Постанова

від 23.09.2019 по справі 924/381/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року Справа № 924/381/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Хоменко С.І. - адвокат, представник за довіреністю від 02.05.2019р.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Іноземного підприємства "АІС Полтава", м.Полтава

на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 13.06.19р. суддею Кочергіною В.О. о 17:09 год. у м.Хмельницькому, повний текст складено 24.06.19р.

у справі № 924/381/19

за позовом Іноземного підприємства "АІС Полтава", м.Полтава

до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Хмельницький

про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення АМК України №4-р/к від 15.02.2019р. у справі №02-06/17-18

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької від 13.06.2019р. у справі №924/381/19 у позові Іноземного підприємства "АІС Полтава" до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення АМК України №4-р/к від 15.02.2019р. у справі №02-06/17-18 відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Іноземне підприємство "АІС Полтава" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає рішення місцевого господарського суду таким, що ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;

- вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд посилається на положення Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а також Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затверджене Розпорядженням АМК України від 23.02.2001р. №32-р. При цьому судом зазначено, що ним критично оцінюються доводи позивача про те, що відповідач мав повноваження на витребування інформації лише один день - 28.03.2018р., оскільки проведення перевірки та дослідження ринку на предмет дотримання законодавства про захист економічної конкуренції потребує вчинення певних дій, зокрема, направлення вимог, збір інформації та її аналіз тощо, що потребує часу. При цьому суд зазначив, що посилання позивача на норми Цивільного кодексу України, Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо трактувань понять "строк" та "термін" не спростовують дію доручення Голови АМК України №13-05/335 з дати його видачі до 28.03.2018р.;

- додає, що крім того, судом з посиланням на ст.17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" зазначається в оскаржуваному рішенні, що при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках голова територіального відділення має право вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

- також вказує, що судом зазначається, що вказаним Законом не передбачено вичерпного переліку випадків, за яким голова територіального відділення АМК України має право вимагати інформацію, необхідну для виконання АМК України, його територіальним відділенням завдань. У зв`язку з цим судом було зроблено висновок, що відповідач мав повноваження щодо проведення дослідження щодо наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, і відповідно па витребування інформації. При цьому, не погоджується з такими висновками суду та вважає, що обов`язковою умовою, визначеною законом, щодо обов`язку виконання вимоги голови територіального відділення щодо надання інформації є факт видання такої вимоги в межах своєї компетенції. Крім того, звертає увагу на те, що відповідачем в особі голови Хмельницького обласного територіального відділення АМК України на адресу позивача були направлені вимоги "Про надання інформації" від 27.02.2018р. №01-27/08-613, №01-27/08-616, №01-27/10-619, №01- 27/10-620, №01-27/12-626, №01-27/12-627, №01-27/17-631, №01-27/16-632, №01-27/17-635, №01-27/15-636, №01-27/16-640. Також, стверджує, що всі зазначені вимоги про надання інформації стосувались питань тендерних закупівель, що проводились в України поза межами Хмельницької області, замовниками таких закупівель були суб`єкти, що не зареєстровані на території Хмельницької області, а знаходились зокрема в Івано-Франківській, Тернопільській, Черкаській, Житомирській, Рівненській, Чернівецькій, Вінницькій областях;

- також, звертає увагу, що зазначені вимоги направлялись в процесі здійснення дослідження одночасної участі в зазначених процедурах позивача та ТОВ "Радіал-Україна", які також не зареєстровані в Хмельницькій області;

- обґрунтовує, що законодавством встановлено обов`язкову наявність доручення Голови АМК України для надання повноважень територіальному відділенню здійснювати діяльність за межами свого регіону;

- стверджує, що судом першої інстанції не було надано вірного правового висновку, що зазначеними вище нормами чинного законодавства фактично встановлено певні обмеження в здійсненні діяльності територіального відділення АМК України, зокрема щодо розповсюдження повноважень територіального відділення на територію іншого регіону без спеціального розпорядження АМК України;

- вважає, що є абсолютно необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що Закон України "Про Антимонопольний комітет України" не має вичерпного переліку випадків, за яким голова територіального відділення має право вимагати інформацію, оскільки питання полягає не в наявності переліку, а в наявності належних повноважень (фактично дозволу) вимагати інформацію, яка виходить за межі територіальної компетенції відповідного територіального відділення АМК України;

- обґрунтовує, що твердження господарського суду в оскаржуваному рішенні про те, що дослідження ринку потребує вчинення територіальним відділенням ряду дій свідчить про строк дії доручення голови АМК України з моменту його видачі до 28.03.2018р., не ґрунтується на вимогах закону;

- констатує, що при постановленні оскаржуваного рішення господарським судом не було надано правильної правової оцінки фактичним обставинам справи та зазначеним нормам права, зроблено неправильне тлумачення закону та не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 22.07.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Іноземного підприємства "АІС Полтава" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.06.2019р. у справі №924/381/19 та призначено справу №924/381/19 до розгляду на 23.09.2019р. об 12:30год., тощо.

