Рішення

від 09.09.2019 по справі 910/8029/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2019Справа № 910/8029/19

Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТЕХБУД (04073, м.Київ, ПРОСПЕКТ СТЕПАНА БАНДЕРИ, будинок 32) до проТовариства з обмеженою відповідальністю АТРІА ГРУП (03146, м.Київ, ВУЛИЦЯ КАЧАЛОВА, будинок 5-В) стягнення заборгованості у розмірі 96 881 грн. 59 коп. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТЕХБУД звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АТРІА ГРУП про стягнення заборгованості у розмірі 96 881 грн. 59 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором поставки №ЕТ-П-О-0106/18-1 від 01.06.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТЕХБУД до Товариства з обмеженою відповідальністю АТРІА ГРУП про стягнення заборгованості у розмірі 96 881 грн. 59 коп. залишено без руху.

02.07.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 року відкрито провадження у справі № 910/8029/19, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.07.2019 року була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 12.07.2019 року та 15.07.2019 року уповноваженим особам Позивача та Відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю АТРІА ГРУП є 03146, м.Київ, ВУЛИЦЯ КАЧАЛОВА, будинок 5-В.

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/8029/19 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю АТРІА ГРУП , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що 01.06.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Експрес Техбуд (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Атріа Груп (Покупець) було укладено Договір поставки № ЕТ-П-О-0106/18-1, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити Покупцю в порядку та на умовах, визначених цим Договором щебінь, пісок (Продукція), а Покупець зобов`язався приймати та оплачувати Продукцію на умовах цього Договору. (а.с.36-38)

За умовами п. 1.3 Договору постачальник передає у власність Покупцю Продукцію в наступному асортименті: щебінь фракції 5-20, щебінь фракції 20-40, щебінь фракції 40-70, щебнево-піщана суміш фракції 0.05-70, щебнево-піщана суміш фракції 0.05-40, щебінь фракції 0-40, щебінь фракції 0-70, відсів, пісок річковий.

Згідно з п.п. 2.1., 2.4. Договору Продукція постачається за узгодженими Сторонами цінами. Ціни на Продукцію зазначаються у видаткових накладних або у специфікаціях (за домовленістю сторін), які є невід`ємною частиною цього Договору.

Загальна вартість Продукції визначається на підставі видаткових накладних, підписаних у період дії цього Договору.

Умовами п. 2.5., 2.6 Договору погоджено, що розрахунки між Сторонами здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника 100% попередньої оплати вартості Продукції (у тому числі її навантаження та доставки). Сторони можуть передбачити інший порядок розрахунків, про що укладається і підписується Сторонами додаткова угода до цього Договору.

У випадку поставки продукції на умовах п. 3.5. Договору Покупець повинен оплатити повну вартість поставленої продукції протягом 3 банківських днів з дати поставки.

Відповідно до п. 2.7 Договору датою оплати є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Постачальник має право не очікуючи надходження на свій поточний рахунок оплат повної вартості узгодженої продукції поставити її Покупцю (п. 3.5. Договору)

Згідно з п. 3.6. Договору обов`язок Постачальника щодо поставки Продукції вважається виконаним з моменту надання у розпорядження (передачі) Продукції покупцю відповідно до п. 3.1. та п. 3.2. Договору. Приймання-передачі продукції здійснюється шляхом підписання відповідної накладної уповноваженими представниками Сторін.

За умовами п. 5.6 Договору у випадку несвоєчасної сплати грошових коштів за цим Договором Покупцю нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період. за який сплачується пені. Розмір пені обчислюється від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати) до повного розрахунку. У разі прострочення оплати понад 30 (тридцять) календарних днів Покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) % від суми заборгованості.

Покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, штраф, пеню, а також 15 процентів річних від простроченої суми. У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України розмір процентів річних встановлений сторонами у Договорі. (п. 5.7 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Експрес Техбуд виставило Товариству з обмеженою відповідальністю Атріа Груп рахунок на оплату №1090 від 01.06.2018 року на суму в розмірі 129 611 грн. 00 коп. (ЩПС 0,05-40 (С-7) (а.с.39)

Для отримання товару Покупцем видано довіреність № 382 від 22.06.2018 року на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 40)

