Рішення

від 24.09.2019 по справі 906/819/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/819/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Колядюк Оксани Анатоліївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Трейд Логістік"

про стягнення 27 158,65 грн

ФОП Колядюк Оксана Анатоліївна звернулась до господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Гарант Трейд Логістік" про стягнення 27 158,65 грн за надані транспортно-експедиційні послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору № 235 про надання транспортно-експедиційних послуг від 07.09.2018 відповідач належним чином не провів розрахунок за надані позивачем послуги, в результаті чого утворилась заборгованість, яке є предметом спору.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 13.08.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, направив до суду клопотання від 11.09.2019 ( вх. 16.09.2019 № 24272/19) в якому просить розглядати справу без його участі та участі його представника. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач свого представника та відзив на позовну заяву до суду не направив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучене до матеріалів справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2018 року між ТОВ "Гарант Трейд Логістік" ( експедитор1/відповідач) та ФОП Колядюк О.А. ( експедитор 2/позивач) було укладено Договір № 235 про надання транспортно-експедиційних послуг .

Відповідно до умов договору, експедитор 1 доручає заявками, а експедитор 2 приймає і організовую за винагороду в інтересах експедитора 1 замовлені ним міжнародні та міжміські перевезення вантажів автомобільним транспортом. Перевезення вантажів здійснюється відповідно до чинного законодавства України, умовами Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (КДПВ), Статутом автомобільного транспорту та положеннями цього договору (п. 1.1 Договору).

Згідно п.2.1 Договору, загальні умови щодо перевезень вантажів обумовлюються в Заявках, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Орієнтовна вартість цього договору складається з суми вартості цін, тарифів та інших витрат пов`язаних з виконанням даного договору, але не більше ніж 1 000 000 гривень в місяць (п.6.1 Договору).

Ціна на кожне окреме транспортне замовлення, вказуються сторонами в додатках до даного договору або в заявках, які є невід`ємною частиною даного договору, є договірними і визначаються виключно виходячи з конкретної ситуації на ринку транспортних послуг (п.6.2 Договору).

Експедитор 1 здійснює оплату протягом строків зазначених у договорі - заявці, тільки після надання експедитором 2 повного переліку документів згідно п. 4.8, 4.10. (п.6.3 Договору).

Експедитор 1 здійснює оплату фактично наданих транспортних послуг в національній валюті України шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок експедитора 2 з коштів, що надходять від експедитора 1 за вирахуванням своєї комісійної винагороди, яке обкладається ПДВ, залишається на рахунку експедитора 1 і є різницею між сумою що надійшла від експедитора 1 і сумою, яку експедитор 1 оплачує експедитору 2 на його розрахунковий рахунок відповідно до умов, обумовлених у замовленні, (п.6.4 Договору).

У разі виставлення претензій до експедитора 2 за неналежне виконання своїх зобов`язань (пошкодження, недостача вантажу і інше) їх сума утримується експедитором 1 при оплаті конкретного перевезення в порядку, передбаченому п.5.4 Договору (п.6.5 Договору).

Так, між сторонами 26.02.2019 року була підписана договір-заявка на перевезення вантажу №314, в якій визначені умови та особливості перевезення позивачем вантажу на замовлення відповідача по маршруту Німеччина - Україна.

Згідно заявки, загальна вартість послуг (ставка за перевезення ) становить 27 158,65 грн.

Оплата замовником послуг згідно заявки здійснюється по оригіналам документів протягом 10-15 банківських днів.

На виконання погодженої сторонами договору-заявки позивачем надані відповідачу послуги по перевезенню вантажу на загальну суму 27 158,65 грн. що підтверджується актом № 16/2537 виконаних робіт ( послуг) від 15.03.2019 підписаного та скріпленого печатками з боку позивача та відповідача.

З даного акту вбачається, що сторони претензій одна до одної не мають.

Після надання послуг за заявкою, позивачем було надано відповідачу у відповідності до умов договору рахунок №16/2537 від 15.03.2019 року на загальну суму 27 158,65 грн, а також CMR та відповідний Акт №16/2537 виконання робіт (послуг) від 15.03.2019 року.

Проте, після отримання відповідачем вищевказаних документів, останнім не було сплачено коштів на виконання ним зобов`язань по оплаті наданих послуг за вищевказаною заявкою.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Згідно з ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні врегульовані нормами Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність № 1955-IV від 01.07.2004.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 9 вказаного Закону за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Згідно із ч. 8, 10, 12 ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність визначено, що платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Приписами ч. 1 ст. 931 ЦК України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Матеріали справи свідчать, що порядок розрахунків та плату за перевезення вантажу сторони визначили в договорі - заявці на перевезення вантажу № 314 від 26.02.2019. Так вказаним договором-заявкою визначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 10-15 банківських днів по оригіналам документів.

Факт належного виконання позивачем транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу за вищевказаним договором на загальну суму 27 158,65 грн та прийняття цих послуг відповідачем підтверджується підписаним між ними актом виконаних робіт (послуг) та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR), що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина перша статті 76 ГПК України).

Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ураховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у розмірі 27 158,65 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Позивачем в позовній заяві заявлено про стягнення з відповідача 2 100,00грн. понесених витрат на правничу допомогу.

Дослідивши заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1, 5, 6 статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

З приводу зазначеного питання висловлювався і Конституційний Суду України, так, пунктом 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Отже, з викладеного слідує, що до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Суд звертає увагу на те, що відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, від відповідача до суду не надходило.

На доказ понесених витрат позивачем подано договір про надання правової допомоги від 31.07.2019, укладений між адвокатом Філюк Сергієм Миколайовичем, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 613, видане ВОКА від 01.02.2012 року, та Фізичною особою ОСОБА_1 Оксаною Анатоліївною, акт - розрахунок обсягу та вартості виконаних робіт від 05.08.2019 підписаний сторонами договору про надання правової допомоги від 31.07.2019, з розрахунком вартості послуг адвоката по підготовці даного позову, згідно якого вартість наданих адвокатом послуг становить 2 100,00 грн, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 613, виданого ОСОБА_2 , копію посвідчення № 242, квитанцію до прибуткового касового ордера від 05.08.2019 про сплату ФОП ОСОБА_3 .А. на підставі акту розрахунку вартості виконаних робіт від 05.08.2019 адвокату Філюк С.М. 2 100,00 грн.

Дослідивши надані позивачем докази понесення ним витрат на правничу допомогу, суд встановлено, що ці витрати пов`язані з розглядом даної справи, доведені належним чином, їх розмір є обґрунтованим, співмірним із складністю справи та виконаними роботами.

За таких фактичних обставин та за змістом вищенаведених норм процесуального закону належить покласти відшкодування витрат позивача на правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Трейд Логістік" ( 10003, Житомирська область, м. Житомир, вул. Ольжича, буд. 9, офіс 1, код ЄДРПОУ 41888505) на користь Фізичної особи - підприємця Колядюк Оксани Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) - 27 158,65 грн боргу, 1 921,00 грн судового збору, 2 100,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.09.19

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2-позивачу за юрид. адресою ( рек. з повід.)

3- відповідачу ( рек. з повід,)