Постанова

від 22.10.2009 по справі 14/40

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2009 року 11:00 № 14/40

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючої судді Літвінової А.В., суддів Степанюка А.Г. та Мазур А.С., при секретарі судового засідання Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:

від позивачів : ОСОБА_1 , Рось Володимира Віталійовича

від відповідачів: Пильгун Ольги Олександрівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 та ОСОБА_4 до Державної податкової адміністрації України державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва прозобов`язання скасувати ідентифікаційний номер На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 жовтня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової адміністрації України та державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання права на проживання без ідентифікаційного номеру, а саме:

- зобов`язання Державної податкової адміністрації України скасувати ідентифікаційні номери позивачів;

- зобов`язання Державної податкової адміністрації України виключити ідентифікаційні номери позивачів та всю інформацію про них з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів;

- зобов`язання Державної податкової адміністрації України здійснювати в подальшому облік позивачів, як платників податків та інших обов`язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем та по-батькові та за місцем проживання);

- зобов`язання державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва здійснювати в подальшому облік позивачів, як платників податків та інших обов`язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем та по-батькові та за місцем проживання);

- зобов`язання Державної податкової адміністрації України знищити облікові картки з ідентифікаційним номерами позивачів;

- зобов`язання державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва проставити у паспортах позивачів відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірення підпису відповідальної особи гербовою печаткою.

Позовні вимоги обґрунтовано порушеннями відповідачами приписів Закону України Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів`та права позивачів здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру за раніше встановленою формою обліку.

Представник відповідачів проти позову заперечив з посиланням на те, що позивачами не була дотримана процедура, визначена Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 за №1345/9944.

В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідачів проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 17.01.2008 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулись до Державної податкової адміністрації України із заявами про ліквідування їх ідентифікаційних номерів з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів, виключення з інформаційного фонду відомостей про індивідуальні ідентифікаційні номери позивачів та знищення облікових карток з особистими даними, що були внесені до Державного реєстру.

Окрім цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 17.01.2008 звернулись до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва із заявами, в яких просили:

- поставити в паспортах заявників відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою;

- зберегти за ними форму обліку платника податків та інших обов`язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру (за прізвищем, іменем та по-батькові);

- виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про їх індивідуальні ідентифікаційні номери та загальні відомості заявників;

- знищити облікові картки з особистими даними заявників, що були заповнені та на підставі яких були внесені дані про них та присвоєно ним ідентифікаційні номери до Державного реєстру.

Листом Державної податкової адміністрації України від 28.01.2008 №1810/С/29-2115 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 повідомлено, що для вчинення відповідних дій позивачам необхідно звернутися до органу державної податкової служби за місцем їх реєстрації відповідно до Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 за №1345/9944.

Після проходження визначеної даним Порядком процедури та після видачі довідок за формою №В3 заявникам органом внутрішніх справ буде проставлена відмітка у паспортах (про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера).

Крім цього, державна податкова адміністрація України повідомила позивачів, що для облікових карток за формою 1ДР, установлено строк їх зберігання -3 роки, після завершення якого вони знищуються згідно вимог Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 №1153.

Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва надаючи відповіді на заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_4 своїми листами від 28.01.2008 №133/С/29-230 та №132/С/29-230, відповідно, повідомила, що для вирішення поставлених заявниками питань їм необхідно, відповідно до Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів, звернутися до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (за місцем проживання) для заповнення заяви встановленої форми та подати копії додатків: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності). Позивачів було повідомлено, що після проставлення відмітки у паспорті за ними буде збережено раніше встановлену форму обліку платника податку.

Крім цього, державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва повідомила ОСОБА_4 , що її облікова картка 1ДР, яка була заповнена 11.11.1998, після закінчення терміну зберігання була знищена.

Аналізуючи викладені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Згідно статті 1 Закону України Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів`від 22.12.1994 №320/94-ВР Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів (далі - Державний реєстр) - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов`язані сплачувати податки, збори, інші обов`язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.

Для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов`язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Положеннями частини другої статті 5 названого Закону встановлено, що до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

Відповідно до частини третьої цієї ж статті реєстрація фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування.