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач передав, а Відповідач в свою чергу прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними № ОЛ-00000027 від 04.062018 року на суму 37 026 грн. 40 коп., № 935 від 12.06.2018 р. на суму 19 393 грн. 60 коп., № 1205 від 22.06.2018 року на суму 28 284 грн. 40 коп., № 1284 від 28.06.2018 року на суму 12 251 грн. 20 коп., № 1323 від 29.06.2018 року на суму 13 063 грн. 40 коп., № 1327 від 30.06.2018 року на суму 19 592 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 129 611 грн. 00 коп. (а.с. 41-46)

Вартість отриманої продукції сплачена Відповідачем позивачу частково у розмірі 74 611 грн. 00 коп. на підтвердження чого позивачем надана суду оборотно-сальдова відомість по рахунку контрагента ТОВ Атріа-груп (а.с. 47)

Позивач надіслав на адресу Відповідача Претензію 07.06.2019 року (№03-06-19/1 від 03.06.2019 року) та 26.06.2019 року ( № 26-06-19/1 від 26.06.2019 року) з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 55 000 грн. коп., що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 26.06.2019 року, копією фіскального чека від 07.06.2019 року і від 26.06.2019 року, копією накладної від 26.06.2019 року та роздруківкою з офіційного веб-сайту Укрпошти за відстеженням поштового відправлення. (а.с.48-51, 69-72)

Разом з тим, Відповідач відповіді на претензії не надав.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не здійснив оплату за продукцію в повному обсязі, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю Експрес Техбуд становить 55 000 грн. 00 коп. Крім того, в результаті неналежного виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Атріа Груп 15% річних у розмірі 8 566 грн. 44 коп., інфляційні у розмірі 5 621 грн. 00 коп., пеню у розмірі 20 273 грн. 15 коп. та штраф у розмірі 10% від суми боргу у розмірі 5 500 грн. 00 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю Експрес Техбуд підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що 01.09.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Експрес Техбуд (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Атріа Груп (Покупець) було укладено Договір поставки № ЕТ-П-О-0106/18-1, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити Покупцю в порядку та на умовах, визначених цим Договором щебінь, пісок (Продукція), а Покупець зобов`язався приймати та оплачувати Продукцію на умовах цього Договору. (а.с.36-38)

Однак, Суд зазначає, що вказаний договір підписаний з боку Постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Техбуд та скріплений його печаткою, проте не підписаний з боку Покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю Атріа Груп та не скріплений його печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому в письмовій формі.

Таким чином, слід відзначити, що наявність печатки на спірному договорі є свідченням скріплення не підпису особи, а самого документу.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на Договорі поставки № ЕТ-П-О-0106/18-1 не міститься підпису уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Атріа Груп , він не скріплений печаткою Відповідача, Суд приходить до висновку, що Договір поставки № ЕТ-П-О-0106/18-1, визначений Позивачем в якості підстави позову, між Сторонами фактично не укладався.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Експрес Техбуд виставило Товариству з обмеженою відповідальністю Атріа Груп рахунок на оплату №1090 від 01.06.2018 року на суму в розмірі 129 611 грн. 00 коп. (ЩПС 0,05-40 (С-7) (а.с.39)

Для отримання товару Покупцем видано довіреність № 382 від 22.06.2018 року на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 40)

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач передав, а Відповідач в свою чергу прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними № ОЛ-00000027 від 04.062018 року на суму 37 026 грн. 40 коп., № 935 від 12.06.2018 р. на суму 19 393 грн. 60 коп., № 1205 від 22.06.2018 року на суму 28 284 грн. 40 коп., № 1284 від 28.06.2018 року на суму 12 251 грн. 20 коп., № 1323 від 29.06.2018 року на суму 13 063 грн. 40 коп., № 1327 від 30.06.2018 року на суму 19 592 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 129 611 грн. 00 коп. (а.с. 41-46)

