Рішення

від 19.09.2019 по справі 904/2446/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2019м. ДніпроСправа № 904/2446/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГОМАШ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛОМА", м. Верхівцеве, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 135 879,32 грн. за договором поставки № 100216 від 10.02.2016 року.

Представники:

від позивача: Муравський В.В., ордер ДП № 2528/001 від 13.05.2019 року, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРГОМАШ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛОМА" заборгованість у розмірі 135 879,32 грн. за договором поставки № 100216 від 10.02.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 100216 від 10.02.2016 року, а саме в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.

Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (135 879,32 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 09.07.2019 року о 11:00 год.

Позивач та відповідач не надав витребувані судом документи, суд вважає за необхідне перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/2446/19 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання, у зв`язку зі складністю цього спору, необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та встановлення відповідних доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2019 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 29.08.2019 року о 10:20 год.

29.08.2019 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № 29/08/19-1 від 29.08.2019 року про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

У підготовче судове засідання 29.08.2019 року представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У підготовчому судовому засіданні 29.08.2019 року позивачем зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2019 року о 11:00 год.

Відповідач 19.09.2019 року не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву до господарського суду не надходило.

В судовому засіданні, яке відбулося 19.09.2019 року, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку, вищевизначеному чинними правовими нормами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОМАШ" (позивач, за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛОМА" (відповідач, за договором - покупець) укладений договір поставки № 100216 від 10.02.2016 року (далі - договір).

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити Покупцю ТМЦ, далі по тексту - "товар", а покупець прийняти цей товар і сплатити постачальнику його вартість відповідно до умов договору.

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Номенклатура, асортимент, кількість, ціни зазначається у видаткових накладних, які є не від`ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Даний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору. Термін дії чинного договору автоматично пролонгується на наступний рік (на тих самих умовах) у разі, якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявила у письмовій формі бажання його розірвання (п.п. 2.1., 2.2. договору).

Відповідно до пункту 3.2. договору, форма оплати - безготівкова, в національній валюті України на поточний рахунок підприємства.

Оплата здійснюється за погодженням сторін у вигляді 100% передплати або 50% передплати та 50% оплати протягом 5 банківських днів (п. 3.3. договору).

Згідно п.3.4. договору, товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем з моменту підписання видаткової накладної на цей Товар. Надалі Покупець несе ризики випадкового знищення або випадкового пошкодження Товару. Поставка Товару проводиться протягом узгодженого обома Сторонами строку.

В серпні-вересні 2018 року відповідно до умов укладеного договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 200 714,88 грн.

Відповідач прийняв товар та сплатив на користь позивача за Договором поставки №100216 від 10 лютого 2016 року лише 98 100,20 грн. (а.с. 67-70).

Товар на суму 102 614,68 грн. відповідач не сплатив. Зазначений розмір заборгованості також підтверджується, підписаним та скріплений печатками сторін, актом звірки взаємних розрахунків за період 2018 року (а.с. 67).

21.03.2019 року позивач направив відповідачу повідомлення №20/03 від 20.03.2019 року, в якому просив відповідача погасити заборгованість за договором поставки.

Відповідач взяті на себе зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за договором поставки у розмірі 102 614,68 грн., що і є причиною виникнення спору.

Доказів оплати в повному обсязі або частково до дати винесення рішення у справі сторонами до справи не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець, зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Як визначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у сумі 102 614,68 грн.

Як визначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.3. договору, відповідальність сторін, за невиконання чи не повне виконання зобов`язань по даному Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України і умовами чинного Договору. У випадку несвоєчасної сплати Товару в узгодженні терміни, Покупець платить пеню в розмірі 0,5% від вартості несплаченого Товару за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня.

Позивачем нарахована пеня за період з 07.08.2018 року по 31.03.2019 року у сумі 20 130,76 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, та підлягає до стягнення.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем просить стягнути 3% річних за період з 07.08.2018 року по 31.03.2019 року у розмірі 2 525,31 грн. та інфляційних втрат за той же самий період у загальному розмірі 10 608,57 грн.

Перевіривши розрахунок за визначений позивачем період, судом встановлено, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат проведено у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства, що є підставою для стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних в сумах визначених позивачем.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, враховуючи норми чинного законодавства України, умови договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правову допомогу у розмірі 14 006,25 грн.

Згідно із ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Що стосується витрат на послуги адвоката, то вони підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) Такі докази подаються до закінчення судових дебатів справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката позивач надав до суду, а саме: Договір про надання правничої допомоги №14/19 від 13.05.2019 року (а.с.118-119), рахунок-фактури № 3 від 06.06.2019 року на суму 12 006,25 грн. (а.с. 139), акт про приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 3 від 06.06.2019 року на суму 12 006,25 грн. (а.с.140), платіжне доручення від 10.06.2019 року на суму 12.006,25 грн. (а.с.141), платіжне доручення № 1642 від 21.08.2019 року на суму 1 000,00 грн. (а.с.142), платіжне доручення № 1643 від 21.08.2019 року на суму 1 000,00 грн. (а.с.143), рахунок-фактури № 16 від 13.08.2019 року на суму 1 000,00 грн. (а.с.152), акт про приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 16 від 13.08.2019 року на суму 1.000,00 грн. (а.с.153), рахунок-фактури № 6 від 25.06.2019 року на суму 1 000,00 грн. (а.с.154), акт про приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 6 від 09.07.2019 року на суму 1 000,00 грн. (а.с.155).

Заперечень щодо необґрунтованості або не співмірності обсягів наданих адвокатом послуг розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.

Враховуючи надані докази на підтвердження здійснених фактичних витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх розміру, предмет позову, підготовлені адвокатом документи, господарський суд вважає підтвердженими понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 14 006,25 грн.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛОМА" (51660, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, місто Верхівцеве, вулиця Нова, будинок 50-А; код ЄДРПОУ 36933660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАШ" (49074, місто Дніпро, вулиця Пластівська, будинок 6; код ЄДРПОУ 42500599) - 102 614,68 грн. основного боргу, 20 130,76 грн. - пені, 10 608,57 грн. - інфляційних втрат, 14 006,25 грн. - витрат на професійну правову допомогу та 2 038,19 грн. витрати по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2019

Суддя В.Г. Бєлік