ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" вересня 2019 р. Справа № 911/1689/19
про стягнення 338 922,42 грн за договором підряду № 0911ТК-KFC від 09.11.2018
суддя Н.Г. Шевчук
секретар судового засідання М.Г. Байдрелова
за участю представників сторін:
від позивача: Ткачук С.В. (посв. № 5466/10 від 19.11.2015; дов. б/н від 20.12.2018);
від відповідача: не з`явився.
суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Технокарно" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК ЛЮКС КАПІТАЛ БУД" про стягнення заборгованості за договором підряду № 0911ТК-KFC від 09.11.2018 у розмірі 338 922,42 грн, яка складається з 276 990,00 грн суми основного боргу, 46 474,28 грн пені, 3 916,44 грн 3% річних та 11 541,70 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором підряду № 0911ТК-KFC від 09.11.2018 в частині остаточної оплати за виконані роботи у встановлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.08.2019.
За результатами судового засідання 05.08.2019 судом постановлено ухвалу про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокарно" про забезпечення позову, протокольною ухвалою задоволено заяву відповідача та продовжено йому строк для подання відзиву на позовну заяву до 15.08.2019, а також оголошено перерву в судовому засіданні до 15.08.2019.
Відповідач подав відзив на позовну заяву № 14/08-19 від 14.08.2019, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що основним видом діяльності ТОВ "Технокарно" відповідно до КВЕД-2010 є "Виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування", яка підлягає обов`язковому ліцензуванню, однак позивачем не надано до матеріалів справи ліцензію на проведення таких робіт, що викликає сумнів у відповідача щодо законності здійснення позивачем таких робіт. Крім того зазначає, що позивачем не виконані умови пункту 4.7. Договору підряду, відповідно до якого виконавець повинен передати замовникові комплект супровідних документів на встановлене обладнання. Також позивач заперечив проти задоволення витрат на професійну правничу допомогу та витрат, необхідних для розгляду справи, з підстав непідтвердження їх доказами та відсутністю розрахунку. Відзив прийнято судом та долучено до матеріалів справи, оскільки поданий в межах продовженого судом строку для його подання, що підтверджується відбитком штемпеля Укрпошти (15.08.2019) на описі вкладення у цінний лист, адресований на ім`я Господарського суду Київської області.
Позивач подав відповідь на відзив № 08/27-В від 28.08.2019, в якій заперечив проти позиції відповідача в повному обсязі з посиланням на наявність у нього відповідної ліцензії та бездоказовість тверджень відповідача про ненадання замовникові комплекту супровідних документів на встановлене обладнання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.08.2019 закрито підготовче провадження по справі № 911/1689/19 та призначено судове засідання для розгяду справи по суті на 09.09.2019.
Поштове відправлення з ухвалою суду про призначення справи до розгляду по суті повернулося без вручення відповідачеві з відміткою про причину повернення "за закінченням встановленого строку зберігання".
Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18 в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідач вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 09.09.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні 19.09.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд
встановив:
09 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технокарно" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІБК ЛЮКС КАПІТАЛ БУД" (Замовник) укладено договір підряду № 0911ТК-KFC (Договір), відповідно до пункту 1.1. якого виконавець виконує постачання обладнання, зазначеного в Додатку № 1, і виконує монтажні і пусконалагоджувальні роботи, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити обладнання і роботи.
Найменування обладнання, його вартість та вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт вказані у Специфікації до Договору (Додаток № 1) (пункт 1.2. Договору).
Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Договору загальна його вартість становить 876 990,00 (вісімсот сімдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто) гривень 00 коп., у тому числі ПДВ-20% - 146 165,00 грн (сто сорок шість тисяч сто шістдесят п`ять гривень 00 коп). Загальна вартість Договору не може змінюватися в односторонньому порядку будь-якою Стороною та становить суму, визначену сторонами у п. 2.1. Договору.