01.08.2019р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшло клопотання від 29.07.2019р. №72-02/1405 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/381/19, забезпечення проведення якої просить у Господарському суді Хмельницької області.

05.08.2019р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов письмовий відзив від 01.08.2019р. №72-02/1462, в якому останній просить суд рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.06.2019р. у справі №924/381/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

12.09.2019р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Іноземного підприємства "АІС Полтава" надійшло клопотання від 10.09.2019р. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/381/19, забезпечення проведення якої просить у Господарському суді Харківської області або у Дзержинському районному суді м.Харкова.

Як вбачається із табеля комп`ютерної програми "Діловодства спеціалізованого суду" головуючий суддя Павлюк І.Ю. період з 29.07.2019р. по 06.09.2019р. включно перебувала у відпустці, а суддя Савченко Г.І. період з 19.08.2019р. по 20.09.2019р. включно перебував у відпустці.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019р. клопотання Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/381/19 задоволено та забезпечення проведення якої доручено у Господарському суді Хмельницької області.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019р. клопотання Іноземного підприємства "АІС Полтава" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/381/19 задоволено та забезпечення проведення якої доручено у Господарському суді Харківської області.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з`явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останнього.

Представник скаржника в судовому засіданні 23.09.2019р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.06.2019р. у справі №924/381/19 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 20.09.2017р. Головою Антимонопольного комітету України видано доручення №01-23/11-1875, п.1 якого уповноважено Олуйко В.М. провести дослідження на предмет дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю „Радіал-Україна» та Іноземним підприємством "АІС Полтава", м.Полтава вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у процедурах закупівлі за державні кошти, проведених на всій території України протягом 2016-2017 років, автомобільної техніки та за результатами дослідження прийняти відповідні рішення, про що повідомити Комітет. Термін 28.03.2018р..

В подальшому, 27.02.2018р. Хмельницьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері публічних закупівель, на виконання доручення Антимонопольного комітету України від 04.10.2017р. №13-01/335 щодо проведення дослідження на предмет дотримання Іноземним підприємством "АІС Полтава" м.Полтава вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у процедурах закупівлі за державні кошти автомобільної техніки протягом 2016-2017 років та керуючись ст.ст.17, 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001р. №32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001р. за №291/5482 (зі змінами та доповненнями), було надіслано Іноземному підприємству "АІС Полтава", м.Полтава вимоги за №№01-27/08-613, 01-27/08-616, 01-27/10-619, 01-27/10-620, 01-27/12-626, 01-27/12-627, 01-27/17-631, 01-27/16-632, 01-27/17-635, 01-27/15-636, 01-27/16-640 про надання інформації та копій документів, що стосуються проведення тендерів із терміном подання інформації до 15.03.2018р..

Зокрема, у вимогах від 27.02.2018р. вказано, що відповідно до ст.ст.22 і 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, щодо надання інформації є обов`язковими для виконання у визначені ним строки. Неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі або подання недостовірної інформації органам Антимонопольного комітету України, тягне за собою відповідальність передбачену ст.ст.50 та 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Також, 26.03.2018р. ІП "АІС-Полтава" на адресу відповідача було надіслано лист за №23 про повернення надісланих йому вимог без виконання. У листі також зазначено, що у дорученні зазначено термін його дії - 28.03.2018р., відтак, доручення голови Антимонопольного комітету України від 04.10.2017р. №13-01/335 діє виключно один день, тобто 28.03.2018р., а тому вимоги від 27.02.2018р. про надання інформації є передчасними, не підлягають розгляду і підлягають поверненню, оскільки винесені без відповідних повноважень.

Надалі, 15.02.2019р. Адміністративною колегією Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №4-р/к у справі №02-06/17-18, відносно Іноземного підприємства "АІС-Полтава", м.Полтава, яким визнано дії ІП "АІС-Полтава" (вул.Серьогіна, 1, м.Полтава, 36008, ідентифікаційний код юридичної особи - 34327481), які полягали у неподанні інформації на вимоги Відділення №01-27/08-613, №01-27/08-616, №01-27/10-619,№01-27/10-620, №01-27/12-626, №01-27/12-627, №01-27/17-631 від 27.02.2018р. за №01-27/16-632, №01-27/17-635, №01-27/15-636, №01-27/16-640 у встановлений головою територіального відділення строк (до 15.03.2018р.) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п.13 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольному комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

Крім того, за вчинення порушень, зазначених в п.п.1, 3, 5, 7, 9, 11, 13,15, 17, 19, 21 цього рішення, накладено на Іноземне підприємство "АІС-Полтава" штраф в розмірі 41300,00грн. за кожне порушення. Сукупний розмір штрафу за всі порушення становить 454300,00грн..

