Постанова

від 26.09.2019 по справі 910/17232/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2019 р. Справа№ 910/17232/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Разіної Т.І.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія Спецпрофіль

на рішення Господарського суду міста Києва

від 28.05.2019

у справі №910/17232/18 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Куцівське зернозберігальне підприємство

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія Спецпрофіль

про стягнення 33 500,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 ТОВ "Куцівське зернозберігальне підприємство" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Торгівельно-виробнича компанія "Спецпрофіль" 33 500,00 грн. заборгованості з повернення попередньої плати за товар, що не був поставлений відповідно до виставлених та оплачених рахунків.

Позовні вимоги мотивовані порушенням ТОВ "ТВК Спецпрофіль" прийнятих на себе зобов`язань, зокрема обов`язку поставити оплачений товар (труби електрозварювальні) та подальшим зобов`язанням повернути попередню плату за письмовою претензією.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 позов ТОВ "Куцівське зернозберігальне підприємство" задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ "ТВК "Спецпрофіль" на користь ТОВ "Куцівське зернозберігальне підприємство" 33 500,00 (тридцять три тисячі п`ятсот) грн. боргу та 1 762,00 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов про стягнення з відповідача на користь позивача передоплату у сумі 33 500,00 грн., виходив з того, що платіжні доручення на перерахування коштів, рахунки від 16.08.2016 №803 та від 23.08.2016 №834 є підтвердженням виконання позивачем зобов`язальних правовідносин, а оскільки продавець - ТОВ "ТВК "Спецпрофіль" належним чином не виконав свої зобов`язання перед покупцем - ТОВ "Куцівське зернозберігальне підприємство", останній має право на власний розсуд вимагати у продавця повернення сплаченої попередньої оплати, враховуючи вимоги ч.2 ст.693 ЦК України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "ТВК Спецпрофіль" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 у справі №910/17232/18. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ТОВ "Куцівське зернозберігальне підприємство".

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначає про те, що судом першої інстанції не в повній мірі були з`ясовані всі обставини справи, зокрема в частині строків поставки товару та односторонньої зміни умов договору з боку позивача. Зазначає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується виключно на припущеннях.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2019 апеляційну скаргу ТОВ "ТВК Спецпрофіль" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Кравчука Г.А., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 апеляційну скаргу повернуто ТОВ "ТВК Спецпрофіль" на підставі п.1 ч.5 ст.260 ГПК України.

24.07.2019 ТОВ "ТВК Спецпрофіль" повторно звернулося з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 у справі №910/17232/18, в прохальній частині якої міститься клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2019 апеляційну скаргу ТОВ "ТВК Спецпрофіль" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 поновлено відповідачу строк для подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ТВК Спецпрофіль" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 у справі №910/17232/18; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2019. Постановлено апеляційний перегляд оскаржуваного рішення здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.10 ст.270 ГПК України розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

У серпні 2016 року між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини, в межах яких ТОВ "ТВК"Спецпрофіль" зобов`язалося поставити ТОВ "Куцівське зернозберігальне підприємство" промислові товари (труби електрозварювальні), а ТОВ "Куцівське зернозберігальне підприємство" зобов`язалося прийняти і оплатити зазначений товар.

На виконання усної домовленості ТОВ "ТВК "Спецпрофіль" виставило ТОВ "Куцівське зернозберігальне підприємство" рахунок від 16.08.2016 № 803 на суму 30 000,00 грн. з оплати 1,2 тонни труби електрозварювання 273х5 та рахунок № 834 від 23.08.2016 на суму 3 500,00 грн. з оплати 0,14 тонн труби електрозварювання 273х5. Кожен з рахунків був дійсний для перерахування коштів за ним датою їх складення.

З посиланням на описані рахунки позивач перерахував відповідачеві грошові кошти в сумі 33 500,00 грн., а саме: 30 000,00 грн. було сплачено 22.08.2016 за платіжним дорученням № 287 та 3 500,00 грн. було сплачено 25.08.2016 за платіжним дорученням № 288.

18.10.2016 позивач надіслав відповідачеві претензію № 16 від 16.11.2016 (а.с.17), в якій послався на перерахування 33 500,00 грн. платіжними дорученнями від 22.08.2016 № 287 (30 000,00 грн.) та від 25.08.2016 № 288 (30 000,00 грн.) та просив повернути кошти в сумі 33 500,00 грн. за труби електрозварювальні, які не були поставлені.

Претензія від 16.11.2016 № 16 була отримана відповідачем 16.11.2016, згідно з приєднаним до позовної заяви повідомленням про вручення.

23.10.2018 через кур`єрську службу доставки відповідачу було вручено лист позивача від 19.10.2018 № 107 з повідомленням про відмову від отримання товарів та вимогою про повернення 33 500,00 грн. за вказаними у листі платіжними реквізитами.

Станом на грудень 2018 року відповідач не передав товар і перераховані кошти також не повернув.

Судова колегія погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті рішення, виходячи з наступного.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Статтею 205 ЦК України передбачено можливість вчиняти правочини усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

З приписів ст.181 ГК України слідує, що укладення господарських договорів допускається й у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

У ст.655 ЦК України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору купівлі-продажу, який був укладений ними у простій формі шляхом обміну документами і котрі підпадають під регулювання як загальних положень законодавства про зобов`язання, так і спеціальних норм про договір купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.662 ЦК України встановлено загальний порядок, за яким продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч.4 ст.664 ЦК України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ст.663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст.693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З аналізу наведених положень законодавства вбачається, що для того, щоб використати право покупця вимагати від продавця повернення попередньої плати за ч.2 ст.693 ЦК України, на яку посилався позивач, необхідні наступні передумови: домовленість сторін, встановлення строків виконання зобов`язань, порушення продавцем строків передачі товару, виставлення вимоги про передачу оплаченого товару або повернення попередньої плати.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції сторони не досягли домовленостей щодо строку передачі товару та перерахування коштів, а також порядку передачі товару. Відповідач, у свою чергу, не надав жодних належних доказів щодо здійснення ним будь-яких дій на врегулювання спору як у досудовому порядку, так і в ході розгляду справи.

Факт звернення позивача з вимогою щодо повернення коштів у сумі 33 500,00 грн., опалчені ТОВ ТВК Спецпрофіль за товар, згідно платіжних доручень №287 від 22.08.2016 на суму 30 000,00 грн. (а.с.19), №288 від 25.08.2016 на суму 3 500,00 грн. (а.с.21), підтверджується листами від 16.11.2016 №16 (а.с.17) та від 19.10.2018 №107 (а.с.9).

Колегія Північного апеляційного господарського суду вважає, що оскільки попередню оплату поставки товару було здійснено позивачем, а товар за домовленістю доставлено не було, у покупця виникає право, відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у договірний час, таким чином позовні вимоги в частині стягнення суми боргу в розмірі 33 500,00 грн. попередньої оплати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо недотримання позивачем інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку з якості №П-7 від 25.04.1966, а тому відхиляються судом.

Суд також звертає увагу на те, що, здійснюючи судочинство, Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.07.2006 у справі Проніна проти України зазначив, що за змістом п.1 ст.6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія Спецпрофіль залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 у справі №910/17232/18 - без змін.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Т.І. Разіна