Згідно пункту 3.1. Договору платежі за Договором здійснюються шляхом перерахування коштів на поточних рахунок виконавця у національній валюті України - гривні в наступному порядку:
- перший етап - передоплата - 300 000,00 (триста тисяч гривень 00 коп), у т.ч. ПДВ 20% - 50 000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00коп) згідно з пунктом 2.1. Договору оплачується замовником протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання сторонами цього Договору, або/чи отримання від виконавця рахунка-фактури (пункт 3.2. Договору);
- другий етап - оплата у розмірі 300 000,00 (триста тисяч гривень 00 коп), у т.ч. ПДВ 20% - 50 000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00коп) сплачується замовником 17.12.2018 (пункт 3.3. Договоро
- остаточна оплата 276 990,00 (двісті сімдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень 00 коп) сплачується замовником протягом 2-х банківських днів після підписання належно складеного Акту виконаних робіт (пункт 3.4. договору).
Відповідно до пункту 4.1. Договору виконавець здійснює поставку обладнання у підприємство швидкого обслуговування "KFC", розташоване за адресою: м. Київ ТЦ "УРБАН ОАЗИС ЦЕНТР", станція метро Героїв Дніпра. Роботи проводяться виконавцем у приміщенні підприємства швидкого обслуговування "KFC", розташованому KFC у ТЦ "УРБАН ОАЗИС ЦЕНТР".
Пунктом 4.2. Договору зазначено терміни поставки обладнання замовнику, а саме холодильного обладнання - не більше 5 календарних днів з дня зарахування на розрахунковий рахунок виконавця суми відповідно до пунктів 3.2 і 3.3 Договору.
Щодо строків виконання виконавцем робіт, то вони зазначені в пункті 4.5. Договору, відповідно до якого початок - не пізніше 2 (двох) календарних днів з дня поставки обладнання на місце монтажу згідно пункту 4.1. даного Договору при умові виконання пункту 3.3. Договору та закінчення робіт - 10.01.2019.
Відповідно до пункту 4.6. Договору приймання робіт здійснюється протягом трьох днів з моменту отримання замовником Акту виконаних робіт.
Пунктом 4.7. Договору зазначено, що виконавець зобов`язаний передати замовникові комплект супровідних документів на обладнання: інструкцію з експлуатації, технічну документацію, Акт виконаних робіт та видаткову накладну.
Виконавець одночасно з передачею результатів виконаних робіт складає і передає замовнику Акт виконаних робіт, який замовник при відсутності зауважень зобов`язаний підписати. При наявності зауважень замовник надає виконавцю письмові пояснення з приводу відмови від підписання, які повинні бути розглянуті останнім протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання (пункт 4.8. Договору).
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами свої зобов`язань за цим Договором (пункт 10.1. Договору).
На виконання пунктів 3.2. та 3.3. Договору 09.11.2018 та 17.12.2018 відповідач (замовник) перерахував позивачу (виконавцю) передоплату у сумі 300 000,00 грн та оплату у розмірі 300 000,00 грн, що підтверджується копією виписки по рахунку позивача.
На виконання умов Договору позивачем було здійснено 01.12.2018 поставку матеріалів для монтажу камер на загальну суму 300 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 29 від 01.12.2018; 20.12.2018 поставлено холодильне обладнання на загальну суму 300 000,00 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 3 від 20.12.2018 та видатковою накладною № 34 від 20.12.2018; виконані монтажні та пусконалагоджувальні роботи, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 08.01.2019. Згідно підписаних вищевказаних документів роботи прийняті замовником без зауважень у повному обсязі. Вказане свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, виходячи з чого у замовника виник обов`язок оплатити вартість робіт у повному обсязі у строк, встановлений в пункті 3.4. Договору, тобто, не пізніше 10.01.2019.
Однак, відповідач свої зобов`язання за Договором в частині остаточної оплати вартості виконаних робіт не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 276 990,00 грн (876 990,00 грн (встановлена у твердій ціні вартість Договору) - 600 000,00 грн (оплата згідно пунктів 3.2., 3.3. Договору) = 276 990,00 грн), що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною другою статті 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Згідно статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
В силу статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем у встановлений Договором строк обов`язок щодо остаточної оплати виконаних позивачем робіт не виконано. В процесі розгляду справи відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх обов`язків по оплаті виконаних робіт за Договором підряду № 0911ТК-KFC від 09.11.2018. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 276 990,00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.
