Ухвала

від 25.09.2019 по справі 910/10143/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.09.2019Справа № 910/10143/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участю секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. М.Грушевського, буд. 1д)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Петроль Кардс" (02660, м. Київ, вул. Червоноткатцька, буд. 87, офіс 16)

про зобов`язання вчинити дії

за участі представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Петроль Кардс про зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 14.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Грін Петроль Кардс (надалі - відповідач) перебуває у стані припинення, у зв`язку з чим 19.06.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогами про визнання кредиторських вимог у розмірі 602 267,37 грн., які виникли внаслідок того, що відповідачем не виконано свої зобов`язання перед позивачем з повернення кредитних коштів за договором від 07.07.2011 за послугою Кредитний ліміт . Проте, відповідач не виконує свої зобов`язання щодо погашення повернення кредиту та сплаті інших платежів, та відхиляється від розгляду заяви з кредиторськими вимогами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовною вимогою про зобов`язання відповідача визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги позивача у загальному розмірі 602 267, 37 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.09.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.09.2019, у зв`язку з неявкою представників сторін, суд відклав підготовче засідання на 25.09.2019.

У судове засідання, яке призначене на 25.09.2019 представник позивача не з`явився, про причини відсутності суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням № 0103051526655, з якого вбачається про вручення ухвали суду представником позивача 13.09.2019, клопотань про відкладення від позивача не надходило.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини відсутності суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, клопотань про відкладення від відповідача не надходило.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" без розгляду, з огляду на наступне.

У відповідності до ухвали Господарського суду м. Києва від 04.09.2019, у судовому засіданні 04.09.2019 підготовче засідання відкладено на 25.09.2019, у зв`язку з неявкою представників сторін. Так, позивача повідомлено про наступну дату, час та місце судового засідання шляхом направлення 09.09.2019 на юридичну адресу позивача (01001, м. Київ, вул. М.Грушевського, буд. 1д) ухвали Господарського суду м. Києва від 04.09.2019 про виклик у судове засідання на 25.09.2019.

На час проведення судового засідання, до суду надійшло рекомендоване поштове повідомлення № 0103051526655 про вручення ухвали суду уповноваженому представнику позивача 13.09.2019 про дату, час та місце наступного судового засідання.

У відповідності до ч. 1 ст. 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до змісту ст. 181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Застосовуючи положення ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суду з прав людини у справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 зазначає, що критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також, слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що позивач отримав ухвалу суду від 04.09.2019, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням № 0103051526655 та не був позбавлений права можливості самостійно ознайомитись з ухвалою про відкладення підготовчого засідання від 04.09.2019, яка є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Так, відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Суд звертає увагу, що повторна неявка позивача в судове засідання перешкоджає з`ясуванню судом всіх обставин справи, з`ясуванню питання щодо підтримання заявлених позовних вимог станом на час розгляду справи, всебічному і об`єктивному дослідженню правомірності позовних вимог по справі та прийняттю правильного і обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків, а тому у разі нез`явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов`язковою, суддя вправі залишити позов без розгляду.

Слід звернути увагу, що аналогічної правової позиції викладена Верховним Судом у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 910/14047/17: суд відхиляє аргументи позивача про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, з огляду на те, що судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що представник позивача у підготовче засідання 23.04.2018 не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до початку судового засідання не подавав. Враховуючи зазначені обставини суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правомірно, на підставі частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, залишив позов Фізичної особи-підприємця Захарової Ангеліни Вікторівни без розгляду .

З урахуванням, що доведення обґрунтованості своїх вимог, наявність права вимоги до вказаної відповідачем особи, покладено положеннями ГПК України на позивача, неявка у судове засідання або не повідомлення про причини неявки є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Крім того, суд бере до уваги висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, які викладені у постанові від 13.09.2019 №ї916/3616/15: положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності. З огляду на наведене об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, викладених у постановах Касаційного господарського суду від 08.10.2018 зі справи № 910/16157/14, від 18.03.2019 зі справи № 910/1615/16, від 20.11.2018 зі справи № 908/104/18, про те, що обов`язковою умовою для залишення позову без розгляду з підстав неявки позивача (його представника) у судове засідання є неможливість вирішення судом спору по суті за наявними матеріалами справи .

Отже, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 04.09.2019.

04.09.2019 представник позивача не з`явився у судове засідання, проте був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендоване поштове повідомлення № 0103050781368 про вручення ухвали суду уповноваженому представнику позивача 09.08.2019 про дату, час та місце наступного судового засідання, у зв`язку з чим було відкладено підготовче засідання на 25.09.2019.

Проте, позивач повторно не з`явився у судове засідання 25.09.2019, клопотань про відкладення підготовчого засідання або про розгляд справи без участі представника до суду не подано.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги те, що представник позивача без поважних причин не з`явився у судове засідання, про причини неявки уповноваженого представника не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності від позивача не надходило, а неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору, позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Петроль Кардс про зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 25.09.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л. Г. Пукшин