Суд звертає увагу, що у вказаних рахунку-фактурі та видаткових накладних міститься посилання на Договір поставки № ЕТ-П-О-0106/18-1. Однак, в матеріалах справи відсутній такий договір, підписаний між уповноваженими представниками Сторін та скріплений печатками. Більше того, відсутня будь - яка переписка між сторонами з приводу можливого укладення вказаного договору.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що між сторонами склалися фактичні правовідносини з поставки товару шляхом підписання видаткових накладних, що відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки правочин між сторонами може бути укладений в будь-який спосіб і сторони вільні у виборі форми правочину.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права зазначено, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що, за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено іншого строку оплати. Отже, обов`язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст.692 ЦК) виникає з моменту його прийняття.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 року по справі №925/1332/13.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов`язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв`язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез`явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред`явленою. (п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Позивач надіслав на адресу Відповідача Претензію 07.06.2019 року (№03-06-19/1 від 03.06.2019 року) та 26.06.2019 року ( № 26-06-19/1 від 26.06.2019 року) з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 55 000 грн. коп., що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 26.06.2019 року, копією фіскального чека від 07.06.2019 року і від 26.06.2019 року, копією накладної від 26.06.2019 року та роздруківкою з офіційного веб-сайту Укрпошти за відстеженням поштового відправлення. (а.с.48-51, 69-72), відповідь на які Відповідачем не надана та заборгованість за отриману продукції не сплачена.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що Позивач довів суду належними засобами доказування факт виникнення між сторонами фактичних взаємовідносин з поставки товару, оформлених у спрощений спосіб, факт поставки товару Відповідачу, його прийняття без заперечень та зауважень Відповідачем та направлення вимоги про здійснення оплати, яку останній не виконав належним чином в строк, передбачений вимогами чинного законодавства України, а тому у Відповідача виникло зустрічне зобов`язання по оплаті за отриманий товар відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю Експрес Техбуд в розмірі 55 000 грн. 00 коп.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю Атріа Груп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Техбуд підлягає стягненню заборгованість у розмірі 55 000 грн. 00 коп.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 15 % річних на підставі п. 5.7. Договору № № ЕТ-П-О-0106/18-1 за загальний період прострочки з 01.06.2018 року по 14.06.2019 року у розмірі 8 566 грн.44 коп. та інфляційні у розмірі 5 621 грн. 00 коп. за загальний період з квітня 2018 року по лютий 2019 року.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд в постанові від 28.02.2018 року у справі № 910/9075/17 і Верховний Суд України в своїй постанові від 19.08.2014 у справі №925/1332/13 , де зазначено, що зі змісту статті 692 Цивільного кодексу України вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу не встановлено інший строк оплати. Відтак, обов`язок покупця оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 Цивільного кодексу України) виникає з моменту його прийняття.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 15 % річних, як плати за користування чужими грошовими коштами, на підставі Договору № ЕТ-П-О-0106/18-1 від 01.06.2018 року. Разом з тим, як встановлено Судом Договір № ЕТ-П-О-0106/18-1 від 01.06.2018 року не укладено, тому Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог з заявлених Позивачем підстав, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з квітня 2018 року по лютий 2019 року у розмірі 5 621 грн. 00 коп. вважає, що ця частина позовних вимог задоволенню не підлягає. Так, розрахунок розміру інфляційних втрат здійснено позивачем від суми заборгованості у розмірі 55 000 грн. 00 коп. за загальний період з квітня 2018 року по лютий 2019 року. Водночас, судом встановлено, що поставка продукції була розпочата з 04.06.2018 року, здійснювалась окремими партіями у період по 30.06.2018 року, внаслідок чого відбувалось збільшення розміру заборгованості. В подальшому Відповідачем частково була оплачена вартість отриманого товару, однак, Позивачем не надано суду фінансових документів, які б надали можливість встановити дату оплати Відповідачем отриманої продукції та визначити початок нарахування інфляційних втрат від заявленої позивачем до стягнення у даній справі суми заборгованості.

Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 01.06.2018 р. по 14.06.2019 р. у розмірі 20 273 грн. 15 коп. та штраф у розмірі 10% від суми боргу у розмірі 5 500 грн. 00 коп.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

За умовами статті 549 Цивільного кодексу України штраф та пеня це різновиди неустойки і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства України, для застосування неустойки (штрафу та пені) за порушення грошового зобов`язання договором мають бути визначені випадки, розмір та порядок їх застосування.

Оскільки Судом встановлено, між Договір № ЕТ-П-О-0106/18-1 від 01.06.2018 року укладений не був, тобто угода щодо стягнення пені та штрафу між сторонами відсутня, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 20 273 грн. 15 коп. та штрафу у розмірі 5 500 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТЕХБУД - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АТРІА ГРУП (03146, м.Київ, ВУЛИЦЯ КАЧАЛОВА, будинок 5-В, Ідентифікаційний код юридичної особи 39444519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПРЕС ТЕХБУД (04073, м.Київ, ПРОСПЕКТ СТЕПАНА БАНДЕРИ, будинок 32, Ідентифікаційний код юридичної особи 39618812) заборгованість у розмірі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 090 (одна тисяча дев`яносто) грн. 55 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 09 вересня 2019 року.

Суддя О.В. Чинчин