З метою виконання положень Закону України Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів`та врегулювання питання щодо внесення відмітки до паспорта громадянина України, який через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, розроблений Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів, який затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 за №1345/9944 (далі за текстом - Порядок).

Відповідно до пунктів 1.2 та 1.5 Порядку відмітка вноситься до паспорта громадянина України. Особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, у разі наявності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 2 до Порядку.

При цьому, пунктом 2.2 Порядку встановлено, що особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, пред`являє до органу державної податкової служби: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).

Відповідно до розділу 3 Порядку посадова особа органу державної податкової служби отримує заповнену заяву з додатком. У разі відсутності розбіжностей між даними заяви та пред`явленими документами приймає заяву, про що робить відповідний запис на заяві та формує особову справу. Після прийняття заяви орган державної податкової служби за місцем реєстрації особи проводить перевірку наявності інформації про особу в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів (далі - ДРФО) щодо достовірності поданих даних. У термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви орган державної податкової служби надає заявнику довідку, форму якої наведено в додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови. Термін дії довідки - 30 календарних днів.

Положеннями розділів 4 та 5 Порядку визначено, що фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою №В3 та паспорт громадянина України. За результатом розгляду звернення, у разі відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7 - 9 сторінку паспорта відмітку, зміст та форму якої наведено в додатку 4 Порядку ( Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера , із зазначенням прізвище, ім`я та по батькові і підпису посадової особи, дати, номеру довідки за формою №В3).

Окрім цього, згідно пункту 7 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 02.09.1993 № 3423-ХІІ записи і відмітки у паспорті здійснюються паспортною службою.

Відповідно до пункту 6.1 Порядку після надходження відривного корінця до форми №В3 від органу внутрішніх справ щодо внесення відмітки до паспорта громадянина посадова особа органу державної податкової служби протягом двох тижнів учиняє відповідні дії щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів.

З матеріалів справи вбачається, що не заперечувалось представником позивачів, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не зверталися до органу державної податкової служби за своїм місцем реєстрації з відповідними заявами та необхідними документами.

За відсутності відповідних заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та недотриманням відповідного порядку вирішення питання щодо відмови від ідентифікаційного номера, органами державної податкової служби відповідне питання по суті не розглядалось.

А тому суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва.

В свою чергу, суд вважає необхідним зазначити, що вимога зобов`язати державну податкову інспекцію у Святошинському районі міста Києва проставити у паспортах позивачів відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою, не підлягає задоволенню, оскільки Порядком чітко встановлено, що відмітки про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера вносяться відповідним органом внутрішніх справ (завірення гербовою печаткою не передбачено). Тобто, зазначена вимога необґрунтовано сформована до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва.

Щодо вимог позивача зобов`язати Державну податкову адміністрацію України скасувати ідентифікаційні номери позивачів, виключити ідентифікаційні номери позивачів та всю інформацію про них з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів, суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню, адже попередньо встановлено судом недотримання позивачем положень Порядку. Джерелами формування інформаційного фонду Державного реєстру є, зокрема, дані районних державних податкових інспекцій. Враховуючи, що позивачі у встановленому порядку офіційно не повідомляли відповідний орган державної податкової служби про відмову від ідентифікаційного номера через свої релігійні або інші переконання, у Державної податкової адміністрації України відсутні підстави вчиняти дії з виключення всієї інформації про позивача з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів.

Щодо вимоги позивачів зобов`язати Державну податкову адміністрацію України знищити облікові картки з особистими даними позивачів, що були заповнені та на підставі яких були внесені дані про них та присвоєно їм ідентифікаційні номери до Державного реєстру, суд дійшов висновку, що вони також не підлягають задоволенню. До відома позивачів доводилось, що для облікових карток за формою 1ДР установлено строк їх зберігання -3 роки, після завершення якого вони знищуються.

У відповідності до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 35, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Літвінова А.В.

Суддя Степанюк А.Г.

Суддя Мазур А.С.

Постанову виготовлено в повному обсязі 29.10.2009