Відповідно до бланку відстеження листів Укрпошти, який знаходиться в матеріалах справи, рішення № 4-р/к від 15.02.2019р. було отримано відповідачем 22.02.2019р..

За вказаних обставин, Іноземне підприємство "АІС Полтава" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення АМК України № 4-р/к від 15.02.2019р. у справі №02-06/17-18.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Іноземне підприємство "АІС Полтава" посилається на те, що висновок адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення АМК України про те, що відповідачем порушено п.13 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме не подано інформацію на вимоги відповідача є безпідставним та необґрунтованим, оскільки вимоги, на яких ґрунтується оскаржуване рішення видані головою Хмельницького обласного територіального відділення АМК України поза межами наданих йому повноважень, а відтак і поза межами компетенції цього територіального відділення АМК України.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.04.2019р. відкрито провадження у справі №924/381/19 та призначено підготовче засідання по справі на 20.05.2019р..

03.05.2019р. на адресу Господарського суду Хмельницької області від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, покликається на те, що Антимонопольний комітет України дорученням від 04.10.2017р. № 13-01/335 уповноважив відділення провести дослідження на предмет дотримання ТОВ "Радіал-Україна" та ІП "АІС-Полтава" вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у процедурах закупівлі за державні кошти, проведених на всій території України протягом 2016-2017років, автомобільної техніки та за результатами дослідження прийняти відповідні рішення. Термін виконання доручення 28.03.2018р.. Тобто, починаючи з 04.10.2017р. відділення мало вчинити певні дії, зокрема, відповідно до ст.ст.3, 17, 22, 22-1 Закону України "Про антимонопольний комітет України" направити вимоги, зібрати необхідну інформацію, проаналізувати, опрацювати отриману інформацію, пояснення тощо, для того, щоб встановити чи дотримувались ТОВ "Радіал-Україна" та ІП "АІС-Полтава" вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у процедурах закупівлі за державні кошти, проведених на всій території України протягом 2016-2017років, автомобільної техніки та повідомити про результати дослідження Антимонопольний комітет до 28.03.2018р. Так, відділенням було направлено вимоги підприємству із терміном подання інформації до 15.03.2018р.. У вимогах було наголошено, що неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою Відділення строки або подання недостовірної інформації є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідальність за яке встановлена ст.52 вказаного Закону. Висновки позивача про те, що доручення діяло виключно один день, тобто 28.03.2018р. і обмежується лише цією календарною датою та триває з 28.03.2018р. 00год. 00хв. по 28.03.2018р. 23год. 59хв. вважає безпідставним, оскільки зазначене не передбачене чинним законодавством.

Також, 16.05.2019р. на адресу Господарського суду Хмельницької області від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позовну заяву у повному об`ємі та зазначає про те, що строк дії доручення, а відповідно і повноважень відповідача щодо здійснення дослідження (відповідно надання обов`язкових до виконання доручень) поза межами регіону, визначався Антимонопольним комітетом України. Відповідачем у відзиві на позов не надано будь якого судження щодо посилань позивача на нормативне регулювання питання визначення строків вчинення дій при здійсненні відповідачем своїх повноважень. Відповідач стверджує, що доручення Антимонопольного комітету України щодо надання повноважень територіальному відділенню здійснювати діяльність за межами свого регіону діяло з 04.10.2017р. по 28.03.2018р. Проте, на думку позивача, для такого твердження немає ніяких підстав, оскільки в дорученні цього не вказано, а норми чинного законодавства не містять положень, що зазначення в дорученні Антимонопольного комітету України формулювання "термін 28.03.2018р." означає наявність у територіального відділення права здійснювати діяльність поза межами регіону у визначений відповідачем у відзиві період. Ні дорученням, ні чинним законодавством не регламентовано, що 28.03.2018р. є кінцевим терміном, тобто складовою певного періоду часу. Тому, на думку позивача, відповідачем при проведенні дослідження та у відзиві на позов, ігноруються положення ст.19 Конституції України, згідно якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.05.2019р. закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 13.06.2019р..

Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Хмельницької від 13.06.2019р. у справі №924/381/19 у позові відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У ст.129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Згідно з ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а ч.1 ст.16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися способом захисту свого права, який має відповідати встановленим законом і крім того, забезпечувати ефективний захист порушеного права.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Згідно зі ст.45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачем і відповідачем можуть бути особи, зазначені уст. 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Статтею ст.19 Конституції України встановлено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

За приписами ч.ч.1, 2, з ст.12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення; повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом; територіальне відділення Антимонопольного комітету України очолює голова територіального відділення. Голова територіального відділення та його заступник призначаються та звільняються Головою Антимонопольного комітету України. Заступник голови територіального відділення призначається та звільняється Головою Комітету за поданням голови територіального відділення;

Згідно п.п.5, 12 ч.1 ст.17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження:

при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);

Стаття ст.22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачає, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом; невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність;

Відповідно до ч.1 ст.22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.

У відповідності до п.2 Положення "Про територіальне відділення Антимонопольного комітету України", затвердженого Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 №32-р, територіальне відділення свої завдання здійснює у відповідному регіоні, а у випадках, передбачених законодавством, та за дорученням Голови Комітету за межами регіону.

В силу п.13 ст.50 Закону України від 11.01.2011р. №2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції", неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно абз.4 ч.2 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за порушення, зокрема, передбачені пунктами 9, 13- 18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф;

За приписами ч.1 ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права;

Частина 4 ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого:

згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції";

за результатами перевірки відповідно до частини п`ятої статті 57 цього Закону;

за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону,

а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Відповідно до п.5 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994р. №5 адміністративній колегії територіального відділення Комітету підвідомчі, зокрема, справи про порушення у вигляді неподання, подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню у встановлені головою територіального відділення, адміністративною колегією територіального відділення Комітету чи нормативно-правовими актами строки або подання недостовірної інформації територіальному відділенню. Справи, підвідомчі адміністративній колегії територіального відділення Комітету, розглядаються у територіальному відділенні за місцем вчинення порушення або за місцезнаходженням відповідача, або за місцем настання наслідків порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2018р. Хмельницьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері публічних закупівель, на виконання доручення Антимонопольного комітету України від 04.10.2017р. №13-01/335 щодо проведення дослідження на предмет дотримання Іноземним підприємством "АІС Полтава" м.Полтава вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у процедурах закупівлі за державні кошти автомобільної техніки протягом 2016-2017років та керуючись ст.ст.17, 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001р. №32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001р. за №291/5482 (зі змінами та доповненнями), було надіслано Іноземному підприємству "АІС Полтава", м.Полтава вимоги за №№ 01-27/08-613, 01-27/08-616, 01-27/10-619, 01-27/10-620, 01-27/12-626, 01-27/12-627, 01-27/17-631, 01-27/16-632, 01-27/17-635, 01-27/15-636, 01-27/16-640 про надання інформації та копій документів, що стосуються проведення тендерів із терміном подання інформації до 15.03.2018р..

У вимогах від 27.02.2018р. зазначено, що відповідно до ст.ст.22 і 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, щодо надання інформації є обов`язковими для виконання у визначені ним строки. Неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі або подання недостовірної інформації органам Антимонопольного комітету України, тягне за собою відповідальність передбачену ст.ст.50 та 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

26.03.2018р. ІП "АІС-Полтава" на адресу відповідача було надіслано лист за №23 про повернення надісланих йому вимог без виконання. У листі також зазначено, що у дорученні зазначено термін його дії - 28.03.2018р., відтак, доручення голови Антимонопольного комітету України від 04.10.2017р. №13-01/335 діє виключно один день, тобто 28.03.2018р., а тому вимоги від 27.02.2018р. про надання інформації є передчасними, не підлягають розгляду і підлягають поверненню, оскільки винесені без відповідних повноважень.

15.02.2019р. Адміністративною колегією Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №4-р/к у справі №02-06/17-18, відносно Іноземного підприємства "АІС-Полтава", м.Полтава, яким визнано дії ІП "АІС-Полтава" (вул.Серьогіна, 1, м.Полтава, 36008, ідентифікаційний код юридичної особи - 34327481), які полягали у неподанні інформації на вимоги Відділення №01-27/08-613, №01-27/08-616, №01-27/10-619,№01-27/10-620, №01-27/12-626, №01-27/12-627, №01-27/17-631 від 27.02.2018 року за №01-27/16-632, №01-27/17-635, №01-27/15-636, №01-27/16-640 у встановлений головою територіального відділення строк (до 15.03.2018р.) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п.13 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольному комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

За вчинення порушень, зазначених в пунктах 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13,15, 17, 19, 21 цього рішення, накладено на Іноземне підприємство "АІС-Полтава" штраф в розмірі 41300,00грн. за кожне порушення. Сукупний розмір штрафу за всі порушення становить 454300,00грн..

