовольнити в повному обсязі.
Уповноважений слідчий СУ ФР ДФС у м. Києві в судове засідання не з`явився хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду клопотання. Відповідно до ст. 174 КПК України його неявка не є перешкодою для розгляду клопотання, у зв`язку з чим слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд у його відсутності.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали клопотання та матеріали клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні № 32019100000000109 від 07.02.2019р. (справа № 760/6206/19), слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, які звертаються з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Зі змісту ч. 1 ст. 170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В ході судового розгляду клопотання встановлено, що слідчими 9-го слідчого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 32019100000000109 від 07.02.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.
06.03.2019р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва накладений арешт на майно (речі та документи) виявлені та вилучені 26.02.2019р. в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд.7, приміщення № 158, зокрема, на комп`ютер (моноблок) марки «Apple» Serial No.:C02T81EKGF1J, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Під час вирішення питання про накладення арешту на вказаний комп`ютер, слідчий суддя прийшов до висновку, що вилучені під час обшуку речі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та у відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 98 КПК України можуть бути використані як доказ факту вчинення кримінального правопорушення, в зв`язку з чим наявна необхідність в накладенні арешту на вказане майно.
Аналізуючи вказані в ухвалі слідчого судді від 06.03.2019р. правові підстави для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що арешт на вказаний комп`ютер (моноблок) марки «Apple» Serial No.: НОМЕР_1 , накладений необґрунтовано з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Європейський суд з прав людини при здійсненні правосуддя неодноразово звертав увагу на: структуру статті 1 Першого протоколу, а саме «три норми»: Ця стаття містить три окремі норми. Перша норма, яка має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма стосується випадків позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам вона міститься в другому реченні частини першої. Третя норма визнає, що держави мають право, зокрема, контролювати використання майна, відповідно до загальних інтересів, шляхом запровадження законів, які вони вважають необхідними для забезпечення такої мети; ця норма міститься в частині другій.
Перед тим як з`ясувати, чи було дотримано першу норму, Суд повинен встановити застосовність у цій справі решти двох норм. Рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) від 23 вересня 1982 р., заяви №№ 7151/75; 7152/75, серія А, № 52.
Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.
Суд також наголошує на тому, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу № 1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.
З`ясовуючи, чи дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава має право користуватися широкими межами свободи розсуду як у виборі засобів примусового виконання наказів, так і у з`ясуванні виправданості наслідків такого виконання наказів у світлі загальних інтересів виконання, що спрямоване на досягнення мети, поставленої даним законом. У таких сферах, як житлова, що відіграє центральну роль у забезпеченні добробуту й економічної політики в сучасному суспільстві, Суд поважатиме законодавчі рішення, якщо вони відповідають загальним інтересам і ґрунтуються на чітко сформульованому розумному вмотивуванні (див. рішення у справі «Мелахер та інші проти Австрії» (Mellacher and Others v. Austria), заяви №№ 10522/83; 11011/84; 11070/84, рішення від 19 грудня 1989 р., п. 48, та у справі «Шассанью та інші проти Франції» (Chassagnou and Others v. France) [GC], від 29 квітня 1999 р., заяви №№ 25088/94, 28331/95 та 28443/95, п. 75). Рішення у справі «"Іммобільяре Саффі" проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [GC] від 28 липня 1999 р., заява № 22774/93, п. 49.
Так, у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» заявники скаржились на те, що постанова муніципалітету міста Стокгольм, яка дозволяла місцевій владі відчужувати за своїм бажанням практично без обмежень будь-яку власність, порушувала їхнє право власності за статтею 1 Протоколу № 1. Суд ухвалив, що хоч подібне відчуження теоретично залишало за власниками право користуватися та розпоряджатися своєю власністю, однак практично їхні можливості робити це були обмежені настільки, що застосування шведського закону справді порушувало їхнє право на вільне володіння своїм майном. Розглянувши справу, Суд також підкреслив свою думку про те, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, та зауважив, що у випадку позбавлення власності, встановлені обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування.
Як вбачається з наданих адвокатом ОСОБА_3 слідчому судді копій документів, нежитлове приміщення під № 158, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 7, перебуває у оренді не тільки юридичних осіб ТОВ «Служба безпеки CTEЛC», ТОВ «Учбово-методичний центр служба охорони Стеле», а також і ТОВ «СЛУЖБА ОХОРОНИ «СТЕЛС-1» (код СДРПОУ 35334510).
Крім того, під час проведення обшуку в кабінеті № 1 «Генеральний директор», який орендує ТОВ «СЛУЖБА ОХОРОНИ «СТЕЛС-1», слідчим було вилучено комп`ютер (моноблок) марки «Apple» Serial No.:C02T81EKGFlJ, який належить ТОВ «СЛУЖБА ОХОРОНИ «СТЕЛС-1» на праві власності.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Чинним Кримінальним процесуальнимкодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя вважає, що арешт на комп`ютер (моноблок) марки «Apple» Serial No.:C02T81EKGFlJ, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладений ухвалою слідчого судді від 06.03.2019р. необґрунтовано, оскільки з наданих слідчому судді документів видно, що даний об`єкт належить іншій юридичній особі, а в матеріалах самого клопотання про арешт майна відсутні обґрунтовані докази, які б вказували, що даний комп`ютер є об`єктом кримінального правопорушення, набутий кримінально протиправним шляхом, зберіг на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Наявність в матеріалах клопотання постанови про визнання вилучених речей речовим доказом, відповідно до положень чинного Кримінального процесуального кодексу України, не є беззаперечним фактом відповідності майна критеріям ст. 98 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06.03.2019р. на комп`ютер (моноблок) марки «Apple» Serial No.:C02T81EKGFlJ скасуванню.
Керуючись ст.ст. 131-132, 170, 171, 173, 174, 309, 369, 371-372, 395 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И В:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ТОВ «СЛУЖБА ОХОРОНИ «СТЕЛС-1», про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 32019100000000109 від 07.02.2019р. задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06.03.2019р., на майно (речі та документи) виявлені та вилучені 26.02.2019р. у ході проведення обшуку за адресою м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд.7, приміщення № 158, а саме: комп`ютер (моноблок) марки «Apple» Serial No.:C02T81EKGF1J у кількості 1 шт.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2019 |
Оприлюднено | 21.02.2023 |
Номер документу | 84511911 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Солом'янський районний суд міста Києва
Вишняк М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні