Постанова

від 25.09.2019 по справі 916/1051/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/1051/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Поліщук Л.В., Разюк Г.П.

секретар судового засідання: Клименко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Каранфілова О.В., довіреність № 18-0014/39276, дата видачі : 19.07.18;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - Роїк О.О., довіреність № 463, дата видачі : 01.11.18;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

- Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

- Національного банку України

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21 листопада 2018 року про призначення судової експертизи та зупинення провадження

у справі № 916/1051/18

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»

про звернення стягнення на предмет іпотеки

головуючий суддя - Волков Р.В., судді Петренко Н.Д., Рога Н.В.

місце ухвалення ухвали: Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 25.09.2019р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року Національний банк України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" в якому просить суд:

-в рахунок погашення заборгованості ПАТ КБ Приватбанк за кредитним договором №54 від 02.10.2014р. (з усіма змінами та доповненнями до нього) перед Національним банком України в загальній сумі заборгованості 856 944 000,00 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №103 від 07.10.2014р., укладеного між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаджибей", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. та зареєстрованим в реєстрі за №4537, а саме:

земельну ділянку площею 10,0000 га, за кадастровим номером 5123781300:01:002:0854 з місцем розташування: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив АДРЕСА_1 Золотий берег , ділянка №92, 93,94,95,96; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 468573151237; Право власності зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності 7215568;

земельну ділянку площею 10,0000 га, за кадастровим номером 5123781300:01:002:0855, з місцем розташування: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив Золотий берег , ділянка №112,113,114,115, 116; реєстраційний номер нерухомого майна 468665851237; Право власності зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності 7216982;

- встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України Про виконавче провадження :

земельної ділянки за кадастровим номером 5123781300:01:002:0854 за початковою ціною 10 647 000,00 грн. без ПДВ;

земельної ділянки за кадастровим номером 5123781300:01:002:0855 за початковою ціною 10 647 000,00 грн. без ПДВ.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.10.2014р. між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк було укладено Кредитний договір №54 з укладанням у подальшому додаткових договорів до нього.

07.10.2014р. в якості забезпечення виконання зобов`язань між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" укладено Іпотечний договір №103, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. та зареєстрований в реєстрі за №4537.

З посиланням на норми Цивільного кодексу України та Закону України Про іпотеку позивач зазначає, що ПАТ КБ Приватбанк як позичальником та ТОВ Гаджибей як іпотекодавцем зобов`язання за Кредитним договором не виконані, отже Національний банк України набув право звернення стягнення на предмет іпотеки, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2018 року відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» .

27.08.2018р. від відповідача до суду надійщло клопотання про призначення у справі судової оціночно-земельної експертизи. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач послався на те, що позивачем позовні вимоги заявлено про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №103 (на належне на праві власності відповідачу майно, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 468573151237) нерухоме майно, згідно опису, що міститься в п.10.1. іпотечного договору, а саме: земельна ділянка, площею 10,0000га", зареєстрована в Державному земельному кадастрі України за кадастровим номером 5123781300:01:002:0854, цільове призначення: для будівництва, експлуатації об`єктів рекреаційно-оздоровчого призначення та обслуговування жителів територіальної громади Овідіопольського району, категорія земель: землі рекреаційного призначення, місце розташування: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив Золотий берег, земельна ділянка 92, 93, 94, 95, 96, що підтверджується витягом з ДЗК про земельну ділянку №НВ-5101316882014, виданим 07.08.2014р. державним кадастровим реєстратором І.В. ОСОБА_1 , Відділу Державного земельного агентства України в Овідіопольському районі Одеської області, в рахунок заборгованості, яку він нарахував за кредитним договором №54 від 02.10.2014р. Відповідач вважає, що значення для справи має визначення вартості предмета іпотеки, яким є земельні ділянки.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2018р. по справі №916/1051/18 (головуючий суддя Волков Р.В., судді Петренко Н.Д, Рога Н.В.) задоволено клопотання ТОВ Гаджибей про призначення судової експертизи, призначено по справі №916/1051/18 судову оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерта поставити питання: Яка ринкова вартість об`єкта нерухомості - предмету іпотеки за іпотечним договором №103 від 07.10.2014 р., укладеним між власником іпотекодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю ГАДЖИБЕЙ та іпотекодержателем Національним Банком України, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 5123781300:01:002:0854, площею 10,0000 га, цільове призначення: для будівництва, експлуатації об`єктів рекреаційно-оздоровчого призначення та обслуговування жителів територіальної громади Овідіопольського району, категорія земель: землі рекреаційного призначення, місце розташування: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив Золотий берег , земельна ділянка 92,93,94,95,96. Оплату вартості експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю ГАДЖИБЕЙ . Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Провадження у справі №916/1051/18 зупинено на час проведення експертизи.