Зокрема, позивач у позові просить визнати рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №4-р/к від 15.02.2019р. недійсним та скасувати його на підставі того, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням територіальним відділенням компетенції, оскільки вимоги про надання інформації були надіслані Хмельницьким територіальним відділенням АМКУ - 27.02.2018р. поза межами наданих повноважень, а відповідно до доручення голови АМКУ №13-01/335 від 04.10.2017р. термін реалізації права на проведення дослідження вимог законодавства про захист економічної конкуренції - 28.03.2018р..

З матеріалів справи вбачається, що наявне у ній доручення вих. від 20.09.2017р. №01-23/11-1875 (вх.04.10.2017р. №13-05/335), згідно п.1 якого Голова Антимонопольного Комітету України уповноважив голову Хмельницького обласного територіального відділення АМКУ провести дослідження на предмет дотримання Іноземним підприємством "АІС Полтава", м.Полтава вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у процедурах закупівлі за державні кошти, проведених на всій території України протягом 2016-2017 років, автомобільної техніки та за результатами дослідження прийняти відповідні рішення, про що повідомити Комітет. Термін 28.03.2018р..

При цьому судом не беруться до уваги доводи позивача про те, що Хмельницьке обласне територіальне відділення АМКУ мало повноваження на витребування у ІП "АІС-Полтава" інформації лише один день - 28.03.2018р., оскільки проведення перевірки та дослідження ринку на предмет дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції включає в себе перелік певних дій, зокрема збір та аналіз необхідної інформації, направлення вимоги, опрацювання отриманої інформації, пояснення тощо. Вчинення зазначених дій потребує певного періоду часу. Наведені позивачем трактування понять "строк", "термін" з посиланням на ст.251 Цивільного кодексу України , ст.62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не спростовують дію доручення Голови Антимонопольного Комітету України у період часу з дати видачі вих. від 20.09.2017р. №01-23/11-1875 (вх.04.10.2017р. №13-05/335) до терміну - 28.03.2018р..

Водночас, судом враховано приписи п.5 ч.1 ст.17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", згідно якого, право голови територіального відділення Комітету запитувати (вимагати) інформацію реалізується у зв`язку із виконанням конкретних завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення, зокрема щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

При цьому, Закон України "Про Антимонопольний комітет України" не містить вичерпного переліку випадків, за яким голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має право вимагати інформацію, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, у суб`єктів господарювання та інших осіб.

Так, саме орган Антимонопольного комітету України визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Таким чином, за вказаних обставин, слід дійти висновку, що відповідач мав повноваження щодо проведення дослідження щодо наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях позивача під час участі у процедурах закупівлі за державні кошти, проведених на всій території України протягом 2016-2017 років, а отже і повноваження витребувати запитану інформацію.

Слід також, відмітити, що законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Згідно бланку відстеження листів Укрпошти, який знаходиться в матеріалах справи, рішення № 4-р/к від 15.02.2019 року було отримано відповідачем 22.02.2019р..

Матеріали справи свідчать, що позивач в зазначені у вимогах №№ 01-27/08-613, 01-27/08-616, 01-27/10-619, 01-27/10-620, 01-27/12-626, 01-27/12-627, 01-27/17-631, 01-27/16-632, 01-27/17-635, 01-27/15-636, 01-27/16-640 про надання інформації та копій документів, що стосуються проведення тендерів строки (до 15.03.2018р.) не подав витребувану Хмельницьким обласним територіальним відділенням АМК України інформацію.

За вказаних обставин та враховуючи встановлений судом факт порушення позивачем п.13 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме неподання інформації територіальному відділенню АМК України, слід дійти висновку про правомірність накладення на ІП "АІС-Полтава" штрафу у сукупному розмірі 454300грн. згідно рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення АМК України від 15.02.2019р. №4-р/к у справі №02-06/17-18.

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення АМК України №4-р/к від 15.02.2019р. у справі №02-06/17-18, а тому у позові слід відмовити.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Хмельницької від 13.06.2019р. у справі №924/381/19 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Іноземного підприємства "АІС Полтава" - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Іноземного підприємства "АІС Полтава", м.Полтава залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької від 13.06.2019р. у справі №924/381/19 - без змін.

2. Справу №924/381/19 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "25" вересня 2019 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.