Рішення

від 18.09.2019 по справі 922/2281/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2281/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, Майдан Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Лекс" (61051, м. Харків, вул. Ахсарова, 4/6-а; код ЄДРПОУ: 22701364) про стягнення заборгованості за участю представників:

позивача - Перетяченко М.О. (довіреність № 08-21/3462/2-18 від 20.12.18);

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2019 року Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Лекс", в якій просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Лекс" заборгованість у розмірі 205 201,55 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,2645 га відповідно до договору оренди землі від 01.11.2005, зареєстрований за № 040567100112;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Лекс" суму судового збору у розмірі 3 078,03 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використання відповідачем без належної сплати орендної плати в повному обсязі, а саме без урахування рішення суду, яким внесено зміни до договору. Тому Харківська міська рада змушена звернутися з позовною заявою до суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14 серпня 2019 року об 11 годині 00 хвилин. Відповідачеві, згідно ст. 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов, також роз`яснено, що відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Позивачеві, згідно статті 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання, а відповідачу - строк 5 днів на подання заперечень на відповідь позивача на відзив, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 14 серпня 2019 року підготовче засідання відкладено на 04 вересня 2019 року.

В підготовчому засіданні 04 вересня 2019 року без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 18 серпня 2019 року.

Присутній в судовому засіданні 18 серпня 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та позов просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, своїм правом, наданим відповідно до ст. 165 ГПК України, не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 22 липня 2019 року, ухвалу-повідомлення про наступне підготовче засідання від 14 серпня 2019 року та ухвалу-повідомлення про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 04 вересня 2019 року було направлено на адресу відповідача - 61051, м. Харків, вул. Ахсарова, 4/6-А, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.38-45,т.1), повернулись до суду 30 липня 2019 року, 22 серпня 2019 року та 12 вересня 2019 року відповідно без доказів вручення відповідачеві з відміткою пошти за закінченням встановленого строку зберігання .

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано під час розгляду справи, обумовлені чинним Господарським процесуальним кодексом України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 24 листопада 2004 року № 191/04 Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів Товариству з обмеженою відповідальністю фірма Лекс надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2645 га, за адресою вул. Ахсарова у м. Харкові для будівництва центру дитячого дозвілля (ділянка №1) та автостоянки на 50 м/місць з благоустроєм прилеглої території (ділянка №2) (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації строком до 01.12.2029.

01 листопада 2005 року між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Лекс" (орендар) було укладено договір оренди землі (а.с.20-22,т.1).

Пунктом 1 зазначеного Договору встановлено, що орендодавець на підставі рішення XXVII сесії Харківської міської ради IV скликання від 24.11.2004 М 191/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться м . Харків, вул. Ахсарова (в районі вул . Піхотної).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2645 га (в тому числі ділянка №1 - 0,1393 га, ділянка №2 - 0,1252 га), в тому числі інших угідь 0,2645 га (п.2.Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки:

земельна ділянка №1 - 0,1393 га

- на період будівництва згідно з довідкою № 657/05 від 30.03.2005 становить 155842,00 грн.;

- на період експлуатації згідно з довідкою № 658/05 від 30.03.2005 становить 218179,00 грн.

земельна ділянка №2 - 0,1252 га

- на період будівництва згідно з довідкою № 659/05 від 30.03.2005 становить 137860,00 грн.;

- на період експлуатації згідно з довідкою № 660/05 від 30.03.2005 становить 689302,00 грн. (п.5.Договору).

Пунктом 8 Договору передбачено, що договір укладено строком: на період будівництва до 01.12.2007 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2029. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 Договору визначено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області.

Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить:

земельна ділянка №1 - 0,1393 га

- на період будівництва:

2005 рік: 322,59 грн.;

2006 рік: 474,93 грн.;

з 2007 року: 896,09 грн.;

- на період експлуатації:

з 01.12.2007 року: 799,99 грн.;

земельна ділянка №2 - 0,1252 га

- на період будівництва:

2005рік: 285,37грн.;

2006 рік: 420,13 грн.;

з 2007року: 792,70 грн.;

- на період експлуатації:

з 01.12.2007року: 2527,44 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.10.Договору).

Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.11.Договору).

Пунктом 13 Договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається у разі:

а) зміни умов господарювання, передбачених договором;

б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів;

в) внаслідок інфляції - щорічно;

г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

д) в інших випадках, передбачених законом.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені законодавством, справляється пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення платежу. Пеня нараховується разом з заборгованістю (п.14.Договору).

Відповідно до пункту 28 Договору орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п.41.Договору).

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 та базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України (п.1.1 рішення).

