Рішення

від 16.09.2019 по справі 915/948/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року Справа № 915/948/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Ткаченко О.В.,

за участю секретаря Сулейманової С.М.,

за участю представників сторін:

Від позивача: Єгорова О.П., довіреність від 28.01.2019 № 32-14-0.62-101/62-19.

Від відповідача 1: не з`явився.

Від відповідача 2: Цюпа В.П. - адвокат.

У судовому засіданні приймає участь прокурор Григорян Е.Р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/948/19

За позовом Першого заступника прокурора Миколаївської області

(54030, м.Миколаїв, вул. Спаська, 28)

в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 34)

до відповідача-1: Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство

Державної кримінально-виконавчої служби України (№103)» ,

(55644, Миколаївська обл., Новобузький район, с.Богомази, вул. Шкільна, 1),

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Агро» ,

(56101, Миколаївська обл., м.Баштанка, вул. Яновського, 1, кв. 39),

про: визнання договору недійсним та повернення земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

11.04.2019 Перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом від 11.04.2019р. вих. №05/2-345 вих-19 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№103)» та ТОВ «Південь-Агро» про визнання недійсним договору підряду №90 вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 24.10.2017р. та повернення земельних ділянок у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з правом постійного користування державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№103)» .

В обґрунтування заявлених у позові вимог прокурор вказує, що зміст спірного договору не відповідає істотним умовам договору підряду, закріпленим у ст.ст. 837-840 ЦК України, і фактично є договором оренди землі, що суперечить ст.ст. 122, 124 ЗК України, ст. 4 Закону України Про оренду землі , п.п. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521, а тому зазначений договір підлягає визнанню недійсним у порядку ст. 215 ЦК України, а передана за цим договором в оброблення ТОВ «Південь-Агро» земельна ділянка має бути повернута у власність держави у порядку ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою суду від 11.04.2019 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 14 травня 2019 року о 11:00.

14.05.2019 позивачем до суду надано пояснення від 11.05.2019 вих. № 9-14-0.62-3194/2-19, за змістом яких позивач підтримує вимогу прокурора щодо визнання недійсним договору підряду № 90 вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 24.10.2017 та вказує, що матеріали справи не містять інформації про те, що земельні ділянки вибули з розпорядження держави та з постійного користування ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№103)» .

Ухвалою суду від 14.05.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 02 липня 2019 року о 10 год. 00 хв.

У зв`язку з тим, що головуючий у даній справі суддя - Ткаченко О.В. 02.07.2019 перебував у нарадчій кімнаті в судовому процесі щодо розгляду справи № 915/646/18, підготовче засідання, призначене на 02 липня 2019 року о 10:00, не відбулось, про що складено повідомлення.

Ухвалою суду від 02.07.2019 підготовче засідання було призначено на 10 липня 2019 року о 09:30.

02.07.2019 від відповідача 2 - ТОВ «Південь-Агро» надійшов відзив, згідно якого відповідач не погоджується з доводами прокуратури, що договір підряду № 90 вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 24.10.2017 містить істотні умови договору оренди землі, оскільки за його змістом не передбачена сплата орендної плати, не визначено порядок її індексації, способи та умови здійснення розрахунків з орендної плати, не передбачена відповідальність за її несплату, а також відсутні умови щодо передачі відповідачеві ТОВ «Південь-Агро» земельної ділянки в користування за плату. Крім того відповідач 2 вказує на безпідставність та неправомірність позиції прокуратури стосовно укладення прихованого договору оренди землі, оскільки відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» та ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України у разі оренди землі орендарю передаються речові права з володіння та користування земельною ділянкою, в той час як в даному випадку статус земельної ділянки не змінився та вона залишилась у володінні, розпорядженні та користуванні ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№103)» , яке надало ТОВ «Південь-Агро» лише доступ до неї з метою виконання умов договору підряду. Крім того відповідач 2 звертає увагу, що 20.03.2019 між відповідачами було укладено додаткову угоду № 1 від 20.03.2019 «Про припинення дії договору підряду № 90 вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 24.10.2017 року» . З огляду на викладене відповідач - 2 вважає, що станом на день звернення 11.04.2019 прокурора Миколаївської області до суду з даним позовом вже був відсутній предмет та підстави позову.

08.07.2019 від прокуратури Миколаївської області надійшла відповідь на відзив, за змістом якого прокурор вказує, що факт дострокового розірвання та припинення 20.03.2019 оскаржуваного договору не спростовує наявності підстав для визнання його недійсним, а також вважає спірний договір удаваним, оскільки фактично вчинено договір оренди земельної ділянки.

Від відповідача-1 - ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№103)» 10.07.2019 до суду подано заяву про залучення до матеріалів справи первинних документів, які підтверджують виконання умов договору підряду № 90 від 24.10.2017, а також, з-поміж іншого, надано додаткову угоду№ 1 від 20.03.2019 про припинення дії договору підряду та складений сторонами на виконання додаткової угоди № 1 акт щодо розірвання договору підряду № 90 від 24.10.2017 вирощування товарної сільськогосподарської продукції.

Ухвалою суду від 10.07.2019 було закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні 01 серпня 2019 року о 10:30.

Судове засідання, призначене на 01 серпня 2019 року не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Ткаченко О.В. до 01.08.2019р. у нарадчій кімнаті в процесі колегіального розгляду судової справи № 915/646/18.

Ухвалою суду від 01.08.2018 учасникам справи повідомлено, що розгляд справи відбудеться 16 вересня 2019 року об 11:30.

19.08.2019 від відповідача-2 - ТОВ «Південь-Агро» до суду надійшло клопотання (вих.№ 16/08 від 16.08.2019) про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Агро» повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з правом постійного користування Державним підприємством «Сільськогосподарсь-ке підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 103)» земельні ділянки загальною площею 470,26 га (ділянки № 6 площею 195,84 га, № 8 площею 176,46 га, № 10 площею 97,96 га), вартістю 25697158 грн, розташовані в межах Шевченківської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, що використовується товариством на підставі договору № 90 про вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 24.10.2017.

У судовому засіданні 16.09.2019 присутній представник відповідача 2 - ТОВ «Південь-Агро» підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо повернення земельної ділянки та заперечував з наведених у відзиві підстав проти заявлених вимог про визнання недійсним договору підряду № 90 від 24.10.2017.

Прокурор у судовому засіданні 16.09.2019 не заперечував проти закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо повернення земельної ділянки та підтримав заявлені вимоги щодо визнання недійсним договору підряду № 90 від 24.10.2017 з викладених у позові підстав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши всі наявні докази, суд приходить до такого.

У відповідності до наявних у матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 163109474 від 11.04.2019 та № 163109736 від 11.04.2019 за відповідачем- 1-ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 103)» зареєстровано право користування земельними ділянками з кадастровими номерами 4824586000:04:000:0170, 4824586000:03:000:0003, які знаходяться в державній власності.

24.10.2017 між державним підприємством Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 103) (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південь-Агро» (підрядник) укладено договір підряду вирощування товарної сільськогосподарської продукції №90 (далі-договір), за умовами якого підрядник зобов`язався на власний ризик та власними силами, засобами та матеріалами виконати для замовника повний цикл робіт з вирощування урожаю сільськогосподарських культур на земельних площах замовника, а замовник зобов`язався прийняти виконані роботи та здійснити розрахунки у відповідності та на умовах, визначених даним договором.

Предметом підряду (результатом виконаних робіт за даним договором) є вирощений та зібраний урожай товарної сільськогосподарської продукції в заліковій вазі або сплата гарантованого розміру доходу замовнику. Якість предмету підряду повинна відповідати вимогам діючих стандартів (п.п. 2.1, 2.2. договору).

За передбаченими п. 3.1. договору умовами підрядник, зокрема, зобов`язується: власними силами, засобами та матеріалами і технікою провести якісне і своєчасне виконання робіт передбачених договором, забезпечувати за власний рахунок транспортування сільськогосподарської техніки до місця виконання робіт та повернення її до місця її постійного гаражування, за свій рахунок своєчасно провести закупівлю насіння відповідної сільськогосподарської культури, мінеральних добрив, засобів захисту, провести необхідний комплекс робіт згідно строків, технології вирощування відповідної сільськогосподарської культури, інші необхідні агротехнічні заходи та збирання урожаю; забезпечити при виконанні умов даного договору додержання встановлених норм діючого законодавства стосовно охорони навколишнього природного середовища та охорони земель, захисних смуг, санітарних та протипожежних норм та правил, техніки безпеки; у разі необхідності подавати за 5 днів письмову заявку до замовника на залучення спецконтингенту для виконання робіт за цим договором, проводити оплату виконаної роботи згідно наданих рахунків; для ведення обліку і контролю за ходом виконання підрядних робіт забезпечити безперешкодний доступ представників замовника до місця виконання зазначених робіт.

Згідно пунктів 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. договору з метою виконання умов даного договору та сприяння підряднику у виконанні робіт, передбачених умовами договору, замовник надає доступ до земельних ділянок загальною площею 470,26 гектарів (перелік земельних ділянок - Додаток №1 до договору). Земельні ділянки, до яких надається доступ підряднику, знаходяться у постійному користуванні замовника на підставі витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №№ 541487248245, 541437248245 та кадастрові номери 4824586000:04:000:0170, 4824586000:03:000:0003 від 21.11.2014 із цільовим призначенням - сільськогосподарське використання.

За положеннями пунктів 6.1., 6.2., 6.3., 6.4. договору сторони зазначили, що винагорода підрядника складає 85% вирощеної продукції, в заліковій вазі, за мінусом вартості витрат понесених замовником. З метою забезпечення майнових інтересів замовника від реалізації даного договору, сторони встановлюють фіксований гарантований рівень частки доходу, що у вартісному вираженні на рік становить 940520,00 грн. При цьому сторони домовились, що загибель урожаю, низька урожайність не є підставою для зміни або несплати зазначеної у п. 6.2. цього договору грошової суми. У випадку оплати зазначеної у п. 6.2. цього договору суми замовнику, підрядник є таким що повністю виконав свої зобов`язання перед замовником по даному договору і в повній мірі набуває право власності на весь вирощений урожай за даним договором.

Остаточний розрахунок за даним договором встановлений до 01.12 кожного наступного року після підписання договору або додатковими угодами. (п. 7.1. договору)

Пунктом 10.1. договору сторони погодили, що даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 01 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Він також може бути пролонгований за згодою обох сторін.

Додатком №1 до договору сторони погодили перелік земельних ділянок загальною площею 470,26 га, поле № 6 - 195,84 га, поле № 8 - 176,46 га, поле № 10 - 97,96 га.

Як зазначає прокурор, вказаний договір підряду від 24.10.2017 №90 на вирощування товарної сільськогосподарської продукції є удаваним та містить ознаки іншого правочину - договору оренди земельної ділянки, оскільки, він відповідає вимогам ч.1 ст. 15 Закону України Про оренду землі в частині визначення істотних умов договору оренди землі. Зокрема, в договорі визначено об`єкт оренди (місце розташування земельної ділянки), строк дії договору та відомості про орендну плату із зазначенням її розміру, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення. У даному випадку замовником надаються земельні ділянки, питання користування якими є предметом регулювання спеціальних норм законодавства, що суперечить та не відповідає вимогам ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України. Враховуючи відсутність у ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 103)» , як у постійного користувача, повноважень на передачу земель іншим особам в платне користування, прокурор доходить висновків щодо невідповідності спірного договору вимогам ч. 2 ст. 203 ЦК України, що є підставою недійсності правочину відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України. При цьому, констатуючи незаконність набуття ТОВ Південь-Агро права користування спірними земельними ділянками державної власності, прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, яким впродовж тривалого часу (понад рік з моменту укладення оскаржуваного договору) не вживаються заходи щодо вказаних порушень.

Встановивши обставини справи, дослідивши докази, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок підрядника виконати певну роботу, а замовника прийняти та оплати її.

Частинами 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Таким чином, згідно з договором підряду підрядником створюється або нова індивідуально визначена річ або досягається конкретний матеріальний корисний результат відносно індивідуально-визначеної речі (покращення її якості, зміна властивостей, кольору, форми, тощо).

При цьому, створена річ або досягнений результат передаються підрядником замовнику, який у свою чергу, приймає та оплачує результат.

Як вбачається зі спірного договору підряду, він не містить жодних положень стосовно порядку складання та підписання актів виконаних робіт та обов`язку замовника здійснити оплату, крім того, договором не встановлено строків виконання робіт або окремих етапів робіт.

Натомість, з розділу 1 спірного договору (предмет договору) вбачається, що підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи по вирощуванню урожаю сільськогосподарських культур на земельних площах замовника.

За умовами п. 2.1. договору предметом підряду (результатом виконаних робіт за даним договором) є вирощений та зібраний урожай товарної сільськогосподарської продукції в заліковій вазі або сплата фіксованого розміру доходу замовнику.

Як вбачається зі змісту п.п. 4.1., 4.2, 4.3., 4.4 замовник надає доступ до земельних ділянок загальною площею 470,26 гектарів, які знаходяться у постійному користуванні замовника на підставі витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №№ 541487248245, 541437248245 та кадастрові номери 4824586000:04:000:0170, 4824586000:03:000:0003 від 21.11.2014 із цільовим призначенням - сільськогосподарське використання.

Згідно п. 6.1 спірного договору винагорода підрядника складає 85% вирощеної продукції, в заліковій вазі за мінусом вартості витрат понесених замовником.

За змістом пункту 6.2 спірного договору з метою забезпечення майнових інтересів замовника сторони встановлюють фіксований гарантований рівень частки доходу, що у вартісному вираженні на рік становить 940520,00 грн.

За умовами п.п. 6.3., 6.4. договору сторони домовились, що загибель урожаю, низька урожайність не є підставою для зміни або несплати зазначеної у п. 6.2. цього договору грошової суми. У випадку оплати зазначеної у п. 6.2. цього договору суми замовнику, підрядник є таким що повністю виконав свої зобов`язання перед замовником по даному договору і в повній мірі набуває право власності на весь вирощений урожай за даним договором.

Остаточний розрахунок за даним договором встановлений до 01.12 кожного наступного року після підписання договору або додатковими угодами. (п. 7.1. договору)

Проаналізувавши вказані умови спірного договору, суд зазначає, що за умовами спірного договору підряду фактично сторони встановили фіксовану гарантовану грошову суму в якості оплати за право обробки земельної ділянки та збору врожаю відповідачем - 2 -ТОВ «Південь-Агро» , тобто за право фактичного користування даною земельною ділянкою.

Крім того суми та строки проведення платежів не залежать від виконаної роботи, моменту збору врожаю, а містять щорічну оплату відповідно до встановленого строку, що повністю відповідає вимогам ст. 15 Закону України «Про оренду землі» .

Разом з тим, ст. 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Таким чином, на відміну від договору підряду, договір оренди землі укладається не з метою виконання певної роботи за завданням другої сторони, а саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Таким чином, враховуючи зміст правовідносин, що склалися між сторонами, суд приходить до висновку, що спірний договір підряду є удаваним правочином і приховує під собою передачу в оренду земельної ділянки та фактично містить істотні умови договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Згідно з частиною 2 статті 235 Цивільного кодексу України якщо буде установлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Отже, встановивши, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі ч. 2 ст. 235 Цивільного кодексу України має виходити із того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

При цьому зміст договору та його правова природа не залежать від його назви, а умови укладеного між відповідачами договору відповідають змісту договору оренди, визначеному ст. 12 Закону України "Про оренду землі", згідно з якою договір оренди землі визначений як угода сторін про взаємні зобов`язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк, та відповідає фактичним правовідносинам сторін, відтак, назва договору не змінює суті останніх, а тому положення спірного договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1 - 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)

Приймаючи до уваги те, що оспорюваний договір, який фактично є договором оренди землі, який укладено з порушенням викладених вище норм чинного законодавства, якими регламентовано порядок укладення договору оренди земельної ділянки державної власності, суд вважає, що позовні вимоги прокуратури щодо визнання недійсним договору підряду №90 від 24.10.2017 є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Крім того 19.08.2019 від відповідача-2 - ТОВ «Південь-Агро» до суду надійшло клопотання (вих.№ 16/08 від 16.08.2019) про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Агро» повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з правом постійного користування Державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 103)» земельні ділянки загальною площею 470,26 га (ділянки № 6 площею 195,84 га, № 8 площею 176,46 га, № 10 площею 97,96 га), вартістю 25697158 грн, розташовані в межах Шевченківської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, що використовується товариством на підставі договору № 90 про вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 24.10.2017.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем надано додаткову угоду № 1 від 20.03.2019 про припинення дії договору підряду та складений сторонами на виконання додаткової угоди № 1 акт щодо розірвання договору підряду № 90 від 24.10.2017 вирощування товарної сільськогосподарської продукції.

У відповідності до змісту акту щодо розірвання договору підряду № 90 від 24.10.2017 земельні ділянки знаходяться в користуванні Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№103)» .

Прокурор у судовому засіданні 16.09.2019 не заперечував проти закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо повернення земельної ділянки.

Враховуючи, що судом у відповідності до наданого акту щодо розірвання договору підряду № 90 від 24.10.2017 встановлено, що земельні ділянки знаходяться в користуванні Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№103)» , суд доходить до висновку про відсутність предмету спору в частині вимог щодо зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Агро» повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з правом постійного користування Державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 103)» земельні ділянки загальною площею 470,26 га (ділянки № 6 площею 195,84 га, № 8 площею 176,46 га, № 10 площею 97,96 га).

У відповідності до п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

З приводу заявлених відповідачем -2 - ТОВ «Південь-Агро» заперечень про відсутність предмету спору з наведених вище підстав і за вимогою про визнання недійсним договору суд зазначає наступне.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За таких обставин, оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 905/1227/17.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. ст.ст. 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 236, 238, 241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір підряду № 90 вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 24.10.2017, укладений між державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 103)» та товариством з обмеженою відповідальністю «Південь-Агро» .

3. Закрити провадження в частині вимог щодо зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Агро» повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з правом постійного користування Державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 103)» земельні ділянки загальною площею 470,26 га (ділянки № 6 площею 195,84 га, № 8 площею 176,46 га, № 10 площею 97,96 га), вартістю 25697158 грн, розташовані в межах Шевченківської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, що використовується товариством на підставі договору № 90 про вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 24.10.2017.

4. Повернути Прокуратурі Миколаївської області (р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) з Державного бюджету України сплачений згідно платіжного доручення від 11.03.2019 № 316 судовий збір у сумі 385457,37 грн.

5. Стягнути з державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 103)» на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) сплачений судовий збір за подачу позову у розмірі 960,50 грн.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Агро» на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) сплачений судовий збір за подачу позову у розмірі 960,50 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складений та підписаний 26.09.2019.

Суддя О.В. Ткаченко