У вказаній ухвалі суд першої інстанції встановив, що із наявного у справі звіту про експертну грошову оцінку предмета іпотеки від 12.12.2017р. не вбачається безпосередньо дослідження оцінщиком об`єктів іпотеки - в змісті звіту відсутнє зазначення про це, що відповідно викликає сумніви щодо обґрунтованості висновків. Посилання позивача на визначення в звіті в розділі «Ідентифікація об`єкта оцінки» про огляд земельної ділянки та в розділі "Конфлікт інтересів" про огляд земельної ділянки (без здійснення спеціальної технічної експертизи) не свідчить про здійснення оцінщиком дій по вивченню об`єктів, зокрема, земельних ділянок №№92,93,94,95,96, та з врахуванням цього не вбачається застосування належних методів по визначенню їх ринкової вартості.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вказав, що питання встановлення дійсної вартості предмету іпотеки виходить за межі компетенції господарського суду та потребує спеціальних знань, отже, суд прийшов до висновку, що для повного, об`єктивного розгляду всіх обставин справи, необхідним є призначення судової оціночно-земельної експертизи з питань встановлення ринкової вартості предмета іпотеки.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Національний банк України звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.11.2018р. по справі №916/1051/18 скасувати та передати справу на розгляд до Господарського суду Одеської області з посиланням на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановленою судом у зв`язку з неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки, а також із неправильним застосуванням норм процесуального права, зокрема ст.ст. 86,99,228 ГПК України.

Апелянт зазначає, що експертиза призначається судом виключно за сукупністю двох умов, передбачених ч. 1 ст. 99 ГПК України, а саме: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2)жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Так, скаржник вказує, що ним до матеріалів справи додано належним чином завірену копію Звіту про експерту грошову оцінку земельних ділянок, які належать ТОВ Гаджибей , в тому числі земельної ділянки, яка є предметом іпотеки за іпотечним договором №103 від 07.10.2014, що є предметом спору по даній справі. Оцінка проведена станом на 01.11.2017 та дійсна протягом 12 місяців. Тобто, наданий позивачем звіт про оцінку предмета застави актуальний на час розгляду даної справи.

Апелянт зауважує, що в своєму клопотанні відповідачем не зазначено та не обґрунтовано чому саме судом не може бути прийнятий актуальний звіт про оцінку предмета застави, наданий позивачем.

Крім того, апелянт стверджує, що відповідачем не наведено аргументів, які ґрунтуються на допустимих законом доказах, які б дійсно вказували на необхідність призначення судової експертизи.

Апелянт зазначає, що визначення початкової ціни предмета іпотеки у резолютивній частині рішення суду не є остаточним, оскільки під час здійснення виконавчого провадження ціна предмету іпотеки може бути переглянута та повторно визначена на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності. При цьому, відповідач не позбавлений права на стадії виконавчого провадження заявляти клопотання про визначення вартості майна, якщо така вартість змінилася.

При призначені у справі судової експертизи, господарським судом не обґрунтовано дійсної необхідності в її призначенні, неможливості розгляду позовних вимог по суті за результатами оцінки наявних у справі доказів та, зокрема, наявного актуального звіту про грошову оцінку предмета іпотеки.

Також, не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.11.2018р. по справі №916/1051/18 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судова експертиза призначається за умови дійсної потреби у спеціальних знаннях, які необхідні для з`ясування обставин, що мають значення для справи та коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а наданий сторонами висновок експерта викликає обґрунтовані сумніви щодо його правильності. Апелянт вважає, що у суду першої інстанції не було достатніх підстав для застосування ч. 1 ст. 99 ГПК України з огляду на відсутність необхідної сукупності умов, передбачених вказаною статтею.

Так, апелянт посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено, в чому саме полягають обґрунтовані сумніви стосовно наявної в матеріалах справи копії Звіту про експертну грошову оцінку предмета іпотеки. Крім того, матеріали судової справи не містять взаємно суперечливих доказів на підтвердження ринкової вартості земельної ділянки, що є предметом іпотеки.

Скаржник вважає, що господарським судом не було враховано та належним чином досліджено той факт, що оцінка майна, що є предметом іпотеки була проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема ЗУ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та Національного стандарту №1, а отже господарський суд безпідставно дійшов висновку щодо необґрунтованості висновків звіту про грошову оцінку майна.

Також, апелянт зазначає, що судом було порушено порядок призначення експертизи, зокрема, ч.3 ст. 99 ГПК України, якою унормовано, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонам за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Крім викладеного, апелянт вказує на те, що призначення експертизи та зупинення провадження у даній справі суперечить положенням ГПК України, наявній судовій практиці та не відповідає практиці Європейського суду з прав людини та призводить до затягування встановлених процесуальним законом строків розгляду справи.

Посилаючись на практику Верховного Суду апелянт зауважує, що призначення судової оціночно-земельної експертизи та зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав, порушує розумні строки тривалості судового провадження, що, в свою чергу, порушує права учасників даної справи на справедливий та публічний розгляд справи, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту у суді.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Національного банку України та Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.11.2018р. по справі №916/1051/18.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.12.2018р. об`єднано апеляційні скарги Національного банку України та Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.11.2018р. по справі №916/1051/18 в одне апеляційне провадження, призначено розгляд апеляційних скарг Національного банку України та Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" у справі №916/1051/18 на 10.02.2019р. о 14:00.

У відзивах на апеляційні скарги від 19.12.2018р. ТОВ ГАДЖИБЕЙ просила апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області без змін.

10.01.2019 року ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду провадження у справі № 916/1051/18 зупинено до вирішення питання про відвід колегії суддів головуючого судді Колоколова С.І., суддів Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2019 року, для розгляду заяви про відвід визначено суддю Разюк Г.П.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЖИБЕЙ» про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів: Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М. у справі №916/1051/18 відмовлено.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 року колегією суддів головуючого судді Колоколова С.І., суддів Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М. поновлено апеляційне провадження у справі № 916/1051/18 та розгляд справи призначено на 21.02.2019 року об 11:30 год.

Ухвалою від 21.02.2019 року зупинено апеляційне провадження у справі № 916/1051/18 до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції, матеріали справи направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 06.03.2019 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділвест" повернуто скаржнику.

25.03.2019 справа № 916/1051/18 повернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 22.04.2019 року зупинено апеляційне провадження у справі № 916/1051/18 до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції, матеріали справи направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою ТОВ "Ділвест" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23 січня 2019 р..

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 13.06.2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 916/1051/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділвест".

24.06.2019 справа № 916/1051/18 повернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26 червня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ярош А.І., судді Принцевська Н.М., Разюк Г.П.) поновлено провадження по справі № 916/1051/18 на ухвалу господарського суду Одеської області від 21.11.2018 року та призначено до розгляду на 16 липня 2019 року.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2019р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ярош А.І., судді Принцевська Н.М., Разюк Г.П.) зупинено провадження по справі №916/1051/18 за апеляційними скаргами Національного Банку України та Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21 листопада 2018 року про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції. 12.08.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1051/18.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 20.08.2019р. №605 та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2019р. апеляційні скарги Національного банку України, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів Поліщук Л.В., Разюк Г.П., у зв`язку з перебуванням головуючого судді Ярош А.І. та судді Принцевської Н.М. у відпустці.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2019р. поновлено апеляційне провадження у справі №916/1051/18. Прийнято справу № 916/1051/18 до провадження та розпочато апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Поліщук Л.В., Разюк Г.П. Призначено розгляд апеляційних скарг Національного банку України та Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на 25 вересня 2019 року о 14:00 год. У судовому засіданні 25.09.2019 року представники позивача та третьої особи власні апеляційні скарги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційних скарг Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та Національного банку України, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

За положеннями ст. 1 Закону України Про судові експертизи судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З вказаної процесуальної норми вбачається, що призначення судової експертизи можливе за наявності існування двох умов.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду було надано належним чином завірену копію Звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок, які належать ТОВ Гаджибей , в тому числі земельної ділянки, яка є предметом іпотеки за іпотечним договором №103 від 07.10.2014, що є предметом спору у даній справі.

Судом першої інстанції зазначено, що із наявного у справі звіту про експертну грошову оцінку предмета іпотеки від 12.12.2017р. не вбачається безпосередньо дослідження оцінщиком об`єктів іпотеки - в змісті звіту відсутнє зазначення про це, що відповідно викликає сумніви щодо обґрунтованості висновків. Крім цього, посилання позивача на визначення в звіті в розділі «Ідентифікація об`єкта оцінки» про огляд земельної ділянки та в розділі "Конфлікт інтересів" про огляд земельної ділянки (без здійснення спеціальної технічної експертизи) не свідчить про здійснення оцінщиком дій по вивченню об`єктів, зокрема, земельних ділянок №№92,93,94,95,96 та з врахуванням цього не вбачається застосування належних методів по визначенню їх ринкової вартості.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу, колегія апеляційного суду вважає за необхідне зазначити наступне.

За положеннями ч. 1 ст. 39 Закону України Про іпотеку в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Судова колегія зауважує, що виходячи зі змісту поняття ціни як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо та аналізу норм ст. ст. 38, 39 Закону України Про іпотеку , слід дійти висновку про те, що в розумінні норми ст.39 цього Закону встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч.6 ст.38 цього закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України Про іпотеку ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає передчасним висновок суду першої інстанції про те, що початкова вартість продажу предмета іпотеки має визначатись не інакше як на підставі судової оціночно-земельної експертизи об`єкта нерухомості.

Крім того, судова колегія зауважує, що термін дії звіту про оцінку предмету іпотеки, наявних в матеріалах справи, складає 12 місяців (при збереженні поточних ринкових умов).

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що неправомірним є твердження суду першої інстанції про те, що наданий позивачем звіт про оцінку не може бути прийнятий у якості доказу вартості предмету іпотеки для визначення судом початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Апеляційний господарський суд зауважує, що сама лише незгода відповідача з розміром вартості предметів іпотеки не може бути підставою для призначення експертизи.

Судова колегія зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів, в розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу, в підтвердження своєї позиції.

Так, відповідач мав право надати альтернативний звіт про вартість предметів іпотеки або звернутися до суб`єкта оцінювання з вимогою щодо рецензування звіту про оцінку майна в порядку, визначеному ст. 13 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

При цьому, судова колегія зауважує, що суд першої інстанції також мав право ініціювати проведення рецензування звітів про оцінку в порядку, передбаченому ст. 13 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Таким чином, проаналізувавши всі обставин справи, приймаючи до уваги приписи чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку про відсутність підстав для призначення у справі оціночно-земельної експертизи з мотивів, визначених судом першої інстанції.

Крім того, судова колегія зауважує, що при винесенні рішення про задоволення позову щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, суд може не зазначати початкову ціну предмета іпотеки, вказавши, що остання визначається на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії проведення виконавчих дій. У випадку, якщо суд вирішить зазначити таку початкову ціну, чинне законодавство не вимагає проведення судової експертизи майна. При цьому, апелянт зазначає, що у разі непогодження іпотекодавця із визначеною судом початковою ціною предмета іпотеки (якщо така була зазначена), він має право заявляти клопотання про визначення вартості іпотечного майна на етапі проведення виконавчих дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 21 березня 2018 року у справі № 235/3619/15-ц.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, зокрема, має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не було в повному обсязі враховано усі обставини справи, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що в силу дії пункту 4 частини 1 статті 277 ГПК України є підставою для скасування оспорюванного рішення на підставі пункту 6 частини 1 статті 275 ГПК України.

Таким чином, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.11.2018р. у справі №916/1051/18 слід скасувати, а апеляційні скарги Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та Національного банку України - задовольнити.

Апеляційний господарський суд зазначає, що розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, п. 4.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 Про деякі питання застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України , зокрема, встановлено, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ГПК України.

Керуючись статтями ст.ст. 255 , 269 , 270 , 275 , 280 , 281-283 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційні скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» та Національного банку України - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.11.2018 року у справі № 916/1051/18 - скасувати.

3. Справу № 916/1051/18 передати на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови

складено „25» вересня 2019 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя Г.П. Разюк