Пунктом 2 цього рішення передбачено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01 січня 2014 року.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013"" встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові (п.п. 2, 3 рішення).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2015 у справі №922/2113/14 внесено зміни до договору оренди землі, відповідно до якої розмір орендної плати за земельну ділянку № 1 згідно з розрахунком №35/14 від 02.10.2013 на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 133639,41 грн., або в місяць - 11136,62 грн., за земельну ділянку № 2 згідно з розрахунком № 34/14 від 02.10.2013 на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 125943,61 грн., або в місяць - 10495,30 грн. Дата набрання законної сили рішення суду 11 лютого 2015 року.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи лист Департаменту земельних відносин від 26.06.2019 №4441/0/225-19, відповідно до якого розмір орендної плати за місяць в період з 01.01.2017 по 31.12.2017 за земельну ділянку № 1 складав 21128,56 грн., за земельну ділянку № 2 - 19911,75 грн. (а.с.29-31,т.1), Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Лекс повинно було сплатити за період з 01.02.2017 по 01.07.2017, що складається 5 місяців 2017 року, таку орендну плату:

- за земельну ділянку № 1 - 105642,80 грн.

- за земельну ділянку №2 - 99558,75 грн.

Разом з тим, відповідно до листа ГУ ДФС у Харківській області про надання інформації у Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Лекс станом на 15.01.2019 заборгованість з орендної плати складає 186 426,95 грн. Сплата в рахунок податку з орендної плати протягом трьох років складає: 2016 рік - 0 грн, 2017 рік - 0 грн., 2018 рік - 0 грн. (а.с.27-28,т.1).

14 листопада 2018 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію №63 з метою досудового врегулювання спору та надання можливості відповідачу в добровільному порядку сплати заборгованість з орендної плати станом на 01.09.2018. Відповідно до вказаної претензії позивач пропонував відповідачу у місячний термін розглянути дану претензію та сплатити до місцевого бюджету міста Харкова суму заборгованості у розмірі 186426,95 грн. за реквізитами, отриманими у ДФС, про що повідомити Юридичний департамент з наданням копії платіжного документу (а.с.24-26,т.1).

Вищезазначена претензія, як зазначає позивач, відповідачем залишена без задоволення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частинами 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 13 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Статтею 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Частиною 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

В частині 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Земельна ділянка, яка перебуває у користуванні відповідача, відноситься до земель комунальної власності, у зв`язку з чим плата за землю у формі орендної плати, згідно з вимогами Податкового кодексу України є податком на майно, який зараховується до місцевого бюджету (п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України).

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За приписами статтей 13, 15 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Так, після проведення нормативно грошової оцінки землі постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2015 у справі № 922/2113/14 було затверджено розмір орендної плати за земельну ділянку № 1 яка складає в рік 133639,41 грн., або в місяць - 11136,62 грн., за земельну ділянку № 2 яка складає в рік 125943,61 грн., або в місяць - 10495,30 грн.

Приписами частини 2 статті 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Разом з тим, частиною 4 статті 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 3 статті 653 ЦК України передбачено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2015 у справі № 922/2113/14, яка набрала законної сили 11.02.2015, внесено зміни до договору оренди землі від 01 листопада 2005 року, зокрема, в частині зміни розміру орендної плати за користування спірною земельною ділянкою загальною площею 0,2645 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Ахсарова (в районі вул. Піхотної).

Однак, не зважаючи на постанову Вищого господарського суду України, як вбачається з матеріалів справи, а саме з листа ГУ ДФС у Харківській області за період з 2016 по 2018 роки відповідач не сплачував орендної плати згідно умов договору.

Відповідно до умов договору орендар (відповідач) мав сплачувати орендну плату за звітний місяць (з урахуванням індексу інфляції) протягом наступного місяця.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приймаючи до уваги положення ч. 3 ст. 6 ЦК України щодо співвідношення договору з актами цивільного законодавства у випадку, коли обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає із їх змісту, право орендодавця отримувати платіж за землю у встановленому розмірі відповідає вимогам ст. 3 ЦК України щодо існування, зокрема, таких загальних засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, натомість ухилення (зволікання) орендаря від вчинення дій, які є обов`язковими для сторін, суперечить принципам, закріпленим ч. 1, 3 ст. 13 ЦК України щодо меж здійснення цивільних прав та неможливості зловживання правом у будь-якій формі.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, беручи до уваги, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував доводи позивача, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Лекс" (61051, м. Харків, вул. Ахсарова, 4/6-а; код ЄДРПОУ: 22701364) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, Майдан Конституції, 7; одержувач УДКСУ у м. Харкові Харківської області, реєстраційний рахунок 31419611020002, код платежу 24062200, банк: казначейство України (ЕАП), МФО банку: 899998, код ЄДРПОУ: 37999649) заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Ахсарова ( в районі вул. Піхотної) у м. Харкові площею 0,2645 га відповідно до договору оренди землі від 01.11.2005, зареєстрованого за №040567100112, у розмірі 205 201 (двісті п`ять тисяч двісті одна) грн. 55 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Лекс" (61051, м. Харків, вул. Ахсарова, 4/6-а; код ЄДРПОУ: 22701364) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, Майдан Конституції, 7; одержувач Харківська міська рада реєстраційний рахунок 35417005032986, банк: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО банку: 851011, код ЄДРПОУ: 04059243) судовий збір у розмірі 3 078 (три тисячі сімдесят вісім) грн. 03 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "26" вересня 2019 р.

Суддя Т.О. Пономаренко