Позивачем до відповіді на відзив надана копія ліцензії № 49-Л від 22.08.2018, яка видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Товариству з обмеженою відповідальністю "Технокарно".
Однак суд не досліджує докази та не встановлює обставини щодо наявності у позивача на момент укладення Договору ліцензії на виконання його статутної діяльності, оскільки це не стосується предмету спору по даній справі.
Суд відхиляє доводи відповідача про невиконання позивачем пункту 4.7. Договору, який зобов`язує виконавця передати замовнику комплект супровідних документів на обладнання, оскільки відповідач прийняв обладнання та виконані роботи без претензій.
Враховуючи викладене вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 276 990,00 грн за Договором підряду № 0911ТК-KFC від 09.11.2018 є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "ІБК ЛЮКС КАПІТАЛ БУД" умов Договору підряду 0911ТК-KFC від 09.11.2018 в частині остаточної оплати позивачем нараховані пеня, інфляційні та 3% річних.
Відповідно до пункту 8.2. Договору у випадку порушення замовником строків платежів, визначених цим Договором, замовник зобов`язується сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період затримки платежу за кожний день прострочення.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Зазначене кореспондується з положеннями статті 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що він виконаний арифметично вірно та відповідає вимогам законодавства, нарахований в межах 6-ти місячного строку, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період прострочення з 12.01.2019 по 02.07.2019 у сумі 46 474,28 грн підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних у розмірі 3 916,44 грн та інфляційних втрат в розмірі 11 541,70 грн, суд зазначає наступне.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Суд перевірив розрахунок 3% річних та становив, що він не суперечить нормам чинного законодавства та обставинам справи, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 3 916,44 грн 3% річних за період з 12.01.2019 по 02.07.2019 підлягає задоволенню.
Проте, позивачем арифметично невірно здійснено розрахунок інфляційних втрат, у зв`язку з чим судом за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга Закон було здійснено власний розрахунок, відповідно до якого розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача за період прострочення з січня 2019 року по червень 2019 року становить 10 099,04 грн.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 12.01.2019 - 02.07.2019 276990 1.036 10099.04 287089.04
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 276 990,00 грн основного боргу, 46 474,28 грн пені, 3 916,44 грн 3% річних та 10 099,04 грн інфляційних втрат. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
В позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, зокрема судовий збір - 5 083,84 грн, витрати на професійну правову допомогу - 20 000,00 грн та інші витрати необхідні для розгляду справи - 5 000,00 грн.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
В підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 89 від 02.07.2019 на суму 5 083,84 грн.
В строк до закінчення судових дебатів позивачем в підтвердження решти заявлених судових витрат жодних доказів не подано, а також не зроблено про це відповідної заяви, що такі докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, як це передбачено частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому господарський суд залишає без розгляду заяву позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги правової допомоги у сумі 20 000,00 грн та інших витрат, необхідні для розгляду справи, у сумі 5 000,00 грн.
Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК ЛЮКС КАПІТАЛ БУД" (09300, Київська область, Володарський район, селище міського типу Володарка, вулиця Кооперативна, будинок 139 Д, код 40336185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокарно" (04073, місто Київ, Подільський район, вулиця Сирецька, будинок 35, код 37244005) 276 990 (двісті сімдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн 00 коп. основної заборгованості, 46 474 (сорок шість тисяч чотириста сімдесят чотири) грн 28 коп. пені, 3 916 (три тисячі дев`ятсот шістнадцять) грн 44 коп. 3% річних, 10 099 (десять тисяч дев`яносто дев`ять) грн 04 коп. інфляційних втрат, а також 5 062 (п`ять тисяч шістдесят дві) грн 20 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Г. Шевчук
Повне рішення складено та підписано: 26.09.2019
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2019 |
Оприлюднено | 27.09.2019 |
Номер документу | 84515232 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Шевчук Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні